Материал: Пітсбургський діалект у соціофонетичному, статево - віковому та класовому вимірі

Пітсбургський діалект у соціофонетичному, статево - віковому та класовому вимірі

ПРОЕКТ

«Пітсбургський діалект у соціофонетичному, статево - віковому та класовому вимірі»

Сябренко Микола

Зміст проекту

Розділ 1. Соціофонетична варіативність мовлення мешканців міста Пітсбург з погляду гендерної, етнічної та класової диференціації

Розділ 2. Гендерно обумовлені особливості слововживання

Розділ 3. Вікові ознаки слововживання

Розділ 4. Відмінності слововживання з точки зору соціального статусу мовців

Розділ 1. Соціофонетична варіативність мовлення мешканців міста Пітсбург з погляду гендерної, етнічної та класової диференціації

Пітсбургський діалект характеризується особливостями вимови, які виходячи з суто фонетичної площини переходять у соціофонетичну і значною мірою сприяють варіативності мовлення мешканців міста Пітсбург. Дана варіативність перебуває у тісному зв’язку з гендерною, етнічною та класовою диференціацією населення міста. На сьогодні соціофонетична варіативність мовлення носіїв пітсбургського діалекту з точки зору гендерної, етнічної та класової диференціації становить значний науковий інтерес і вимагає детального аналізу, який передбачає розгляд загальних фонетичних особливостей діалекту м. Пітсбург та визначення тих з них, що набувають певних «соціальних» рис. Спочатку наведемо загальний перелік фонетичних особливостей пітсбургського діалекту (див.Таблиця 1.) та розглянемо їх.

Таблиця 1. Фонетичні особливості мовлення мешканців м. Пітсбург

Джерело: [4., с. 71]

Як випливає з таблиці, характерною особливістю пітсбургського діалекту є редукція голосних заднього ряду нижнього піднесення, що приводить до ослаблення фонетичних відмінностей між звуками [α] і [ɔ]. В.Лабов, Ш. Еш і Ч. Боберг в своїх роботах доводять, що злиття голосних - це давно сформована традиція місцевого діалекту [4, с. 71]. Крім того, у мовленні мешканців Пітсбурга голосні заднього ряду нижнього піднесення зливаються у всіх фонологічних позиціях [13, с.271-272 ], в той час як у мовленні представників інших регіонів США в цих же позиціях відбувається лише нейтралізація голосних, наприклад, перед сонантами.

Західну Пенсільванію, до якої географічно належить Пітсбург та його околиці, називають «джерелом злиття голосних». Це підтверджує той факт, що кілька напружених голосних можуть ослаблюватись перед боковим сонантом [l], створюючи тим самим«умовне злиття» - [il] и [ıl], [ul] и [υl], [el] и [εl] [4, с. 72].

Однак, як і на багатьох інших територіях, у Західній Пенсільванії спостерігається злиття [ur] з [or=ɔr], в результаті чого нейтралізуються відмінності в таких парах лексем як «tore» та «tour», «moor» і«more» або«boar», «bore» и «boor» [15, с.172-194]. На думку Вільяма Лабова, таке злиття є результатом зсуву голосних розташованих перед сонорним [r]. Даний зсув має «ланцюговий характер»: [ar] зміщується до [ɔr], який у свою чергу зміщується до [ur]. Кінцевим результатом цього процесу є те, що [ɔr] та [ur] зливаються [4, с. 71-72].

Ще однією фонетичною особливістю пітсбургського діалекту є зниження рівня піднесення язика при вимові голосного [ʌ]. Даний процес викликаний злиттям голосних заднього ряду нижнього піднесення [а] і [ɔ]. Вільям Лабов називає це явище «пітсбургський ланцюговий зсув » [13., с.272], в ході якого [а] просувається вперед аж до злиття зі звуком [ɔ], котрий у свою чергу характеризується задньою артикуляцією. В результаті з’являється вільний простір для зниження голосного [ʌ], як це зображено на рис. 1. («пітсбургський зсув голосних»).

Рис. 1. Пітсбургський зсув голосних

Фонетичний простір, в який рухається [ʌ] (та позиція, у котрій знаходився раніше звук [а]), охоплюється монофтонгізацією - [aw]. Щоб уникнути можливого злиття [aw] і [ʌ], монофтонгізірованний [aw] реалізується мовцем як [а:] [12, с. 223-240.]. Такий фонетичний процес об’єктивно запобігає контакту між голосними середнього ряду нижнього піднесення.

Монофтонгізація [ai] - поширена особливість мови носіїв діалектів Північної Америки, найбільш відома як характеристика афроамериканської вимови на півночі і на півдні США [4, с. 74]. Вокалізація [l] - процес, який охоплює декілька діалектів американського національного варіанту сучасної англійської мови. У інтервокальній позиції (або в абсолютному закінченні) вокалізація призводить до часткової вокалізації [l], що наближає боковий сонант[l] більшою мірою до голосного звуку, ніж до приголосного [1, с.330-343.].

Мовне співтовариство м. Пітсбург володіє і іншою важливою фонетичною рисою - монофтонгізацією [aw]. Дана особливість фонологічно пов’язана з іншими змінами, що відбуваються у межах пітсбургського діалекту, а саме зі згаданим вище «ланцюговим зрушенням», на який вказує низка дослідників. Монофтонгізація голосних в лексемах типу «now», «down», «house», «out»не є чимось особливим на півдні Англії (вимова представників лондонського робітничого класу), проте в США зустрічається тільки в районі м. Пітсбург. Подібні особливості вимови є стереотипом для території м Пітсбург і почувши вимову, схожу на «dahntahn», можна з упевненістю стверджувати, що мовець є носієм пітсбургського діалекту [4, с.75].

Викладені вище фонетичні особливості пітсбургського діалекту дають змогу зробити висновок про те, що найбільш характерними з них наближення вимови звуку [а] до звуку [ɔ] та монофтонгізація дифтонга [aw]. Ці фонетичні особливості риси мають тенденцію до переходу у категорію соціофонетичних крізь призму гендерної, етнічної та класової диференціації носіїв діалекту.

Розглядаючи соціофонетичну варіативність мешканців м. Пітсбург і враховуючи їх етнічну специфіку зазначимо, що пітсбургський діалект виник на основі мови іммігрантів шотландського та ірландського походження, яке має більшість жителів міста. Водночас 27, 1% мешканців Пітсбурга є афроамериканцями. У зв’язку з цим монофтонгізацію дифтонга [aw] доцільно аналізувати саме у контексті відмінностей вимови афроамериканців та решти населення. Таке дослідження пропонує Мейв Еберхардт.Згідно з даними, які він наводить, лише 6, 9% від загального обсягу мови, що реалізується афроамериканцями включає монофтонгізацію дифтонга [aw], аналогічний обсяг для білих мешканців Пітсбурга становить 21, 4% (див. Рис. 2). При цьому аналіз монофтонгізації дифтонга [aw] у мовленні окремо взятих афроамеринкців не виявив інших соціальних характеристик, які б суттєво корелювали з монофтонгізацією дифтонга [aw] [Eberhardt M. Local Identity and Ethnicity in Pittsburgh AAVE / M. Eberhardt, S. Gooden // University of Pennsylvania Working Papers in Linguistics. - 2007. - Vol. 13. - P. 81-94, с. 86].

Рис. 2. Монофтонгізація дифтонга [aw] серед афроамериканських і білих мовців у м. Пітсбург

Таким чином, очевидним стає той факт, що з погляду етнічної варіативності мовлення мешканців м. Пітсбург монофтонгізація дифтонга [aw] є більш характерною для білих мовців ніж для афроамериканців.

Монофтонгізація дифтонга [aw] пов’язана не лише з етнічними особливостями носіїв пітсбургського діалекту англійської мови, вона перебуває і у тісному зв’язку з гендерном та віковою категорією. Вищезгадане дослідження Марка Вісноскі та Скотта Кiслiнга доводить цю тезу. Саме тому на дане дослідження треба звернути особливу увагу аналізуючи монофтонгізацію дифтонга [aw] крізь призму вікової категорії та гендеру. Дослідники розглядають монофтонгізацію дифтонга [aw] у кількох аспектах: гендерному, професійному, за місцем народження мовця та його віком.

Для проведення дослідження була розроблена спеціальна методика. Вісноскі та Кiслiнг застосували метод особистого телефонного інтрев’ю. Вони згенерували список випадкових телефонних номерів шести округів міста Пітсбург і провели телефонне опитування. Дзвінки здійснювались декілька разів на день (у різний час доби) за списком номерів. Коли телефон відповідав інтерв’юєри казали, що проводять опитування з метою дізнатись, що люди знають про західну Пенсільванію. Учасником опитування ставав член домогосподарства, якому більше 18 років, і чий день народження був нещодавно (порівняно з іншими членами). Після одержання згоди цієї особи на запис розмови, інтерв’юери просили її порахувати до двадцяти, а потім задавали 41 питання про регіон західної Пенсільванії, які насправді мали і лінгвістичне значення. На з’ясування рівня монофтонгізації дифтонга [aw] різними віковими групами було спрямовано 5 питань. Відповіді на ці питання передбачали використання або не використання монофтонгізації дифтонга [aw]. Наведемо перелік цих питань:

.        Can you name the Cleveland professional football team? (Скажіть, будь-ласка, як називається професійна футбольна команда міста Клівленд? ). Відповідь: «Browns».

.        Can you tell me what part of Pittsburgh the USX Tower is located in?» (Скажіть, будь-ласка, у якій частині Пістбурга розташована USX Tower (скорочена назва хмарочоса U.S. Steel Tower (у буквальному перекладі - «Американська сталева вежа»). Відповідь: downtown.

.        Can you tell me the name of the general area where Carson Street and Station Square are? (Скажіть будь-ласка загальну назву площі, де знаходяться Карсон-стріт і Стейшн Сквеа ?) Відповідь: South Side.

4.      Can you name the head coach of the Pittsburgh Steelers? (Скажіть будь-ласка ім’я головного тренера команди «Стіллерс» ? Відповідь: Bill Cowher.

5.      What is the yellow cloth thing that Steelers fans wave around called? (Як називається жовта тканина, якою шанувальники «Стіллерс» роблять хвилю? Відповідь: Terrible Tower [11].

Після цього учасникам опитування задавали деякі питання пов’язані з семантикою слів, одне з котрих (а саме «Can you tell me the difference between a house and a home?» - «Поясніть, будь-ласка, різницю між будинком і домом») теж спрямовувалось на виявлення у мовців монофтонгізації дифтонга [aw]. Крім того, для загальної інформації учасників запитували на скільки добре вони знайомі з пітсбургським діалектом і чи знають такі діалектизми як nebby, hoagie, redd up, yinz. Записи робилися у цифровому форматі та відразу ж передавалися на комп’ютерну обробку за допомогою програми «Goldvarb». Кожний запис спеціальним чином кодувався, а кожний випадок використання монофтонгізації дифтонга [aw] з метою зменшення упередження під час проведення аналізу виділявся так, щоб можна було почути лише тут частину розмови, де має місце відповідна монофтонгізація. Водночас усі лексеми одного і того ж слова у мовленні одного і того ж мовця не кодувались. Відповіді учасників оцінювались за шкалою від 1 до 3 балів, де 1 бал означав найбільш монофтонгізований варіант, а 3 бали - відсутність монофтонгізації дифтонга [aw]. Марк Вісноскі та Скотт Кiслiнг наголошують на високій надійності дослідження, оскільки по-перше, оцінки кожного з них суттєво не відрізнялись, а по-друге кодувались не лише слова, а і такі характеристики учасників опитування як вік, стать, освіта і т.д. [11].

Загалом у ході дослідження було отримано 300 лексем, які мовці вимовляли з монофтонгізацією дифтонга [aw]. Монофтонгізацію дифтонга [aw] у даних лексемах проаналізовано враховуючи кілька основних факторів: 1) місце народження мовця (м. Пітсбург, штат Пенсільванія, США); 2) стать мовця; 3) вік мовця ( в опитувані взяли участь мовці 1943-1985 р.н.); 4) рід занять мовця. Звернемо увагу на той факт, що наймолодші учасники опитування Вісноскі та Кiслiнга - це особи 1985 року народження, а отже мовці віком 18-30 років (1986-1998 р. н.) не охоплені даним дослідженням. Це пов’язано з тим, що опитування проходило у 2003 році, коли особам народженим у 1985 році було 18 років. Як відомо досягнення 18-річного віку автори дослідження встановили критерієм участі [11].

Результати дослідження продемонстрували, що серед жінок народжених у м. Пітсбург найбільшу схильність до монофтонгізації дифтонга [aw] має старша вікова група, тобто особи старші за 73 роки. Показник монофтонгізації дифтонга [aw] у цій віковій групі зафіксовано на рівні 55%. Помірну схильність до монофтонгізації дифтонга [aw] мають жінки народжені у Пітсбурзі віком 49-73 роки. Згідно з дослідженням відповідний показник - 23%. Низький рівень монофтонгізації дифтонга [aw] спостерігався у жінок віком 31-48 років, він становить 12% (див. Рис.3).

Загалом помітною тенденцією серед жінок народжених у м. Пітсбург є зниження схильності до монофтонгізації дифтонга [aw] відповідно до зниження віку мовця. Дійсно, рівень монофтонгізації дифтонга [aw] у віковій групі 49-73 років менший ніж рівень монофтонгізації дифтонга [aw] у віковій групі понад 73 роки в 2, 3 рази. Рівень монофтонгізації дифтонга [aw] у віковій групі 31-48 років менший ніж відповідний рівень у віковій групі 49-73 років у 1, 9 разів. Таким чином, в середньому рівень монофтонгізації дифтонга [aw] у кожній наступній віковій групі жінок народжених у Пітсбурзі знижується 2, 1 рази у порівнянні з попередньою.

Рис.3. Середні показники монофтонгізації дифтонга [aw] у віковому аспекті серед жінок народжених у м. Пітсбург

Серед жінок народжених у штаті Пенсільванія найвищий рівень монофтонгізації дифтонга [aw] демонструють жінки віком понад 73 роки - 21%. Водночас відзначимо досить низку схильність до монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у Пенсільванії у вікових групах 49-73 роки та 31-48 років (див. Рис.4). Відповідний показник становив 8% в обох групах. Отже, спостерігалась ситуація, за якої рівень монофтонгізації дифтонга [aw] знизився у віковій групі 49-73 роки на 13%, однак у наступній віковій очікуваного зниження рівня монофтонгізації дифтонга [aw] не відбулось.

Необхідно вказати і на існування значної різниці у показниках монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у м. Пітсбург взятих окремо та жінок народжених у штаті Пенсільванія. Так, у віковій групі понад 73 роки дана різниця становить 34%. У віковій групі 49-73 роки вона складає 15%. Найменшу різницю у показниках монофтонгізації дифтонга [aw] зафіксовано у віковій групі 31-48 років - 4%. Таким чином, встановлено, що різниця у показниках монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у м. Пітсбург та жінок народжених у штаті Пенсільванія зменшується разом зі зменшенням віку мовців.

Рис.4. Середні показники монофтонгізації дифтонга [aw] у віковому аспекті серед жінок народжених у штаті Пенсільванія

З метою поглиблення аналізу Марк Вісноскі та Скотт Кiслiнг наводять і дані стосовно монофтонгізації дифтонга [aw] різними віковими групами жінок народжених у США. Рисунок 3 демонструє, що у даному випадку традиційно серед усіх вікових груп жінок найвищий рівень монофтонгізації дифтонга [aw] характерний для старшої вікової групи (понад 73 роки) і він становив 17%. Аналогічно до вікових груп жінок народжених у Пенсільванії 31-48 років та 49-73 роки, відповідні вікові групи жінок народжених у США мають однакове значення показників монофтонгізації дифтонга [aw], які зафіксовано на рівні 15%. Загалом різниця показників монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у США між віковими групами є досить незначною - 2%.

Порівнюючи рівні монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у США та штаті Пенсільванія необхідно зазначити кілька цікавих фактів. По-перше, показники монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у США у вікових групах 31-48 років та 49-73 роки на 7% вищі ніж аналогічні показники у відповідних вікових групах серед жінок народжених у Пенсільванії (штаті, у якому використовується пітсбургський діалект). По-друге, рівень монофтонгізації дифтонга [aw] у віковій групі 31-48 років серед жінок народжених у США на 3% вищий ніж серед жінок народжених у м. Пітсбург (батьківщині пітсбургського діалекту). Цей парадокс можна пояснити прагненням жінок середніх і молодших вікових груп, які народилися у Пенсільванії, у тому числі і Пітсбурзі, до більш престижної правильної вимови, щоб не здаватися неосвіченими. Водночас на жінок народжених у США (інших регіонах) таке упередження вливає меншою мірою.