66
Рисунок 1 – t-t діаграма вологого повітря
67
Точка роси (t) це така температура, при якій досягається 100 % відносна вологість (повітря максимально насичене паром) і починається конденсація вологи (випадає роса).
Відносна вологість j = 100 % є граничною, при якій починається процес конденсації. Вона не може бути більше100 %, і якщо температура повітря або предмета менше t, то відбувається конденсація надлишкової(більше 100 %) вологи в повітрі або на предметах.
Конденсація вологи в повітрі відбувається через наявність у ньому мікроскопічних завислих твердих часток різного походження. Такі частки в повітрі є центрами конденсації або кристалізації (утворення сніжинок).
ôВолога з повітря випадає на предметах, які має температуру рівну або меншу t повітря.
[Всі побудови на t-t діаграмі здійснюються «подумки» (не рисуються), тому що будь-які побудови та відмітки бруднять діаграму, що може призвести її в повну непридатність для роботи.
Значення з t-t діаграми необхідно знімати з максимально можливою точністю.
Порядок виконання роботи. Робота складається з п'яти завдань. Відповідно до заданого варіанта визначаємо з табл. 1 шифри вихідних даних для кожного завдання.
Таблиця 1
Варі- |
Шифр завдання № |
Варі- |
Шифр завдання № |
Варі- |
Шифр завдання № |
|||||||||
ант |
1 |
2 |
3 |
4, 5 |
ант |
1 |
2 |
3 |
4, 5 |
ант |
1 |
2 |
3 |
4, 5 |
1 |
1 |
3 |
10 |
5 |
11 |
10 |
5 |
1 |
3 |
21 |
5 |
1 |
3 |
10 |
2 |
2 |
5 |
9 |
6 |
12 |
9 |
6 |
2 |
5 |
22 |
6 |
2 |
5 |
9 |
3 |
3 |
5 |
8 |
7 |
13 |
8 |
7 |
3 |
5 |
23 |
7 |
3 |
5 |
8 |
4 |
3 |
6 |
7 |
8 |
14 |
7 |
8 |
3 |
6 |
24 |
8 |
3 |
6 |
7 |
5 |
5 |
7 |
6 |
9 |
15 |
6 |
9 |
5 |
7 |
25 |
9 |
5 |
7 |
6 |
6 |
6 |
8 |
5 |
10 |
16 |
5 |
10 |
6 |
8 |
26 |
10 |
6 |
8 |
5 |
7 |
7 |
9 |
4 |
1 |
17 |
4 |
1 |
7 |
9 |
27 |
1 |
7 |
9 |
4 |
8 |
8 |
10 |
3 |
2 |
18 |
3 |
2 |
8 |
10 |
28 |
2 |
8 |
10 |
3 |
9 |
9 |
1 |
2 |
3 |
19 |
2 |
3 |
9 |
1 |
29 |
3 |
9 |
1 |
2 |
10 |
10 |
2 |
1 |
4 |
20 |
1 |
4 |
10 |
2 |
30 |
4 |
10 |
2 |
1 |
У табл. 2 за шифром вихідних даних і номеру завдання знаходимо та виписуємо для кожного завдання:
üтемпературу сухого термометра психрометра tC, °С; üтемпературу вологого термометра психрометра, tВЛ °С; üтемпературу повітря зовні (tН) і в складі (tСК), °С; üтемпературу огородження складу (tО) і вантажу (tГР), °С; üвідносну вологість повітря в приміщенні (j), %; üвідносну вологість повітря зовні (jН) і в складі (jСК), %;
üпропорції суміші повітря зовні (NН) і повітря в складі (NСК).
ØЗавдання 1. За допомогою психрометра визначена температура сухого термометра tC і змоченого (вологого) tВЛ. На підставі цих даних за t-t діаграмою
|
|
|
68 |
|
необхідно |
визначити |
відносну |
вологістьj, точку |
роси t, пружність |
(парціальний тиск) водяної пари в міліметрах ртутного стовпа h і в мілібарах e. Таблиця 2
Шифр |
Завдання № 1 |
Завдання № 2 |
Завдання № 3 |
|
Завдання № 4, 5 |
|
|||||||||
|
tC |
tВЛ |
tC |
tВЛ |
j |
tН |
jН |
tО |
tГР |
tН |
jН |
tСК |
jСК |
NН |
NСК |
1 |
–5 |
–7 |
–6 |
– |
45 |
–5 |
45 |
–15 |
–10 |
–5 |
85 |
0 |
50 |
1 |
1 |
2 |
0 |
–3 |
–4 |
– |
50 |
0 |
45 |
–10 |
–5 |
0 |
80 |
5 |
45 |
1 |
2 |
3 |
5 |
1 |
– |
25 |
50 |
5 |
50 |
–5 |
0 |
5 |
75 |
10 |
50 |
2 |
1 |
4 |
10 |
6 |
– |
10 |
55 |
10 |
55 |
0 |
–5 |
10 |
70 |
15 |
55 |
2 |
3 |
5 |
15 |
10 |
8 |
– |
60 |
15 |
60 |
10 |
10 |
15 |
65 |
20 |
60 |
3 |
1 |
6 |
20 |
18 |
12 |
– |
65 |
20 |
65 |
15 |
15 |
20 |
60 |
25 |
65 |
3 |
4 |
7 |
25 |
18 |
– |
14 |
70 |
25 |
70 |
20 |
16 |
25 |
55 |
30 |
70 |
4 |
3 |
8 |
30 |
27 |
– |
17 |
75 |
30 |
75 |
28 |
25 |
30 |
50 |
25 |
75 |
4 |
5 |
9 |
33 |
28 |
15 |
– |
80 |
33 |
80 |
30 |
20 |
33 |
45 |
20 |
80 |
5 |
2 |
10 |
35 |
26 |
20 |
– |
85 |
35 |
85 |
33 |
24 |
35 |
65 |
26 |
85 |
5 |
3 |
Виписуємо вихідні данні– tC та tВЛ. На t-t діаграмі (рис. 1) знаходимо шкалу температур (нахилена градуйована пряма лінія) на якій розташовані обоє значення – tC і tВЛ. Від точки tВЛ проводимо криву лінію нагору ліворуч, а від точки tC проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання лінійtC
і tВЛ.
Коли точка перетинання tC і tВЛ лежить на нахиленій прямій лінії паралельній шкалі температур, знаходимо величину j (%), як значення, яке наведене на цій лінії.
Якщо ж точка перетинання tC і tВЛ не лежить на нахиленій лінії паралельній шкалі температур, то величина j знаходиться інтерполяцією найближчих значень j, між якими вона перебуває. Тобто пропорційним діленням відрізку прямої лінії (tC), котрий з’єднує два значення j та проведенням подумки нахиленої лінії, з необхідним значенням j.
Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію до перетинання зі шкалами t, h, e і знімаємо їхнє значення. Вертикальну лінію для визначення значень t можна вести як донизу, так і нагору.
Наприклад (рис. 2). Знаходимо шкалу температур (нахилена градуйована пряма лінія (рис. 2, а лінія 1)) на якій розташовані обоє значення– tC і tВЛ. Від точки tВЛ проводимо криву лінію нагору ліворуч(рис. 2, а лінія 3), а від точки tC проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, а лінія 2) до перетинання ліній tC і tВЛ.
Коли точка перетинання tC і tВЛ лежить на нахиленій прямій лінії паралельній шкалі температур (рис. 2, а лінія 4), знаходимо величину j (%), як значення, яке наведене на цій лінії.
Якщо ж точка перетинання tC і tВЛ не лежить на нахиленій лінії паралельній шкалі температур, то величина j знаходиться інтерполяцією найближчих значень j, між якими вона перебуває. Тобто пропорційним діленням відрізку прямої лінії (tC) (рис. 2, а лінія 2), котрий з’єднує два значенняj та про-
69
веденням подумки нахиленої лінії (рис. 2, а лінія 4), з необхідним значенням j.
Рисунок 2 – Приклад порядку побудов на t-t діаграмі
Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію(рис. 2, а лінія 5) до перетинання зі шкалами t, h, e і знімаємо їхнє значення.
ØЗавдання 2. Задані tC (tВЛ) і j, необхідно знайти t, h, e.
Виписуємо вихідні данні – tC (tВЛ) та j. На t-t діаграмі (рис. 1) знаходимо шкалу температур на якій розташоване значення tС (tВЛ).
©Якщо задано tВЛ, то від точки tВЛ проводимо криву лінію нагору ліворуч до перетинання з нахиленою прямою лінією j.
©Якщо задано tC, то від точки tC проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання з нахиленою прямою лінією j.
Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію до перетинання зі шкалами t, h, e і знімаємо їх значення.
Наприклад (рис. 2). Знаходимо шкалу температур(рис. 2, а лінія 1) на якій розташоване значення tС (tВЛ).
©Якщо задано tВЛ, то від точки tВЛ проводимо криву лінію нагору ліворуч (рис. 2, а лінія 3) до перетинання з нахиленою прямою лінієюj (рис. 2, а лінія
4).
©Якщо задано tC, то від точки tC проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, а лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою лінієюj (рис. 2, а лінія 4).
Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію(рис. 2, а лінія 5) до перетинання зі шкалами t, h, e і знімаємо їх значення.
ØЗавдання 3. Визначити, чи буде у вантажному приміщенні відпрівання (конденсація вологи), якщо його вентилювали вдень повітрям з параметрамиtН і jН, а вночі температура огородження стане tО, поверхні вантажу – tГР.
Виписуємо вихідні данні – tН, jН, tО та tГР. На t-t діаграмі (рис. 1) знаходимо шкалу температур на якій розташовано значення tН. Від точки tН проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання з нахиленою прямою лінією jН. Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію до перетинання зі шкалою t і знімаємо її значення.
Наприклад (рис. 2). Знаходимо шкалу температур(рис. 2, а лінія 1) на
70
якій розташовано значення tН. Від точки tН проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, а лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою лінієюjН (рис. 2, а лінія 4). Із точки перетинання опускаємо вертикальну лінію(рис. 2, а лінія 5) до перетинання зі шкалою t і знімаємо її значення.
Для того щоб зробити висновки порівнюємоtО й tГР із t. Якщо t більше або дорівнює однієї або обом відразу температурам у приміщенні(tО й tГР), то відбувається випадання вологи(відпрівання) на цьому предметі(предметах). Якщо ж t менше – волога не випадає.
В протоколі вказується де випадає волога– на вантажі; на огородженні; на огородженні та вантажі або вона не випадає взагалі.
ØЗавдання 4. Визначити параметри суміші повітря в складі (tСМ, jСМ, tСМ, hСМ, eСМ) після вентилювання, якщо в процесі вентиляції змішали дві частини (NН) зовнішнього повітря яке має параметриtН і jН з трьома частинами(NСК) складського повітря з параметрами tСК і jСК.
Виписуємо вихідні данні – tН, jН, tСК та jСК. Для всіх варіантів пропорція 2:3, тобто NН = 2 та NСК = 3. На t-t діаграмі (рис. 1) знаходимо шкалу температур (рис. 2, б лінія 1) на якій знаходиться обоє значення – tН та tСК.
¬Якщо на t-t діаграмі (рис. 1) немає шкали температур на якій знаходяться обидва значення – tН та tСК, то необхідно скористатися допоміжноюt-t діаграмою вологого повітря (рис. 3).
Від точки tН проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання з нахиленою прямою лінієюjН. Позначимо цю точкою буквою «А». Від точки tСК проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію до перетинання з -на хиленою прямою лінією jСК. Позначимо цю точкою буквою «В».
Ці точки з'єднуємо прямою, яку ділимо на п'ять частин(тому що задано пропорцію NН = 2 до NСК = 3, які в сумі становить 5). Від точки, що характеризує зовнішнє повітря (А), відкладаємо дві частини і знаходимо точку С, яка характеризує суміш. Відкладати необхідну пропорцію можна й від точки В. Тоді від точки, що характеризує складське повітря(В), відкладаємо три частини і знаходимо точку С.
Для точки С знаходимо найближчу нахилену пряму лініюj і визначаємо
величину jСМ.
Від точки С проводимо горизонтально праворуч пряму лінію до перетинання з нахиленою прямою шкали температур на якій знаходиться значення tСМ.
Із точки С опускаємо вертикальну лінію (рис. 2, б лінія 7) до перетинання
зі шкалами t, h, e і знімаємо значення tСМ, hСМ, eСМ.
Наприклад (рис. 2). Знаходимо шкалу температур(рис. 2, б лінія 1) на якій знаходиться значення tН. Від точки tН проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію (рис. 2, б лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою лінієюjН (рис. 2, б лінія 3). Позначимо цю точкою буквою«А» (рис. 2, б). Від точки tСК проводимо горизонтально ліворуч пряму лінію(рис. 2, б лінія 2) до перетинання з нахиленою прямою лінією jСК (рис. 2, б лінія 3). Позначимо цю точкою буквою «В» (рис. 2, б).