Материал: Проектування транспортно-технологічних процесів в агропромисловому комплексі

На рис. 2 показаний характеристичний графік, побудований при наступних значеннях основних показників: l_їв=6 км, v_т=41,2 км/год. , =0,5, =1,0, t _н-р = 0,06 год., q=2,25 т.

При побудові характеристичного графіка задаються загальним масштабом для продуктивності, а окремі чинники змінюють в інтервалах, в яких вони можуть мінятися на практиці в заданих умовах перевезень.

Лінія АА на цьому графіку визначає постійну продуктивність при заданих значеннях різних показників. Для того, наприклад, щоб визначити, яким шляхом підвищити продуктивність на 20 %, проводиться лінія ВВ, яка і визначає необхідний рівень підвищення значення будь-якого з експлуатаційних показників.

Отже, на графіку показано, що продуктивність автомобіля, розрахованого нами раніше, становить 30,3 т/год, при v_т=41,2 км/год. , =0,5, =1,0, t _н-р = 0,06 год. (лінія АА), для того щоб підвищилась продуктивнісь рухомого складу на 20%, то для цього потрібно підвищити швидкісь автомобіля до 52 км/год, зменшити час простою автомобіля під навантажувально-розвантажувальними роботами до 0,022 год.

Розділ 3. Економічна ефективність транспортно-технологічного процесу на прикладі збирання та транспортування зерна від комбайнів

3.1 Собівартість транспортно-технологічного процесу (ТТП) із застосуванням компенсаторів

Оцінку роботи машинних агрегатів, що виконують транспортно-технологічний процес проводимо за показниками прямих експлуатаційних витрат коштів на 1 тонну зерна - собівартості збирання та перевезень за даними підрозділу 1.5.

Прямі експлуатаційні затрати коштів на одиницю виконаної роботи розраховують на кожній окремій операції для кожного з можливих машинних агрегатів.

Собівартість ТТП при збиранні зерна S_зк із застосуванням компенсаторів (причепів-перевантажувачів) визначається як сума прямих експлуатаційних затрат: на збирання зерна комбайнами Sк та на перевезення зерна тракторним причепом-перевантажувачем з трактором - S_п і собівартості S_A перевезення автомобілями:

, грн./т.         (1)

грн/т,

Сума прямих експлуатаційних затрат на збирання зерна S_К визначається за формулою

, грн./т, (2)

де С_1к - основна і додаткова зарплата комбайнерів з відрахуваннями на соціальні заходи, що визначаються коефіцієнтом К_с, (коефіцієнт К_с= 0,37) і віднесена до 1 т. зерна; С_1к розраховується як

грн/т,      (3)

грн/т,

де 3_т - основна зарплата комбайнера(250 грн. за зміну);_зм - маса зерна, яка намолочена за 1 зміну комбайном, і визначається як

C_2к - витрати на пальне для роботи комбайна:

, грн/т       (4)

грн/т,

де Ц_к - ціна 1 кг пально-мастильних матеріалів,

 - питомі витрати палива із розрахунку на 1 т зерна,

кг/кВт,

_e - витрати пального на 1 кВт. год., j_e=0,2 кг/кВт. год.;_н - номінальна потужність двигуна комбайна;

к_з - коефіцієнт завантаження двигуна, к_з= 0,8;

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО комбайна

грн/т,   (5)

Б_К - балансова вартість комбайна;

а_К - норми відрахувань на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО а_к=21,5%;_К - продуктивність ЗК за годину змінного часу, т/год.; t_з- загальне річне нормативне завантаження комбайна на збиранні зерна (200 год).

Сума прямих експлуатаційних затрат на перевезення зерна транспортним тракторним агрегатом, який містить ПП визначається за формулою

,     (6)

Основна і додаткова зарплата з відрахуваннями на соціальні заходи, що віднесена до 1 т зерна:

грн/т, (7)

де С_1зп - основна і додаткова зарплата (300 грн.) за зміну комбайнеру (трактористу) з відрахуваннями на соціальні заходи, що визначаються коефіцієнтом К_с=0,37;

де т-

маса зерна, яка зібрана групою комбайнів за зміну;_2п - витрати трактора на пальне:

 _,   (8)

де Ц_к - ціна 1 кг пально-мастильних матеріалів (10 грн./кг).

кг/кВт

питомі витрати пального із розрахунку на 1 т зерна;_e - витрати пального на 1 кВт.год., j_e=0,2 кг/кВт.год;_н - номінальна потужність двигуна трактора, кВт;

- продуктивність ПП за годину технологічного часу, т/год.; к_з - коефіцієнт завантаження двигуна трактора, к_з= 0,75;

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактора:

грн/т;   (9)

Б_тр- балансова вартість трактора;

а_тр- норми відрахувань на амортизацію, капітальний та

поточний ремонт і ТО трактора а_тр=21,5%;₃- загальне річне нормативне завантаження трактора, 1400 год;

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО ПП.

грн/т;       (10)

Б_п - балансова вартість ПП;_зп- загальне річне нормативне завантаження причепа на збиранні зерна 210 год., внесенні добрив 100 год. і на посіві 50 год._ЗП = 210+100+50=360 год.;

а_п- норма відрахувань на амортизацію, поточний і капітальний ремонт, ТО а_п=21,5%

Собівартість перевезень зерна автомобілем-самоскидом при застосуванні ПП:

        (11)

де l_ij - відстань перевезення вантажу, km; t_нр - час простою транспортного засобу під навантажуванням і розвантажуванням протягом однієї їздки, год.; С_ЗВ - змінні витрати;  - статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу; С_СВ - сума сталих витрат у розрахунку на 1 год. перебування автомобіля на лінії, грн. .

Змінні витрати С_зв, грн., визначають за формулою:

грн./км,        (12)

де С₁ - вартість паливно-мастильних матеріалів, грн. ; С_.2 - витрати на відновлення і ремонт шин, грн.; С₃ - витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля, грн; С ₄ - амортизаційні відрахування, грн.

Вартість пально-мастильних матеріалів становить:

, грн./км,    (13)

де G _n.зм. - витрата пального за зміну для автомобіля-самоскида, л;_зм - пробіг автомобіля за зміну, км.

 , л      (14)

де g_км - норма витрат пального відповідно на 100 км (табл.3 п.1.4); l_ij -відстань перевезення вантажу за їздку; L _п.з - відстань від гаража до місця завантаження, яке дорівнює відстані від місця розвантаження до гаража (нульовий пробіг 5 км);

n_{Ц -}- кількість циклів (їздок) одного АТЗ за зміну визначається при умові, що його вантажопідйомність дорівнює вантажопідйомності ПП:

циклів       (15)

Пробіг автомобіля за 1 зміну визначається як:

, км  (16)

Витрати на відновлення і ремонт шин (у грн. на 1 км пробігу) визначають за формулою:

, грн./км   (17)

де: =1,6% - середня норма відрахувань на відновлення і ремонт шин на 1000 км пробігу до вартості одного комплекту (норми відрахувань на відновлення зносу і ремонт шин встановлені залежно від розміру шин, вантажопідйомності та колісної формули автомобілів)

Б_кш - середня балансова вартість одного комплекту шини - покришка, камера та обвідна стрічка (420 грн.);

n_ш - кількість шин на автомобілі (без запасних).

Витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля з розрахунку на 1 км пробігу, грн. становлять:

 грн./км      (18)

де: =0,23% - середня норма витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля на 1000 км пробігу;

Б_a - балансова вартість автомобіля.

Амортизаційні відрахування на повне відновлення і капітальний ремонт автомобілів вантажопідйомністю понад 2 т визначають на основі норм, встановлених у процентах від балансової вартості на 1000 км пробігу:

 грн./км      (19)

де: , - норма амортизаційних відрахувань від балансової вартості автомобіля на 1000 км пробігу відповідно на повне відновлення (реновацію) і капітальний ремонт й дорівнює 0,3 і 0,2 %.

До сталих витрат, що не залежать від пробігу, відносять витрати на оплату праці водію і накладні витрати, непов'язані безпосередньо з роботою автомобіля. Ці витрати обчислюють на 1 год. перебування автомобіля на лінії за формулою:

С_СВ = З +В+Н = С^" W_т.км К_кл (1+К_с+К_н)=

=0,98·1,69·1,2(1+0,37+0,2)=3,12,грн./год.     (20)

де: С_СВ - стали витрати, грн/год; З -заробітна плата водія за 1 годину, яку визначають на основі відрядних розцінок за 1 т.км виконаної роботи та з урахуванням класу водіїв; В - нарахування на соцстрах; Н -накладні витрати на оплату праці адміністративно-господарському персоналу з нарахуваннями, утримання будівель, виробничих приміщень і території, ремонт і утримання устаткування; С^" = 0,98 грн/т.км - тарифна ставка, що використовується для відрядних розцінок; К_кл - коефіцієнт, що ураховує додаткову оплату праці за клас водія: для 1, 2 та 3 класу він дорівнює відповідно 1,2; 1,1 та 1,0 (приймаємо К_кл =1,2); К_с =0,37 - коефіцієнт, що ураховує нарахування на соцстрахування; К_н = 0,2 - коефіцієнт, що ураховує нарахування на накладні витрати; W_т.км- продуктивність автомобіля в т.км за 1 год.

3.2 Розрахунок собівартості прямих перевезень зерна

Собівартість за прямим перевезенням зерна S_ПР від ЗК визначається як сума прямих експлуатаційних затрат на збирання зерна комбайнами S_к та перевезення зерна автомобілями S_А

        (21)

Сума прямих експлуатаційних затрат збирання зерна під час роботи комбайнів S_К визначається за формулами (2-5), але значення складових ураховує інше значення продуктивності комбайна W_K.

Собівартість прямих перевезень з використанням автомобілів розраховується за формулами (11-20).

3.3 Розрахунок економічної ефективності

Основною часткою економічного ефекту застосування новітної технології є підвищення продуктивності ЗК.

Розрахунок річної економічної ефективності виконується шляхом порівняння прямих експлуатаційних витрат (собівартості) за базової (прямі перевезення зерна) і досліджуємої технологіями стосовно комплексу машин, що розглядається. Річний економічний ефект дорівнює:

   (22)

де грн/т -

прибуток за рахунок збільшення продуктивності ЗК;

Ц_К. -балансова вартість комбайна;

А - амортизаційний термін застосування комбайна (7 років);

 - умовний приріст кількості комбайнів за рахунок збільшення їх продуктивності;₁, Q₂ - сезоний виробіток групи ЗК у варіанту із застосуванням ПП і під

час прямих перевезень;_2К - сезоний виробіток одного ЗК під час прямих перевезень;

_K - продуктивність ЗК під час прямих перевезень.

Економія, що віднесена до роботи одного комбайну комплексу, дорівнює

         (23)

За результатами розрахунків виконаних у курсовому проекті ми визначили наступне:

що ефективніше використовувати перевантажувальну схему внесення мінеральних добрив, так як продуктивність розкидача за цією схемою майже в більша - 8,75 т/год., продуктивності розкидача за перевантажувальною схемою- 6,62 т/год;

визначили, що технологічна схема з перевантажуванням зерна є більш доцільною для виконання операції пов’язаних з перевезенням зерна.

- показали на графіку, що продуктивність автомобіля, розрахованого нами раніше, становить 30,3 т/год, при v_т=41,2 км/год. , =0,5, =1,0, t _н-р = 0,06 год. (лінія АА), для того щоб підвищилась продуктивнісь рухомого складу на 20%, то для цього потрібно підвищити швидкісь автомобіля до 52 км/год, зменшити час простою автомобіля під навантажувально-розвантажувальними роботами до 0,022 год.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Фришев С.Г., Козупиця С.І. Основи вантажних перевезень. Посібник для самостійної роботи студентів. - К.: ТОВ "Аграр Медіа Груп" 2011. - 298 с.

2. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.:Выща школа, 1986. - 447 с.