6. Техніка безпеки, виробнича санітарія і гігієна
6.1 Правила техніки безпеки відділення
Обладнання, яке використовується при ремонті автозчепного пристрою в КПА, повинно бути розставлено в відповідності з технологічним процесом. Проходи між стендами і станками, які використовуються для проїздів виробничого транспорту і робітників, повинні відповідати нормам проектування механічних і збірних відділень. Нове обладнання та обладнання яке було в ремонті, може експлуатуватися тільки в тому разі, коли його прийняла комісія до складу якої входить головний інженер депо, інженер по техніці безпеки і представник профспілки.
Управління конвеєрами по ремонту автозчепу, автоматичне і виконується за допомогою командного апарату. Перед вмиканням приводу. Спочатку подається звуковий сигнал, а потім починає працювати світлове табло. З метою забезпечення безпеки робіт на конвеєр на кожній позиції вмонтовані і ввімкнені в загальну мережу вимикачів, якщо працівник зайнятий на конвеєрі, він не можу бути увімкнений з пульту керування ні вручну ні комадноапаратно. Після виконання роботи робітник на кожній позиції повинен увімкнути вимикач і тільки після ввімкнення всіх вимикачів замикається електричне коло і спрацьовує командоапарат конвеєрної лінії.
Всі відкриті рухомі частини станків повинні мати щитковий захист. Технічне обслуговування підйомних засобів, а також робота на них повинна проводитися відповідно з правилами безпеки експлуатації вантажопідйомних засобів затвердженими Держтехнаглядом.
Стенди і засоби до станків повинні міцно тримати деталі в процесі їх ремонту. Зачищати поверхні переносною шліфувальною машиною необхідно на спеціально відведеному для цього місці, обладнаному індивідуальними пиловсмоктуючими засобами. Встановлення шліфувальних кругів, їх експлуатація повинна відповідати діючим стандартам.
Переносні електролампи, які використовуються для розгляду внутрішньої частини корпуса автозчепу, поглинального апарату повинні бути розраховані на напругу 36В й мати захисні засоби. Штепсельні з'єднання розраховані на напругу більше 36В, повинні мати контакти для примусового і попереднього ввімкнення дроту, заземлюю чий корпус ввімкненого електродвигуна. У випадку відсутності електроенергії або під час обідньої перерви робітників всі пристрої і станки повинні бути вимкнені з електромережі.
Всі слюсарні роботи з ремонту автозчепу виконуються справним інструментом. Періодично (не менше одного разу в місяць) повинно перевірятися стан пристроїв та інструменту. Несправні пристрої та інструменти замінюють справними.
Електрозварювальні роботи необхідно виконувати в кабінах, виготовлених з тонкої листової сталі або брезенту, просоченого вогнезахисним складом. Для покращення вентиляції, стінки не доводять до підлоги на 100... 150мм. Кабіна повинна добре освітлюватися.
Корпус зварювальної кабіни, трансформатор а також зварювальні деталі повинні бути надійно заземленими. Працюючий провід надійно ізолюється і захищається від механічних пошкоджень. Крім щитків і масок з захисним склом, захищаючим очі від променів електричної дуги, зварювальник повинен мати окуляри для захисту очей при зачищенні зварювальних швів від шлаку і оплавлень.
Кожне робоче місце зварювальника повинно бути обладнане місцевою вентиляцією для відходу газів, причому температурний режим в кабіні повинен відповідати санітарним нормам проектування промислових підприємств, встановлених для гарячих дільниць. Підлога де проводяться зварювання і наплавка, повинні бути обов'язково сухі.
Збивати шлакову корку з наплавленої поверхні і зачищати поверхню шліфувальним колом зварювальник повинен в рукавицях і окулярах з прозорим склом.
Великі кола (діаметр. 300мм) повинні бути відбалансовані і мати паспорт перевірки на надійність. При роботі із шліфувальними колами необхідно слідкувати щоб стружка летіла від працівника.
6.2 Розрахунок природного і штучного освітлення
Освітлення КПА передбачає природне, для світлого часу доби і штучне - для темного часу доби.
Сумарну площу, яку необхідно засклити в приміщені, визначають по нормативним значенням коефіцієнтів природного освітлення з урахуванням втрат світла від рами. Що покрита склом та інших умов по формулі (6.1) [6, ст.53]
Fосв = Sд * е * gос / tс * t1 , (6.1)
Де: е - коефіцієнт освітлення (при боковому освітленні 1,5...2);
gос - коефіцієнт який враховує розміри приміщення (gос=0.12...0,35);
tс - коефіцієнт сівтлопропуcкання (для дерев'яних рам
tс=0,25...0,50);
t1 - коефіцієнт, який враховує забарвлення приміщення (при
фарбуванні в світлі тони і однобічному освітленні
t1=2,5);
Fос = 288,00 * 1,5 * 0,12 / 0,4 * 2,5 = 48,65кв.м.
Кількість вікон визначаємо по формулі (6.2), [6, ст.54]
Nвік = F0СВ / F 0, и (6.2)
Де: F0 - площа одного стандартного вікна.
Приймаємо віконні рами з розмірами 4520 x 3015, площею 13,63кв. м.
Nвік = 4 8,65 / 13,63 = 3,57 (приймаємо 4 вікна).
Для штучного освітлення дільниці приймаємо дві системи загальну і комбіновану.
Світильники загального освітлення встановлюються на стелі. Живлення від змінного струму 220В.
Лампи місцевого і аварійного освітлення станків, верстатів, випробувальних стендів живляться через пожежний трансформатор напругою 38В.
Кількість ламп що необхідна для освітлення визначаємо по формулі (6.3), [6, ст.54].
плп = Еср * Sч * К30 / Fл * псп, (6.3)
Де: Еср - середня освітленість (для КПА 75...80 лк);
К30 - коефіцієнт запасу освітлення (Кзо=1,3...3,0);
Fл - світловий потік лампи (для ламп потужністю
300Вт = 4100лм);
псп - коефіцієнт використання світлового потоку визначається в
залежності від показника Ф, що враховує форму
приміщення по формулі (6.4), [6, ст.54].
Ф = Sч/hпс * (В+Ь), (6.4 )
Де: hпс - висота підвішування світильників, м (4,8...6м).
Ф=288,00/4,8х (12+24)=1,56
По таблиці 22 [6, ст.55] визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку, г)сп=0,42.
плп=80 * 288,0 *1 ,3 / 4100 * 0,42 = 16,32,
Приймаємо 16 ламп.
6.3 Вибір і розрахунок системи опалення
Для підтримання оптимального температурного режиму у відділенні для ремонту кислотних акумуляторних батарей по другій категорії в межах 16-20 С в холодний і перехідний періоди року застосовуємо водяну систему опалення з гладенькими сталевими трубами, так як вони більш гігієнічні.
Необхідну кількість труб опалювальних приладів визначаємо по формулі (6.6):
mо = боп*gб*Vвід* (tп-tз) / Fпр* Rпр*(tпр-tв) , (6.6)
де боп – коефіцієнт, який враховує тепловитрати з-за нещільностей вікон і дверей, боп=0,15;
gб – питома теплова характеристика будівлі відділення ккал/куб.м*год*С, приймаємо gб=0,55;
tп – температура повітря в приміщенні,С, tп=16-20 С;
tз – максимальна температура зовнішнього повітря, С, tз = -30 С;
Fпр – поверхня нагрівання однієї труби, кв.м (для гладеньколї сталевої
труби діаметром 100 мм і довжиною 1=10м складає
Fпр= П*Д*1=3,14*0,1*10=3,14 кв.м.);
Rпр – коефіцієнт теплопередачі 1кв.м поверхні нагрівання приладу, ккал/кв.м*год*С; при температурі теплоносія 65 С Rпр=10,5 ккал/кв.м*год*С;.
mо = 0,15*0,85*1728,40*(20+30) / 3,14*11,0*(90-20) = 3,14 тр.
Приймаємо mо =4 труби.
3.4 Енергозберігаючі технології
Ситуація, яка склалася в Україні із забезпеченням її економіки достатніми обсягами енергоносіїв власного видобутку, гостро ставить проблему пошуку альтернативних видів палива. Доступним готовим джерелом сконцентрованої енергії є рідке біологічне паливо.
Нині технологія дозволяє виробляти 1 л біодизельного палива приблизно з 1,2 л соєвої олії. Вартість цього палива дорівнює вартості бензину. Основною сировиною для виробництва біопалива традиційно вважається технічний рапс.
Основною проблемою економіки України є не тільки значний обсяг споживання енергоресурсів, скільки висока енергоємність виробництва продукції, яка у 2,6 раза перевищує середній рівень енергоємності європейських країн. Стосовно ефективного використання енергетичних ресурсів слід відмітити, що сьогодні стоїть завдання замінити до 30-40% традиційних енергоносіїв на так звані альтернативні і відновлювальні.
Енергетичною стратегією України до 2030 р. Передбачається зменшення енергозалежності від імпортних енергоносіїв до 55%, істотне скорочення споживання природного газу. Збудовано дослідний завод з газифікації біомаси, який має підтвердити ефективність переробки деревини, торфу, бурого вугілля в синтетичний газ. Його потужність – щорічне виробництво 40 млрд. куб м
синтез-газу, що еквівалентно 20-25 млрд. куб. м природного газу.
При цьому одним із варіантів економії паливно-енергетичних ресурсів є введення на підприємствах галузі високоефективного обладнання взамін морально і фізично застарілого, що працює з низьким ККД.
Починаючи з 1996 р. На залізничному транспорті споживання котельно-пічного палива знизилося на 27%. Це пов’язано зі зміною ванта обігу, зменшенням об’ємів ремонту рухомого складу, введенням ряду організаційних і технічних заходів, які направлені на економію енергоресурсів, а також передачею галузевих об’єктів соцкультпобуту в муніципальну власність. В той же час за цей період різко зросли ціни на енергоресурси, що закуповуються.
Аналіз роботи котельних залізничного транспорту, в яких експлуатується більше 20 тис. Котлів різних типів, показує, що близько 50% котлоагрегатів фізично зношені і морально застаріли, автоматизацією охоплено не більше 25% котельних, а середній ККД всіх теплоенергетичних установок знаходяться на рівні 55%, що на 15-20 % нижче, ніж у промисловості. Системи відпуску тепла котельними, як правило, не автоматизовані. Регулювання температур повітря у приміщеннях у кращому випадку виконується вручну. В той же час перевищення температури повітря у приміщенні на 1 С призводить до перевитраті палива на 2-5%.
Введення нової техніки і технологій є переведення систем тепло забезпечення об’єктів залізничного транспорту на енергозберігаючі технології. При цьому передбачено використовувати сучасні технічні засоби, в тому числі зведення повністю автоматизованих і високоефективних блок-модульних котельних, введення систем газових інфрачервоних випромінювачів для опалення робочих місць і установку вузлів обліку витрати тепла і води.
6.5 Розрахунок вентиляції
В усіх виробничих приміщеннях вагонного депо застосовують природну , а в деяких – штучну вентиляцію.
При розрахунках штучної вентиляції визначають необхідний повітрообмін, підбирають вентилятор і електродвигун.
Інтенсивність системи вентиляції у відділенні приймається в залежності від об’єму приміщення, що припадає на одного працюючого і визначається по формулі (6.7):
Vвен = Vвід / Роб, (6.7)
Vвен = 1728,40 / 5 = 345,60 куб.м. / чол.
Виходячи з Норм, при об’ємі більше 40 куб м. на одну людину у відділенні, достатньо провітрювання.
Крім загальної системи вентиляції у відділенні місця, які обладнані верстатами, ваннами приміщення обладнують місцевою вентиляцією – витяжками.
6.6 Протипожежні заходи
Працівники відділення повинні бути навчені і дотримуватися правил пожежної безпеки на залізничному транспорті.
У відділенні повинні бути вивішені на видному місці виписки з Правил пожежної безпеки і табель розподілу обов’язків між працівниками на випадок виникнення пожежі. У відділенні повинні бути первинні засоби пожежегасіння, внутрішні пожежні крани. Відділення обладнується пожежною сигналізацією.
У відповідності з діючими Нормами і правилами будівельного проектування, відділення для ремонту роликових букс повинно бути забезпечене з розрахунку на 100 кв. м:
- вогнегасник ВПП 1 шт;
- ящик з піском 1 шт.
Пожежні крани у відділенні встановлюють в металевих ящиках і забезпечують стволами з пожежними рукавами довжиною 20 м.
Для попередження виникнення пожежі необхідно:
підтримувати чистоту у відділенні і не допускати його захаращенням обтирочними матеріалами;
підтримувати у справному стані вогнегасники та ящики з піском;
не допускати паління поза місць, що спеціально відведені для цієї мети;
постійно підтримувати у справному стані електрообладнання;
додержуватися Правил пожежної безпеки при опалення приміщення.
6.7 Охорона навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища здійснюється за двома напрямками, такими, як :
- створення безвідходних технологічних процесів без стоків і викидів;
- очищення технологічно доступними засобами шкідливих викидів і стоків з одночасним створенням навколо депо захисних зон.
Очищення повітря від шкідливих парів, газів, пилу у відділенні, що проектується, здійснюється абсорбційним методом, який заснований на поглинанні пару і газів абсорбентами (водою, хімічно активною рідиною). Ефективність очищення паро і –газоповітряних сумішок цим методом складає 99,5-99,8 %.
Система каналізації у відділенні для ремонту роликових букс передбачає пристрій ізольованих каналізаційних відгалужень, виконаних з керамічних труб з виходом їх у відстійники, що мають фільтри і пристрої для нейтралізації шкідливих домішок і уловлювачів масла. Очищення стічної води дозволяє охороняти водоймища від забруднення і повторне використання очищення води на виробництві.
Для очищення стічної води використовується хімічний метод, який діє на забруднену воду різних хімічних реагентів. Забруднення і реагент створюють сполуки, які впадають в осад або виділяються у вигляді газів.
Для відокремлення стічної води від механічних домішок і зважених частинок використовують гідро циклони.
У наш час невпинно зростає підвищення викидів хімічних забруднень у складі відпрацьованих газів. Біопаливо – це запасна сонячна енергія . При його згорянні виділяється тільки та частка СО2 , яку рослини взяли з атмосфери. Істотно зменшуються шкідливі викиди при роботі двигунів на біопаливі: сірки – на 98%, сажі – на 50-61%, гідрокарбонатів та вуглекислих моно оксидів – на 30-40%. При згорянні 100 т біопалива викиди в атмосферу вуглекислого газу зменшуються на 78,5 т у порівнянні з викидами нафтового пального. Тверді речовини, що виникають при згорянні біопалива не є канцерогенними.
Перелік використаної літератури
Герасимов В.С. и др. Технология вагоностроения и ремонта вагонов. – М.: Транспорт, 1988.
Гридюшко В.И. и др. Вагонное хозяйство. – М.: Транспорт, 1988.
Гридюшко В.И. и др. Экономика, организация и планирование вагонного хозяйства. – М.: Транспорт, 1980.
Керівництво по деповському ремонту пасажирських вагонів залізниць України колії 1520 мм. ЦВ-0018. – К.: Мінтранс, 1998.
Методичний посібник з дипломного проектування. Організація роботи депо з ремонту пасажирських та вантажних вагонів. – К.: КТЗТ, 2000.
Нормы технологического проектирования депо для ремонта грузовых и пассажирских вагонов. ВНТП-02-86. – М.: Транспорт, 1987.
ССБТ. Техническое обслуживание и ремонт вагонов. Требование безопасности. ОСТ 32.15-81.
Терешкин В.И., Зеленин И.Г. Механизация и автоматизация производственных процессов при ремонте пассажирских вагонов. – М.: Транспорт, 1974.
Номенклатура витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України. – К.: ІКТП – Центр, 2004.
10. Зорохович А.Е. и др.. – Электро- и радиооборудование пассажирских вагонов. – М.: Транспорт, 1987.
11. Залізничний транспорт України, № 1, 2007. Журнал.
12. Залізничний транспорту України, № 5, 2006. Журнал.