Материал: Особистісні відмінності спортсменів у командних та індивідуальних видах змагань

»60% дітей, що займаються командним видом спорту (футболом), можна умовно назвати «колективістами», оскільки у них переважають громадські мотиви, вони товариські, доброзичливі і т. д. (див. Рис. 3.5).

Рис.3.5 Графічні дані особистісних особливостей дітей, що займаються в спортивних секціях - тейквандо і футбол

Узагальнюючи отримані в результаті тестування дані, можна скласти психологічний портрет спортсмена, що займається індивідуальним видом спорту і спортсмена, що займається командним видом спорту.

Займаються індивідуальною спортивною діяльністю спортсмени (в основній своїй масі) - нетовариські, мовчазні, відсторонені, воліють працювати самі, абстрактно мислячі, володіють високою здатністю до навчання, емоційно стійкі з великою здатністю дотримання моральних норм, практичні, не докладають зусиль до виконання групових завдань, реалістичні, що покладаються на себе, краще мати 1 - 2-х друзів, не схильні проникати у все, що відбувається навколо, погано працюють в групі, не без труднощів у спілкуванні, консервативні, схильні йти своєю власною дорогою, приймати свої власні рішення, що володіють мотивацією успіху.

Спортсмени, котрі займаються командним видом спорту - це відкриті, готові до співпраці діти, вони воліють ту діяльність, де є заняття з людьми, легко включаються в активні групи, емоційно нестійкі, мінливі, що уникають вимог, життєрадісні, балакучі, сміливі або навіть зухвалі, часто ігнорують сигнали про небезпеку, свідомо лояльні, спостерігається тенденція до тривожності у важких ситуаціях, можливо образливі, імпульсивні, не керуються вольовим контролем, конфліктні, внутрішньо не дисципліновані, мотиваційний полюс яскраво не виражений.

Отже, з вищесказаного видно, що за своїми особистісними особливостями, спортсмени, які займаються індивідуальним видом спорту (тейквандо) значно відрізняються від спортсменів, що займаються командним видом спорту (футболом). Розбіжності виявляються в мотивації спортсменів, структурі мислення, екстраверсії-інтраверсії, типології особистості. На підставі отриманих даних, можна припустити, що більшість спортсменів, що займаються колективним видом спорту, будуть або холериками, або сангвініками, а більша частина спортсменів, що займаються індивідуальним видом спорту - меланхоліками і флегматиками.

Підсумок

Узагальнюючий результат проведеного дослідження дає підстави для таких висновків.

Грунтуючись на науково-практичних дослідженнях вчених та аналізі літературних даних, видно, що, тільки знаючи типологію особистості спортсмена, його індивідуальні особливості, можна найбільш повно розвинути і ефективно використовувати його можливості розвитку. Риси особистості, як і типологічні особливості, чинять певний вплив на вибір виду спортивної діяльності. Вибір індивідуального чи командного виду спортивної діяльності відбувається у відповідності з індивідуально-психологічними особливостями людини. Успішніть спортивної діяльності в значній мірі обумовлена тим, наскільки обраний індивідом вид спорту відповідає його нахилам, інтересам, здібностям та психофізіологічній структурі особистості.

При орієнтації та відборі індивідуальних та командних видів спорту важливо враховувати, що в одних видах спорту, які пред’являють специфічні і високі вимоги до нейродинаміки людини, так само як і у всіх видах «великого» спорту, властивості темпераменту є здібностями до спортивної діяльності, оскільки вони є необхідною умовою успіху; в інших видах спорту, так само як у масовому спорті взагалі, властивості темпераменту не є здібностями до спортивної діяльності, оскільки тут не пред’являється ні специфічних, ні високих вимог до нейродинаміки людини, і тому властивості темпераменту не визначають успішності діяльності. Вдале поєднання темпераменту, мотивів і характеру, сприяє розвитку здібностей, ефективної їх реалізації.

Емпіричне дослідження в даній роботі, метою якого було вивчити особистісні особливості дітей, що займаються різними видами спорту, було проведено в два етапи з використанням психодіагностичного методу (тест на виявлення особистісних особливостей Кеттелла (форма С - 105) і опитувальник для вимірювання мотивації МУН А. Реана).

Результати тестування були перевірені за допомогою методу математичної статистики (t - критерію Стьюдента) для отримання більш достовірних результатів.

Результати дослідження показали, що »55% дітей, які займаються індивідуальною спортивною діяльністю (тейквандо) можна умовно назвати «індивідуалістами», у них переважають такі мотиви, як самоствердження, самовираження, їм достатньо важко працювати в групі, вони відрізняються підвищеною тривожністю і т. д . За опитувальником МУН А. Реана для вимірювання мотивації були отримані наступні результати: 17 школярів набрали бали в межах від 14 до 20, що говорить про те, що у них діагностується мотивація успіху і 3 дитини отримали бали в кількості 8 - 9, - певне тяжіння до мотивації боязні невдачі. »0% дітей, що займаються командним видом спорту (футболом), можна умовно назвати «колективістами», оскільки у них переважають громадські мотиви, вони товариські, доброзичливі і т. д. Після вимірювання мотивації за допомогою опитувальника МУН А. Реана у вибірці дітей були отримані наступні результати: 15 школярів отримали від 8 до 13 балів, - говорить про те, що мотиваційний полюс у них яскраво не виражений і 5 дітей набрали від 14 до 20 балів - мотивація успіху.

Слід зазначити, що оскільки успішність спортивної діяльності в значній мірі обумовлена тим, наскільки обраний дитиною вид спорту відповідає її нахилам, інтересам, мотивам, здібностям і психофізіологічній структурі особистості, необхідно дуже уважно спостерігати за дітьми і в одній і в іншій експериментальній групах. Діти могли отримати такі результати тестування у зв’язку з перехідним віком, коли зростає невпевненість у собі, тривожність, агресія і т.д. Необхідно досить точно визначити, чи є отримані в даному тестуванні результати постійними.

спортивний самооцінки тривожність командний

Список використаних джерел

1.      Артемьева Т. И. Методологический аспект проблемы способностей. - М.: Наука, 1977. - 183 с.

.        Батаршев А. В. Современные теории личности: Краткий очерк. - М.: ТЦ Сфера, 2003. - 96 с.

.        Бурлачук Л., Морозов С. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер, 2003. - 528 с.

.        Вяткин Б.А. Роль темперамента в спортивной деятельности. - М.: Физкультура и спорт, 1978. - 134 с.

.        Гогунов Е. Н., Мартьянов Б. И. Психология физического воспитания и спорта. - М.: Академия, 2000. - 288 с.

.        Горбунов Г. Д. Практическая психология и ее основные направления в современном спорте. - Л.: Нева, 1977. - 220 с.

.        Грановская Р. М. Элементы практической психологии. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1984. - 391 с.

.        Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование. - СПб.: Питер, 2004. - 558 с.

.        Дмитриенкова Л. П. Сравнительная характеристика мотивов достижения в различных видах спорта: Психологические аспекты подготовки спортсменов. - Смоленск: Знание, 1980. - 298 с.

.        Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. - СПб.: Питер, 2003. - 319 с.

.        Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. - СПб.: Питер, 2000. - 512 с.

.        Ильин Е. П. Мотивы человека (теория и методы изучения). - К.: Вища школа, 1998. - 420 с.

.        Ильин Е. П. Психофизиология физического воспитания. (Факторы, влияющие на эффективность спортивной деятельности). - М.: Просвещение, 1983. - 223 с.

.        Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности - СПб.: Питер, 2003. - 640 с.

.        Келишев И. Г. Спортивная направленность личности: Личность и спорт. - М.: Просвещение, 1975. - 240 с.

.        Лейтес Н. С. Способности и одаренность в детские годы. - М.: Академия, 1984. - 196 с.

17.    Мадди С. Теории личности: сравнительный анализ. - СПб.: Речь, 2002. 542 с.

18.    Майерс Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 1998. - 688 с.

.        Немов Р. С. Психология. В 3 кн. - М.: Гуманитарный издательский

.        центр ВЛАДОС, Кн. 1, 2000. - 688 с.

.        20.Общая психология./Под ред. А. В. Петровского. - М.: Просвещение, 1976. - 479 с.

.        21.Общая спортивная психология./Под ред. Г. Д. Бабушкина, В. М. Мельникова. - Омск: СибГАФК, 2000. - 192 с.

.        Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психология. - М.: Академия, 2001. - 512 с.

.        Пилоян Р. А. Мотивация спортивной деятельности. - М.: Наука, 1984. - 198 с.

.        Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий. - М.: Высшая школа, 1981. - 175 с.

.        Попов А. Л. Спортивная психология. - М.: Флита, 2000. - 152 с.

.        Психология индивидуальных различий. Тексты./Под ред. Гиппенрейтер Ю. Б., Романовой В. Я. - М.: Издательство Московского университета, 1982. 320 с.

.        Психология личности в трудах зарубежных психологов. Хрестоматия./Под ред. Реана А. А. - СПб.: Питер, 2000. - 320 с.

.        Пуни А. Ц. Очерки психологии спорта. - М.: Физкультура и спорт, 1959. - 220 с.

.        Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2002. - 720 с.

.        Савельников О. Д. Талант, одаренность и способности в структуре спортивной деятельности.//Теория и практика физической культуры. - 2002. № 4. - С.16-20.

.        Сальников В. А. Спортивная деятельность и способности.//Теория и практика физической культуры. - 2001. - № 10 - С.24-26.

.        Столяренко Л. Д. Основы психологии. - Р.-на-Д.: Феникс, 1997. - 736 с.

.        Спортивная психология в трудах отечественных специалистов./Под ред. Волкова И. П. - СПб.: Питер, 2002. - 384 с.

.        Холл К. С., Линдсей Г. Теории личности. - М.: КСП+, 1997. - 720 с.

.        Энциклопедия глубинной психологии./Под ред. Боковикова А. М., - М.: MGM Interna, 1998. - 800 с.

.        Юнг К. Г. Психологические типы. - Мн.: Попурри, 1998. - 656 с.

.        Ярошевский М. Г. История психологии. - М.: Мысль, 1985. - 565 с.

39.    Williams Jean M. Applied Sport Psychology: Personal Growth to Peak Performance / Jean M. Williams. - London: Paperback, 2005. - 704 p.

ДОДАТКИ

Додаток А

-факторний особистісний опитувальник Р. Б. Кеттелла (16-FPQ-187-A)

Бланк для відповідей

Числа позначають номери питань, букви - варіанти відповідей. Поставте хрестик у клітці, відповідної Вашому варіанту відповіді на кожне питання.

П.І.Б.______________Стать _________________ Вік______

Клас___________________________________________

Додаток Б

МОТИВАЦІЯ УСПІХУ І БОЯЗНЬ НЕВДАЧІ

Модифікація опитувальника А.А. Реана

Інструкція: Шановний учню! Прочитай наведені нижче думки і виріши, які з них стосуються тебе і, якщо ти з ними згоден, - поряд напиши «так». Якщо думка тебе не стосується, то напиши поряд «ні». Будь відвертий.

. Включаючись у роботу, я, як правило, оптимістично сподіваюся на успіх.

. В діяльності я звичайно активний.

. Я схильний до вияву ініціативності.

. При виконанні відповідальних завдань я прагну по можливості знайти причини, щоб відмовитися від них.

. Я часто вибираю крайнощі: або надто легкі завдання, або нереалістично високі за складністю.

. При зустрічі з перешкодами я, як правило, не відступаю, а шукаю способи їх подолання.

. При чергуванні успіхів і невдач я схильний до переоцінки своїх успіхів.

. Продуктивність діяльності в основному залежить від моєї власної цілеспрямованості, а не від зовнішнього контролю.

. При виконанні достатньо важких завдань, в умовах обмеження часу, моя результативність діяльності погіршується.

. Я схильний виявляти наполегливість у досягненні мети.

. Я схильний планувати своє майбутнє на досить віддалену перспективу.

. Якщо я ризикую, то швидше з розумом, а не відчайдушне.

. Я не дуже настирний у досягненні мети, особливо якщо відсутній зовнішній контроль.

. Я вважаю за краще ставити перед собою середні за складністю або трохи завищені, але досяжні цілі, ніж нереалістично високі.

. Уразі невдачі при виконанні якого-небудь завдання його привабливість для мене, як правило, знижується.

. При чергуванні успіхів і невдач я схильний до переоцінки своїх невдач.

. Я вважаю за краще планувати своє майбутнє лише на найближчий час.

. При роботі в умовах обмеження часу результативність моєї діяльності поліпшується, навіть якщо завдання досить важке.

. У разі невдачі при виконанні чого-небудь від поставленої цілі я, як правило, не відмовляюся.

. Якщо я завдання вибрав собі сам, то у разі невдачі його привабливість для мене ще більше зростає.

Дякуємо за відповіді на питання анкети!