Redd off - Прибирати;
Redd up - Прибирати;
Liftin' - Ставити їжу на стіл;
Wrinch - Полоскати, полоскання;
Worsh - Мити;
Unthaw - Розморожувати;
Kook - Говувати їжу [17].
Аналогічно до попередніх випадків можна продемонструвати вживання дієслів жінками: «I'm going to dip-up dinner...get ready to eat» («Я збираюсь накривати обід…приготуйтесь їсти»); «Redd off the table, please» («Приберіть зі столу, будь-ласка»; «Take the chicken outa da freezer so's it can unthaw» (Витягни курку з морозильної камери, щоб вона розморозилась»); «Аnn will press off that shirt before you put it on» (Енн випрасує ту сорочку перед тим як ти її вдягнеш».
Аналіз гендерно обумовлених особливостей слововживання мешканців міста Пітсбург засвідчив, що ці особливості викликають інтерес у зв’язку з наявністю специфічного слововживання саме чоловіків. Зазвичай у дослідженнях присвячених гендерним особливостям мовлення йдеться про виникнення певного «жіночого стилю», однак вивчення мови носіїв пітсбургського діалекту дає підстави для виокремлення «чоловічого стилю», який тісно пов’язаний з монофтонгізацією, захопленням чоловіків спортивними іграми та видами їх діяльності. Слововживання представників сильної статі у Пітсбурзі підкреслює самоідентифікацію чоловіків з рідним містом та є сприяє подовженню існування пітсбургського діалекту.
Розділ 3. Вікові ознаки
слововживання
Дослідження вікових особливостей слововживання у діалекті мешканців Пітсбурга вимагає звернення уваги на вікову структуру населення міста, яка згідно з даними 2010 року наданими Бюро перепису населення США (Census Bureau) виглядає таким чином: діти до 18 років - 16, 3%; молодь від 18 до 24 років - 18, 9%; дорослі від 25 до 44 років - 27, 4%; дорослі від 45 до 64 років - 23, 6%; дорослі старші за 65 років - 13, 8% [21]. Сьогодні представники цих вікових груп населення є основними носіями пітсбургського діалекту. Крім того, певна частина носіїв даного діалекту мешкає в околицях міста. З метою з’ясування вікових особливостей слововживання носіїв пітсбургського діалекту умовно поділимо їх на три вікові групи: молодша - особи до 25 років, середня - особи 25-49 років, і старша - носії від 50 років.
Аналізуючи вікові ознаки діалекту мешканців міста Пітсбург необхідно вказати на те що, використання даного діалекту є більш характерним для старшої вікової групи (50-80 років). Це можна пояснити тим, що значна частина таких мовців є або прямими нащадками мігрантів різних хвиль (1880 -1920 рр., 1950-1960 рр., 1980-1995 рр.) або мігрантами у першому поколінні, котрі оселилися у Пітсбурзі та його околицях. Традиції різних країн світу, які привезли з собою переселенці яскраво виражаються в національній кухні, саме тому серед старшої вікової групи носіїв пітсбургського діалекту часто вживаються лексеми, які позначають їжу або напої, зокрема:- Їжа;- Молоко;- Горілка (Водка);(Hon) - Мед;- Шматок піци;- Содова;- Спагетті;- Пиво ;- Хліб з маслом;- Сендвіч;pokey - Морозиво (або лід); Ham - Дуже тонко нарізана шинка;- Ходімо їсти;ip - Кечуп;
Tayduh - Картопля;
Takeela - Текіла;- Болонська ковбаска;Chikken - паніровані кубики яловичини обсмажені або запечені короткому дерев’яному рожні [9, с.31-46].
Можна стверджувати, що більшість з цих слів утворилась шляхом фонетичних змін літературної мови, наприклад: milk-melk, honey - hun, food - fuud, vodka - voka, а деякі шляхом перенесенням змісту одних понять на інші, наприклад м’ясо яловичини порівнюється з курятиною (City Chikken ) або злиттям змісту понять (Butterbread (хліб з маслом) = butter (масло) + bread (хліб) [9., с.45]. Таким чином, для мешканця Пітсбурга 58 років цілком зрозумілим є висловлювання: «I will not drink pop, I would like to take some melk» («Я не питиму содову, я би хотів молока»), тоді як молодші мешканці інших регіонів США не завжди зможуть здогадатись що саме питиме чи не питиме мовець. Або інший приклад - купуючи пиво носії пітсбургського діалекту старшої вікової групи можуть запитати: «What kinda bir isat?» («Що це за пиво?»). Меншканці Пітсбурга відомі своїм захопленням різноманітними гамбургерами та іншими снеками, при чому не винятком є і громадяни старшого віку, тому від них не рідко можна почути: «Hoagie is da best fuud for me» («Сендвіч - для мене найкраща їжа»).
Окрім того, старша вікова група носіїв діалекту вживає багато інших лексем, які пов’язані з побутом:- Ванна кімната;/Mirra - Дзеркало;- Лінолеум;- Подушки;- Пляшка;- Бруд на підлозі;- Димар;key - Відривачка [9., с.31-46].
Наведемо кілька прикладів слововживань цих лексем. Представники старшої вікової групи можуть дуже своєрідно констатувати, що димар необхідно почистити: «Dat der chimley needs cleaned aht» або нагадати дітям прибрати бруд, який вони залишили на підлозі: «Hey yinz kids better pick up 'em bitzles yinz left on da floor». Оригінально у мовленні осіб старше 50 років виглядатиме і часто вживана фраза «Мені треба іти у ванну кімнату» - «I hafta goto da baffroom».
Поява та вживання нових слів внаслідок фонетичних змін (зокрема змін голосних) є характерною і для середніх вікових груп носіїв пітсбургського діалекту. У цьому контексті цікавими є дослідження, які проводив Вільям Лабов. Дослідник вивчав вікові особливості пітсбургського діалекту у праці «Атлас Північно-Американського діалекту: фонетика, фонологія, звукові зміни». При цьому були охоплені мешканці Пітсбурга та околиць у віці 29-66 років, а значна частина учасників дослідження мала вік 33-36 років. Лабов наводить приклад мовлення жінок 39 та 44 років. У першому випадку мовець вважає, що лексеми «sock» і «talk» мають звучати однаково та чітко римує їх у своїй вимові. У другому випадку мовець вимовляє лексеми «taller» та «dollar» з відчутною різницею між голосними у другому складі (хоча у загальному американському діалекті англійській мови її немає - [tɒlər] і [dɑ:lər] ). У мовленні 35-річного мешканця Пітсбурга звуки [ʌ], [æ] та [o -oh] є досить близькими за звучанням. Навіть у таких словах як sun, fun, duck, mother. Таким чином, у його сприйнятті мови голосні низького піднесення перед назальними приголосними висуваються на перший план і вимовляються як голосні середнього піднесення, що суттєво вливає на розуміння слів [13, с. 271-275]. Фактично саме ці або аналогічні звукові контрасти серед мовців середньої вікової групи спричинюють виникнення нових слів специфічних для мешканців Пітсбурга. Серед них:- штат Огайо;- Доллар- Година- Колір;- місто Даллас;- Нафта;- Мама;- Понеділок;- Графство;
Flahr - Квітка;
Furill - Насправді
Court - Кварта (у Британії кварта = 1, 14 л, у США кварта= 0, 95 л.)- Підвал [9, с.31-46].
Доречно продемонструвати кілька прикладів слововживання носіїв пітсбургського діалекту середньої вікової групи: «What ahr does da game start?» («О котрій годині починається гра?), «Da flahrs are rilly pretty» («Квіти справді гарні»), «I need a court of melk from the store» («Мені потрібна кварта молока з магазину), «Не will furill go to Ahia on Mundy» (Він справді поїде в Огайо в Понеділок), «Her mum lives in Dowas» (Її мама живе у Далласі), «One dower» («Один доллар).
Темп життя працездатного населення (яке здебільшого складається з осіб середнього віку) постійно змушує поспішати і пропускати або видозмінювати деякі звуки, спрошуючи їх. Звукові зміни сприяють виникненню навіть лексем, що позначають цілі фрази. Їх активно використовують носії місцевого діалекту у Пітсбурзі середньої вікової групи, найвідоміші з таких лексем:
Hafta - Have to - Мусити, бути змушеним;
Inna - In the - В, всередині чогось;
Ize - I was - Я був;
Jano - Did you know - Чи ти знав?
Like at - Like that - Ось так;
Ow-No - I don’t know - Я не знаю;
Waidon -Wait for - Чекати на;
Ki - Can I - Чи можу я?
Yagottabekidden - You have got to be kidding - Ти мабуть жартуєш;
Stoofar - It’s too far - Це дуже далеко;- (Are) you buying that? - Ти купуєш це?
S’muny - Some money - Гроші, певні кошти [9, с.31-46].
Таким чином, для 36-річного мовця, під час розмови про відстань між мітами прийнятним, зокрема, є запитання: «Jano that Dowas is 1721 km from Picksburgh?» (Ти знав, що Даллас знаходиться на відстані 1721 км. від Пітсбурга?), на яке він може почути відповідь: «Ize in Dowas. Stoofa» («Я був у Далласі. Це дуже далеко». А 40-річний мешканець околиць Пітсбурга позичаючи гроші використовує фразу: «Ki borrow s’muny?». Досить типовим є і такий діалог чоловіків середнього віку в магазині Пітсбурга: «Hey donnie, are yabyinat? - No, no way. Yagottabekidden.» («Гей, приятелю, ти купуєш це? - Ні, ні за що. Ти мабуть жартуєш».
Слововживання носіїв пітсбургського діалекту молодшої вікової групи викликає особливий інтерес. Традиційно вважається, що саме ця вікова група є найменш схильною до вживання діалекту. Пояснення у даному випадку досить просте: більшість молодих людей народилася у США, а їх батьки вже не можуть вважатися емігрантами або нащадками емігрантів у першому чи навіть у другому поколінні. Сьогодні молодь 18-25 років завдяки використанню технічних засобів та Інтернету, національним ЗМІ, інтегрується у глобальний простір, який витісняє місцевий разом з притаманним йому діалектом. Частина молодих людей продовжує здобувати освіту в інших штатах, в результаті чого вони не часто вживають діалект. З іншого боку, частина молоді бажає зберегти місцеву ідентичність вживаючи специфічну діалектичну лексику.
Цікаве дослідження щодо використання молоддю 19-25 років пітсбургського діалекту провів Марлен Харісон, опитавши 100 користувачів Інтернету, які мешкають у Пітсбурзі. На питання про те, як довго вони мешкають у Пітсбурзі та його найближчих околицях 91% опитаних відповіли «все моє життя», на проживання у місті протягом 7-10 років вказали 3% респондентів, протягом 4-6 років - 2%, протягом 3-х і менше - 4%. Потім учасників опитування запитали чи знають вони що таке «пітсбургізми» (специфічні слова, характерні для пітсбургського діалекту). На це запитання 96% респондентів відповіли «так, звичайно». Решта 4% зазначили, що мають загальне розуміння цієї теми. Найпопулярнішими словами, які у опитаних представників молоді асоціювалися з Пітсбургом стали:
Yinz - похідне від «you guys» - ви (друзі, хлопці)- Dowtown - в центрі міста- пітсбугський варіант назви футбольної команди «Steelers» [6].
Яскравими прикладами молодіжного слововживання є запитання: «Yinz, what do you think about Stillers’ game today?» (Друзі, що ви думаєте про гру «Стіллерс» сьогодні?» або пропозиція «Let’s gо dahnthan» («Давайте підемо в центр міста»).
Важливо зазначити, що з-поміж іншого дослідження Харісона мало на меті з’ясувати ставлення молоді до «пітсбургізмів». За цим критерієм він виділив 4 основні групи - молодь, що позитивно ставиться до пітсбугрської лексики - 57%; молодь, що негативно ставиться що пітсбургської лексики - 15%; молодь, що нейтрально ставиться до пітсбургської лексики - 9%, молодь, яка позитивно ставиться до міста Пітсбург, однак негативно до «пітсбургізмів» - 19%. Таким чином, загалом можна відзначити позитивне ставлення молоді Пітсбурга до місцевого діалекту, водночас значний відсоток (загалом 34%) негативно сприймає таку особливість міста і околиць. Дослідник поцікавився і аргументами, якими керуються учасники опитування у своєму ставленні до пітсбургського діалекту. Для позитивно налаштованої молоді «пітсбургізми» є частиною рідного міста, з яким вони себе ідентифікують, налаштовані негативно вважають, що пітсбургський діалект погано звучить, а його носії справляють враження неосвічених людей [6].
Певні висновки про вікові ознаки вживання пітсбургського діалекту робить і відома дослідниця цього діалекту Барбара Джонстоун. На її думку, старше покоління пов’язує «пітсбургізми» з класовою приналежністю та освітою, тоді як молодше покоління не помічає цього зв’язку, оскільки зустрічається з «пістбургізмами» переважно у письмових джерелах, а не в усній мові [23, c.14].
Своєрідним письмовим джерелом «пісбургізмів» є пітсбургські футболки з веселими написами з використанням місцевої пітсбургської лексики. Такі футболки зазвичай купують туристи або молодь. Звичайно ж інколи це роблять і представники середньої вікової групи, однак яскраві футболки вважаються більш відповідними молодіжному стилю одягу. Завдяки пітсбургським футболкам туристи знайомляться з місцевим діалектом, а молодь міста і околиць (навіть та її частина, яка не використовує діалект) починає бути не лише активними, але й «пасивними» носіями діалекту.
Пітсбургські футболки продаються скрізь: в спеціалізованих сувенірних мазанинах, в точках продажу вздовж вулиць міста, в Інтернеті. Вони як правило білого, чорного, жовтого або оранжевого кольору. Літери на них білі, чорні або золоті. Ці кольори вважаються кольорами міста та футбольних, баскетбольних або хокейних команд, які його представляють. Спереду зазвичай зображений міський пейзаж з обов’язковим написом «Pittsburghese» (іноді «Pixburghese»). Найпопулярнішими словами на футболках є:
Dahntahn - В центрі міста;
Worsh - Мити;
Jynt iggle - «Giant Eagle» (мережа супермаркетів);
Redd up - Прибирати;
Slippy (slippey) - Слизький;
Yinz - Ви;
Jagoffs - Ідіоти [10, c.158].
Отже, молодша вікова група мешканців міста Пітсбург найчастіше з-поміж усіх «пістбургізмів» вживає ті лексеми, які зображені саме на футболках. Зазначимо, що разом з популярними словами на пітсбургських футболках наводять і специфічні тлумачення та вимову деяких слів, зокрема:
Вlitzburgh: n. - a drinking town with a football problem (містечко, що зловживає алкоголем через футбольні проблеми);
Chipped ham: n. - thinly sliced ham sold only in the Burg (тонко нарізана шинка, що продається лише у Пітсбурзі);
Jagoff: n. - anyone who pisses off a Pittsburger (будь-хто, кому не подобається Пітсбург);
Keller: n. - black and gold to name a few (загальна назва для чорного та золотого кольорів);
Picksburgh: n. - the greatest city in Pensivania [Pennsylvania] (найкраще (найбільше) місто в Пенсильванії);
The burgh: n. - a helluva cool place (до біса круте місце);mon: n. - Monogahela [sic, Monongahela] River (річка Мононгіела);
The point: n. - the meeting place of Pittsburgh’s Three Rivers (місце у Пісбурзі, де зустрічаються три річки) [10, c.158].
З наймолодшою віковою групою носіїв пітсбургського діалекту футболки та лексеми, які на них друкують пов’язують і два інші факти. По-перше ідея випускати футболки у їх сучасному вигляді виникла відносно нещодавно, у 90-х роках XX ст. (коли народилася значна частина молодшої вікової групи носії діалекту) завдяки копіюванню наклейок на європейських машинах, що сприяло формуванню звички носити такі футболки саме у молоді. По-друге, вартість футболок вважається досить помірною, їх може дозволити собі навіть підліток, а тому це дає змогу залучити молодь.
Підсумовуючи викладену інформацію
про вікові ознаки слововживання різними віковими групами носіїв пітсбургського
діалекту можна зробити висновок про те, що для старшої вікової групи
характерним є вживання лексем, пов’язаних з побутом, для середньої - загальної
лексики. Молодша вікова група менше ніж інші групи користується
«пітсбургізмами», отримуючи інформацію про них переважно з письмових джерел, до
яких можна віднести і вищезгадані місцеві футболки. Зауважимо, що багато
специфічних «пітсбургських слів» утворилась внаслідок різноманітних фонетичних
змін, незалежно від того, якою саме віковою групою вони використовуються
найбільше. Разом з цим, виокремлення вікових особливостей слововживання
мешканців міста Пітсбург є досить умовним, оскільки загалом з цього питання
відсутні дослідження, що могли б надати надійну кількісну та якісну інформацію,
охоплюючи значну частину мешканців міста і околиць та формуючи достатню
статистичну базу. Це пов’язано
зі значною складністю проведення подібних досліджень як з методичного так і
практичного погляду. Водночас дослідження тематики вікових особливостей
слововживання носіїв пітсбургського діалекту сприяє розвитку лінгвістичних наук
шляхом окреслення кола проблем для подальшого вивчення філологами і соціолінгвістами.
Розділ 4.
Відмінності слововживання з точки зору соціального статусу мовців
Значна частина відмінностей у слововживанні мешканців м. Пітсбург окрім гендерних та вікових особливостей мовців, зумовлена і їх соціальним статусом. Традиційно пітсбургський діалект пов’язують з робочим класом, його способом життя, видами діяльності та специфікою мовлення. Дійсно, пітсбургський діалект розвивався разом з розвитком сталеливарної та обробної промисловості, які потребували формування і суттєвої присутності саме робочого класу. У зв’язку з цим розгляд особливостей вживання слів з точки зору соціального статусу носіїв діалекту доцільно почати з історичного екскурсу.