Материал: Розрахунок прямокутної пластини при згині

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

 

Навантаження та прогини пластинки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція навантаження

 

 

 

Рівняння зігнутої

 

 

 

 

 

Схема

варіанту

пластинки

 

 

 

 

 

 

 

 

серединної поверхні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

q (x, y)= q sin

π x

sin

2π y

 

 

 

w(x, y)= C sin

π x

sin

2π y

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

q(x, y)

= q

 

sin π x sin π y

 

 

 

w(x, y)= C sin π x sin π y

1

 

 

 

 

0

 

 

a

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

q (x, y)= q sin

2π x

sin

2π y

 

w(x, y)= C sin

2π x

sin

2π y

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

q (x, y)= q sin

2π x

sin

π y

 

 

 

w(x, y)= C sin

2π x

sin

π y

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

q (x, y)= q0

 

 

 

 

 

 

 

 

w(x, y)= C x y (x a)(y b)

1

 

 

 

 

 

 

 

 

6

q(x, y)= q0 π

22

x(x a)4 sin

π y

w(x, y)= C x (x a)sin

π y

1

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

7

q(x, y)= q0 π

22

y(y b)4 sin

π x

w(x, y)= C y (y b)sin

π x

1

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

8

q (x, y)= q0

 

 

 

 

 

 

 

 

w(x, y)= C (x a)2 (y b)2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4π

2

 

 

 

 

2

 

 

 

2πy

 

 

 

2

 

 

 

 

 

π

 

9

q(x, y)=q0

 

 

(x a)

4 sin

w(x, y)= C (x a)

 

 

 

 

 

2

b

2

 

 

 

 

 

 

b

 

sin 2 y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

4π2

 

(y b)

2

 

 

 

2πx

w(x, y)= C (y b)

2

sin

2πx

2

q(x, y)=q0

a

2

 

 

 

4 sin

 

 

a

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

q (x, y)= q0

 

 

 

 

 

 

 

 

w(x, y)=C (x2 a2 )(y2 b2 )

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

q(x, y)= q0 π

22

(x2 a2 )4 sin

 

πy

w(x, y)= C (x2 a2 )sin

π y

2

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

6

13

q(x, y)= q0 π

22

 

(y2 b2 )4 sin

πx

w(x, y)= C (y2 b2 )sin

 

πx

2

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

a

 

14

q(x, y)=q0

 

 

π2

 

(x2 a2 )4 cos

πy

w(x, y)= C (x2 a2 )cos

π y

2

2

2b

2b

 

4b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π2

 

 

 

2

2

 

πx

 

2

 

2

 

 

πx

 

15

q(x, y)=q0

 

 

 

 

(y

 

b

)4 cos

 

w(x, y)= C (y

 

b

 

 

)cos

 

2

 

 

2

 

 

2a

 

 

 

2a

 

4a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

q (x, y)= q0

 

 

w(x, y)= C (x a)2 (y b)2

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π2

 

 

 

 

 

2

 

πy

 

 

 

 

2

 

π y

 

17

q(x, y)= q0

 

 

 

(x a)

 

4 cos

 

w(x, y)= C (x a)

 

cos

 

 

3

4b

2

 

2b

 

 

2b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

q(x, y)=q0 4π22

 

 

x(x a)

4 sin 2πy

w(x, y)= Cx(x a)sin 2π y

3

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

b

 

19

 

π2

 

x(x a)

 

πy

 

 

 

 

 

 

πy

3

q(x, y)= q0

 

2

 

 

4 cos

b

w(x, y)=Cx(x a) 1+cos

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

7

Основні теоретичні відомості.

Пластинкою називають тіло призматичної або циліндричної форми, висота якого h мала порівняно з двома іншими розмірами. Розмір h називають товщиною пластинки. В інженерній практиці здебільшого використовують пластинки сталої товщини. Хоча можливе також проектування конструкцій з використанням пластинок змінної товщини. Поверхня, яка розділяє пластину навпіл по товщині, називається серединною поверхнею. Розглянемо згин призматичних пластин, для яких серединна поверхня є площиною. Вважаємо, що матеріал пластинки є пружним, однорідним і ізотропним.

 

 

Пластинки називаються тонкими пластинками, якщо відношення тов-

щини

h

 

до найменшого характерного розміру b знаходиться в межах

 

1

h

1

, а величина найбільшого прогину не перевищує 1 h . Якщо згадане

80

5

b

 

4

співвідношення є меншим, то таку пластинку називають мембраною, а якщо більшим – плитою. Тоді рівняння для розрахунку таких пластин вже повинні враховувати значні прогини в першому випадку та суттєву зміну напружень по товщині пластини - в другому. Для розрахунку тонких пластин застосовується технічна теорія згину пластин, яка ґрунтується на трьох гіпотезах Кірх-

гофа:

1)Гіпотеза прямих нормалей: Прямолінійний елемент пластинки перпендикулярний до її серединної поверхні залишається прямим і перпендикулярним до неї і після деформування. Ця гіпотеза є аналогом принципу плоских перерізів в стрижневих конструкціях і дозволяє нехтувати зсувом на на- пружено-деформований стан пластинки.

2)Гіпотеза недеформівності серединної площини: Зміною довжини

a

b

y

h

z

Рис. 2.

x

Серединна

площина

перпендикулярного до серединної площини елемента можна знехтувати

(εz = 0 ).

3) Гіпотеза відсутності тиску між шарами пластинки: Нор-

мальними напруженнями перпендикулярними до серединної поверхні можна знехтувати (σz = 0 ).

Ця гіпотеза дозволяє

8

звести задачу до плоского напруженого стану.

При розв’язуванні задач згину прямокутної пластинки використовуєть-

ся прямокутна декартова система координат. Осі x

і y розташовані в сере-

динній площині (рис. 2) пластинки, а вісь z

направляється вниз перпендику-

лярно до серединної площини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Через u,v, w позначимо переміщення точок пластинки в напрямку осей

координат x, y, z

відповідно. Основним переміщенням при згині пластинки є

прогин w (переміщення в напрямку осі z ).

Циліндричним згином пласти-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нки називають такий вид деформу-

 

 

 

 

 

 

 

вання, при якому серединна повер-

 

 

 

 

 

 

 

хня набуває циліндричної форми.

 

 

 

 

 

 

 

Наприклад, коли умови закріплен-

 

 

 

 

 

 

 

ня і величина навантаження не змі-

 

 

 

 

 

 

 

нюються по координаті y .

ρ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В поперечному перерізі плас-

 

 

 

 

 

тинки

виникають

два

внутрішні

 

 

 

 

 

 

 

згинальні

моменти

та

поперечні

 

 

 

 

 

M x

 

сили.

Зазначимо,

що індекси біля

 

 

 

 

 

 

згинальних

моментів

вказують не

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

на вісь, відносно якої він повертає,

z

 

 

 

σx

 

а на нормаль до перерізу, в якому

 

 

 

 

він виникає ( M x - погонний момент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в перерізі з нормаллю x ). Ці зусил-

 

 

 

 

 

 

 

 

σy

 

 

 

 

 

ля виражаються через напруження

 

 

 

 

 

 

таким чином (рис. 3):

 

 

y M y

Рис. 3.

 

 

 

 

 

 

 

h 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M x = σx z d z ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h 2

 

 

 

 

 

 

 

 

h 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M y = σy z d z .

 

 

 

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

h 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Геометричні співвідношення при згині пластини:

 

 

 

 

 

 

εx = (z + ρ)d x ρd x =

 

z

 

;

εy = 0 .

 

 

(2)

 

 

 

ρ

 

 

 

 

 

 

 

 

ρd x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізична сторона задачі (Закон Гука):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

εx =

1

(σx νσy ); εy

=

 

1

(σy

νσx ).

 

 

(3)

 

 

 

 

E

 

 

 

 

 

 

E

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

Враховуючи всі ці співвідношення отримаємо:

σy =νσx ;

z

 

1

(σx ν2 σx );

 

z E

 

 

 

E z

 

 

d

2

w2

 

=

σx =

 

=

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

ρ

E

ρ 1 ν

1 ν

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d x

 

З іншого боку напруження виражається через згинальний момент наступним чином:

σx =

M

x z ,

σy =

M y

z ,

(4)

I1

I2

 

 

 

 

 

де I

= I

2

=

h3

- моменти інерції поперечного перерізу пластини шириною

1

 

 

12

 

 

 

 

 

 

одиниця. Тоді диференціальні співвідношення між внутрішніми зусиллями та функцією прогинів пластинки запишуться наступним чином:

 

 

 

 

 

M

x

= −D

2w

;

M

x

= −ν D

2w

,

(5)

 

 

 

 

 

x2

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

D =

E h3

 

 

- циліндрична жорсткість пластинки,

E , ν - модуль пружно-

(

2

)

 

 

12 1ν

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сті та коефіцієнт Пуассона матеріалу пластинки, а згинальні моменти є віднесеними до одиниці ширини пластинки.

Із виразів (4) видно, що нормальні напруження σx ,σy змінюються по висоті перерізу за лінійним законом. Вони набувають найбільших значень в то-

чках, які прилягають до поверхні пластинки (z = ±h

2

) , а на серединній пове-

рхні дорівнюють нулеві, тобто:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6M y

 

 

maxσ

x

=

6M

x

;

maxσ

y

=

.

(6)

h2

 

h2

 

 

 

 

 

 

 

 

В загальному випадку згину пластин будемо мати викривлення серединної поверхні як відносно осі x , так і відносно осі y . Це означає, що лінійні дефо-

рмації εx та εy відмінні від нуля і рівні:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

x

=

z

 

;

ε

y

=

 

z

.

 

 

 

(7)

 

 

 

 

 

ρ

x

ρ

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виразивши з формул (3) напруження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σx =

 

E

 

 

(εx +ν εy );

 

 

 

σy

=

 

 

 

E

 

 

(εy +ν εx ),

(8)

(

ν

2

)

 

 

 

(

 

ν

2

)

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

отримаємо

10