Материал: Проектування транспортно-технологічних процесів в агропромисловому комплексі

С=6,46+50,3+5,4+1,34=63,5 грн./т,

де С₁ - основна і додаткова зарплата персоналу, що обслуговує агрегати, з відрахуваннями на соціальні заходи, грн/т; С₂ - вартість витрачених пально-мастильних матеріалів, грн/т.; С₃ - відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактора(ів) і навантажувача, грн/т; С₄ - відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО розкидачів добрив та ПП, грн/т.

Основна і додаткова зарплата персоналу, що обслуговує агрегати, з відрахуваннями на соціальні заходи С₁, яка віднесена до 1 т добрива визначаються за формулою (22).

Витрати трактора на пальне C₂ визначаються за формулою (23).

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактора(ів) і навантажувача визначаються за формулою (24).

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО розкидача добрив та ПП.

;         (38)

Б_п - балансова вартість розкидача добрив та перевантажувача (ПП);_ЗП - загальне річне нормативне завантаження розкидача добрив та ПП (360 год.);

а_п- норма відрахувань на амортизацію, поточний і капітальний ремонт, ТО а_п=21,5%.

Таблиця 7. Техніко-економічні показники агрегату МВУ-5 + МТЗ-80 та перевантажувача ПБН-10 + МТЗ-80

Підсумовуючи дані, які ми отримали при розрахунках складу та режимів роботи комплексу транспортно-технологічних засобів для внесення мінеральних добрив за прямоточною та перевантажувальною технологічними схемами визначили, що ефективніше використовувати перевантажувальну схему внесення добрив, так як продуктивність розкидача за цією схемою майже в більша - 8,75 т/год., продуктивності розкидача за перевантажувальною схемою- 6,62 т/год.; витрати пального(5,03 кг/т) та прямі експлуатаційні затрати(63,92 грн/год) більші, так як використовується більше агрегатів для внесення мінеральних добрив. Але за рахунок збільшення продуктивності розкидача більш ефективною є перевантажувальна технологічна схема в порівнянні з прямоточною.

1.4 Розрахунок потреби у транспортних засобах для обслуговування бункерних збиральних агрегатів (зернозбиральних комбайнів)

Для дотримання потоковості збирального процесу необхідно визначити таку кількість транспортних засобів, яка забезпечила б безперервну роботу збиральних агрегатів. Цю кількість визначають в залежності від типу збиральних агрегатів. Розглянемо розрахунок кількості ТЗ для обслуговування збиральних комбайнів на прикладі зернозбиральних комбайнів (ЗК) за умов безперервності збирально-транспортного процесу, яка відображається рівнянням:

,     (1)

де , W_А - продуктивність за годину технологічного часу відповідно ЗК та автомобільних транспортних засобів (АТЗ), т/год;_К та п_А - відповідно кількість ЗК та АТЗ, одиниць.

Для умов роботи ЗК під час прямих перевезень продуктивність ЗК за годину змінного часу визначається як

, т/год.,        (2)

де  - продуктивність ЗК за годину робочого (основного) часу, яка знаходиться за даними технічної характеристики ЗК;

- коефіцієнт використання часу зміни, який визначається як:

       (3)

де -  - коефіцієнт циклового часу зміни коефіцієнт, який визначає частку часу від тривалості часу зміни на циклові операції. В залежності від надійності ЗК та організації роботи його величина змінюється в межах = 0,73 - 0,90. Для комбайнів вітчизняного виробництва і країн СНД приймається менше значення, для ЗК виробництва США, Німеччини - більше;

- коефіцієнт використання циклового часу зміни. Він характеризує частку часу на окремі складові циклового часу зміни ЗК, яка застосовується для аналізу збирально-транспортного процесу (ЗТП), залежить від продуктивного часу і дорівнює:

       (4)

де t_ОЧ - тривалість очікування комбайном АТЗ для розвантаження бункера ЗК за робочий цикл:

год

_X - тривалість холостих ходів на поворотах, яка припадає на 1 цикл роботи комбайна год., (t_X = 0,06 год.)._Б -час заповнення бункера комбайна:

 год.;         (5)

ω_К - об'єм бункера комбайна, м³;_в - об'ємна маса зерна (0,75), т/м³;

t_РОЗ -тривалість зупинки ЗК для розвантаження його бункера;

де W_ШК - продуктивність вивантажувального шнека ЗК, т/год.;

Продуктивність ЗК за годину технологічного часу:

т/год.        (6)

Кількість комбайнів, що необхідні для збирання урожаю з площі S, га при урожайності зерна U, т/га, знаходиться за формулою:

 од. (7)

де СEILING - функція, яка повертає найближче більшає ціле значення;

Т_ЗМ - тривалість зміни (Т_ЗМ=8 год.);

К_ЗМ - коефіцієнт змінності (1,5), який показує кількість змін, що працює комбайн за добу;

Д_Р - кількість робочих днів для збирання зерна за агровимогами (12 днів).

Вибір номінальної вантажності АТЗ проводиться з урахуванням того, що в його кузов доцільно завантажувати ціле максимальне число бункерів  зерна ЗК, і величина статичного коефіцієнту використання вантажності АТЗ  наближається до максимуму (до одиниці). Тобто доцільна умова кратності вантажопідйомності АТЗ і бункера ЗК, яка визначається виразом:

,        (8)

,25=2,25

де - номінальна вантажопідйомність бункера обраного ЗК;

q - вантажність автомобіля, т;

 - число бункерів, що перевозяться за їздку автомобілем;

 =  - вантажопідйомність бункера комбайна.

Для відомої марки АТЗ (відомого ) маємо

      , а величина

.      (9)

- статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля;

Кількість одиниць АТЗ для перевезення зерна від ЗК залежить від продуктивності АТЗ W_A і знаходиться як

  (10)

де  - частка часу простою автомобіля в очікуванні завантаження зерном з бункера комбайна від тривалості його робочого циклу. За даними статистики і літературних джерел .

 - тривалість перебування автомобіля в пункті розвантаження, яка залежить від рівня механізації і організації робіт, приймається 0,1 год.;

l_ij - відстань перевезення зерна з поля (пункту і) в пункт розвантаження (пункт j);

тривалість завантаження АТЗ зерном від комбайнів: ;

, км/год. - середня технічна швидкість автомобіля на шляху від поля на тік, яку визначають за формулою:

км/год,

де  - технічна швидкість руху транспортного засобу відповідно з вантажем і без вантажу, км/год.

Приблизні середні технічні швидкості руху АТЗ залежно від стану доріг і при відстані транспортування вантажів до 40 км наведені в табл. 1.

Таблиця 1 - Приблизні середні технічні швидкості руху АТЗ, км/год.

 - середня швидкість автомобіля в поле, км/год.

Значення ρ визначається з рівності

 шт.

Продуктивність АТЗ на перевезенні зерна від комбайна визначається за формулою:

    (12)

Кількість їздок одного автомобіля за час роботи його на маршруті Т_М =Т_ЗМ К_ЗМ (робочий день) визначається як:

         (13)

Кількість перевезеного зерна за 1 робочий день одним АТЗ:

 т/день.

Загальна кількість зерна, що перевезена групою АТЗ за роб0очий день:

.         (14)

Час зміщення початку роботи АТЗ, хв. з групою комбайнів визначається як

 хв.,

Графік узгодження роботи ЗТК, який містить групу комбайнів СК-5А Нива і автомобілі (в прикладі КамАЗ-5511) показано на рис. 1. У верхній його частині у прийнятому масштабі відкладають час роботи комбайнів, який для окремого комбайна становить послідовність відрізків тривалості: заповнення бункера зерном  та тривалості вивантажування зерна .при  Початок роботи комбайнів зміщений один щодо іншого на розраховану величину інтервалу руху в хвилинах.

Рис.1. Графік узгодження роботи збирально-транспортних засобів

Загальний сезонний обсяг перевезення зерна розраховується за формулою

При цьому повинен відбуватися баланс

, т

,т

1.5 Розрахунок складу збирально-транспортного комплексу за технологічною схемою з перенавантаженням зерна

При розрахунку складу ЗТК за технологічною схемою з перенавантаженням зерна кількість транспортних засобів (ТЗ) визначають на основі рівності сумарної годинної продуктивності ЗК і ТЗ, що входять в ЗТК і забезпечують поточність і безперервність процесу під час збирання урожаю. Ця рівність відображається так:

, (1)

де , W_П , W_АП - продуктивність за годину технологічного часу

відповідно ЗК, ПП і АТЗ, т/год;_К , n_П , п_АП - відповідно кількість ЗК, ПП і АТЗ, шт.

Для умов роботи ЗК під час застосування ПП продуктивність ЗК за годину змінного часу визначається як

, т/год.  (2)

де  - продуктивність ЗК за годину робочого (основного) часу, яка знаходиться за даними технічної характеристики ЗК;

- коефіцієнт використання часу зміни, який визначається як:

, (3)

де -  - коефіцієнт циклового часу зміни коефіцієнт, який визначає частку часу від тривалості часу зміни на циклові операції. В залежності від надійності ЗК та організації роботи його величина змінюється в межах = 0,73 - 0,90. Для комбайнів вітчизняного виробництва і країн СНД приймається менше значення, для ЗК виробництва США, Німеччини - більше;

- коефіцієнт використання циклового часу зміни:

,  (4)

де t_X - тривалість холостих ходів на поворотах, яка припадає на 1 цикл роботи комбайна год., (t_X = 0,06 год.)._Б -час заповнення бункера комбайна:

, год.; (5)

ω_К - об'єм бункера комбайна, м³;_в - об'ємна маса зерна (0,75), т/м³;

Продуктивність ЗК за годину технологічного часу

.      (6)