В 1812 році в місті починає розвиватися промисловість. В результаті цього до 1840 року Пітсбург почав бути одним з найбільших міст в США. 1875 рік став стартовим для розвитку сталеливарної промисловості у Пітсбурзі завдяки заснуванню магнатом Ендрю Карнегі сталеливарного заводу. У 1901 році в місті виробляється вже половина усієї сталі в США. Завдяки емігрантам, котрі прагнуть працевлаштуватися, населення Пітсбурга зростає до 500 тис. осіб, більшість з яких за своїм соціальним статусом належить до робочого класу [24].
Звичайно, у емігрантів-робітників з’явилась потреба у професійному спілкуванні, однак цей робочий клас складався переважно з людей, які не були носіями англійської мови, а отже, англомовні слова вони чули і розуміли по-своєму, передаючи своє сприйняття особам, з котрими їм доводилось спілкуватись, у тому числі і своїм дітям. Таким чином, виникає не стандартна, специфічна «місцева мова».
До Другої світової війни Пітсбург був вважався відносно ізольованим містом. Багато емігрантів з Европи говорили своїми мовами, але насправді робочий клас мав дость незначний контакт з тими, хто говорив іншою, ніж вони англійською. Щільні соціальні мережі зміцнювали норми місцевого діалекту, у тому числі і норми словживання. Більшість мешканців міста не знали, що Пітсбург успадкував вплив шотландського та ірландського діалектів, а не літературної англійської мови [8, c. 87-88].
Під час та після Другої світової війни чоловіки, які мешками у Пітсбурзі і належелали до робочого класу стали більш георгафічно мобільними. По-перше вони подорожували у складі армії, а по-друге члени профспілки промислових робітників (якими були багато чоловіків) в роки після Другої світової війни мали досить грошей на відпочинок на пляжах Східного узбережжя та інших місцях, де вони зустрічались з людьми з різних регіонів і чули англійську мову, яка суттєво відрізнялася від мови Пітсбурга. Саме тоді стало зрозумілим на скільки пітсбургський діалект відрізняється від мови представників інших регіонів США [8, c.93].
Бурхливе зростання кількості населення в місті та можливостей промислового виробництва стає причиною того, що до 1960 року формується чітка кореляція місцевої мови, яка виникла у Пітсбурзі, з приналежністю мовця до робочого класу. Проте, цей зв’язок спочатку не був явним. З одного боку люди, які зростали в сім’ях робітників і жили в кількох хвилинах пішки від металургійних та інших заводів, де працювали їх батьки, говорили не стандартно у порівнянні з тими, хто мешкав в інших районах міста та народився у сім’ях з іншим соціальним статусом. Діти робітників ходили в школу, до церкви і т.д. разом з такими самими дітьми робітників, а самі робітники працювали і мешкали по сусідству з представниками свого класу. Актуальною залишається ситуація, за якої місцеві соціальні зв’язки надавали доступ до засвоєння унікального місцевого діалекту, але одночасно і обмежували доступ до літературної мови. З іншого боку, частина мешканців Пітсбурга мала упереджене ставлення до робочого класу та не сприймала місцевих мовних форм. Цим пояснюється небажання представників інших класів вживати місцеву пітсбургську лексику[8, c.88].
Подальші демографічні зміни в самому Пітсбурзі - бебі-бум 1960-х та 1970-х., у сім’ях робітників теж значною мірою допоміг створити лексичну базу пітсбургського діалекту. Діти, що народилися у цей період були онуками іммігрантських промислових робітників, які прибули в період з 1880 по 1920 роки, вони вже не говорити мовою батьківщини і мали ослаблені зв’язки з релігіями, в той час як їх батьки і діди продовжували усвідомлювати себе в контексті свого етносу і релігії. Чисельне покоління, що підростало розвивало свою регіональну і що дуже важливо класову, соціальну свідомість, яка стає джерелом діалектизмів [8, c.93].
Разом з цим, потреби виробництва зростають і спілкування всередині робочого класу приводить до появи та активного вживання цілої низки унікальних пітсбургських слів, які означають матеріали для виробництва або виготовлену продукцію, зокрема:
Alunamin - Алюміній;- Залізо;Oil - Гас, керосин;- Бетон;- Нафта;- Сталь;- Нафта;- Гіпсокартон;- Дріт;et - Шпон;ment - Цемент;- Сталь;truck - Шлакове покриття;- Покришка;- Мастило, змащувати;- Мармур;wahr - Колючий дріт [9, с.31-46].
Наведемо декілька прикладів вживання діалектизмів признчених для позначення матеріалів для виробництва або виготовленої продукції: «Da сoncreek is strong enough. Do not worry!» («Бетон достатньо міцний. Не хвилюйтесь!»); «This wall is made from sheetrock» («Ця стіна зроблена з гіпсокартону»); «One can by da best still only in Burgh!» (Найкращу сталь можна придбати лише у Пітсбурзі»; «I need to change da tire in my car» («Мені потрібно замінити покришку у моєму автомобілі»).
Частина «пітсбургізмів», які і по сьогоднішній день використовуються робочим класом, стосується знарядь праці, обладнання, та місць роботи:Mills - Сталеливарні заводи;city - Пістбург;- Робочі чоботи;- Механічний пристрій;- Інструмент;- Кусачки;- Органічна клейка речовина [9, с.31-46].
Дані лексеми можуть зустрічатись у найрізноманітніших мовних ситуаціях: «Iron city is da place where I am living and working» (Пітсбург - місце, де я живу і працюю»; «I will wear my clodhoppers a take my toll» («Я вдягну свої робочі чоботи та візьму свій інструмент»; «Still mills in a da city are functioning since 1875» («Сталеливарні заводи функціонують у місті з 1875 року»).
Крім того, робочий клас вживає специфічні слова безпосередньо пов’язані з робочим процесом, серед яких:Jobs - Робити свою роботу;- Монтування;- Процес будівництва або ремонтування;ni-kal - Технічний;converter - Каталітичний конвертер;- Цегляна кладка [9, с.31-46].
Доцільно продемонструвати і приклади вживання слів, пов’язаних з робочим процесом: «Yinz guyz need to git the cadillac converter fixed if yinz'r gonna pass the test!» («Ви повинні полагодити каталітичний конвертер, якщо збираєтесь пройти перевірку»); «We dooder jobs every day» («Ми робимо свою роботу кожного дня»; «Da masonry was made last month» («Целгяну кладку поклали минулого місяця»).
Наприкінці 1970-х та у 1980-і роки у Пітсбурзі спостерігався суттєвий промисловий спад, багато підприємств сталеливарної промисловості були закриті, а працівники заводів звільнені. Чисельність населення різко зменшилася міста до 311 тис. осіб. Основними сферами економічної діяльності міста стають освіта, туризм, медицина, високі технології, фінансові послуги [24]. Отже, виникає потреба у більш кваліфікованих фахівцях, які здатні працювати в нових економічних умовах. Водночас багато представників робочого класу були змушені залишити місто у пошуках нової роботи. Таким чином, середній клас та інтелігенція зміцнюють свої позиції у місті, а разом з цим вживання пітсбургського діалекту стає менш поширеним. Найбільша хвиля відтоку населення відбулася в 1980-х роках з остаточним закриттям більшості місцевих металургійних заводів. У цей час робочий клас стає менш однорідним, ніж у минулі періоди, люди починають більше спілкуватись з іншими людьми, що мають інший соціальний статус. Крім того, має місце і соціальна мобільність: значна кількість дітей робітників належать вже до середнього класу. У місцевій мові різко зменшується частка лексем утворених внаслідок монофтонгізації.
Оскільки медицина і університетська освіта одержують провідні позиції в економіці міста, до Пітсбурга прибуває багато студентів та висококваліфікованих фахівців з інших регіонів США. Спілкуючись з місцевим населенням ці представники інтелігенції та середнього класу починають використовувати деякі пітсбургські діалектизми, пов’язані з освітою та медициною, зокрема:blee-unce - Швидка медична допомога;- Ангіопластика;- Артрит;idge - Коледж;- Бібліотека;ness - Ліцензія (у тому числі на діяльність лікаря чи вчителя);se-um - Музей;- Пігулка;- Ядерний;- Стоматолог;- Зуб;Thirpy - Фізіотерапія;- Костоправ;- Школа [9, с.31-46].
Ось деякі приклади застосування «пісбургізмів» середнім класом та інтелігенцією: «Pittburgh caw-idge has a very good liberry. You can use it» («У Пітсбугському колледжі дуже хороша бібліотека. Можете нею скористатись»; «I will go to da dennis to cure my dinge» («Я піду до стоматолога лікувати зуб»); «I will take a pell, there is no need to call the am-blee-unce» («Я прийму пігулку, немає потреби викликати швидку»); «His grandmother has a terrible artheritis» («У його бабусі жахливий артрит»).
Зміна економічної орієнтації Пітсбурга привабила до міста представників творчої інтелігенції. Наявність недорогого житла, приміщень для студій і офісів в колишніх промислових районах дала змогу молодим художникам, дизайнерам, музикантам та представникам інших творчих професій залишитися в місті після закінчення місцевих університетів. Ці люди помічають регіональні особливості мови взаємодіючи з місцевим населенням, усвідомлюють унікальність пітсбургського діалекту і починають застосовувати деякі лексеми для того, щоб претендувати на місцеву ідентичність і продемонструвати свої знання про Пітсбург[8 c.94]. Слова, що використовуються творчою інтелігенцією теж пов’язані з видами її діяльності, наприклад:- Камера;
Gum - Стиральна гумка; - Колір;
Pin - Ручка;- Картина;- Записувати відео [9., с.31-46].
Ці лексеми використовуються досить широко, зокрема, художник може попросити колег стиральну гумку щоб змінити ескіз своєї картини: «Give me that pin, I want to change da sketch of my pitcher»; або висловити думку, що колір картини дуже приємний: «Da keller of dis pitcher is very pleasant». А музикант може похвалитися кількістю камер, які були задіяні у зйомках його нового відеокліпу: «During we were videoin for my new song 4 cammras were working».
Економічний переворот у Пітсбурзі 1970-х і 1980-х років означав значне збільшення географічної мобільності та став причиною нівелювання діалекту, що змусило більш явно пов’язати діалект і соціальну ідентичність. Дійсно, як уже згадувалось, коли місцеве виробництво сталі було переміщено в райони, де робоча сила була дешевшою, робітники, чиї сім’ї жили в Пітсбурзі протягом декількох поколінь були змушені змінювати місце проживання, щоб знайти роботу. В нових місцях мова пітсбургських переселенців здавалась на стільки незвичною, що часом викликала сміх місцевого населення. Проте, у розвитку пітсбургського діалекту розпочинається новий епат: відбувається усвідомлення унікальності цього явища та необхідності його збереження, а в деяких районах, куди прибули колишні мешканці Пітсбурга, формуються діаспори, які використовують діалект і які, звичайно, складаються переважно з робітників. Ці фактори значно зміцнили зв’язки між місцевим діалектом і соціальною ідентичністю.
Цікавим є і той факт, що для наукової інтелігенції, яка спілкується переважно літературною мовою пітсбургський діалект став об’єктом вивчення. На сьогодні у Пітсбургському університеті працює група науковців, які досліджують особливості місцевого діалекту, серед них: Барбара Джонстоун, Мейв Еберхардт, Скот Кіслінг, Марк Вісноскі, Шелом Гуден. Отже, вживання місцевої лексики здійснюється і з науковою метою.
Враховуючи усе вище викладе окреслюються три основні відмінності слововживання носіїв пітсбургського діалекту з точки зору соціального статусу мовців:
) робочий клас характеризується значно більшою схильністю до використання діалектизмів, ніж середній клас та інтелігенція;
) у мові робочого класу набагато частіше зустрічаються діалектизми, які виникли внаслідок монофтонгізації;
) робочий клас переважно вживає слова, що стосуються промислового виробництва, а середній та інтелігенція може використовувати лексеми, які пов’язані з освітою, медициною та творчою роботою.
Водночас важливо зауважити, що у нинішніх умовах життя Пітсбурга, місцевий діалект переважно розглядається як інструмент регіональної ідентифікації, самоідентифікації з містом, а ідентифікація мовця за соціальним статусом та відмінності у слововживанні мовців з різним соціальним статусом відходять на друге місце. Незважаючи на беззаперечний та міцний зв’язок даного діалекту з робочим класом сучасна культура змушує до інтеграції представників різних соціальних класів, що зменшує мовні відмінності між ними, тому пітсбургський діалект хоч і навряд чи матиме широке застосування в майбутньому, однак його збереження стане справою усіх верств населення серед носіїв.
Використані джерела
1. Ash Sh.. Vocalization of intervocal [l] in Philadelphia / Sh. Ash // Dialect and Language Variation / H. Allen and M. Linn (eds.). - Orlando, FL: Academic Press, 1986. - P. 330-343.
2. Chapman J. «Yinz play»: It’s just 'Burgh thing [Електронний ресурс] / J.Chapman // Postgazette. - January 29, 2010. - Режим доступу: <http://www.postgazett.com.stories/sectionfront/life/yinzplayitsjustburghthing231029/#ixzz1zwVPYЗYs>
3. Coates J. Women, Men and Language. A Sociolinguistic Account of Sex Differences in Language / J. Coates. - New York: Longman, 1986. - 163 р.
4. Eberhardt M. Identities and local speech in pittsburgh: a study of regional african American English / M. Eberhardt. - Pittsburgh: University of Pittsburgh, 2009.- 248 p.
. Eberhardt M. Local Identity and Ethnicity in Pittsburgh AAVE / M. Eberhardt, S. Gooden // University of Pennsylvania Working Papers in Linguistics. - 2007. - Vol. 13. - P. 81-94.
. Harrison M. Pittsburghese: Pride and Shame surrounding Sociolinguistic Oddities and Regional Identity [Електронний ресурс] / M. Harrison. - Режим доступу: <https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=0ahUKEwi6uubR847MAhUECZoKHYQCCa8QFggbMAA&url=https%3A%2F%2Fstephaniepelchnpyq.files.wordpress.com%2F2010%2F05%2Fpittsburghese-1.doc&usg=AFQjCNHH2siKxBt9fDQozWKbEgCwPu-Efw&sig2=6CZKlMl_M2MGP9B_1LZ20g&cad=rja>
. Johnstone B Speaking Pittsburghese: The Story of a Dialect / B. Johnstone. - Oxford: Oxford University Press, 2013. - 266 p.
. Johnstone B. Mobility, Indexicality, and the Enregisterment of «Pittsburghese» / B. Johnstone, J. Andrus, A. Danielson //Journal of English Linguistics.- 2006 - Vol. - 34. - № 2. - P.77-104.
. Johnstone B. Pittsburgh Speech and Pittsburghese / B. Johnstone, D. Baumgardt, M. Eberhardt, S. Kiesling. - Berlin/Boston: Mouton de Gruyter, 2015 -113 p.
. Johnstone B. Pittsburghese shirts: Commodification and the enregisterment of an urban dialect /B. Johnstone// American Speech.- 2009. - № 84. - P.157-175.
. Kiesling S. Competing Norms, Heritage Prestige, and the Decline of /aw/-Monophthongization in Pittsburgh [Електронний ресурс] / Scott F. Kiesling, Marc Wisnosky // Paper presented at the 32nd annual conference on New Ways of Analyzing Variation (NWAV 32), Philadelphia, 9-12, Oct. 2003. - Режим доступу: <http://www.pitt.edu/~kiesling/kiesling-wisnosky-aw.pdf>
12. Labov W. 50 msec. / W. Labov, M. Baranowski // Language Variation and Change. - 2006. - № 18. - P. 223-240
. Labov W. The Atlas of North American English / W. Labov, Sh. Ash, Ch. Boberg. - New York: Mouton de Gruyter, 2006..- 318 p.
. Marssey S. Jewelry for her [Електронний ресурс] / S. Marsey // July 9, 2012. - Режим доступу: <http://www.jewelrynat.com>
15. McElhinny B. More on the third dialect of English: Linguistic constraints on the use of three phonological variables in Pittsburg / B. McElhinny // Language Variation and Change. - 1999. - № 11. - P. 171-195.
. Montgomery M. The structural history of y'all, you all and you'uns / M. Montgomery// Southern journal of linguistics. - 2002. - № 26 (1). - P.19-27.
. Pitsburgeese Glossary: Sports [Електрониий ресурс] // Pitsburgeese.com. - Режим доступу: <http://www.pittsburghese.com/glossary.ep.html?type=sports>
18. Pitsburgeese Glossary: Verbs [Електрониий ресурс] // Pitsburgeese.com. - Режим доступу: <http://www.pittsburghese.com/glossary.ep.html?type=verbs>
19. Tannen D. You Just Don’t Understand: Women and Men in Conversation / D. Tannen. - New York: William Morrow, 1990. - 319 p.
. United States Census Bureau. Official site [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?pid=DEC_10_SF1_QTP1&prodType=table
. United States Census Bureau. Official site [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?pid=DEC_10_SF1_QTP1&prodType=table>
. Trudghill P. The Social Differentiation of English in Norwich / P. Trudghill. - Cambridge: Cambridge University Press, 1974. - 279 p., c. 64
. Johnstone B. Making Pittsburghese: Communication technology, expertise, and the discursive construction of a regional dialect /B. Johnstone // Language and Communication. - 2011. - № 31. - P.3-15
24. Питтсбург американский город мостов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://socialskydivelab.com/pittsburg/>