Велику роль у розповсюдженні багатьох пальм зіграла людина. Особливо таких життєво важливих як кокосова, олійна, фінікова, цукрова та інші [Додаток Б].
Плоди родини пальмових можуть бути і кістянками, і ягодами, вони можуть значно змінюються за формою і розміром. Найпомітніша частина - мезокарпій, який може бути соковитим або сухим і волокнистим; епікарпій може бути гладким чи зморшкуватим, а ендокарпій може бути перетинчастим чи здерев’янілим. Так, плід Lodoicea maldivica (Мальдівська пальма) може важити 20 кг і більше, і вони містить найбільше насіння у царстві рослин. Насіння (від 1 до 3 кг) надзвичайно збагачені ліпідними речовинами (жири і масла) і білками (ендосперм), у деяких випадках ендосперм може бути дуже твердим.
Середній шар перикарпія
захищає насіння повітряним шаром. Насіння здатні до проростання через 3 і
навіть 4 місяці плавання. Плід кокоса не зовсім звичайний. Всередині потужного,
трьох шаруватого перикарпію знаходиться «оболонка» із ендосперму товщиною у 1
см, до якої прилягає крихітний зародок. Середина плоду заповнена каламутною
рідиною, що має велику різноманітність білків, та називається «кокосовим
молоком» (однак смак її не має нічого спільного зі смаком молока). При повному
дозріванні «горіхів», через 9 - 11 місяців після цвітіння, рідина твердіє. Одне
суцвіття приносить 8 - 10 «горіхів», при цьому дерево плодоносить не менше 25 -
30 років. Ендосперм кокоса (так звана копра) - цінний продукт, що йде на
виготовлення кокосової олії, а також кондитерські вироби [13].
.1 Фізіологічні та біохімічні
особливості Palmaсеае
Алкалоїди, що містяться у плодах ареки, сильно збуджують центральну нервову систему і загальмовують діяльність серця [13].
У фініках: міститься велика кількість вітамінів, мідь, магній, сірка, залізо, кальцій. Найбільше серед фруктів містять фруктози та глюкози, за властивостями нагадують мед. У своєму складі не мають холерестерину. Плоди у в’яленому вигляді містять до 70% цукру та до 2,5% жиру.
Персикова пальма (Bactris gasipaes) у м’якуш плодів у великій кількості міститься крохмаль, жир, вітаміни А і С.
Хімічний аналіз золи кокосової пальми показав, що всі її частини містять проварену сіль у значних кількостях, особливо багато її у листах. Плантації пальми на площі 1 га щорічно поглинутого із грунту до 120 кг морської солі. Кожна пальма потребує для свого росту 1,34 кг солі на рік. У Бразилії у якості добрив для кокосової пальми використовують морські водорості і попіл рослин-галофітів [6].
Олійна пальма (Ellaeis guinensis) містить в оранжево-жовтому мезокарпію від 25 до 70% жирної олії, в якій багато пальмітинової кислоти, тому ця олія не придатна для їжі і використовується для технічних цілей. Насіння містить смачну харчову олію і має до 25% поживного протеїну.
У пальмовій олії взагалі
немає речовин потрібних для нормального функціонування організму, на відміну
від оливкової та кукурудзяної. Пальмова олія, яка складається з ненасичених
жирів, сприяє підвищенню рівня утримання холестерину, що, як пластилін,
заліплює судини, викликаючи атеросклероз і хвороби серця. Крім цього,
припускають, що пальмова олія є канцерогеном, тобто її постійне вживання може
спричинити ріст ракових пухлин [5].
1.2 Центри
походження та сучасне географічне поширення родини
Пальми - характерні компоненти багатьох тропічних екосистем. Вони зустрічаються у різноманітних середовищах існування - від морських узбереж і мангрових заростей до схилів високогір’я, від боліт і заболочених лісів до саван і оазисів жарких пустель, у низинних і гірських дощових лісів і навіть у листопадних лісах тепло-помірних областей. Однак саме у тропічному кліматі пальми знаходять найбільш сприятливі умови для росту. Більшість пальм віддають перевагу вологим і тінястим місцям існування - вздовж річок і джерел, у виходів підземних вод тощо. Більшість пальм зростає на вологих і жарких низовинах, а у горах зазвичай на невеликих або середніх висотах, однак деякі види піднімаються високо у гори. До числа останніх належить рід цероксилон, або воскова пальма (Ceroxylon), який зустрічається в Андах Південної Америки у поясі туманів. Так, цероксилон кіндьоекій (C. quindiuense) знайдено у Колумбії на висоті майже 3000 м, а цероксилон корисний (C. utile) піднімається на висоту 4100 м над рівнем моря на вулкані Чилес, зустрічаючись поблизу снігової лінії. Деякі пальми, наприклад кокосова пальма (Cocos nucifera) [Додаток Б] або види тринакса (Thrinax) і псевдофенікс (Pseudophenix) у Карибських областях, - постійні мешканці морських узбереж. Вони стійкі до ураганних вітрів, солоних морських бризків, затопленню морською водою, принаймні впродовж коротких періодів. Пальми часто ростуть у болотистих прибережних лісах і болотах, по внутрішньому краю мангрових заростей, тощо [11].
Походження фінікової пальми не відомо, але безперечно те, що вона відноситься до числа стародавніх культурних рослин.
Ропалостилис найбільш часто зустрічається на острові Норфолк [10].
Пальми широко розповсюдженні головним чином у тропічних і субтропічних країнах всієї земної кулі, але особливо багато видів представлені у Південно-Східній Азії і у тропічній Південній Америці; у позатропічних областях зустрічаються лише деякі види. Найдалі за усі види на північ (майже до 44° с.ш.) заходить хамеропс приземкуватий (Chamaerops humilis), поширений у Середземномор’ї від Південної Португалії до Мальти, а також у Північній Африці. На острові Крит зростає фінікова пальма Теофраста (Phoenix theophrasti). У аридних районах Афганістану зустрічається наноропс Ритчі, або пальма мазарі (Nannorrhops ritchiana), ареал якого простирається далі у Пакистан, Південно-Східний Іран і Південну Аравію. Трахікарпус Форчуна (Trachycarpus fortune) досягає 35°с.ш. у Кореї і Японії. Це одна з найбільш холодостійких пальм відомих в культурі Шотландії. Інший вид роду - трахікарпус такильський (Т. takil)зростає у Західних Гімалаях на висоті майже 2400 м над рівнем моря, де сніг вкриває землю з листопаду до квітня. Рід лівістона (Livistona) заходить у Південну Японію і у Східну Австралію (до 37°п. ш.). Найбільш північна із американських пальм, що ростуть на території південно-східних штатів США, - сабаль малий (Sabal minor) - зустрічається у штаті Північна Кароліна, а на Тихоокеанському узбережжя в оазисах пустель Південної Каліфорнії і Західної Аризони росте вашингтонія нитконосна (Washingtonia filifera). Межа розповсюдження родини у південній півкулі проходить через острови Хуан-Фернандес - острів Робінзон-Крузо (хуанія південна - Juania australis) і прибережні райони Центрального Чилі, Південно-Східної Африки, а також Нову Зеландію і острів Чатем [15]. До перистолистих видів відносяться і найбільш відома серед пальм кокосова пальма, або кокос. Особливо велика кількість цієї пальми у прибережних районах. Ландшафт прибережних районів Індії, Південного В’єтнаму, Куби, Цейлону у більшості визначається кокосовою пальмою. Передбачається, що родина рослини - острова Полінезії, звідки вона розповсюдилась не тільки за посередництва людини, але і шляхом переносу плодів по воді [11].
Види вашингтонії
(Washingtonia), фінікова пальма (Phoenax dactylifera) і деякі інші пальми -
неперевершені індикатори ґрунтової вологи в аридних, досить посушливих районах
тому, що зустрічаються лише біля джерела. Фінікова пальма добре зростає у
оазисах Сахари і Лівійській пустелях, в Алжирі, Аравії, Південному Ірані.
Сильна спека, велика сухість повітря, відсутність опадів і жаркі вітри звичайні
для пустелі, але це ідеальні умови для культивування фінікової пальми. При
цьому вона не є ксерофітом, бо пристосована виключно до оазисів. Корифові
утворюють північну межу ареалу родини; у південній півкулі вони просуваються на
південь до Кордови в Аргентині (тритринакс рівнинний - Trithrinax campestris) і
Південно-Східній Австралії (лівістона південна - Livistona australis). В
Африці, крім хамеропса, відомий лише монотипний рід вісманія (Wissmania),
близький рід лівістоні, з обмеженим розповсюдженням у Південно-Східній Африці і
Південній Аравії. Корифові зустрічаються часто в областях з яскраво вираженні
сезонні контрастами [13].
1.3 Народногосподарське
та декоративне значення родини
Значення пальм у житті населення тропічних країн важко переоцінити. Пальчасто-розсічені листя багатьох видів - звичайний матеріал, який використовують для побудови дахів пальмових хатин [12].
Зі стовбурів сагової пальми (Metroxylon) [Додаток Б] добувають крохмаль, що міститься в паренхімних клітинах і йде на виготовлення справжнього саго, слугує основним продуктом харчування і кормом для домашніх тварин. Він замінює рис в Західній Малайзії під час збору врожаю. Саго, отримують продавлюванням крохмальної пасти через сито на гарячу металеву пластинку, експортують у багато країн. Жителі Молуккських островів і Нової Гвінеї готують з крохмалю борошно, з якого випікають хлібні коржики. Крупні листя сагової пальми слугують покрівельним матеріалом. Стебла і черешки листків використовують при будівництві будинків, парканів і перегородок [7].
Кокосова пальма є досить поширеною. Ендосперм кокоса (так звана копра) - цінний продукт, що йде на виготовлення кокосової олії, а також кондитерські вироби. Обробка кокосових «горіхів» погано піддається механізації і йде досі ручним способом, кваліфікований робітник розкриває за день 2000 «горіхів». Цю пальму широко використовують у кулінарії, кондитерській промисловості, у виготовленні маргарину, кращих сортів мила, косметики, свічок і т. д. Жмих, що залишається після вижимання копри, - цінний корм для домашнього худоби. Свіжий ендосперм вживають у їжу. Його використовують при виготовленні різноманітних тропічних блюд і ласощів. «Вода» незрілого кокосового горіху звичайне пиття у тропіках - має лікувальні якості. Волокно з мезокарпію плодів (койр), міцне, еластичне, стійке до морської води - матеріал для виготовлення мотузок, циновок, килимів, щіток. Із твердого ендокарпія плодів роблять посуд, ґудзики, гребні, браслети, музичні інструменти, прикраси. Його також застосовують у виготовленні високоякісного деревного вугілля, пластмас, у якості палива. Із солодкого соку отримують пальмовий цукор, вино, спирт, оцет. Деревину застосовують для будівництва хатин, виготовлення меблів, як паливо. Листя - прекрасний матеріал для покриття дахів, плетення корзин, шляп, віял, ширм [6].
Фінікова пальма (Phoenix dactylifera) (див. дод. Б). У великій родині пальмових лише деякі види утворюють подібно кокосу їстівні плоди. До числа останніх належать фініки - плоди фінікової пальми. Якщо кокосову пальму розводять в умовах вологого приморського клімату, то фінікова пальма може рости у посушливих місцях, аж до оазисів пустині. Її коренева система може досягнути до глибоких ґрунтових вод. Так як фінікова пальма дводомна, на плантаціях висаджують переважно жіночі дерева, а суцвіття від чоловічих пальм, які є предметом торгівлі, прив’язують у кронах жіночих особин. Плоди - фініки - однонасінні ягоди із соковитим цукристим мезокарпієм. У дикорослому стані не знайдена. Фініки - основний продукт харчування мільйонів людей. Найбільш делікатесні «м’які» фініки, крупні, м’ясисті, напівпрозорі, йдуть на експорт. Але арабами найбільше цінуються «сухі» або «хлібні» фініки, м’якуш яких висихає і зацукровуються на дереві, щось схоже на середньоазіатські урюки, вони слугують для щоденного харчування. Араби роблять десятки різноманітних блюд із фініків, з них печуть хліб, із соку свіжих плодів роблять напої. Розмолоте насіння йде на корм верблюдам. Із цукрового соку, що отримують при підсіканні стволів, роблять пальмове вино і цукор. Деревину використовують для будівництва будинків. У багатьох областях стебла пальм і черешки листя слугує як паливо. Листя використовують як покривний матеріал, із нього плетуть корзини, капелюхи, циновки. Завдяки фініковій пальмі стало можливим оазисне землеробство, у її тіні вирощують інші фруктові дерева [5].
Гіфена здута (Hyphaene ventricosa) джерело рослинної «слонової кістки», з якої виготовляють ґудзики, намисто, брошки [10].
Пальміра (Borassus flabellifer) - важлива економічна рослина. Вона забезпечує людей майже всім необхідним. Є основним джерелом тодді - напою, популярного у тропічній Азії. Протягом року отримують від одного дерева 300 - 400 л соку, з якого готують вино, цукор, спирт, оцет. Плоди, м’яке незріле насіння, проростки використовують у їжу. Листя - гарний покрівельний матеріал; використовують для плетіння виробів. Волокно, що добувають з основи листків і навколоплодника застосовують для виготовлення щіток, мотузок, грубого одягу. Деревина міцний матеріал, стійкий до морської води [5].
Пальми Ареки катеху, або бетелева пальма (див.дод. Б). Мілко нарізані шматочки насіння входять до складу бетелевої гумки разом з бетелем (Piper betle) з додаванням гамбіру (Uncaria gambir) і не гашеного вапна; ця гумка продаються на будь-якому базарі Південної Азії в достатку. При жуванні виділяється слина, а порожнина рота, язик, ясна, значно фарбуються у криваво-червоний колір. Насіння також використовують у медицині, особливо у ветеринарії, і для фарбування тканин. З метою отримання для насіння бетелеву пальму культивують з давніх пір [15].
Винна пальма. Із молодих суцвіть винної пальми (Raphia vinifera) отримують солодкий сік, що йде на виготовлення пальмового вина, цукру, а із серцевини добувають саго. До речі, листя одного з видів цього роду досягають 15 або навіть 20 м довжини, і з черешків багатьох видів пальм добувають волокно, що йде на виготовлення мотузки, сітки, щітки тощо [13].
Пальма Ропалостилис. Раніше деревина дуже часто використовувалась під час будівництва будинків новозеландським народом маорі. Сік рослини також приносив багато користі для жителів південних земель, його використовували як напій майбутніх матерів, завдяки йому пологи проходили набагато легше [14].
Пальми роду каламус (Calamys) [Додаток Б] використовують для плетення меблів, тростин, циновок, килимів, корзин, штор. Вони замінюють мотузки, канати для причалу суден, використовують їх і для виготовлення мотузкових сходин, повідків, висячих мостів через щілини.
Пальми роду демоноропс (Daemonorops) [Додаток Б], особливо демоноропс драконів (D. draco) - джерело «драконівської крові» - темно-червоної смоли, що виділяється між лусочками плоду; їх застосовують при виготовленні лаків [5].
Мауриція звивиста (Mauritia flexuosa). Її плоди використовують у їжу, готуючи прохолодні напої, варення, готують харчову олію. Із епідерміса молодих листків отримують волокно для мотузок, рибних снастей; із серцевини стебла - крохмаль. У повалених стеблах прорубують отвори, через які витікає солодкий сік. На зруйнованих стеблах пальми оселяються жирні личинки жуків, які індійці використовують в їжу як делікатес. Коріння пальми використовують у народній медицині [13].
Цукрова пальма, або пальма хомуті (Arenga pinnata, або A. Saccharifera) [Додаток Б]. Серед видів пальм має найбільше практичне значення. Це важлива економічна рослина азіатських тропіків. З неї добувають сік, який отримують підсіканням чоловічих суцвіть. При ферментації соку отримують вино (тодді), спирт, оцет. Пальми, що є малопродуктивними для отримання цукру, зрубують, і здобувають із крохмальної серцевини стебла саго. Міцне і не гниюче у воді волокно - один з найважливіших промислових продуктів цукрової пальми. Листя - покрівельний матеріал. Деревина і черешки листя використовують у будівництв. Сік пальми і настої з коріння володіють лікувальними властивостями [10].
Олійна пальма. Одне з найбільш важливих у світовому масштабі олійних рослин безумовно є олійна пальма (Elaeis guineensis). Жири у винятково високій концентрації відкладаються у цієї пальми не в ендоспермі, а в перикарпії, тому вони не можуть використовуватися паростком, але безперечно, привертають увагу тварин, які розповсюджують ці плоди. Ця периста пальма африканського походження вирощується у багатьох районах тропіків. Особливо цінна тим, що дає два сорти масел. Пальмове масло з м’якуша, багате каротиноїдами, застосовують у виробництві мила, свічок, як мастило, а також для отримання каретина. Із насіння отримують пальмоядрове харчове масло, дуже схоже з кокосовим маслом, з яким легко взаємозамінюється. Його застосовують у виробництві маргарину [15]
Рафія борошноносна (Raphia farinifera) [Додаток Б]. З молодих нерозкритих листків цієї рослини отримують м’яке волокно, відоме під назвою «мочало-рафія» і широко застосовується у садівництві як матеріал для підв’язування.
Рафія Хукера (Raphia hookeri),рафія пальма-пінус (Raphia palma-pinus). Із листових піхв добувають міцне волокно - західноафриканська піасава, з якої виготовляють жорсткі мітли, щітки, циновки [14].