Материал: Розробка програми створення фракталу Жюліа

Річний економічний ефект визначається за формулою 5.21:

Ер = Впр.б. - Впр.н (5.21)

де Впр.б. - приведені витрати при використанні базового ПЗ(або взагалі без ПЗ), грн.;

Впр.н. - приведені витрати при використанні нового ПЗ, грн.;

Впр = С + Ен · Кпр (5.22)

де С - собівартість використання ПЗ з розв’язання задачі, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності;

К - сума капітальних вкладень.

При розрахунку приведених витрат враховується вартість придбанного обладнання, програмного продукту, експлуатаційні витрати, час і розмір інвестицій, рівень інфляції.

Бажаний термін окупності вкладень до 2-х років.

Для виконання таких розрахунків в даному дипломному проекті відсутні вихідні дані.

В цілому використання у споживача розробленої програми " Розробка програмного забезпечення з дослідження та побудови фракталу Жюліа" дозволяє:

скоротити терміни виконання робіт;

усунути помилки в роботі;

зменшити навантаження на працівників;

підвищити загальну культуру виконання робіт;

скоротити окремі види ресурсів.

5.12 Висновок

Трудомісткість проекту 205 годин.

Кількість виконавців 3 осіб.

Кошторисна вартість розробки при замовленні 1 шт. 20141,88грн.

Кошторисна вартість розробки при замовленні 5 шт. 8126,13 грн.

Кошторисна вартість розробки при замовленні 10 шт. 6111.94 грн.

Ціна програмного продукту(без ПДВ) 27191,54 грн. при замовленні 1 шт.

Ціна програмного продукту(без ПДВ) 10970,28 грн. при замовленні 5 шт.

Ціна програмного продукту(без ПДВ) 8251,12 грн. при замовленні 10 шт.

Точка беззбитковості 3 шт. при ціні 10970,28 грн.

Точка беззбитковості 5 шт. при ціні 8251,12 грн.

6. Охорона праці та навколишнього середовища

6.1 Загальні положення охорони праці

У даному розділі було розглянуто загальні положення з охорони праці та її основного завдання по забезпеченню безпечних та нешкідливих умов праці.

В цьому розділі по охороні праці було розпочато з аналізу небезпечних та шкідливих чинників, які можуть діяти на техніка-програміста відповідно до класифікації шкідливих та небезпечних виробничих факторів, наведеної в ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ "Вредные и опасные производственные факторы. Классификация", ці фактори і джерела їх виникнення перелічені у таблиці 6.1.

Відомо, що одним із принципових напрямків захисту від дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища є нормування за відповідними нормативно-технічними актами, тому надалі для кожного з приведених у таблиці 6.1 виробничих факторів указано нормативні регламентуючі документи, джерела виникнення.

Таблиця 6.1 - Шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища

Організація робочого місця передбачає:

- правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

вибір ергономічно-обґрунтованого положення тіла з врахуванням його індивідуальних характеристик;

вибір ергономічно-обґрунтованих меблів;

раціональну розстановку обладнання на робочому місці;

урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Наявність шкідливих чинників приводить до виникнення необхідності вирішувати задачі по забезпеченню виробничої безпеки при розробці програмного забезпечення для розв’язання задачі автоматичної перевірки тестових завдань.

6.2 Аналіз умов праці

.2.1 Вимоги до приміщення при експлуатації ПК

Аналіз умов праці починається з опису виробничого приміщення.

Таблиця 6.2 - Загальна характеристика офісного приміщення

Робота виконувалась в лабораторії №6 Харківського комп’ютерно-технологічного коледжу НТУ "ХПІ".

Загальна характеристика офісного приміщення наведена у таблиці 6.2.

Користуючись ДНАОП 0.00-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин" визначити вимоги щодо облаштування робочих місць, рівнів шуму та вібрації. Рівні шуму на робочих місцях користувачів ПК не повинні перевищувати значень, встановлених ГОСТ Р50923-96 и СанПіН 2.2.2./2.4.1340-03

6.2.2 Вимоги до мікроклімату

Метеорологічні умови на постійних робочих місцях, які визначаються температурою, відносною вологістю і швидкістю руху повітря в приміщенні, повинні вибиратися згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" для теплого і холодного періодів року з урахуванням категорії робіт за енерговитратами [41].

При використанні ЕОМ, зважаючи на високе нервово-емоційне напруження операторів ЕОМ, вибрано оптимальні параметри мікроклімату і занесено до таблиці 6.3 [44].

Таблиця 6.3 - Оптимальні параметри мікроклімату

Для підтримки в приміщенні даних параметрів мікроклімату відповідно до вимог СНiП 2.04.05-92 є кондиціювання та централізоване опалення (загальне парове), загальна механічна вентиляція.

Іонізуюче випромінювання та розряди статичної електрики призводять до іонізації повітря робочої зони. Нормативні рівні концентрації позитивних та негативних іонів повинні відповідати вимогам СН 2152-80. Дані необхідно занести у таблицю 6.4 [42].

Таблиця 4 - Рівень іонізації повітря

6.2.3 Вимоги до освітлення робочих місць користувачів ПК

Згідно з ДБН В.2.5-28-2006 (для нових будівель) та СНиП II-4-79 (для старих будівель), для об’єктів, які світяться, відповідно до розміру об’єкту розрізнення та характеристики зорової роботи визначені нормативні характеристики зорової роботи та занесені до таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 - Нормативні характеристики зорової роботи

Для умов м. Харкова, необхідно розрахувати нормативне значення коефіцієнта природної освітленості, згідно з ДБН В.2.5-28-06 за формулою (6.1):

,         (6.1)

де ен - КПО за характеристикою зорової роботи;

 - коефіцієнт, що враховує умови освітлення.

 = 1,5*0,9 = 1,35

В лабораторії є два види освітлення: природне (в світлу частину доби) та штучне (у темну).

Природне - бокове одностороннє.

Для загального рівномірного освітлення використані світильники серії ПВЛМ-ДР з люмінесцентними лампами типу ЛД-40.

Згідно з ДБН В.2.5-28-2006 (для нових будівель) та СНиП II-4-79 (для старих будівель) визначено вимоги до системи освітлення робочого місця користувача ПК.

6.2.4 Електробезпека

В даному підрозділі було розглянуто питання, які пов’язані з безпекою при роботі на електрообладнанні згідно вимогам ПУЭ, ПБЕ, ГОСТ 12.2.007.0-75, ГОСТ 12.2.007.0-75 та ін. нормативно-технічним документам.

Визначено вимоги до осіб, які допускаються до роботи на ПК, засоби ті заходи, які забезпечують електробезпеку.

Електробезпека забезпечується комплексом конструктивних, схемно-конструктивних та експлуатаційних засобів і заходів захисту. Системи електропостачання, монтаж силового електрообладнання і електричного освітлення відповідають вимогам ПУЭ, ПБЕ, ГОСТ 12.2.007.0-75, ГОСТ 12.2.007.0-75 та ін. нормативно-технічним документам.

Електробезпека забезпечується комплексом конструктивних, схемно-конструктивних й експлуатаційних засобів і заходів захисту [43].

Конструктивні заходи захисту призначені для запобігання дотику людини до струмоведучих частин електроустаткування, для цього апаратура знаходиться в ізолюючому корпусі, а дроти - ізольовані. Корпуси розкривають після відключення від живлення відповідно до вимог ПУЭ-87. Ступінь захисту електроапаратури прийнятий IP-44, де перший знак "4" захист від твердих тіл розміром 1 мм, другий знак "4" - захист від бризок (ГОСТ 14254-96).

ПЗВ або, інакше, пристрої диференціальної захисту, призначені для захисту людей від ураження електричним струмом при несправності електрообладнання або при контакті з розташованими під напругою частинами електроустановки, а також для запобігання загорянь і пожеж, викликаних струмами витоку і замикання на землю . Ці функції не властиві звичайним автоматичним вимикачам, що реагують лише на перевантаження або коротке замикання.

Чим обумовлена протипожежна затребуваність цих пристроїв?

Якщо вірити статистиці, то причиною близько 40% всіх пожеж є "замикання електропроводки".

У багатьох випадках за загальною фразою "замикання електропроводки" часто криються витоки електричного струму, які виникають внаслідок старіння проводів <http://sutem.com.ua/211electric.php> або пошкодження ізоляції. При цьому сила струму витоку може досягати 500мА. Дослідним шляхом встановлено, що при протіканні струму витоку саме такої сили (а що таке півампера? Ні тепловий, ні електромагнітний розчіплювач на струм такої сили просто не реагують - хоча б з тієї причини, що вони для цього і не призначені) протягом максимум півгодини через вологу тирсу відбувається їх мимовільне займання.

Принцип роботи ПЗВ полягає в тому, що воно постійно контролює вхідний сигнал <http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB> і порівнює його з наперед заданої величиною (уставкою). Наприклад, значення уставок повинні вибиратися для мереж з глухозаземленою нейтраллю - з ряду 0,002; 0,006; 0,01; 0,02; 0,03; 0,1; 0,3; 0,5, 1,0 А. Якщо вхідний сигнал перевищує уставку, то пристрій спрацьовує і відключає захищену електроустановку від мережі. В якості вхідних сигналів <http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB> пристроїв захисного відключення використовують різні параметри електричних мереж, які несуть у собі інформацію про умови ураження людини електричним струмом.

Основними елементами будь-якого пристрою захисного відключення є датчик, перетворювач і виконавчий орган.

Схемно-конструктивні засоби захисту знижують небезпеку дотику людини до не струмоведучих струмопровідних частин електричних пристроїв при випадковому пробої ізоляції й виникненні електричного потенціалу на них [46].

Живлення установки здійснюється від однофазної трипровідної мережі з заземленою нейтраллю напругою 220 В та частотою 50 Гц. Приміщення лабораторії є приміщенням з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом, то згідно з ГОСТ 12.1.030-81 з метою захисту від ураження електричним струмом використовуємо занулення. Відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75 це відповідає класу 1 за способом захисту від ураження електричним струмом.

Занулення - навмисне електричне з'єднання металевих не струмопровідних частин електроустаткування, яке може опинитися під напругою, з глухо заземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму в трифазних мережах, з глухо заземленим виводом обмотки джерела струму в однофазних мережах та з глухо заземленою середньою точкою обмотки джерела енергії в мережах постійного струму.

Принцип дії занулення - перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання (тобто замикання між фазним та нульовим захисними провідниками) з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацювання захисту і тим самим автоматично відключити пошкоджене електроустаткування від мережі живлення.