Материал: Педагогічні умови формування економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів готельного та ресторанного сервісу в коледжі

Педагогічні умови формування економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів готельного та ресторанного сервісу в коледжі

педагогічні умови формування економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів готельного та ресторанного сервісу в коледжі

Богоніс О.М.

Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України

У статті здійснено аналіз літературних джерел щодо поняття «педагогічні умови». Розглянуто основні підходи науковців до визначення педагогічних умов формування економічної компетентності майбутніх фахівців. Проаналізовано діючу систему формування економічної компетентності учнів. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів готельного та ресторанного сервісу в коледжі. Запропоновано бачення автора щодо коригування змісту освіти.

Ключові слова: педагогічні умови, інтегрування, проблемне навчання, ігрові технології навчання, економічна компетентність.

Постановка проблеми

Ефективний педагогічний процес залежить від умов, у яких він відбувається, тому, враховуючи динамічний розвиток економіки, зокрема індустрії гостинності, обґрунтування педагогічних умов формування економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів у сфері готельно-ресторанного обслуговування є достатньо актуальним та потребує комплексного осмислення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Педагогічні умови мають особливе значення у формуванні економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів сфери готельного і ресторанного обслуговування, бо через них відбувається всебічний розвиток студента, вдосконалюється його професійний рівень, розвивається здатність до самоосвіти та самовдосконалення. Здійснивши певний аналіз наукових теоретичних джерел, можна стверджувати, що поняття «педагогічні умови» авторами трактується різносторонньо, як синтез педагогіки, психології, соціології, філософії.

Сутність поняття «педагогічні умови» досліджували як вітчизняні, так і зарубіжні вчені (В. Андрєєв, Ю. Бабанський, В. Беліков, В. Берков, А. Вербицький, О. Галкіна, М. Данилов, С. Диніна, А. Дьомін, В. Загвязинський, М. Звєрєва, І. Зязюн, Н. Іпполітова, Н. Кузьміна, Б. Купріянов, Н. Михайлова, А. Найн, І. Підласий, О. Пєхота, С. Рубінштейн, В. Сластьонін, Н. Стерхова, І. Фролов, А. Хуторський, Н. Яковлева та ін.).

Ю. Бабанський трактує педагогічні умови як відповідні фактору педагогічні обставини, які сприяють (або протидіють) проявам педагогічних закономірностей, обумовлених дією факторів [4, с. 80]. До педагогічних умов можна віднести ті, які свідомо створюються в освітньому процесі і повинні забезпечувати найбільш ефективне протікання цього процесу [1, с. 12] та є «сукупністю об’єктивних можливостей змісту, форм, методів і прийомів підвищення ефективності навчально-виховного процесу і матеріально-просторового середовища, що забезпечують успішне вирішення поставлених і проектованих у дослідженні завдань» [14].

Аналіз літературних джерел засвідчує, що питання педагогічних умов формування економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів готельного та ресторанного сервісу в коледжах залишається відкритим.

Головною метою цієї статті є визначення та обґрунтування педагогічних умов формування економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів готельного та ресторанного сервісу в коледжі.

Виклад основного матеріалу

Функціонування педагогічної системи спрямоване на реалізацію суспільних цілей та характеризується рівнем отриманих результатів. Проте, ефективна діяльність будь-якої системи можлива лише за відповідних психолого-педагогічних умов [2, с. 506].

Умова є філософською категорією, що відображає універсальні відношення речі до тих факторів, завдяки яким вона виникає та існує. «Завдяки наявності відповідних умов властивості речей переходять з можливості в дійсність» [3]. Тобто, умови є базовим елементом очікуваного результату, бо саме через них створюється відповідне середовище, де відбувається формування та реалізація досліджуваного явища.

Під «умовою» можна розуміти складову певного процесу, зокрема і процесу формування економічної компетентності майбутніх фахівців готельного та ресторанного сервісу під час вивчення спецдисциплін.

Похідним поняттям категорії «умови» є «педагогічні умови». Науковці в літературі єдиного тлумачення цьому терміну не надають, трактують по-різному [3].

«Педагогічна умова - це така обстановка в аудиторіях, кабінетах, де відбуваються виховні заходи, зокрема, кураторські години, під час яких у тісній взаємодії подана найкраща сукупність психологічних і педагогічних факторів (середовища, засобів, взаємовідносин тощо), що забезпечує можливість викладачу організувати активну діяльність студентів. Такі умови створюються з урахуванням фізіології, психології особистості. Вимог педагогіки до організації процесу виховання і навчання» [7].

Варто наголосити на педагогічних умовах формування економічної компетентності майбутніх фахівців, які визначає Т. Фурман:

—            мотивування навчальної діяльності студентів у процесі вивчення економічних дисциплін;

—            структурування змісту економічних навчальних дисциплін за модульним принципом;

—            забезпечення конусного інтегрування економічних навчальних дисциплін;

—            розробка дидактичного забезпечення аудиторного навчання економічних навчальних дисциплін і самостійної роботи студентів на засадах компетентнісного підходу [21, с. 78-80].

Аналізуючи позиції різних авторів щодо поняття «педагогічні умови», можна виділити основні характеристики, що його трактують:

—            педагогічні умови є складовим елементом педагогічної системи;

—            педагогічні умови відображають можливості освітнього та інформаційно-технічного середовища навчального закладу;

—            за структурою педагогічні умови включають внутрішні та зовнішні характеристики функціонування навчального процесу;

—            реалізація оптимальних педагогічних умов забезпечує ефективне функціонування педагогічного процесу.

У контексті нашого дослідження «педагогічні умови» є сукупністю внутрішніх та зовнішніх чинників, що мають забезпечити високу ефективність та результативність формування економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів сфери НоRеСа (готельного і ресторанного сервісу).

Зовнішня складова педагогічних умов включає комплекс форм, методів, прийомів, засобів, зміст навчання; внутрішня складова відображає мотивацію, сформованість інтересу до професії, особистісних потреб, ціннісного ставлення до життя, інформаційної обізнаності особистості.

Виходячи з аналізу наукової літератури та власного педагогічного досвіду викладання економічних дисциплін, ми дійшли висновку, що найбільш ефективними педагогічними умовами, які сприятимуть формуванню економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів сфери готельного та ресторанного сервісу будуть:

—            забезпечення мотивації до освоєння та використання у професійній

—            діяльності економічних знань;

—            забезпечення конусного інтегрування змісту навчальних економічних дисциплін;

—            використання «проблемного навчання»;

—            впровадження ігрових технологій навчання.

Розглянемо більш детально визначені нами педагогічні умови.

Мотивація навчальної діяльності до освоєння та використання у професійній діяльності економічних знань значною мірою забезпечує ефективність навчання, зацікавленість студентів, стимулює їхню активну позицію. Сутність цієї умови полягає в тому, щоб трансформувати байдуже негативне ставлення до навчання у відповідальне, дієве, усвідомлене і, тим самим, результативне.

Впив мотиваційної сфери на розвиток особистості Н. Бадмаєва, О. Леонтьєв, Б. Теплов, М. Лапкін, Н. Яковлєв. Вчені стверджують, що успішність навчання значною мірою залежить від його мотиваційної складової. В. Якуніна та Н. Нестерова вважають, що тільки при сформованому мотиваційно-ціннісному відношенні можливе становлення успішного майбутнього фахівця.

Мотивація пояснює широке коло таких явищ, як потреба, мотив, спонукання та ін. У широкому сенсі мотивація визначає упередженість, вибірковість і кінцеву цілеспрямованість психічного відображення й регулювання активності, а також пояснює, чому жива істота воліє робити одне, а не інше [26].

На нашу думку, цікавими є дослідження С. Джонсона, у яких Концепції навчання обґрунтовані різними теоріями, серед яких елементи поведінкової теорії навчання (наприклад, педагог позитивно підкріплює і повторення), когнітивна теорія навчання (наприклад, враховуються різні органи чуття, подання нового навчального матеріалу мотиваційними способами, при цьому кількість інформації є обмеженою, з метою підключення нової інформації до попередньої), соціальна теорія навчання (наприклад, мотивація до співпраці в групі, зворотний зв’язок) [25]. Будь- яка стратегія навчання має відповідати таким принципам (С. Джонсон):

1)      розглядати індивідуальні відмінності;

2)      мотивувати студента;

3)      уникати інформаційного перевантаження;

4)      створити реальний контекст;

5)      заохочувати соціальну взаємодію;

6)      залучати до практичної діяльності;

7)      заохочувати студентів до відтворення [25].

Педагог у своїй роботі має керуватися цілями, що є найбільш вагомі для розвитку в студентів мотивації до навчальної діяльності [23].

Слід звернути увагу на модель AR.CS- мотивації, яку розробив американський вчений Дж. Келлер, основні елементи якої відображені на рис. 1.

педагогічний умова економічний знання

—            Attention / Заволодіти Увагою - постійно привертати увагу студента до курсу та утримувати її протягом всього часу вивчення дисципліни.

—            Relevance / Навчати Значущому - потрібно давати навчальний матеріал, який можна застосовувати в реальному житті, переконливо пояснити цінність освоєння студентом саме цієї теми, тоді кожен користувач зможе оцінити практичну значимість матеріалу особисто. Якщо студенти прослідковують взаємозв’язок між отриманими знаннями та розвитком своєї майбутньої професійної діяльності, тоді цінність курсу підвищується.

—            Confidence / Надавати Впевненість у тому, що навчитись можливо. Педагогу необхідно розвивати впевненість студента в тому, що він успішно засвоює навчальний матеріал, для цього потрібно дати можливість досягнути проміжний результат навчання, розв’язати задачу, успішно відповісти, крім того важливо не задавати непосильних складних завдань з некоректними умовами. Мотивація підвищується, якщо студент усвідомлює, що він сам контролює ситуацію, що успіх напряму залежить від докладених зусиль.

—            Satisfaction / Підтримувати інтерес, забезпечуючи Задоволення від навчання, слід показати студенту, що успішне навчання може призвести до позитивних змін у його житті, важливо застосовувати і звичайні прості мотивації такі як похвала, винагорода, святкування успіхів навчання по завершенні освоєння певного етапу або всього курсу тощо. Результати навчання студента мають відповідати його очікуванням [24].

Ефективність цієї моделі засвідчена застосуваннями в багатьох країнах світу, статистичні спостереженнями за її реалізацією показують, що кількість учнів, які припинили навчання протягом року зменшилась з 44 до 22% [13].

Виділимо основні методи та прийоми мотивації навчання, виходячи з аналізу літературних джерел та власного педагогічного досвіду:

—            метод комунікативної атаки дає змогу швидко мобілізувати аудиторію до навчання, зацікавити студентів, пропонуючи їм навчальну дисципліну через використання ефекту новизни, несподіваності через педагогічні прийоми: яскрава цитата, розповідь, тематичний анекдот, цікаве запитання тощо.

—            метод залучення до управління навчальним процесом - мотивує до відповідальності, активізації навчання та самоорганізації студентів. Здійснюється через спільне зі студентами планування навчання (вибір змісту, форм та методів), звертання за порадою до учнів, особистісно- довірливе звертання до учнів тощо.

—            сугестія (навіювання) - метод, який полягає у формуванні думки студентів про потребу навчатись через апелювання педагога до підсвідомості учнів застосовуючи прийоми періодичного повторення однієї і тієї ж думки, акцентування найважливіших моментів заняття, підштовхування слухачів до певних висновків тощо. Важливим моментом використання таких мотиваційних прийомів є невимушеність поведінки педагога, динамізм його впливу на аудиторію.

—            метод закріплення позитивного враження - мотивація та стимулювання подальшої самостійної роботи студентів, підтримки позитивних вражень від дисципліни. Реалізується такий метод через компліменти та подяку студентам за плідне заняття, яскраву тематичну цитату, встановлення зв’язку з іншими темами, «навчальне коло» тощо.

Отже, формування мотивації навчальної діяльності студентів при формуванні економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів готельного та ресторанного сервісу в коледжі фактично є створенням умов у навчальному закладі для виникнення внутрішніх спонукань до навчання, розуміння їх студентом та наступний саморозвиток його мотиваційної сфери. Навчальний процес охоплює також емоційну сферу студента, тому через вплив на неї, педагог стимулює мотивацію або, навпаки, пригнічує її. Підвищенню мотивації студентів також сприятиме використання сучасних комп’ютерних технологій, інтерактивних моделей навчання, використання проблемних ситуацій, а також можливість практично застосовувати отримані економічні знання в конкретних життєвих ситуаціях та на виробництві.

Конусне інтегрування змісту навчальних економічних дисциплін. Одним із шляхів розв’язання проблеми формування економічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів готельного та ресторанного сервісу в коледжі є інтеграція - послідовна і повна реалізація органічного взаємозв’язку різних навчальних дисциплін.

Поняття «інтеграція» означає «процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності» [10, с. 16].

Педагогічний досвід засвідчив, що не варто надавати освітні послуги базуючись на якійсь окремій навчальній дисципліні незалежно від інших наук, що інтеграція, тобто органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є одним із найбільш ефективних прийомів навчання, який дає нові можливості діяльності викладачів та учнів.

Практичний досвід показує високу результативність інтеграції, виявляє перспективи вдосконалення такого підходу до навчання, зростання інтересу до предметів, викладання яких ґрунтується на широких міжпредметних зв’язках. Важливо правильно та органічно поєднувати різноманітні навчальні підходи, бо від цього залежить очікуваний результат.

Інтеграцію в навчанні досліджували М. Беру лава, С. Гончаренко, О. Данилюк, С. Клепко, І. Козловська, Д. Коломієць, К. Лєнік, С. Мамрич, П. Самійленко, А. Сергєєв та інші науковці. Авторами доведено, що інтеграція у навчальному процесі забезпечує формування цілісних, комплексних знань та вмінь, які сприяють усвідомленню майбутнім фахівцем глибинних взаємозв’язків структурних компонентів аналізованого явища.