Материал: Практические заанятия-укр

72

Точки А та В на рис. 2 можуть мінятися місцями.

Ці точки з'єднуємо прямою (рис. 2, б пряма А – В), яку ділимо на п'ять частин (тому що задано пропорцію NН = 2 до NСК = 3, які в сумі становить 5). Від точки, що характеризує зовнішнє повітря (А), відкладаємо дві частини (рис. 2, б відрізок 5 лінії А – В) і знаходимо точку С, яка характеризує суміш.

Для точки С знаходимо найближчу нахилену пряму лініюj (рис. 2, б лінія 3) і визначаємо величину jСМ.

Від точки С проводимо горизонтально праворуч пряму лінію(рис. 2, б лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою шкали температур (рис. 2, б лінія 1) на якій знаходиться значення tСМ.

Із точки С опускаємо вертикальну лінію (рис. 2, б лінія 7) до перетинання зі шкалами t, h, e і знімаємо значення tСМ, hСМ, eСМ.

і повітря в приміщенні NСК.

Виписуємо вихідні данні – tН, jН, tСК, jСК, NН та NСК. На t-t діаграмі (рис. 1) знаходимо шкалу температур на якій розташовано значенняtН. Від точки tН

проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання з нахиленою прямою лінією jН та з неї опускаємо вертикальну лінію до перетинання зі шкалою «е» та знімаємо значення еН.

Знаходимо шкалу температур (рис. 1) на якій розташовано значенняtСК. Від точки tСК проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання з нахиленою прямою лінією jСК та з неї опускаємо вертикальну лінію до перетинання зі шкалою «е» та знімаємо значення еСК.

Наприклад (рис. 2). Знаходимо шкалу температур(рис. 2, б лінія 1) на якій розташовано значення tН. Від точки tН проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, б лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою лінієюjН (рис. 2, б лінія 3). Позначимо цю точкою буквою «А» (рис. 2, б) та з неї опускаємо вертикальну лінію (рис. 2, б лінія 7) до перетинання зі шкалою «е» та знімаємо значення еН.

Знаходимо шкалу температур (рис. 2, б лінія 1) на якій розташовано значення tСК. Від точки tСК проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, б лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою лінієюjСК (рис. 2, б лінія 3). Позначимо цю точкою буквою«В» (рис. 2, б) та з неї опускаємо вертикальну лінію (рис. 2, б лінія 7) до перетинання зі шкалою «е» та знімаємо значення еСК.

Далі розраховуємо параметри суміші за виразах

tСМ = (tН × NН + tСК × Nск) / (NН + NСК);

еСМ = (еН × NН + еСК × NСК) / (NН + NСК).

Знаходимо шкалу температур на якій розташовано значенняtСМ. Від точки tСМ проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію. На шкалі парціальних

тисків (шкалі «е») знаходимо значення е і від цієї точки проводимо нагору

СМ

вертикальну пряму лінію до припинення з лінією tСМ.

Наприклад (рис. 2). Знаходимо шкалу температур(рис. 2, б лінія 1) на

73

якій розташовано значення tСМ. Від точки tСМ проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, б лінія 2). На шкалі парціальних тисків (шкалі «е») знаходимо значення еСМ і від цієї точки проводимо нагору вертикальну пряму лінію (рис. 2, б лінія 7) до припинення з лінією tСМ.

©Якщо точка перетинання на полі діаграми, то пароутворення не відбувається.

©Якщо точка перетинання поза полем діаграми, то відбувається пароутворення (конденсація надлишкової вологи в повітрі).

Лабораторна робота № 10. Визначення режимів

вентиляції на переході

Мета роботи. Вироблення практичних навичок визначення параметрів повітря в конкретному вантажному приміщенні судна на переході та рішення питань про доцільність і можливість вентиляції.

Загальні вказівки. Великі матеріальні втрати під час перевезення приносить підмокання вантажів. Для забезпечення схоронності вантажу у вантажному приміщенні необхідно запобігти можливості конденсації вологи на вантажі, на огородженні приміщення, створити оптимальні температурно-воложностні умови для вантажу.

Універсальні суховантажні судна в основному обладнані тільки системою механічної вентиляції. На деяких суднах може зустрічатися система кондиціювання повітря (осушення зовнішнього повітря). Повну підготовку вентиляційного повітря можуть робити, як правило, тільки рефрижераторні судна. Тому основним способом підтримки необхідних параметрів повітря у відсіках -уні версального судна є вентиляція зовнішнім (непідготовленим) повітрям.

На універсальних суднах з твіндеками, поділ відсіку на трюм і твіндек не забезпечує їхню взаємну герметизацію. Тобто через поділяючу їх палубу проникають різні впливи (запах, пил, волога, вода й ін.), але такий вплив дуже повільний. Палуба між трюмом і твіндеком в основному приймає на себе статичні навантаження. Крім того, система розподілу повітря на суднах, як правило, розміщується так, щоб забезпечити окрему вентиляцію кожного вантажного приміщення. Тому в питанні вентиляції трюм і твіндек можна розглядати як різні (окремі) приміщення. При цьому треба враховувати те, що умови (параметри повітря та температура вантажу) у трюмі та твіндеку до вентиляції однакові, так як їхнє завантаження здійснювалося в порту при тих самих погодних умовах.

Температура огородження трюму визначається температурою забортної води, тому що в більшості випадків майже весь трюм знаходиться нижче ватерлінії. Температура огородження твіндека визначається температурами верхньої палуби, яка обмежує його зверху, і зовнішнього повітря, що визначає температуру надводних бортів. Загальною для трюму та твіндека є температура поділяючої їх палуби, яка дорівнює температурі повітря у відсіку (рис. 1).

Необхідність вентиляції з точки зору запобігання підмокання(випаданні вологи) визначається за співвідношенням значення температур предметів(ого-

74

родження, вантажу й ін.) у вантажному відсіку (ti) і точки роси повітря(tО) у цьому відсіку (трюмі та твіндеку). Так як система вентиляції володіє певної інерційністю (поки включать, доки зміняться параметри повітря у всьому приміщенні й ін.) застосовується так званий «температурний запас вантажу» (Dt). Для більшості вантажів Dt приймається рівним 3°С. Наявність температурного запасу вантажу (Dt) дає певний запас часу для вживання заходів для запобігання підмокання. До того ж наявність Dt згладжує наслідки впливу епізодичного коливання температури.

Рисунок 1 – Схема розподілу температур у відсіку судна

При вентиляції вантажного приміщення, у будь-якому разі, не повинні погіршитися параметри, які пов'язані з конденсацією вологи. Тому можливість вентиляції визначається за співвідношенням значення температур предметів (огородження, вантажу й ін.) у вантажному приміщенні(ti) і точки роси зовнішнього повітря (tН).

Крім запобігання підмокання вантажу, вентиляція обумовлює необхідний для забезпечення схоронності повітрообмін, який вимагають транспортні характеристики деяких вантажів. Тому після рішення питань про необхідність і можливість вентиляції, виникає питання про доцільність вентиляції.

За лоціями, Атласом океанів, гідрометеорологічними довідниками та довгостроковими прогнозами погоди можна до початку рейсу, з достатньою вірогідністю, визначити параметри навколишнього середовища (температуру повітря, води та відносну вологість й ін.), зробити висновки про режими вентиляції та зробити вибір типу судна, необхідного для перевезення.

У роботі вирішуються питання: необхідності, можливості та доцільності вентиляції, а також вибору типу судна. Визначення необхідних параметрів здійснюється за допомогою t-t діаграми (рис. 2).

Порядок виконання роботи. Відповідно до заданого варіанта визначаємо з табл. 1:

üтемпературу сухого термометра психрометра (tC), °С; üтемпературу вологого термометра психрометра (tВЛ), °С; üтемпературу вантажу (tГР), °С;

üтемпературу верхньої палуби (tП), °С;

üтемпературу забортної води (tВОД) і повітря зовні (tВ), °С;