Материал: Проектування транспортно-технологічних процесів в агропромисловому комплексі

Проектування транспортно-технологічних процесів в агропромисловому комплексі

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни " вантажні перевезення"

На тему: "Проектування транспортно-технологічних процесів в АПК"

ЗМІСТ ЗАВДАННЯ

) Виконати розрахунки потреби у транспортно-технологічних засобах для внесення мінеральних добрив за прямоточною технологічною схемою на прикладі використання агрегату МТЗ-80+МВУ-5, визначити техніко-економічні показники (витрати праці й коштів на виконання робіт).

)Виконати розрахунки потреби у транспортно-технологічних засобах для внесення мінеральних добрив за перевантажувальною технологічною схемою на прикладі використання агрегатів МТЗ-80+МВУ-5 та МТЗ-80+ПБН-10, визначити витрати праці й коштів на виконання робіт, порівняти технологічні схеми.

)Розрахувати потреби у транспортних засобах для обслуговування бункерних збиральних агрегатів (зернозбиральних комбайнів).

) Розрахувати складу збирально-транспортного комплексу за технологічною схемою з перенавантаженням зерна

5)Розрахувати економічну ефективність перевезень зерна відповідно поданих формул з використанням даних, які отримані для ЗТК під час збирання та перевезення зерна від комбайнів.

ЗМІСТ

Вступ

1. Проектування транспортно−виробничих процесів в сільськогосподарському виробництві

1.1 Транспортно-технологічні процеси під час виробництва сільськогосподарської продукції

.2 Обгрунтування складу та режимів роботи комплексу транспортно-технологічних засобів для внесення мінеральних добрив за прямоточною технологічною схемою

.3 Обгрунтування складу та режимів роботи комплексу транспортно-технологічних засобів для внесення мінеральних добрив за перевантажувальною технологічною схемою

.4 Розрахунок потреби у транспортних засобах для обслуговування бункерних збиральних агрегатів (зернозбиральних комбайнів)

.5 Розрахунок складу збирально-транспортного комплексу за технологічною схемою з перенавантаженням зерна

2. Дослідження транспортного процесу перевезень

2.1 Факторне дослідження продуктивності автомобілів та собівартості перевезень (простій цикл перевезень)

.2 Аналіз впливу ТЕП на продуктивність АТЗ

3. Економічна ефективність транспортно-технологічного процесу на прикладі збирання та транспортування зерна від комбайнів

3.1 Собівартість транспортно-технологічного процесу (ТТП) із застосуванням компенсаторів

3.2 Розрахунок собівартості прямих перевезень зерна

.3 Розрахунок економічної ефективності

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

транспортний мінеральний добриво зерно

У сільському господарстві важливу роль відіграють механічні засоби виробництва - трактори, автомобілі, та інші робочі і силові машини. Для здійснення процесу виробництва кожне сільськогосподарське підприємство повинно мати необхідну кількість відповідних засобів виробництва, і насамперед механічних. Для визначення потреби в окремих видах техніки необхідно розрахувати обсяг відповідних робіт за рік і знати нормативний річний виробіток однієї машини. Ці розрахунки здійснюються по господарству в цілому.

Економічна ефективність залежить також від організації транспортної діяльності, її прогресивних форм. Від способів транспортування значною мірою залежить якість продукції, що доставляється споживачеві.

Транспортні витрати становлять 20-30 % від усіх витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. У сільськогосподарських підприємствах на вантажно-розвантажувальні роботи та перевезення вантажів витрачається 35-40 % всіх нафтопродуктів, які споживаються в господарствах. Тому раціональне використання транспортних засобів є важливим напрямком підвищення ефективності виробництва.

Використання транспорту в сільському господарстві має свої особливості; величина, різноманітність вантажів; нерівномірність вантажоперевезень протягом року, погані дорожні умови, залежність від поганих умов, що зменшує продуктивність транспортних засобів.

До транспортних засобів, які використовуються для перевезення сільськогосподарських вантажів, ставляться особливі вимоги. По-перше, це перевезення у відповідні агротехнічні строки. По-друге, транспортні засоби мають відповідати фізико-механічними та іншим властивостям вантажів, оскільки в сільському господарстві більшість вантажів ІІІ і ІVкласів, які забезпечують повне використання вантажопідйомності автомобілів.

Ефективність транспортних засобів на перевезення різних вантажів і на різну відстань неоднаково. Тому важливе значення має раціональне поєднання різних видів транспорту. Ефективність використання автотранспорту залежить від його структури. Важливим є також використання причепів, автопоїздів, скорочення повторних перевезень, поліпшення дорожньої мережі. Організація технічного обслуговування і зберігати машин полягає в проведенні за графіками відповідного технічного обслуговування і ремонту після використання нормативного обсягу робіт в умовних гектарах, відпрацьованих годинах або витраченому паливі. Своєчасне проведення технічного обслуговування та ремонтів запобігає виходу з ладу агрегатів у процесі їх роботи.

розділ 1. Проектування транспортно−виробничих процесів в сільськогосподарському виробництві

1.1 Транспортно-технологічні процеси під час виробництва сільськогосподарської продукції

Технології внутрігосподарських перевезень сільськогосподарських вантажів з полів можливо розділити на три основні види:

1. Прямоточна (потокова) схема розподільних процесів, яка передбачає завантаження робочих машин технологічними матеріалами на складі, транспортування і внесення матеріалів цими ж машинами.

2. Перевантажувальна схема, яка передбачає завантаження на складі транспортних засобів, транспортування ними матеріалів до робочих машин, перевантаження у робочі машини, які здійснюють розподіл матеріалів на площі (внесення добрив).

3. Перевалочна схема у порівнянні з попередньою додатково включає проміжне складування матеріалів (польові склади, бурти, нагромаджувачі), з наступним завантаженням робочих машин і внесенням.

Збиральні процеси можуть бути реалізовані за такими ж схемами, лише потік матеріалів йде у зворотному напрямку - від поля до сховища.

Надати характеристику цих видів технологій, переваги та недоліки і навести приклади їх застосування.

1.2 Обгрунтування складу та режимів роботи комплексу транспортно-технологічних засобів для внесення мінеральних добрив за прямоточною технологічною схемою

Розрахунки потреби у транспортно-технологічних засобах для внесення добрив включають обгрунтування та визначення робочих швидкостей руху, ефективної потужності двигуна, змінної продуктивності агрегату, витрати пального на одиницю роботи, витрати праці й коштів, необхідної кількості транспортно-технологічних засобів.

Поточність і безперервність процесів під час внесення добрив за прямоточною технологічною схемою, до якої входить ланка для транспортування та розкидання добрив по полю і навантажувачі, відображається таким рівнянням:

,

,62·1=100·0,0662

де W_ГЗ і W_ГН - продуктивність за годину відповідно агрегатів для внесення добрив і навантажувачів, т/год; n_агр і п_н- відповідно кількість агрегатів для внесення добрив і навантажувачів, шт.

Необхідну кількість розкидачів, враховуючи певний агротехнічний строк внесення добрив Д_Р , знаходять за формулою:

 шт.,          (1)

де S - площа, на якої вносяться добрива, га (табл. 2);

W_ГЗ - продуктивність розкидача добрив, т/год.;

Т_зм - тривалість зміни (8 год.);

k_зм - коефіцієнт змінності, що показує кількість робочих змін на добу (1,5);

Д_Р - кількість робочих днів на внесення добрив згідно агротехнічних вимог (15 днів);- норма внесення добрив, т/га (табл. 2).

Для застосування формули (1) необхідно визначити продуктивність розкидача добрив (W_ГЗ, т/год.) за годину змінного часу, яка дорівнює

, т/год (2)

де t - коефіцієнт використання часу зміни;

v_р - робоча швидкість агрегату (трактор + розкидач);

В_Р - робоча ширина захвату розкидача, м (Дод.1,табл. 3).

Робоча швидкість агрегату повинна бути в межах агротехнічної допустимої (табл. 1) та забезпечуватися потужністю двигуна і конкретною передачею трактора (Дод.1, табл. 4).

Табл. 1 - Рекомендовані швидкості руху МТА

Максимальну допустиму робочу швидкість агрегату v_р , яка забезпечується потужністю двигуна трактора і яка приймається для розрахунків, визначають за формулою:

, км/год., (3)

де N_ЕН - номінальна ефективна потужність двигуна трактора, кВт (Дод.1, табл. 5);

x- прийнята попередньо ступінь використання ефективної потужності двигуна (x= 0,9);

N_ВВП - потужність, що реалізується через вал відбору потужності (ВВП), кВт;

h_ВВП - коефіцієнт корисної дії (ККД) механізму приводу ВВП (h_ВВП = 0,95);

h_ТР - ККД трансмісії приводу рушіїв трактора (h_ТР = 0.9);

h_s - коефіцієнт, що враховує втрату швидкості від буксування (0,84 - для тракторів з колісною формулою 4К2 і 0,88 - для 4К4);

f - коефіцієнт опору коченню агрегату у полі (f=0,09);

і - величина підйому ділянці поля (приймаємо і = 0);_a - вага агрегату, що включає вагу трактора, розкидача та добрива

визначають за формулою :

_A = G_TP + G_M + 0,5G_Д, кН, (4)

_A = 20,5 + 33,47+ 0,5·49,05=78,5 кН,

де G_TP, G_M, G_Д - вага трактора, машини (розкидача) та добрив в бункері розкидача, кН. (Дод.1,табл. 3, 5)

Потужність , яка передається через вал відбору потужності для агрегату, що вносить мінеральні добрива, визначають за формулою:

_BBП =N_пит В_Р,          (5)

_BBП =1,5·15,5=23,25кВт, де N_пит - питомі затрати потужності на привід відцентрових розкидачів (1,2-1,8 кВт/м).

Одночасно робоча швидкість повинна забезпечуватися конкретною (табличною)найближчою до розрахованої передачі трактора , з яким працює розкидач (Дод.1, табл. 4), тобто відповідати виразу:

Табличне значення  кінцеве приймається як розрахункова робоча швидкість. Коефіцієнт використання часу зміни дорівнює

, (6)

де T_Р - час основної (чистої) роботи розкидача.

Час чистої роботи за зміну визначимо, знайшовши час чистої роботи за одну їздку. Для цього знаходимо кількість їздок розкидача за зміну:

 (7)

де  - сума позациклових простоїв агрегату за зміну, що включає підготовчо-заключний час, час на виконання технічного і технологічного обслуговування агрегату, час переїздів до місця роботи, час на відпочинок і власні потреби (задається нормативно SТ_ПЦ = 0,42 год.);

- тривалість їздки (робочого циклу) розкидача, год.

Чистий час роботи за зміну (час виконання основної технологічної операції) дорівнює

,год., (8)

де - час чистої роботи за одну їздку, год.;

год, (9)

 - об'єм технологічної місткості (бункера) розкидача, м³;_B - об`ємна вага добрива, (d_B = 1т/м³).

Для поточної схеми навантаження і внесення добрив при рішенні рівності (7) визначають тривалість однієї їздки розкидача, вибравши попередньо марку навантажувача (Дод.1,табл. 5):

    (10)

де - час очікування завантаження (0,25), год;

- час завантаження, год.;

- час виконання холостих поворотів на 1 їздку (0,06 год.);

- продуктивність навантажувача, т/год.;_ij - відстань від складу добрив (місця приготування) до поля (табл. 2), км;

 - тривалість руху транспортного засобу:

год,

- швидкість руху транспортного засобу (розкидача) відповідно з вантажем і без вантажу, (20 і 25 км/год.)

Кількість навантажувачів добрив визначають за формулою:

. (11)

Техніко-економічні показники

Розрахунок витрат пального. При внесенні добрив, крім безпосередньо розкидання добрив, виконуються повороти агрегату, транспортування добрив від місця навантаження до робочої загінки, переїзди агрегату до місця роботи та до місця завантажування добривами. Витрати пального залежать від ефективної потужності двигуна, яку визначають для чотирьох режимів роботи агрегату: 1)внесення добрив, 2)холостих поворотів агрегату, 3)транспортування наповненого та 4)порожнього розкидача.

) Ефективну потужність двигуна в процесі внесення добрив визначають приймаючи до уваги , що f = 0,09 за формулою:

, кВт,   (12)

де G_A - вага агрегату визначають за формулою :

_A = G_TP + G_M + 0,5G_Д, кН,                                                         (13)

_A = 33,47+ 20,5+ 0,5·49,05=78,49 кН,

де G_TP, G_M, G_Д - вага трактора, машини (розкидача) та добрив в бункері розкидача, кН.

).Ефективну потужність двигуна під час холостих поворотів агрегату розраховують за тою же формулою, приймаючи до уваги , що N_ВВП=0; f = 0,11, а вагу агрегату визначають за формулою (13).