Материал: Практические заанятия-укр

67

Точка роси (t) це така температура, при якій досягається 100 % відносна вологість (повітря максимально насичене паром) і починається конденсація вологи (випадає роса).

Відносна вологість j = 100 % є граничною, при якій починається процес конденсації. Вона не може бути більше100 %, і якщо температура повітря або предмета менше t, то відбувається конденсація надлишкової(більше 100 %) вологи в повітрі або на предметах.

Конденсація вологи в повітрі відбувається через наявність у ньому мікроскопічних завислих твердих часток різного походження. Такі частки в повітрі є центрами конденсації або кристалізації (утворення сніжинок).

ôВолога з повітря випадає на предметах, які має температуру рівну або меншу t повітря.

[Всі побудови на t-t діаграмі здійснюються «подумки» (не рисуються), тому що будь-які побудови та відмітки бруднять діаграму, що може призвести її в повну непридатність для роботи.

Значення з t-t діаграми необхідно знімати з максимально можливою точністю.

Порядок виконання роботи. Робота складається з п'яти завдань. Відповідно до заданого варіанта визначаємо з табл. 1 шифри вихідних даних для кожного завдання.

Таблиця 1

У табл. 2 за шифром вихідних даних і номеру завдання знаходимо та виписуємо для кожного завдання:

üтемпературу сухого термометра психрометра tC, °С; üтемпературу вологого термометра психрометра, tВЛ °С; üтемпературу повітря зовні (tН) і в складі (tСК), °С; üтемпературу огородження складу (tО) і вантажу (tГР), °С; üвідносну вологість повітря в приміщенні (j), %; üвідносну вологість повітря зовні (jН) і в складі (jСК), %;

üпропорції суміші повітря зовні (NН) і повітря в складі (NСК).

ØЗавдання 1. За допомогою психрометра визначена температура сухого термометра tC і змоченого (вологого) tВЛ. На підставі цих даних за t-t діаграмою

(парціальний тиск) водяної пари в міліметрах ртутного стовпа h і в мілібарах e. Таблиця 2

Виписуємо вихідні данні– tC та tВЛ. На t-t діаграмі (рис. 1) знаходимо шкалу температур (нахилена градуйована пряма лінія) на якій розташовані обоє значення – tC і tВЛ. Від точки tВЛ проводимо криву лінію нагору ліворуч, а від точки tC проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання лінійtC

і tВЛ.

Коли точка перетинання tC і tВЛ лежить на нахиленій прямій лінії паралельній шкалі температур, знаходимо величину j (%), як значення, яке наведене на цій лінії.

Якщо ж точка перетинання tC і tВЛ не лежить на нахиленій лінії паралельній шкалі температур, то величина j знаходиться інтерполяцією найближчих значень j, між якими вона перебуває. Тобто пропорційним діленням відрізку прямої лінії (tC), котрий з’єднує два значення j та проведенням подумки нахиленої лінії, з необхідним значенням j.

Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію до перетинання зі шкалами t, h, e і знімаємо їхнє значення. Вертикальну лінію для визначення значень t можна вести як донизу, так і нагору.

Наприклад (рис. 2). Знаходимо шкалу температур (нахилена градуйована пряма лінія (рис. 2, а лінія 1)) на якій розташовані обоє значення– tC і tВЛ. Від точки tВЛ проводимо криву лінію нагору ліворуч(рис. 2, а лінія 3), а від точки tC проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, а лінія 2) до перетинання ліній tC і tВЛ.

Коли точка перетинання tC і tВЛ лежить на нахиленій прямій лінії паралельній шкалі температур (рис. 2, а лінія 4), знаходимо величину j (%), як значення, яке наведене на цій лінії.

Якщо ж точка перетинання tC і tВЛ не лежить на нахиленій лінії паралельній шкалі температур, то величина j знаходиться інтерполяцією найближчих значень j, між якими вона перебуває. Тобто пропорційним діленням відрізку прямої лінії (tC) (рис. 2, а лінія 2), котрий з’єднує два значенняj та про-

69

веденням подумки нахиленої лінії (рис. 2, а лінія 4), з необхідним значенням j.

Рисунок 2 – Приклад порядку побудов на t-t діаграмі

Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію(рис. 2, а лінія 5) до перетинання зі шкалами t, h, e і знімаємо їхнє значення.

ØЗавдання 2. Задані tC (tВЛ) і j, необхідно знайти t, h, e.

Виписуємо вихідні данні – tC (tВЛ) та j. На t-t діаграмі (рис. 1) знаходимо шкалу температур на якій розташоване значення tС (tВЛ).

©Якщо задано tВЛ, то від точки tВЛ проводимо криву лінію нагору ліворуч до перетинання з нахиленою прямою лінією j.

©Якщо задано tC, то від точки tC проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання з нахиленою прямою лінією j.

Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію до перетинання зі шкалами t, h, e і знімаємо їх значення.

Наприклад (рис. 2). Знаходимо шкалу температур(рис. 2, а лінія 1) на якій розташоване значення tС (tВЛ).

©Якщо задано tВЛ, то від точки tВЛ проводимо криву лінію нагору ліворуч (рис. 2, а лінія 3) до перетинання з нахиленою прямою лінієюj (рис. 2, а лінія

4).

©Якщо задано tC, то від точки tC проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, а лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою лінієюj (рис. 2, а лінія 4).

Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію(рис. 2, а лінія 5) до перетинання зі шкалами t, h, e і знімаємо їх значення.

ØЗавдання 3. Визначити, чи буде у вантажному приміщенні відпрівання (конденсація вологи), якщо його вентилювали вдень повітрям з параметрамиtН і jН, а вночі температура огородження стане tО, поверхні вантажу – tГР.

Виписуємо вихідні данні – tН, jН, tО та tГР. На t-t діаграмі (рис. 1) знаходимо шкалу температур на якій розташовано значення tН. Від точки tН проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання з нахиленою прямою лінією jН. Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію до перетинання зі шкалою t і знімаємо її значення.

Наприклад (рис. 2). Знаходимо шкалу температур(рис. 2, а лінія 1) на

70

якій розташовано значення tН. Від точки tН проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, а лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою лінієюjН (рис. 2, а лінія 4). Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію(рис. 2, а лінія 5) до перетинання зі шкалою t і знімаємо її значення.

Для того щоб зробити висновки порівнюємоtО й tГР із t. Якщо t більше або дорівнює однієї або обом відразу температурам у приміщенні(tО й tГР), то відбувається випадання вологи(відпрівання) на цьому предметі(предметах). Якщо ж t менше – волога не випадає.

В протоколі вказується де випадає волога– на вантажі; на огородженні; на огородженні та вантажі або вона не випадає взагалі.

ØЗавдання 4. Визначити параметри суміші повітря в складі (tСМ, jСМ, tСМ, hСМ, eСМ) після вентилювання, якщо в процесі вентиляції змішали дві частини (NН) зовнішнього повітря яке має параметриtН і jН з трьома частинами(NСК) складського повітря з параметрами tСК і jСК.

Виписуємо вихідні данні – tН, jН, tСК та jСК. Для всіх варіантів пропорція 2:3, тобто NН = 2 та NСК = 3. На t-t діаграмі (рис. 1) знаходимо шкалу температур (рис. 2, б лінія 1) на якій знаходиться обоє значення – tН та tСК.

¬Якщо на t-t діаграмі (рис. 1) немає шкали температур на якій знаходяться обидва значення – tН та tСК, то необхідно скористатися допоміжноюt-t діаграмою вологого повітря (рис. 3).

Від точки tН проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання з нахиленою прямою лінієюjН. Позначимо цю точкою буквою «А». Від точки tСК проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання з -на хиленою прямою лінією jСК. Позначимо цю точкою буквою «В».

Ці точки з'єднуємо прямою, яку ділимо на п'ять частин(тому що задано пропорцію NН = 2 до NСК = 3, які в сумі становить 5). Від точки, що характеризує зовнішнє повітря (А), відкладаємо дві частини і знаходимо точку С, яка характеризує суміш. Відкладати необхідну пропорцію можна й від точки В. Тоді від точки, що характеризує складське повітря(В), відкладаємо три частини і знаходимо точку С.

Для точки С знаходимо найближчу нахилену пряму лініюj і визначаємо

величину jСМ.

Від точки С проводимо горизонтально праворуч пряму лінію до перетинання з нахиленою прямою шкали температур на якій знаходиться значення tСМ.

Із точки С опускаємо вертикальну лінію (рис. 2, б лінія 7) до перетинання

зі шкалами t, h, e і знімаємо значення tСМ, hСМ, eСМ.

Наприклад (рис. 2). Знаходимо шкалу температур(рис. 2, б лінія 1) на якій знаходиться значення tН. Від точки tН проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, б лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою лінієюjН (рис. 2, б лінія 3). Позначимо цю точкою буквою«А» (рис. 2, б). Від точки tСК проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію(рис. 2, б лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою лінією jСК (рис. 2, б лінія 3). Позначимо цю точкою буквою «В» (рис. 2, б).