Материал: Проектування транспортно-технологічних процесів в агропромисловому комплексі

Кількість комбайнів, що необхідні для збирання урожаю з площі S, га при урожайності зерна U, т/га, знаходиться за формулою:

, од.

де СEILING - функція, яка повертає найближче більшає ціле значення;

К_ЗМ - коефіцієнт змінності (1,5), який показує кількість змін (Т_ЗМ=8 год), що працює комбайн за добу;

Д_Р - кількість робочих днів для збирання зерна за агровимогами (12 днів).

Вибір марки ПП виконується за показником його вантажопідйомності (Дод.2,табл. 4) виходячи з умови кратності вантажопідйомності бункера ПП і бункера ЗК:

 (8)

≥2,25·2

де  - кількість бункерів зерна ЗК, що вміщуються в бункер ПП при наявності умови

;

- номінальна вантажопідйомність бункера обраного ПП;

 - номінальна вантажопідйомність бункера ЗК:

.

Друга умова вибору марки ПП: місткість бункера  обраного ПП повинна бути кратною місткості бункера комбайна:

    (8-а)

≥3·2

Виходячи з виразів (8, 8-а) вибираємо відповідну за вантажопідйомністю марку ПП і рекомендований для нього трактор (Дод.2,табл. 4).

Статичний коефіцієнт вантажопідйомності ПП дорівнює

.    (9)

Кількість ПП для роботи ЗТК:

де К_РП - коефіцієнт, що враховує додатковий час на маневрування ПП при розвантаженні, приймаємо К_РП =1,5;

W_ШП - продуктивність шнекового вивантажувального пристрою ПП, т/год.

Вибір марок АТЗ за вантажопідйомністю виконується таким чином, що ПП при взаємодії з одним або групою АТЗ, повністю розвантажиться і не буде очікувати додатковий АТЗ.

, т. (11)

- номінальна вантажопідйомність одного або групи АТЗ, в кузов(и) яких вивантажується все зерно, що міститься в ПП;

Число АТЗ (одиниць) або груп АТЗ для перевезення зерна, кожний(а) з яких за вантажопідйомністю дорівнює або перевищує вантажопідйомність ПП, знаходиться з рівняння:

, од., (12)

 - тривалість перебування автомобіля в пункті розвантаження, яка залежить від рівня механізації і організації робіт;

l_ij - відстань перевезення зерна з поля (пункту і) в пункт розвантаження (пункт j);

тривалість завантаження АТЗ зерном від комбайнів: ;

, км/год. - середня технічна швидкість автомобіля на шляху від поля на тік, яку визначають за формулою:

,        (13)

де  - технічна швидкість руху транспортного засобу відповідно з вантажем і без вантажу, км/год.

Продуктивність АТЗ:

 (14)

Кількість їздок (циклів) ПП за зміну визначається як

         (15)

Кількість зібраного і перевезеного за 1 зміну зерна:

          (16)

Виробіток 1 автомобіля за зміну

         (17)

При розрахунках потреби у транспортних засобах для обслуговування бункерних збиральних агрегатів ми визначили, що продуктивність ЗК під час прямих перевезень становить 2,3 т/год, а продуктивність АТЗ при перевезенні зерна від комбайна дорівнює 2,7 т/год. Також ми виконали обчислення продуктивності ЗК під час застосування ПП 3,5 т/год, а продуктивність АТЗ при перевезенні зерна 30,03 т/год - за технологічною схемою з перенавантаженням зерна.

Отже, підсумовуючи наші отримані дані видно, що технологічна схема з перевантажуванням зерна є більш доцільною для виконання операції пов’язаних з перевезенням зерна.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО ПРОЦЕСУ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

2.1 Факторне дослідження продуктивності автомобілів та собівартості перевезень (простій цикл перевезень)

Факторне дослідження продуктивності автомобілів перевезень виконується за допомогою аналізу впливу техніко-економічних показників (ТЕП) на продуктивність АТЗ.

Мета досліджень - виявлення шляхів підвищення ефективності робіт рухомого складу за рахунок втрат (через великі простої, недостатнє використання вантажності автомобіля) та невикористаних резервів (підвищення швидкості руху, середній пробіг з вантажем, використання вантажності тощо), на основі якого АТП впроваджує певні заходи. Показником, який відображає ефективність використання рухомого складу, є виробіток за певний період часу (період збирання урожаю) або продуктивність.

Для розрахунків використовуються дані, які отримані по групі автомобілів, що застосовані для перевезення зерна від комбайнів:

- середня вантажність автомобіля, т.

- середній коефіцієнт використання парку автомобілів, який характеризує частку автопарку, що перебуває в експлуатації (на лінії), відносно робочого часу:

- середній пробіг автомобіля з вантажем за їздку, км;

- середній коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності автомобіля;

- середній час простою під навантаженням-розвантаженням за їздку, год.;

- середня технічна швидкість автомобіля, км/год.;

 - середній коефіцієнт використання пробігу;

- середній час перебування в наряді, год.;  год;

- кількість календарних днів у контрольному періоді, дні. діб.

А- середньооблікова кількість автомобілів в групі.

Вплив зміни окремих техніко-експлуатаційних показників на продуктивність транспортних засобів для простого циклу перевезення визначається в наступній послідовності.

1.      Надати числові значення одержаних показників для свого варіанту  (значення q, , ,l_в.ї, та ін.)

=2,25, т; ;

=6 км; =1,0;

=0,06, год.; =41,2, км/год.;

 ;  год;

діб. А=21авт.

.        Проставити плануємі значення вищеназваних показників:

; ;

; ;

; ;

; ;

; .

.        Зміна показників в процентах:

.        Розрахувати відносну зміну продуктивності автомобіля при

зміні техніко-експлуатаційних показників на 1% за формулами, які характеризують залежність продуктивності рухомого складу від різних техніко-економічних показників (ТЕП).

Об’єм перевезень за період :

 (1)

Вантажообіг за період :

, т.км,          (2)

де ,

т/год. - годинна продуктивність автомобіля середньої вантажності

Значення P і W прямо пропорційні до таких показників, як:  Тобто, зміна цих показників на 1% призводить до зміни P і W також на 1%.

;       (4)

Відносна зміна продуктивності від інших показників: , , ,  визначається як:

; (5)

    (6)

; (7)

          (8)

5.      Визначити зміну продуктивності АТЗ при зміні ТЕП і-го типу:

в тоннах:

;

де Р знаходиться з (1); А^Р_х знаходиться з (5 - 8);

в тонно-кілометрах:

,

,

,

6.      Визначити сумарну зміну продуктивності АТЗ:

.) в тоннах:

.) в тонно-кілометрах:

Таблиця 1. - Результати розрахунків

4. Відносна зміна , %

5. Оцінка впливу на продуктивність АТЗ:

2.2 Аналіз впливу ТЕП на продуктивність АТЗ

Однієї з основних задач, постійно що стоять перед працівниками автомобільного транспорту, є підвищення продуктивності автомобілів. Щоб визначити шляхи підвищення продуктивності автомобіля, необхідно встановити вплив окремих чинників на його продуктивність в конкретних умовах. Кількісну оцінку впливу техніко-експлуатаційних показників на продуктивність рухомого складу можна отримати методом характеристичних графіків. Характеристичний графік дає можливість визначити найраціональніші методи підвищення виробник продуктивності автомобіля.

На підставі отриманих даних, які отримані по групі автомобілів для перевезення зерна від комбайнів (підрозділ 1.5) необхідно побудувати характеристичний графік для визначених умов експлуатації, приймаючи певні значення техніко-експлуатаційних показників, які є характерними для даного автотранспортного процесу перевезення зерна.