Материал: Пасажирське вагонне депо

Центруючи балочки повинні мати бокові обмежувальні упори висотою не менше 40мм і забезпечувати вільне переміщення автозчепу з середнього в крайнє положення.

Маятникові підвіски повинні бути правильно поставлені і задовольняти вимогам контрольного шаблону, не мати тріщин, надривів і бути попарно неоднаковими по довжині. В розчіпному приводі не повинно бути вигинів важеля або бруківки, автозчеп повинен вільно переміщуватися із середнього в крайнє і зворотно від зусилля людини.

3.6 Ресурсозберігаючі технології відновлення деталей

Наплавлення електродом ЦНИИ-НЧ контактуючих поверхонь торця хвостовика і упорної плити при роботі вагонів у режимі штовхання і модернізація під закладання металоплакуючого мастила.

Тягові і ударні поверхні наплавляють пластинчастим електродом.

3.7 Розрахунок контингенту робочої сили

Технологічно необхідну кількість, тобто явочну кількість основних виробничих працівників визначаємо по формулі (3.7) [6, ст. 36].

Р_н=Кр*Нр / Fяв*К_п._п, (3.7)

Де: К_р - річна програма ремонту об'єктів, шт.;

Н_р - трудомісткість ремонту об'єкта, люд-год;

К_ПЛІ - коефіцієнт переробітку норм часу, що дорівнює 1,14... 1,2.

Р_н=2029 * 4,8 / 2011 * 1,14 = 5 чол.

Облікову кількість основних виробничих працівників визначають за формулою (3.8) [6, ст. 36].

б = Р_н * К _об (3.8)

Де: Коб- коефіцієнт приведення явочної кількості робочих до облікової, що дорівнює 1,09…1,11.

Роб = 5 * 1,1 = 5,55 ( приймаємо 6 чоловік)

Кількість допоміжних працівників Рдп приймається в межах 6-8 % від числа виробничих працівників (облікової кількості).

Рдп = Роб * 0,07 (3.9)

Рдп = 6 * 0,07 = 0,42 (приймаємо 0 )

Кількість інженерно технічних працівників визначається у відсотках від кількості облікових і допоміжних працівників.

Рітр = 0,05 * (Робл + Рдп) (3.10)

Рітр = 0,05 * (6 + 0) = 0,3 (приймаємо 0 )

Кількість молодшого обслуговуючого персоналу також визначають у відсотках від штатної кількості виробничих і допоміжних працівників.

Рмоп = 0,03 * (Роб + Рдп) (3.11)

Рмоп = 0,03 * (6 + 0 ) = 0,18 ( приймаємо 0)

Склад працюючих по категоріях розподіляємо згідно табл.3.2

Таблиця 3.2

4. Конструкторська частина

4.1 Призначення і будова пристосування

Стенд-маніпулятор для автозчепу і тягового хомута представляє собою зварну конструкцію , що складається з трьох стійок: двох зігнутих 1 і 4 і однієї прямої 5. На стійках 1 і 4 встановлена люлька 2 з поворотним гніздом 3. Гніздо складається з двох обойм з розташованими між ними роликами. В це гніздо укладається корпус автозчепу і закріпляться спеціальним механізмом 6.

На стійках 4 і 5 розташовано гніздо для тягового хомута. Хомут встановлюється у пройомі обойми маніпулятора за допомогою кран-балки; 26 з’єднаних між собою візків з укріпленими на них маніпуляторами переміщуються по замкненій рейковій колії за допомогою двохсторонньої привідної станції. Крок конвеєра, - відстань між осями двох сусідніх позицій, дорівнює 2500 мм; на цю величину переміщається кожний з 26 візків під час чергового переміщення конвеєра.

Привідна станція складається з електродвигуна і редуктора. Привід від редуктора передається тяговим ланцюгам з закріпленими на них на рівній відстані одна від одної трьома штовхаючи ми кулачками. Тягові ланцюги з привідними зірочками знаходяться під лінією конвеєра у спеціальних нишах, розташованих на прямих ділянках колії у шахматному порядку.

Для передачі поступального руху візкам з маніпуляторами на рамі укріплені спеціальні кронштейни, в отвори яких встановлені валики, що упираються у штовхаючи кулачки. З трьох штовхаючих кулачків з кожної сторони приводу два знаходяться у постійному зачепленні з двома візками. В процесі руху один кулачок завдяки спеціальному пристрою виходить із зачеплення, а замість нього входить у зачеплення наступний.

4.2 Принцип дії пристосування

Для виконання зварювальних робіт наплавлення зношених поверхонь і вузлів корпусу автозчепного пристрою установлюють хвостовиком в прямокутний виріз диска повертаючої рами і укріплюють його у рамці.

Конструкція стенда дозволяє встановлювати корпус на необхідну висоту за допомогою електродвигуна, повертаючи його у вертикальній площині і навколо особистої продовжньної осі, а також повертаючи на деякий кут в площині яка проходить через вісь кріплення рамки, яка обертається. Такі переміщення корпусу дозволяють встановлювати любу його ремонтну поверхню в зручне положення для кращого і високо якіснішого виконання зварювальних робіт особливо це необхідно при виконанні автоматичного або напівавтоматичного наплавлення, коли необхідно дотримуватися необхідних технологічні кути нахилу поверхонь що напалюються. Стенд дозволяє також встановлювати корпус автозчепу в поворотному диску при відсутності в кабіні зварювальника, пристрою для підіймання корпуса автозчепу. Для цього корпус встановлюють в вертикальному положенні, хвостовиком до верху. На нього опускають рамку так щоб хвостовик увійшов в отвір диска і закріплюють в цьому положенні.

4.3 Технічна характеристика пристосування

Тип стенда-маніпулятора -підлоговий, горизонтальний.

Кількість робочих позицій для автозчепів - 1.

Час обертання корпуса автозчепу хв. - 45

Час підіймання корпуса з нижньої точки в верхню хв. - 6

Двигун - трьохфазний з коротко замкнутим ротором.

Потужність електродвигуна кВт. - 2,5

Вага, кг. - 875

Габаритні розміри:

Довжина , мм – 2070;

Ширина, мм – 1000 ;

Висота, мм - 750 .

4.4 Інструкція по експлуатації пристосування

Перед початком роботи необхідно:

• здійснити зовнішній огляд стенда-маніпулятора;

• перевірити кріплення всіх вузлів і деталей стенда;

• перевірити справність і надійність спрацювання фіксатора;

• перевірити легкість повертання люльки і її закріплення.

Технічне обслуговування стенда-маніпулятора повинна забезпечуватися постійна технічна справність і готовність до роботи.

Стенд-маніпулятор підлягає технічному обслуговуванню в відповідності з інструкцією по технічному утримуванню стендового і електричного обладнання ТУ-058/ПКБ ЦВ 1990 р.

В період експлуатації стенда-маніпулятора необхідно виконувати наступні планові види технічного обслуговування:

• щоденне технічне обслуговування (ЩТО) - 1 раз в зміну;

• технічне обслуговування № 1 (ТО-1) - 1 раз в 10 днів;

• технічне обслуговування № 2 (ТО-2) - 1 раз в місяць. При ЩТО необхідно перевірити:

• кріплення люльки на стояках і стояків до платформи;

• очистити стенд-маніпулятор від пилу і бруду;

• - надійність спрацювання фіксатора і механізма з плунжером;

При технічному обслуговуванні № 1 необхідно:

виконати роботи ЩТО;

• перевірити кріплення обойм на люльках. При технічному обслуговуванні № 2 необхідно:

• виконати роботи ТО-1;

• очистити і змазати підшипники стенда-маніпулятора;

• перевірити і відрегулювати зазори між платформою і ковзунами на візку, які повинні бути не більше 2 мм;

• замінити змазку і шарнірних опорах;

• перевірити надійність затягнення різьбових кріплень .

5. Економічна частина

5.1 Розрахунок прямих витрат по перевезеннях. Прямі витрати по перевезеннях визначають:

Стаття 20. Деповський ремонт пасажирських вагонів.

Прямі витрати по перевезеннях включають:

• основну і додаткову заробітну плату робітників і бригадирів, включаючи звільнених, зайнятих деповським ремонтом пасажирських вагонів;

• відрахування на соціальні заходи;

запасні частини та матеріали, використані при деповському ремонті;

- паливо;

- електроенергія використана під час ремонту;

- оплата рахунків заводу за використаний деповський ремонт;

- оплата тарифу та інші витрати на транспортування пасажирських вагонів в ремонт і з ремонту;

- інші витрати пов'язані з ремонтом вагонів.

5.1.1. Визначення річного фонду заробітної плати Оплата праці при ремонті вагонів в депо проводиться повідрядно-преміальній системі, за виключенням допоміжних робочих, яким передбачена погодинно преміальна форма заробітної плати.

Розрахунок річного фонду заробітної плати по кожній професії, умов праці і розряду виконуються по формулі (5.1) [6, ст.42]

Ф_річ = З_міс* Р_об *12*1,4 (5.1)

Де: 3_Мі_С - середньомісячна заробітна плата робітників відповідної професії, грн;

Р₀б - облікова кількість основних виробничих працівників, чол;

12 - кількість місяців на рік;

1,4 - коефіцієнт перевиконання норм виробітку.

Середньомісячну заробітну плату робітників визначають за формулою (5.2) [6, ст. 42]

Зміс = dr * F ср.м, (5.2)

де:dr – годинна тарифна ставка;

Fср.м – середньомісячний баланс робочого часу, год. Визначається за формулою (5.3) [ 6,ст.42]

Fср.м = Fр / 12 (5.3)

Fср.м = 2011 / 12 = 167,6 год.

Зміс6 = 9,15 * 167,6 = 1533,54 грн.

Фріч6 = 1533,54 * 1 * 12 * 1,4 = 25763,47 грн.

Розрахунок фонду заробітної плати для всіх категорій робітників виконуємо згідно табл.. 5.1

Таблиця 5.1

5.1.2 План з праці.

На підставі визначеного фонду заробітної плати складаємо план з праці дільниці. Дані зводимо в табл. 5.2

Таблиця 5.2.

5.1.3 Відрахування на соціальні заходи

Відрахування до соціальних фондів.

Збір до пенсійного фонду – 33,2 %;

Збір до фонду непрацездатності – 1,3 %;

Збір до фонду зайнятості – 1,51 %;

Збір до фонду на соціальне страхування від нещасливого випадку – 1,5 %; Разом на соціальні заходи – 37,51 %.

Есоц = Фз /пл. * 0,3751, (5.4)

Есоц = 125187,15 * 0,3751 = 46957,70 грн.

5.1.4 Витрати на матеріали і запасні частини

Необхідна кількість матеріалів і запасних частин на ремонт вагонів установлена наказом Укрзалізниці. Оптові ціни на матеріали і запасні частини установлюються на основі прейскурантів.

Витрати на матеріали і запчастини цими документами нормуються для деповського ремонту із розрахунку на однин вагон.

Розрахунок виконуємо згідно табл.5.3

Таблиця 5.3.