Материал: Професійна мова економістів

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

НАЛОГ

Налог – обязательный, индивидуально-безвозмездный платеж, взимаемый с организаций и физических лиц в форме отчуждения принадлежащих им прав собственности, хозяйственного ведения или оперативного управления денежных средств, в целях финансового обеспечения деятельности государства или муниципальных образований.

Налог считается установленным лишь в том случае, когда определены налогоплательщики и элементы налогообложения, а именно: объект налогообложения, налоговая база, налоговый период, налоговая ставка, порядок исчисления налога, порядок и сроки уплаты налога.

Близким по смыслу понятием является сбор, уплата которого согласно российскому закону происходит (в отличии от налога) не безвозмездно, а является одним из условий совершения в отношении плательщиков сборов государственными органами и должными лицами юридически значимых действий, включая предоставление определенных прав или выдачу разрешений (лицензий).

Налоговые правоотношения основаны на властном подчинении одной стороны другой. Они предполагают субординацию сторон, одной из которых – налоговому органу, действующему от имени государства, – принадлежит властное полномочие, а другой, налогоплательщику, – обязанность повиновения. Требования налогового органа и налоговое обязательство налогоплательщика следует не из договора, а из закона. С публично-правовым характером налога и государственной казны и с фискальным суверенитетом государства связаны законодательная форма учреждения налога, обязательность и принудительность его изъятия, односторонний характер налоговых обязательств. Вследствие этого спор по поводу невыполнения налогового обязательства находится в рамках публичного (в данном случае налогового), а не гражданского права.

В международной практике налоги представляют собой принудительные трансферты, получаемые сектором государственного управления. Они не включают сборы, которые совершенно не зависят от стоимости предоставляемых

услуг и не включает обязательные отчисления на социальные нужды, штрафы и пени.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких лише одн а

правильна.Виберіть правильну відповідь.

1. Характерними ознаками офіційно-ділового стилю є…

а) вживання побутової лексики; б) широке використання емоційно-забарвленої лексики;

в) наявність реквізитів ,що мають певну черговість; г) вживання конфесійної лексики.

2. Культура писемного і усного мовлення всіх, хто користується українською мовою, полягає в тому, щоб…

а) добирати варіанти форм, слів, словосполучень, конструкцій речень; б) користуватися мовою в повсякденному житті; в) досконало знати мовні норми і послідовно дотримуватися їх;

г) розрізняти основні стилі та підстилі писемної мови.

3. До документів щодо особового складу належать…

а) заява, трудовий договір, доручення; б) автобіографія, резюме, заява, розписка;

в) автобіографія, заява, резюме, характеристика; г) наказ, акт, накладна, лист-претензія.

4. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи – це…

а) мовна система; б) мовна норма;

в) мовний фактор; г) мовний стиль.

5. Скільки функціональних підстилів має офійно-діловий?

а) 1;

б) 2; в) 3; г) 4.

6. Заяви, автобіографії, накази пишуться від…

а) першої особи; б) другої особи; в) третьої особи;

г) від першої і другої осіб.

7. Причину написання документа зазначають:

а) у вступі; б) в основній частині;

в) у закінченні; г) у в ступі та закінченні.

8. Мета офіційно-ділового стилю є…

а) обмін інформацією, думками, враженнями; б) обговорення, відстоювання та пропаганда ідей; в) регулювання ділових стосунків; г) пропаганда передових ідей і технологій.

9. Реквізит – це…

а) частина документа; б) окремий елемент документа;

в) вид документа; г) текст документа.

10. Бланк – це...

а) аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію;

б) сукупність реквізитів, розміщених у певній послідовності; в) група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як

єдиний блок; г) сукупність реквізитів, розміщених у будь-якій послідовності.

НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ

Буква в

 

Позиція

Буква в

Приклади

рос. мові

 

 

 

укр. мові

 

 

 

 

 

е

після букв на позначення

Е

Лермонтов, Некрасов,

 

приголосних

 

 

Воскресенський, Смеліков

 

 

 

 

е

у суфіксі -ев(-а) після ц,

Е

Непринцев, Бестужев, Тютчев,

 

ж, ч, ш, щ

 

 

Вахрушева, Гнатищев

 

 

 

 

е

на початку слів

Є

Євтушенко, Єсенін, Єршов

 

 

 

 

е

у середині слів після букв

Є

Санаєв, Одоєвський, Валуєв,

 

на позначення голосних,

 

Аляб’єв, Прокоф’єв, Власьєв,

 

апострофа і м’якого знака

 

Ананьєв

 

 

 

 

е

у суфіксі -єв, -єєв після

є

Голубєв, Дягілєв, Тургенєв,

 

букв

на

позначення

 

Лазарев, Берендєєв, Федосєєв,

 

приголосних, крім ц, р, ж,

 

Менделєєв

 

ч, ш, щ

 

 

 

 

 

 

 

 

е

у корені, якщо рос. є

Є

Бєдний (бідний), Лєсков (ліс),

 

відповідає укр. І

 

Рєпін (ріпа), Сєров (сірий)

 

 

 

 

 

 

е

на початку слова і складу

Йо

Йоркін, Бугайов, Соловйов

 

 

 

 

е

у середині та в кінці

Ьо

Верьовкін, Корабльов, Алфьоров

 

складу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

в утворених від імен,

Е

Артемов, Семенов, Федоров

 

спільних для рос. і укр.

 

 

 

 

 

Мов

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

о

під наголосом після ч, щ

О

Рогачов, Щипачов, Борщов

 

 

 

 

 

 

 

э

Завжди

 

 

Е

Елькотін, Ешпаєв

 

 

 

 

 

 

 

ы

Завжди

 

 

И

Курицин, Чаплигін, Черних

 

 

 

 

и

після ж, ч, ш, щ, ц перед

И

Жилікін, Тучин, Шишков,

 

приголосним

 

Рощин, Циркунов

 

 

 

 

 

и

в утворених від назв і

И

Рибовський, Куликов, Гаврилін,

 

імен, спільних для рос. і

 

Пивоваров,

але

Філіппов,

 

укр. Мов

 

 

Нікітін, Ніколаєв

 

 

 

 

 

 

и

у префіксі при-

И

Приточний, Припасов

 

 

 

 

 

и

у суфіксах -ик, -ич, -иц, -

И

Петриков, Галич, Сосницин,

 

ищ, -ович, -ович

 

Батищев, Станюкович, Воблаєв

 

 

 

 

 

ич

 

 

 

 

 

 

и

на початку слова та після

І

Іванов, Бібиков, Кузьмінський,

 

букв

на

позначення

 

Пушкін, Анікін, Багіров

 

приголосних, крім ж, ч,

 

 

 

 

 

ш, щ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

після букв на позначення

ї

Абраїмов,

Зоїлов,

Марїн,

 

голосних,

апострофа і

 

Захарїн, Ананьїн, Ільїн

 

 

м’якого знака