Реальною освітньою проблемою є діючий стан навчально-методичного забезпечення, яке не має реальної чіткої реалізації міжпредметної взаємодії. Наприклад, предметом розгляду дисципліни «Економічна теорія» є економічні закони та категорії, вплив економічних процесів на розвиток держави, базові тлумачення окремих економічних понять «попит», «пропозиція», «споживач», «виробник», «прибуток», «посередник», «дохід» тощо. При цьому навчальною програмою курсу не передбачено розгляд економічного обґрунтування особливостей професійної діяльності майбутніх спеціалістів готельного та ресторанного сервісу, особливості здійснення бізнесу у сфері НоИеСа, основи обліку та калькуляції, які у подальшій професійній діяльності студентів будуть реально необхідні та затребувані.
Впроваджувати інтегрування в навчальний процес С. Гончаренко та І. Козловська пропонують наступним чином: серед двох (або кількох) навчальних предметів обирають споріднені елементи, поняття чи дії та розробляють інтегративний курс; навколо певного об’єкта групуються різнопредметні знання (такий варіант можна назвати модульним чи профільованим); виходячи з реально існуючої предметності знань, в один навчальний предмет поетапно можна «зінтегрувати» дуже потрібні в загальному та конкретному випадках елементи знань та вмінь з інших предметів (базовий навчальний предмет міститься в центрі, а навколо нього наростають концентричні кола наближень різного порядку; такий метод можна назвати методом конічного (конусного) інтегрування) [5, с. 12-13].
Відповідно, для реалізації педагогічної умови «конусне інтегрування змісту навчальних економічних дисциплін» необхідно оновити діюче навчально-методичне забезпечення навчання, яке повинно включати використання інноваційних дієвих форм та методів роботи зі студентами, що сприяють підвищенню мотивації до навчальної діяльності; базуватись на основі конусної інтегрування навчальних дисциплін, компетентнісного підходу.
Формування професійних та ключових компетентностей у майбутніх фахівців готельно- ресторанного обслуговування має відповідати соціальним та комерційно-економічним запитам сучасної ресторанної індустрії, потребує моделі, яка забезпечувала б реалізацію розглянутих аспектів [17, с. 56].
У психолого-педагогічній літературі розрізняють три рівні інтеграції. На першому рівні відбувається формування міжпредметних зв’язків; на другому - «внутрішньо дисциплінарний синтез родинних предметів» на основі базової дисципліни; на третьому рівні відбувається створення цілісного інтегративного курсу. Саме такий курс пропонуємо розробити за запровадити в коледжах при підготовці молодших спеціалістів готельного та ресторанного сервісу.
На жаль, сучасний стан викладання економічних дисциплін в Українських коледжах часто змушує студентів негативно ставитись до економічного навчання, яке вони бачать як надзвичайно складну, нудну і зовсім непрактичну для життя та майбутньої професійної діяльності науку. Цю проблему можна нівелювати шляхом якісного впровадження конусного інтегрування економічних дисциплін.
Реалізація інтегрування потребує базової модернізації системи освіти та мобільності педагогічного мислення, викладач повинен вийти за межі навчального матеріалу своєї дисципліни.
Проаналізувавши наукову літературу, на нашу думку, вартий уваги інтегрований навчальний курс. Інтегрований курс - навчальний курс, що об’єднує вивчення різних предметів в єдину навчальну дисципліну, забезпечує наукове всеохоплююче відображення того чи іншого предмета, явища у суб’єктивну пізнавальну цілісність [18].
Оновлення змісту та методики викладання економічних дисциплін з метою формування економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів готельного та ресторанного сервісу можна здійснити за допомогою впровадження «пілотного» інтегрованого спецкурсу «Моя економічна компетентність». Запровадження в коледжах такого інтегрованого навчального курсу створить передумови для формування економічної компетентності, якісно нових осмислених знань, яким характерна практичність застосування в майбутній професійній діяльності.
На нашу думку, експериментальний інтегрований курс «Моя економічна компетентність» має бути професійно орієнтований на формування у студентів цілісного сприйняття економічного простору, економічної освіченості, виховання економічної культури, розвиток аналітичного мислення та вміння приймати обґрунтовані рішення, усвідомлення необхідності мобільності знань та умінь, активізацію навчальної діяльності та підвищення її ефективності, шляхом інтеграції. Інтеграція предметів навчального курсу проявляється, коли між їх спільними навчальними дисциплінами встановлена змістова відповідність та існує базова ідея, яка поєднує весь комплекс тем, що вивчаються у межах обох предметів.
При організації такого навчального курсу виникає потреба в координації діяльності педагогів, вивченні навчальних програм з «родинними» предметами, визначенні чітких міжпредметних зв’язків.
Педагогічний досвід засвідчує результативність конусної інтеграції навчальних дисциплін, перспективи розвитку та вдосконалення такого підходу до навчання; дає змогу більше використовувати потенціал змісту навчального матеріалу; всебічно розвивати здібності студентів.
Використання «проблемного навчання» - дає можливість моделювати процес майбутньої професійної діяльності студентів з метою отримання умінь і навичок безпосередньо під час навчання.
Проблемне навчання з’явилося у 50-х роках XX століття, його суть полягає в отриманні учнем певних знань та умінь шляхом вирішення теоретичних і практичних проблем. Особливістю проблемного навчання є дослідницька поведінка студентів, що виникає у конкретній досліджуваній проблемній ситуації та спонукає їх обґрунтовувати питання-проблеми, формулювати та перевіряти свої гіпотези [16].
Вперше ідея проблемного навчання трактується як «навчання через працю» (Дж. Дьюї) або як «навчання через дослідження» (Дж. Бруннера). У колишньому СРСР цю концепцію розвивали І.Я. Лернер, А.М. Матюшкін, М.І. Махмутов, М.М. Скаткін.
Суть проблемного навчання полягає у формулюванні проблемних завдань, проблемному викладі й поясненні знань, у різноманітній самостійній роботі [20]. Основними перевагами такого методу навчання є розвиток здібностей студентів як суб’єктів навчання, стимулювання у них навчального інтересу, забезпечення мотивації до освоєння та практичного застосування знань; сприяння формуванню здатності особистості розв’язувати потенційні професійні та повсякденні проблеми.
Проблемне навчання забезпечує засвоєння знань, стимулює аналітичне та логічне мислення, навчає застосовувати знання у практичній ситуації, сприяє творчому прогресу, робить навчання цікавим та ефективним, формує студента як активного суб’єкта пізнання [11].
Значні можливості проблемного навчання на сучасному етапі освітніх процесів зумовлені інтенсифікацією інформаційно-комунікаційних технологій.
Характерно для такого методу навчання є те, що знання й способи їх набуття не даються у готовому вигляді. Матеріал задається як предмет пошуку. І весь зміст навчання полягає у стимулюванні пошукової діяльності студента. Тому, дуже важливо дотримуватись диференційованого підходу в навчанні який визначає ролі суб’єктів освітнього процесу [19, с. 2].
До прикладу, вивчаючи тему «Підприємство і підприємництво» можна використати для обговорення такі проблемні питання: «Успішне підприємництво потребує інвестицій. Україна цікавою для інвесторів та, на жаль, не має достатнього зовнішнього інвестування. Чим можна обґрунтувати такий парадокс?».
Прості проблемні запитання доцільно обговорювати після освоєння нового матеріалу. На семінарах можна обговорювати більш складні проблемні ситуації, доречною буде колективна проблемно-пошукова діяльність, що сприяє творчому розвитку і формуванню економічного мислення.
Коментування та обговорення певних фраз теж вважається проблемною ситуацією. Наприклад, «прокоментуйте, будь-ласка: - «Не важливо розмір прибутку, головне, щоб він був». Обговорення схожих до запропонованих ситуацій та проблемних питань свідчить про рівень освоєння навчального матеріалу та дає змогу педагогу оцінити та проконтролювати знання по темі.
Основні переваги проблемного навчання полягають у тому, що воно розвиває розумові здібності учнів як суб’єктів учіння; викликає у них інтерес до навчання і відповідно сприяє виробленню мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; пробуджує їх творчі нахили; має різнобічний характер; виховує самостійність, активність і креативність учнів; сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості, спроможної вирішувати майбутні професійні та життєві проблеми [12].
Проблемне навчання - така організація процесу навчання, в основі якого лежить створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем у ході яких формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.
Впровадження ігрових технологій навчання. У вивченні економічних дисциплін важливі не лише знання та навички, а й соціально-економічне спілкування, певна творча діяльність, що стимулюватиме особистість до самоосвіти та вміння практично використовувати нові знання в конкретних ситуаціях професійної діяльності.
Ігрові методи, як зазначає В. Ягупов, сприяють удосконаленню практичних навичок і вмінь, їхньому застосуванню, творчому використанню для розв’язання професійних і психолого-педагогічних проблем, створенню умов для активного обміну досвідом [22].
Основними різновидами ігрових методів активізації пізнавальної діяльності студентів є рольові і ділові ігри. Суттєвий внесок у розвиток методик організації, дидактичного наповнення ігрових методів навчання внесли І. Носаченко, В. Пугачев, В. Ягупов, на основі аналізу робіт яких можна виокремити такі методи ігрового навчання: аналіз виробничих ситуацій; метод інциденту; метод інсценування (розігрування ролей); мозкова атака; ігрове проектування; розрахунково-ситуаційні завдання; ділові ігри тощо. На думку А. Нісімчука, О. Падалки та О. Шпака, необхідно приділяти увагу економічним іграм, у яких продуктивна праця сприяє збагаченню студентів досвідом в оволодінні елементами творчої праці, розвитку власної ініціативи, удосконалення технологій виробничих процесів, прийнятті економічно виправданих рішень, вироблення певних умінь і навичок [15].
Аналіз наукової літератури та власний педагогічний досвід показують, що використання ігрових методик при викладанні економічних дисциплін сприяє залученню до навчальної діяльності майже всіх студентів групи, формує аналітичне мислення, вміння висловлювати та аргументувати власні думки. Крім того, розвивається індивідуальність, ініціативність, працездатність, конкурентоспроможність, творчий підхід особистості.
Відповідно до піраміди засвоєння знань, розробленої американськими вченими у 80-х роках ХХ століття, 75% інформації засвоюється через навчання дидактичними іграми.
Аналіз науково-теоретичних джерел дає змогу зробити висновок, що ігрова технологія має дидактичне завдання, правила, ігровий задум та керівника гри, а її головною метою є формування, розширення, засвоєння, закріплення, узагальнення навчального матеріалу. Використання ігрових технологій у навчанні дослідники називають їх «іграми дорослих» та розглядають як інтерактивні методи навчання [6].
Ігрові технології передбачають інтерактивну взаємодію її учасників і потребують застосування ігрового проектування як ще однієї «інтерактивної дидактичної технології підготовки фахівців» [8, с. 61-65].
В основі пізнавальної діяльності студентів при вивченні економічних дисциплін лежать певні проблемні ситуації економічного характеру.
Провідна педагогічна практика викладання економіки пропонує широке використання в практиці вивчення економічних дисциплін ігрових методик навчання як ефективних форм активізації навчальної діяльності студентів.
Активні ігрові методики навчання включають ділові, управлінські ігри, соціально-психологічні, педагогічні й інші тренінги, комп’ютерні ігри - все те, що реалізує спільну активність педагога та студента - співпрацю. Поєднання навчальної спрямованості та ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом.
Важливу роль при вивченні економічних дисциплін відіграють дискусії. Дискусія, як спосіб передачі знань у системі «викладач-студент», «студент-студент» входить до групи проблемних методів і має кілька різновидів: дискусія, пов’язана з викладом; дискусія круглого столу; дискусія групова; дискусія загальна [9].
Важливе місце в системі завдань для активізації самостійної роботи студентів при вивченні економічних дисциплін посідає метод навчального проектування. Г. Ковальчук вважає, що метод проектів сприяє формуванню в студентів умінь використовувати різноманітні джерела інформації для розв’язання проблеми, спільно працювати в групі, представляти й аргументувати власні пропозиції щодо виконання завдань, використовувати знання з інших предметів, застосовувати теоретичні знання на практиці. Важливою перевагою методу проектів поряд з іншими активними методами є можливість розвитку творчих здібностей студентів та інші методи [9].
Г. Ковальчук стверджує, що одним із методів активного навчання,який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності, є аналіз конкретних ситуацій. Цей метод передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу. Використання методу аналізу конкретних ситуацій рекомендується для поглиблення знань із теми, установлення зв’язку теорії та практики, формування вмінь студентів аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати відповідні рішення, вести конкретну продуктивну діяльність у нетипових або непередбачуваних ситуаціях [9].
На основі аналізу наукових джерел
можна зробити висновок, що при вивченні економічних дисциплін підвищенню
активізації пізнавальної діяльності студентів сприяють психолого-педагогічні
методи активізації пізнавальної діяльності, які забезпечують тісний зв’язок
теорії з практикою. Процес підвищення активізації пізнавальної діяльності
вимагає від нас, викладачів, застосування різних шляхів, методів, засобів та
форм навчання, які спонукають студентів до активності. Саме тоді будуть
створені умови для цілеспрямованого впливу викладача на розвиток у студентів
творчого, логічного та критичного самостійного мислення і здатності
кваліфіковано розв’язувати професійні завдання.
Висновки і пропозиції
Таким чином, виходячи із нашого дослідження, найбільш ефективними педагогічними умовами, що сприятимуть формуванню економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів сфери готельного та ресторанного сервісу в коледжі будуть: забезпечення мотивації до освоєння та використання у професійній діяльності економічних знань; забезпечення конусного інтегрування змісту навчальних економічних дисциплін; використання «проблемного навчання»; впровадження ігрових технологій навчання.