НАЛОГ
Налог – обязательный, индивидуально-безвозмездный платеж, взимаемый с организаций и физических лиц в форме отчуждения принадлежащих им прав собственности, хозяйственного ведения или оперативного управления денежных средств, в целях финансового обеспечения деятельности государства или муниципальных образований.
Налог считается установленным лишь в том случае, когда определены налогоплательщики и элементы налогообложения, а именно: объект налогообложения, налоговая база, налоговый период, налоговая ставка, порядок исчисления налога, порядок и сроки уплаты налога.
Близким по смыслу понятием является сбор, уплата которого согласно российскому закону происходит (в отличии от налога) не безвозмездно, а является одним из условий совершения в отношении плательщиков сборов государственными органами и должными лицами юридически значимых действий, включая предоставление определенных прав или выдачу разрешений (лицензий).
Налоговые правоотношения основаны на властном подчинении одной стороны другой. Они предполагают субординацию сторон, одной из которых – налоговому органу, действующему от имени государства, – принадлежит властное полномочие, а другой, налогоплательщику, – обязанность повиновения. Требования налогового органа и налоговое обязательство налогоплательщика следует не из договора, а из закона. С публично-правовым характером налога и государственной казны и с фискальным суверенитетом государства связаны законодательная форма учреждения налога, обязательность и принудительность его изъятия, односторонний характер налоговых обязательств. Вследствие этого спор по поводу невыполнения налогового обязательства находится в рамках публичного (в данном случае налогового), а не гражданского права.
В международной практике налоги представляют собой принудительные трансферты, получаемые сектором государственного управления. Они не включают сборы, которые совершенно не зависят от стоимости предоставляемых
услуг и не включает обязательные отчисления на социальные нужды, штрафы и пени.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких лише одн а
правильна.Виберіть правильну відповідь.
1. Характерними ознаками офіційно-ділового стилю є…
а) вживання побутової лексики; б) широке використання емоційно-забарвленої лексики;
в) наявність реквізитів ,що мають певну черговість; г) вживання конфесійної лексики.
2. Культура писемного і усного мовлення всіх, хто користується українською мовою, полягає в тому, щоб…
а) добирати варіанти форм, слів, словосполучень, конструкцій речень; б) користуватися мовою в повсякденному житті; в) досконало знати мовні норми і послідовно дотримуватися їх;
г) розрізняти основні стилі та підстилі писемної мови.
3. До документів щодо особового складу належать…
а) заява, трудовий договір, доручення; б) автобіографія, резюме, заява, розписка;
в) автобіографія, заява, резюме, характеристика; г) наказ, акт, накладна, лист-претензія.
4. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи – це…
а) мовна система; б) мовна норма;
в) мовний фактор; г) мовний стиль.
5. Скільки функціональних підстилів має офійно-діловий?
а) 1;
б) 2; в) 3; г) 4.
6. Заяви, автобіографії, накази пишуться від…
а) першої особи; б) другої особи; в) третьої особи;
г) від першої і другої осіб.
7. Причину написання документа зазначають:
а) у вступі; б) в основній частині;
в) у закінченні; г) у в ступі та закінченні.
8. Мета офіційно-ділового стилю є…
а) обмін інформацією, думками, враженнями; б) обговорення, відстоювання та пропаганда ідей; в) регулювання ділових стосунків; г) пропаганда передових ідей і технологій.
9. Реквізит – це…
а) частина документа; б) окремий елемент документа;
в) вид документа; г) текст документа.
10. Бланк – це...
а) аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію;
б) сукупність реквізитів, розміщених у певній послідовності; в) група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як
єдиний блок; г) сукупність реквізитів, розміщених у будь-якій послідовності.
НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ
Буква в |
|
Позиція |
Буква в |
Приклади |
|
рос. мові |
|
|
|
укр. мові |
|
|
|
|
|
||
е |
після букв на позначення |
Е |
Лермонтов, Некрасов, |
||
|
приголосних |
|
|
Воскресенський, Смеліков |
|
|
|
|
|
||
е |
у суфіксі -ев(-а) після ц, |
Е |
Непринцев, Бестужев, Тютчев, |
||
|
ж, ч, ш, щ |
|
|
Вахрушева, Гнатищев |
|
|
|
|
|
||
е |
на початку слів |
Є |
Євтушенко, Єсенін, Єршов |
||
|
|
|
|
||
е |
у середині слів після букв |
Є |
Санаєв, Одоєвський, Валуєв, |
||
|
на позначення голосних, |
|
Аляб’єв, Прокоф’єв, Власьєв, |
||
|
апострофа і м’якого знака |
|
Ананьєв |
||
|
|
|
|
||
е |
у суфіксі -єв, -єєв після |
є |
Голубєв, Дягілєв, Тургенєв, |
||
|
букв |
на |
позначення |
|
Лазарев, Берендєєв, Федосєєв, |
|
приголосних, крім ц, р, ж, |
|
Менделєєв |
||
|
ч, ш, щ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
е |
у корені, якщо рос. є |
Є |
Бєдний (бідний), Лєсков (ліс), |
||
|
відповідає укр. І |
|
Рєпін (ріпа), Сєров (сірий) |
||
|
|
|
|
|
|
е |
на початку слова і складу |
Йо |
Йоркін, Бугайов, Соловйов |
||||
|
|
|
|
||||
е |
у середині та в кінці |
Ьо |
Верьовкін, Корабльов, Алфьоров |
||||
|
складу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
е |
в утворених від імен, |
Е |
Артемов, Семенов, Федоров |
||||
|
спільних для рос. і укр. |
|
|
|
|
||
|
Мов |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
о |
під наголосом після ч, щ |
О |
Рогачов, Щипачов, Борщов |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
э |
Завжди |
|
|
Е |
Елькотін, Ешпаєв |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ы |
Завжди |
|
|
И |
Курицин, Чаплигін, Черних |
||
|
|
|
|
||||
и |
після ж, ч, ш, щ, ц перед |
И |
Жилікін, Тучин, Шишков, |
||||
|
приголосним |
|
Рощин, Циркунов |
|
|||
|
|
|
|
||||
и |
в утворених від назв і |
И |
Рибовський, Куликов, Гаврилін, |
||||
|
імен, спільних для рос. і |
|
Пивоваров, |
але |
Філіппов, |
||
|
укр. Мов |
|
|
Нікітін, Ніколаєв |
|
||
|
|
|
|
|
|||
и |
у префіксі при- |
И |
Приточний, Припасов |
|
|||
|
|
|
|
||||
и |
у суфіксах -ик, -ич, -иц, - |
И |
Петриков, Галич, Сосницин, |
||||
|
ищ, -ович, -ович |
|
Батищев, Станюкович, Воблаєв |
||||
|
|
|
|
|
ич |
|
|
|
|
|
|
||||
и |
на початку слова та після |
І |
Іванов, Бібиков, Кузьмінський, |
||||
|
букв |
на |
позначення |
|
Пушкін, Анікін, Багіров |
||
|
приголосних, крім ж, ч, |
|
|
|
|
||
|
ш, щ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
и |
після букв на позначення |
ї |
Абраїмов, |
Зоїлов, |
Мар’їн, |
||
|
голосних, |
апострофа і |
|
Захар’їн, Ананьїн, Ільїн |
|
||
|
м’якого знака |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|