Насправді ж інфляція є результатом порушення економічної рівноваги, яка зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин.
Основні причини інфляції
Інфляції можна поділити на внутрішні та зовнішні [6.с.180].
Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:
порушення пропорцій відтворення між виробництвом споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і про позицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;
значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;
надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;
мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;
збільшення податкового тягаря на товаровиробників;
випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.
Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою та ін.).
Узагальнюючи сказане, можна дати таке визначення інфляції.
Інфляція - це знецінення грошей,
спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів
грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги
[6.с.181].
.2 Види інфляції
Глибоке і детальне вивчення та аналіз такого економічного явища, як інфляція, передбачає її поділ на види за відповідними класифікаційними ознаками. Так, В.Д.Базилевич, пропонує класифікацію типів інфляції залежно від переважаючого впливу факторів, за темпами зростання, за характером прояву, за співвідношенням темпів зростання цін на товари, за ступенем прогнозування [6.с.182].
Типи інфляції
Інфляція може набувати різноманітних форм.
Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується.
Прихована інфляція - це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги, з одного боку, і доходів населення - з іншого.
Повзуча інфляція - інфляція, що розвивається поступово, коли ціни зростають незначною мірою (не перевищує 10 % на рік).
Помірна інфляція (2-5 % на рік) у розвинутих країнах Заходу не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму. За такої інфляції ціни відносно стабільні, люди охоче заощаджують гроші, бо їхня вартість мало знецінюється.
Галопуюча інфляція - інфляція, коли ціни зростають швидко - на 10-100% щорічно. На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспільного нагромадження, поширюється відплив капіталу з виробничої сфери до сфери обігу, тобто йде розбалансування економічної рівноваги. Гроші втрачають свою вартість дуже швидко, тому населення майже не заощаджує їх у вигляді готівки. Вона здебільшого характерна для країн, що розвиваються.
Гіперінфляція - інфляція, коли ціни зростають астрономічно - на 1-2 % щодня або сягають 1000 % і більше на рік. Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу в країні. Усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей. Виникає "інфляційний психоз", що посилює тиск на ціни. Інфляція починає сама себе "підгодовувати". Оскільки вартість життя зростає, наймані працівники вимагають вищої номінальної заробітної плати, що спричиняє нове підвищення цін. Гіперінфляція означає економічний і соціальний хаос, фінансовий крах та суспільно політичне безладдя.
Збалансована інфляція - інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг.
Незбалансована інфляція - інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.
Очікувана інфляція - зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду.
Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників - на сировину та засоби виробництва.
В аналітичній економії існують різні класифікації інфляції, які дещо відрізняються та доповнюють вже розглянуту нами. В процесі вивчення цього теоретичного матеріалу, було виявлено ще деякі види інфляції. Так, економісти поділяють інфляцію з одного боку, на передбачену й непередбачену; а з іншого - на збалансовану і незбалансовану [ 7].
Передбачена - це інфляція, яку учасники ринкового процесу очікували і захистилися від її згубних впливів.
Непередбачена інфляція є несподіваною для економічних суб’єктів.
За місцем розповсюдження виділяють локальну та світову інфляцією.
Локальна інфляція - ріст цін проходить у межах однієї держави;
Світова інфляція охоплює групу країн або всю глобальну економіку.
Інфляцію також поділяють на класичну і сучасну.
Класична інфляція спостерігалася в минулому - від часу її виникнення із запровадженням грошей аж до середини 30-х років ХХ ст. Характерною рисою класичної інфляції було те, що вона була епізодичною - тривала кілька років і переходила у дефляцію - зниження загального рівня цін. Нерідко класична інфляція розвивалася у формі гіперінфляції.
Сучасна інфляція - це інфляція другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Характерною рисою такої інфляції є її хронічний характер. В останні часи практично не було дефляції, а загальний рівень цін щорічно зростав в усіх без винятку країнах.
Залежно від причин і механізму зростання загального рівня цін розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат, або інфляцію пропозиції.
Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних замовлень (наприклад, військових), збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) внаслідок, наприклад, узгоджених дій профспілок. Внаслідок цього виникає надлишок грошей по відношенню до кількості товарів, підвищуються ціни. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.
Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей зайвий попит збільшенням реального обсягу продукції, бо всі існуючі ресурси уже повністю використані. Тому цей зайвий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції і викликаю інфляцію попиту. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: "Надто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів"
Інфляція пропозиції - зростання цін
внаслідок збільшення витрат виробництва чи зменшення сукупної пропозиції.
Причинами збільшення витрат можуть бути огополiстична політика ціноутворення,
економічна і фінансова політика держави, зростання цін на сировину, дії
профспілок, що вимагають підвищення заробітної плати і т. і. Вона може також
з’явитися в результаті зміни структури пропозиції на ринку [6.с.183]. Теорія
інфляції, зумовленої зростанням витрат, пояснює зростання цін такими чинниками,
що приводять до збільшення витрат на одиницю продукції. Витрати на одиницю
продукції - це середні витрати при наданому обсязі виробництва. Такі витрати
можна одержати, поділивши загальні витрати на ресурси на кількість виготовленої
продукції: Підвищення витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибуток
і обсяг продукції, що фірми готові запропонувати при існуючому рівні цін. В
наслідок зменшується пропозиція товарів і послуг в масштабі всієї економіки. Це
зменшення пропозиції, в свою чергу, підвищує рівень цін. Отже, по цій схемі
витрати, а не попит роздувають ціни, як це діється при інфляції попиту. Так,
інфляція в Україні на початку 90-х років була водночас інфляцією попиту та
інфляцією витрат. Вона мала такі показники:
Таблиця 1.1
|
Інфляція в Україні на початку 90-х років |
||||||||||
|
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
|
2100% |
10150% |
501,6% |
281,7% |
39,7% |
10,1% |
19,3% |
19% |
25,8% |
6,1% |
Дефляція 99,4% |
На практиці нелегко відрізнити один тип інфляції від іншого, всі вони тісно пов'язані і постійно взаємодіють і, наприклад, зростання зарплати може виглядати і як інфляція попиту і як інфляція витрат.
Необхідно також визначити, що в
жодній з економічно розвинутих країн не спостерігалася в другої половині ХХ
сторіччя повна зайнятість, вільний ринок чи ж стабільність цін. Ціни по ряду
причин в цей час зростали постійно і навіть в періоду застою виробництва. Таке
явище називається стагфляцією - інфляційним зростанням цін в умовах стагнації -
застою виробництва, економічної кризи.
РОЗДІЛ 2.
АНЛІЗ
ІСНУЮЧОГО СТАНУ ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В
СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
.1 Аналіз темпу інфляції
Найбільш поширеним методом вимірювання інфляції є індекс споживчих цін (Consumer Price Index, CPI), який розраховується для поточного періоду по відношенню до базового періоду .
Вихідним для ІСЦ є «споживчий кошик»
- набір товарів і послуг, що купуються середньостатистичний міським жителем
протягом того чи іншого проміжку часу (кварталу, місяця).
Таблиця 2.1
Індекс інфляції за категоріями товарів і послуг за 2013 р.
|
2013 |
Продукти харчування |
Комунальні послуги |
Транспортні послуги |
всі товари та послуги |
||||
|
Січень |
100,3 |
0.3 |
100,4 |
0.4 |
100,2 |
0.2 |
100,2 |
0.2 |
|
Лютий |
99,8 |
0.1 |
100,0 |
0.4 |
100,2 |
0.4 |
99,9 |
0.1 |
|
Березень |
99,7 |
-0.2 |
99,8 |
0.2 |
100,8 |
1.2 |
100,0 |
0.1 |
|
Квітень |
99,9 |
-0.3 |
100,0 |
0.2 |
100,6 |
1.8 |
100,0 |
0.1 |
|
Травень |
100,0 |
-0.3 |
99,9 |
0.1 |
100,6 |
2.4 |
100,1 |
0.2 |
|
Червень |
99,9 |
-0.4 |
100,0 |
0.1 |
101,3 |
3.8 |
100,0 |
0.2 |
|
Липень |
99,7 |
-0.7 |
100,0 |
0.1 |
100,8 |
4.6 |
99,9 |
0.1 |
|
Серпень |
98,4 |
-2.3 |
100,1 |
0.2 |
100,5 |
5.1 |
99,3 |
-0.6 |
|
Вересень |
99,9 |
-2.4 |
100,0 |
0.2 |
99,7 |
4.8 |
100,0 |
-0.6 |
|
Жовтень |
100,6 |
-1.8 |
100,1 |
0.3 |
100,4 |
5.2 |
100,4 |
-0.2 |
|
Листопад |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Грудень |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За 2013 рік |
98,2 |
-1,8 |
100,3 |
0,3 |
105,2 |
5,2 |
99,8 |
-0,2 |
Значення індексу інфляції по місяцях наводяться у відсотках відносно попереднього місяця. У «споживчий кошик» входять нові товари, а деякі традиційні відступають на задній план.
Рис. 2.1. Динаміка
індексу інфляції товарів і послуг за 2013р
Індекс споживчих цін визначається за формулою:
Формула (2.1.)
![]()
- індекс споживчих цін;
![]()
- вартість споживчого кошика за
даний рік;
![]()
- вартість споживчого кошика за
минулий рік
В Україні інфляційні процеси спостерігаються від початку її становлення на шлях незалежності. Відомо, що в певні моменти вона була руйнівною, а в інших ситуаціях помірною. Важливим є дослідження інфляції в період кризи.
Основним показником інфляції в країні коефіцієнт інфляції, або індекс споживчих цін, який характеризує загальну зміну цін на товари і послуги у поточному періоді у порівнянні з минулим.
Проаналізуємо рівень інфляції
в Україні в період з 2000 року по жовтень 2013 року (табл. 2.2)
Таблиця 2.2
Індекс споживчих цін (індекс інфляції, англ. Consumer Price Index, CPI) за 2000-2013 рр.[9] <http://bestreferat.su/Ekonomika/Analuiz-uisnuyuchogo-stanu-uinflyacuiynih-procesuiv-v-suchasnuiy-Ukrauyinui/>
|
|
Січень |
Лютий |
Березень |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
Листопад |
Грудень |
За рік |
|
2000 |
104,6 |
103,3 |
102,0 |
101,7 |
102,1 |
103,7 |
99,9 |
100,0 |
102,6 |
101,4 |
100,4 |
101,6 |
125,8 |
|
2001 |
101,5 |
100,6 |
100,6 |
101,5 |
100,4 |
100,6 |
98,3 |
99,8 |
100,4 |
100,2 |
100,5 |
101,6 |
106,1 |
|
2002 |
101,0 |
98,6 |
99,3 |
101,4 |
99,7 |
98,2 |
98,5 |
99,8 |
100,2 |
100,7 |
100,7 |
101,4 |
99,4 |
|
2003 |
101,5 |
101,1 |
101,1 |
100,7 |
100,0 |
100,1 |
99,9 |
98,3 |
100,6 |
101,3 |
101,9 |
101,5 |
108,2 |
|
2004 |
101,4 |
100,4 |
100,4 |
100,7 |
100,7 |
100,7 |
100,0 |
99,9 |
101,3 |
102,2 |
101,6 |
102,4 |
112,3 |
|
2005 |
101,7 |
101,0 |
101,6 |
100,7 |
100,6 |
100,6 |
100,3 |
100,0 |
100,4 |
101,2 |
100,9 |
110,3 |
|
|
2006 |
101,2 |
101,8 |
99,7 |
99,6 |
100,5 |
100,1 |
100,9 |
100,0 |
102,0 |
102,6 |
101,8 |
100,9 |
111,6 |
|
2007 |
100,5 |
100,6 |
100,2 |
100,0 |
100,6 |
102,2 |
101,4 |
100,6 |
102,2 |
102,9 |
102,2 |
102,1 |
116,6 |
|
2008 |
102,9 |
102,7 |
103,8 |
103,1 |
101,3 |
100,8 |
99,5 |
99,9 |
101,1 |
101,7 |
101,5 |
102,1 |
122,3 |
|
2009 |
102,9 |
101,5 |
101,4 |
100,9 |
100,5 |
101,1 |
99,9 |
99,8 |
100,8 |
100,9 |
101,1 |
100,9 |
112,3 |
|
2010 |
101,8 |
101,9 |
100,9 |
99,7 |
99,4 |
99,6 |
99,8 |
101,2 |
102,9 |
100,5 |
100,3 |
100,8 |
109,1 |
|
2011 |
101,0 |
100,9 |
101,4 |
101,3 |
100,8 |
100,4 |
98,7 |
99,6 |
100,1 |
100,0 |
100,1 |
100,2 |
104,6 |
|
2012 |
100,2 |
100,2 |
100,3 |
100,0 |
99,7 |
99,7 |
99,8 |
99,7 |
100,1 |
100,0 |
99,9 |
100,2 |
99,8 |
|
2013 |
100,2 |
99,9 |
100,0 |
100,0 |
100,1 |
100,0 |
99,9 |
99,3 |
100,0 |
100,4 |
|
|
99,8 |