У процесі констатуючого етапу експерименту вивчався стан сформованості в учнів навичок виконання творів народного мистецтва. На основі виділених критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості умінь і навичок виконання творів народного мистецтва: низький середній і високий.
Низький рівень відображає слабку сформованість знань про твори народного мистецтва і не сформованість відповідних навичок. Переважання мотивів бажання отримати гарні оцінки та похвалу щодо образотворчої діяльності визначає репродуктивний її характер. Участь у пошуковій діяльності можлива лише за участю вчителя. Самостійні міркування про твори народного мистецтва, його художні образи відсутні. У малюнках неадекватно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта, неправильно добирають засоби лінійного вираження, слабко володіють образотворчими засобами.
Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими творами народного мистецтва, намаганням імітувати їх художні образи. Домінантою мотивації до образотворчої діяльності цих дітей є бажання більше знати про твори народного мистецтва. За допомогою учителя діти у своїх малюнках частково правильно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта і його пропорції. Володіють окремими художніми техніками виконання творів народного мистецтва.
Високий рівень сформованості умінь виконання творів народного мистецтва характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття краси народного мистецтва. Ці діти активно виражають свої почуття, імітують художні образи рухами, мімікою, жестами, у різних формах висловлюють свої судження, зацікавлено споглядають твори народного мистецтва. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до пошуку і зображення творів народного мистецтва. Ці діти активні у пізнанні образотворчого мистецтва, розуміють явища навколишнього і способи їх відображення в образотворчому мистецтві, знають засоби образотворчого мистецтва.
Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в експериментальному класі і контролюючому класі показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості умінь виконання пейзажу в учнів. Це дало підставу стверджувати, що учні в експериментальному класі і контролюючому класі мали однаковий потенціал до виконання творів народного мистецтва.
Робота, яка
проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення
рівня сформованості навичок виконання творів народного мистецтва, а також
якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу
значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Дані результати
представлені у таблиці.(табл 2.1)
Таблиця 2.1. Результати рівня сформованості навичок виконання творів народного мистецтва.
|
Показники |
Рівні навчальних досягнень учнів після проведення експерименту, % |
||
|
|
Високий |
Середній |
Низький |
|
До проведення експерименту |
12 |
51 |
37 |
|
Після проведення експерименту |
31 |
43 |
26 |
Зіставивши дані
експериментального і контрольного класів, показані у діаграмі 2.1., слід
відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів сформованості в
учнів умінь і навичок виконання творів народного мистецтва. Ця різниця показує,
що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень
сформованості навичок виконання творів народного мистецтва внаслідок
експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу
дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень
сформованості відповідних умінь, хоча й зросла, однак несуттєво.
Діаграма 2.1. Результати зрізу до
проведення експерименту і після проведення експерименту в 4 класі.
Загальний рівень сформованості умінь і навичок виконання творів народного мистецтва в експериментальному та контрольному класах наприкінці експерименту
Так, 26% учнів експериментального класу і 37% учнів контрольного класу має низький рівень сформованості умінь і навичок виконання творів народного мистецтва. До середнього рівня сформованості умінь і навичок виконання творів народного мистецтва відноситься найбільша кількість учнів за середнім значенням - 43% - експериментальному класі і 51% - контролюючому класі. Високого рівня сформованості умінь і навичок виконання творів народного мистецтва досягли третина учнів експериментального класу (31%) і лише 12% учнів контрольного класу.
Одержані результати дали змогу стверджувати, що експериментальна методика формування в учнів умінь і навичок виконання творів народного мистецтва на уроках образотворчого мистецтва значно підвищила мотивацію учнів початкової школи до творчості, сприяла допитливості та самостійності їхньої образотворчої діяльності, яка виражалася у вільному виборі засобів, матеріалів образотворчого мистецтва, у поєднанні різних орнаметнів рушників. Це продемонстрували учні експериментального класу під час роботи над підсумковими завданнями. Порівняльний аналіз робіт щодо їх якісної характеристики показав, що учні з високим рівнем сформованості умінь виконання творів народного мистецтва мають розвинуте просторове мислення, розвинуту асоціативність, фантазію, насиченість уяви цікавими художніми образами та володіють відповідними образотворчими навичками.
У процесі проведення дослідження виявилося, що дана методика роботи ефективна у плані естетичного виховання молодших школярів. Зокрема, ми спостерігали за результатами виконання малюнків та інших видів практичних робіт. Після ознайомлення із творів народного мистецтва, у процесі виконання практичних образотворчих робіт різних видів діти стали акуратніше працювати, частішими стали прояви естетичних суджень на теми мистецтва, удосконалилися навички образотворчої діяльності.
Результати
проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність
розроблених нами педагогічних умов формування в учнів умінь і навичок виконання
творів народного мистецтва реальному навчально-виховному процесу початкової
школи.
Висновок
Історичною основою розвитку української культури упродовж віків і в сучасний період є народна творчість. Вона виступає як одна із форм суспільної свідомості і діяльності, явище соціально зумовлене. Народна творчість включає в себе різні види художньої діяльності, промислів і ремесел українського народу. У різні історичні епохи, залежно від зміни соціальних формацій, зазнавало змін і народне декоративне мистецтво, його ремесла і промисли. Однак завжди його визначальними рисами залишалися колективний характер творчості й спадковість багатовікових традицій.
Кожен вид народних промислів і ремесел як різновиду народної творчості має власну історію, художні виражальні засоби: матеріал, мову, способи передачі відомого, знайденого. У народній художній творчості діє закон єдності колективного та індивідуального, традицій і новаторства. Проте, хоча окремі види мистецтв і мають схильність до об'єднання, навіть злиття, однак важливе значення має розвиток специфічних особливостей кожного з них, бо кожен вид зокрема вносить дещо своє, нове, оригінальне до світової художньої культури.
Жанрово-видова структура народних промислів і ремесел різноманітна, що створює значні можливості для їх використання у практиці образотворчої діяльності учнів початкових класів. На уроках декоративного малювання учні ознайомлюються з кращими зразками українського народного декоративно-прикладного мистецтва, вивчають побудову узорів, самі складають узори і підбирають кольори для оздоблення різних предметів. Уроки декоративного малювання особливо розвивають учнів, якщо проводяться з підбиранням наочних посібників із справжніх зразків творчості.
Естетичне виховання молодших школярів має високий розвивальний потенціал за умови врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів і передумов формування у них поглядів, які склалися на попередньому етапі розвитку. Воно здійснюється під впливом багатьох факторів, зокрема творів декоративно-прикладного мистецтва. Важливе місце при цьому займає використання художніх технік народного мистецтва. Форми роботи з молодшими школярами зумовлені видами естетичної діяльності, які планує вчитель, а їх різноманітність забезпечує комплексний системний підхід до впливу на особистість. Однак особлива роль у естетичному вихованні належить народному мистецтву, промислам і ремеслам.
У процесі проведення і підведення підсумків дослідження виявилося, що в естетичному розвитку молодших школярів особливо важливу роль відіграє їхня образотворча діяльність. Діти охоче малюють, проте характерною ознакою малюнків більшості дітей є схематичність зображення, що обумовлюється недостатнім загальним розвитком дітей, обмеженістю їхніх уявлень про навколишню дійсність. Техніка виконання малюнків однотипна, у них переважає спрощене зображення Деякі діти не вміють назвати кольорів. Разом з тим малюнки дітей молодшого шкільного віку відзначаються виразністю. Відсутність досвіду, образотворчої грамоти не шкодить дитячому малюнку, його виразності і щирості.
Діти молодшого шкільного віку порівняно легко оволодівають елементарними вміннями працювати олівцем і пензлем, у них розвивається почуття ритму. На заняттях учні опановують способи побудови зображення, правила застосування матеріалів і приладдя, набувають технічних умінь.
Отже, у процесі
нашого дослідження підтвердилася його гіпотеза, що використання етнографії
народного мистецтва України і ремесел в образотворчій діяльності є дієвим
засобом естетичного розвитку молодших школярів, розвитку національної
свідомості учнів, розвитку естетичних смаків, творчого потенціалу особистості.
Список
використаної літератури
1. Алісійчук О.С. Морально-естетичне виховання молодших школярів / О.С. Алісійчук - К.: Академія. - 2001. - 160 с.
. Антонович Є. А. Художні техніки в школі / Є. А. Антонович - К.: ІЗМН.- 1997. - 312 с.
. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво/ Є.А. Антонович - Львів: Світ.- 1992. - 271 с.
. Велигоцкая И. Украинская народная живопись. // Декоративное искусство / И. Велигоцкая - М.: 1976. - 123 - 154 с.
. Величко Ю.В. Український живопис / Ю.В. Величко - К.: Мистецтво. 1989. - 191 с.
6. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи / В.М. Вільчинський - К.: Рад. шк. 1991. - 128 с.
. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок / А. Дмитриева // Искусство в школе. - 1993. - №2. - С. 39 - 43.
9. Задорожний В.І. Уроки образотворчого мистецтва. 1 - 3 класи / В.І. Задорожний - К.: Рад. шк. 1972. - 151 с.
. Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка / Р.В. Захарчук-Чугай - К.: Наукова думка. 1988. - 142 с.
. Кара-Васильєва Т. Українська вишивка / Т. Кара-Васильєва - Київ: Мистецтво. 1993. - 142 с.
12. О. Е Ковальов
13. Люблінська Г.О. Дитяча психологія / Г.О. Люблінська - К.: Вища школа. 1974. - 354с.
. Мириманов В.В. Малая история искусства: Первобытное и традиционное искусетво / В.В. Мириманов - М.: Знание. 1973. - 456 с.
. Пилипенко Д.Г. Малювання з методикою викладання / Д.Г. Пилипенко - К.: НДПІ. 1971. - 35 с.
. Селієачов М. Проблеми Петриківки // Образотворче мистецтво / М. Селієачов - К.: Освіта. 1981. - 114 с.
. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. / В.О. Сухомлинський - К.: Рад. шк.. 1973. - 464 с.
. Тищенко О.Р. Декоративно-прикладне мистецтво східних слов'ян і давньоруської народності / О.Р. Тищенко - К.: Основи. 1985. - 188 с.
. Павлюка C. П. Українське народознавство / За заг. ред. C. П. Павлюка. - Львів: Фенікс. 1994. - 384 с.
. Ушинський К.Д. Вибрані твори у 2т. / К.Д. Ушинський - К.: Педагогіка. 1976. - 124 с.
. Храпченко М. Эстетические и художественные ценности // Контекст / М. Храпченко -1981. - Москва. 1982. - 22 c.
. Художні промисли України. - Київ: Мистецтво. 1992. - 386 с.
. Шевченко Г.П. Естетичне виховання у школі / Г.П. Шевченко - К.: Рад. школа. 1986. - 178 с.
. Шестакова Е.И. Украинская декоративная роспись / Е.И. Шестакова- К.: «Реклама». 1989. - 216 с.
. Шкаровская Н. Народное самодеятельное искусство / Н. Шкаровская - Л.: «Аврора». 1975. - 264 с.