) враховувати сучасні наукові досягнення при розробці політики і наполягати на аналогічному підході з боку зарубіжних конкурентів;
) проводити безпечне продовольство і дбати про охорону навколишнього середовища;
) підвищити рівень захисту тварин і рослин від хвороб і шкідників;
) всіляко підтримувати сільськогосподарську науку та освіту;
) впроваджувати нові методи зниження ризику в сільськогосподарському виробництві;
) розробити та фінансувати спеціальні програми, спрямовані на підтримку дрібних і працюють в складних умовах сільськогосподарських підприємств;
) сформувати ефективну та адекватну систему підтримки доходів для фермерів з мінімальним впливом на ринкову економіку.
Таким чином, необхідність державного регулювання у агропромисловому комплексі очевидна, так як переслідується мета поліпшення продовольчого постачання населення будь-якої країни і забезпечення її національної безпеки. Для досягнення цієї мети доцільно виконати наступні завдання:
- стабілізувати розвиток агропромислового виробництва;
- підтримувати економічне паритет між сільським господарством та іншими галузями ;
- забезпечувати господарство оборотними засобами;
- зближувати рівень доходу працівників сільського господарства та промисловості;
- захищати вітчизняних товаровиробників та ін.
Український агропромисловий комплекс заснований на соціалістичних традиціях його організації, має великі природні та трудові ресурси, але відчуває проблеми у сфері державного регулювання. змінити ситуацію на краще можливо через грамотну формулювання стратегічних цілей розвитку цієї сфери та створення системи посилення державної підтримки.
Система аграрної політики на сучасному етапі розвитку економіки України повинна характеризуватися такими складовими:
трансформацією відносин власності на землю та інші засоби виробництва (паї земельного фонду, виділення земельної ділянки в натурі);
формуванням господарських структур на основі різноманітності форм господарювання;
створенням ринку засобів виробництва і продовольства, його адекватної інфраструктури;
вдосконаленням принципів ціноутворення, оподаткування, фінансування, кредитування і страхування;
прискореним переходом сільського господарства на інтенсивний шлях розвитку і інтенсифікацією використання наявних ресурсів;
підвищенням ефективності виробництва з орієнтацією на використання біотехнологій, системно інтегрують можливості живих організмів у створенні корисних людині ресурсів життєдіяльності;
подальшим поглибленням спеціалізації сільського господарства на основі міжгалузевого та міжгосподарського поділу праці, агропромислової кооперації та інтеграції;
забезпеченням направлення всіх ланок агропромислового комплексу на досягнення високого кінцевого результату, скорочення втрат продукції та сировини;
соціально-економічним удосконаленням ринкових відносин.
Але практичної реалізації зазначених аспектів аграрної політики держави стає перепоною аграрну кризу, тобто неспроможність продуктивних виробничих відносин підвищити ефективність розвитку продуктивних сил.
Зростання втрат і зменшення обсягів виробництва, порушення виробничо-комерційних зв’язків і розлад системи заготівель більшості сільськогосподарських продуктів, повсюдне скорочення поголів’я тварин (і птиці) і зниження їхньої продуктивності призвело до аграрного кризи. Внаслідок цього на внутрішньому ринку України помітно скорочується товарообіг основних продуктів харчування, а значить, зменшується їх споживання, збільшується залежність країни від імпорту, зростає соціальна напруга в суспільстві. При цьому суб’єкти господарювання фінансово і соціально незахищені, тому можуть стабілізувати і почати нарощувати виробництво.
Виконання завдань поліпшення
організаційно-економічного механізму державного регулювання дозволить більш
комплексно підійти до вирішення проблем розвитку аграрного ринку в регіонах.
Висновки
Таким чином, на шляху широкому розвитку підприємництва в аграрній сфері України стоять певні складності. Серед них: відсутність достатніх грошових заощаджень (первинного капіталу) працівників сфери АПК - потенційних підприємців; мало об’єктної виробничої та обслуговуючої матеріально-технічної бази; належного правового захисту і певних юридичних гарантій підприємців з питань власності, розпорядження майном, отримання і розподілу доходів.
Зараз вже прийняті законодавчі акти, що сприяють розвитку підприємництва на селі. Однак законодавство тільки декларує правову основу розвитку підприємництва, вростання його в економіку. Не менш важливе значення мають розробка принципів підприємництва, визначення практичних шляхів його розвитку та підтримки з боку держави і суспільства.
Дослідження показують, що основоположними принципами вільного розвитку аграрного підприємництва є: використання різних форм власності, господарювання і розмірів підприємств; переважний розвиток малого підприємництва, збереження і раціональне використання наявної матеріально-технічної бази виробництва продовольства.
Перший принцип передбачає розвиток підприємництва на основі всіх форм власності - державної, колективної та індивідуальної (приватної). Це відповідає програмі роздержавлення і приватизації і забезпечує більш стійку базу для підприємництва в умовах ринку.
Виробництво валової сільськогосподарської продукції нині зосереджено в державних підприємствах (34%) і колективних господарствах (58%).
В особистих підсобних господарствах громадян виробляється 8% валової сільськогосподарської продукції. Характерно, що в США структура виробництва сільськогосподарської продукції за формами власності товаровиробників цілком протилежна. На державні ферми (переважно ферми навчальних закладів,науково-дослідних установ і т.д.) припадає тільки 0,6%, на корпорації і спільні ферми (колективні, акціонерні або пайові господарства) - 40,2, на сімейні ферми - 59,2% загального обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції.
Третій принцип розвитку підприємництва, виходячи з концепції демонополізації, передбачає необхідність поєднання різних розмірів підприємництва незалежно від організаційних форм.
Вищевикладені проблеми зумовлюють
пошук нових шляхів підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки,
перегляду та зміни стратегічних напрямів її розвитку на основі природних
переваг, що потребує розробки інноваційних технологічних рішень, креативного
підходу до побудови більш ефективної ринкової системи. Проведення системних
реформ держави в агропромисловому комплексі має забезпечити технологічне
переоснащення галузі, перетворення її на ефективний рівень функціонування.
Список використаної літератури
1. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. №1158. Офіційний вісник України від 08.10.2007, №73, с. 7.
. Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України / Указ президента України "Про Міністерство аграрної політики та продовольства України" від 23 квітня 2011 року №500/2011.
3. Про державну підтримку сільського господарства / Закон України України / (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, №49, ст. 527).
4. А. Кузнецова, О. Нів’євський. Огляд аграрної політики. Інформаційно-аналітична газета "Агробізнес Сьогодні". №5(228) березень 2012, с. 6.
5. Аграрна реформа в Україні / [Гайдуцький П.І., Саблук П.Т., Лупенко Ю.О. та ін.]; за ред. П.І. Гайдуцького. - К.: ННЦ ІАЕ, 2009. - 424 с.
. Амбросов В. Ефективність використання факторів розширеного відтворення в аграрному секторі / В. Амбросов // Економіка України. - 2012. - №1. - С. 67-73.
. Артеменко А.М. Організаційно-економічні основи розвитку фермерських господарств: монографія / А.М. Артеменко. - К.: ННЦ ІАЕ, 2008. - 272 с.
. Гайворонський В.М. Аграрне право України: Навчальний посібник / В.М. Гайворонський, В.П. Жушман. - Харків: Право, 2008. - 237 c.
. Дем’яненко М.Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М.Я. Дем’яненко, Ф.В. Іванина // Економіка АПК. - 2011. - С. 3-9.
. Еволюція Спільної Аграрної Політики ЄС: Наслідки для України: [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ier.com.ua.
. Збарський В.К. Малі підприємства: погляд на проблему / [В.К. Збарський, О.М. Варченко, М.П. Канінський, Я.С. Янишин] // Економіка та управління АПК: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2010. - Вип. 2 (71). - С. 5-11
. Кушмаєва В.В. Критерії ефективності державного регулювання сільськогосподарського виробництва / В.В. Кушмаєва // Економіка та держава. - 2010. - №4. - C. 148-149. 168
. Малік М.Й. Аграрна реформа і розвиток підприємництва / М.Й. Малік, П.М. Федієнко. - К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2009. - 271 с.
. Мельник Л.Ю. Розвиток фермерського землекористування / Л.Ю. Мельник, П.М. Макаренко, Л.Л. Мельник // Економіка АПК. - 2009. - №9. - С. 15-20
. Месель-Веселяк В.Я. Аграрна реформа і організаційно-економічні трансформації в сільському господарстві / В.Я. Месель-Веселяк // Матеріали Дванадцятих річних зборів Всеукраїнського Конгресу вчених економістів-аграрників (Київ, 25-26 лютого 2010 р.); відп. ред. П.Т. Саблук. - К.: ННЦ ІАЕ, 2010. - С. 11-36.
. Опыт Запада: государственная поддержка АПК [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://agromolstroy.ru/Новости/Опыт-Запада-государственная-поддержка-АПК.html
. Яворська Т.І. Фермерські господарства: недоліки та переваги сучасного розвитку / Т.І. Яворська // Агроінком. - 2011. - №7-9. - С. 51-57
18. Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс] - Режим доступ у: <http://zakon.rada.gov.ua>
. Портал "Аграрний сектор України" [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://agroua.net>
. Рикун О.М. Кооперативний розвиток малого підприємництва в аграрному виробництві [Електронний ресурс] / О.М. Рикун // Агросвіт - - 2009. - №1. - Режим доступу до журн.: <http://www.agrosvit.info>
. Офіційний сайт державної служби
статистики [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua