Материал: Організація та планування роботи контактно-компресорного відділення

Організація та планування роботи контактно-компресорного відділення

Курсова робота

Дисципліна: «Економіка, організація та планування виробництва»

Тема: «Організація та планування роботи контактно-компресорного відділення»

Завдання

Для написання курсової роботи з предмету «Економіка, організація та планування виробництва» студента групи А-41 Янюка А.А. на тему «Організація та планування роботи контактно-компресорного відділення ».

. Вступна частина до курсової роботи.

. Провести розрахунок вартості капітальних вкладень:

розрахунок загальної вартості капітальних вкладень;

розрахунок вартості технологічного обладнання;

витрати на утримання обладнання (будівлі, споруди);

витрати на поточний ремонт обладнання (будівлі, споруди);

амортизаційні відрахування за кожним найменуванням обладнання (будівлі, споруди);

. Провести розрахунок чисельності робітників за всіма категоріями.

. Розрахувати фонд заробітної плати працюючих.

. Провести розрахунок матеріальних та паливно-енергетичних витрат.

. Провести розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальноцехових витрат.

. Розрахувати собівартість продукції.

. Визначити показники ефективності роботи цеху (відділення, дільниці)

. Звести всі техніко-економічні показники роботи.

. Зробити відповідні висновки з отриманих результатів.

Керівник курсової роботи Ярмульська Ю.М.

ЗМІСТ

планування виробництво капітальний собівартість

Вступ

1. Теоретико-методичні засади організації виробництва

.1 Організація виробництва

.2 Планування виробництва

. Організаційний розділ

.1 Розрахунок вартості капітальних вкладень

.2 Визначення чисельності робітників за категоріями

.3 Розрахунок фонду заробітної плати працюючих

3. Економічний відділ

.1 Розрахунок матеріальних та паливно-енергетичних витрат

3.2 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальноцехових витрат

3.3 Розрахунок собівартості продукції

4. Визначення показників ефективності роботи цеху

. Техніко-економічні показники роботи

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Планування виробництва - передбачає прийняття рішення про експлуатацію операційної системи з врахуванням зміни сукупного попиту. На промисловому підприємстві планову діяльність доцільно зосередити на чотирьох найважливіших напрямах: збут, фінанси, виробництво продукції, закупівля.

Організація виробництва- це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів.

Компреесор - машина для стискування повітря або іншого газу до надлишкового тиску не нижче 0,2 МПа, компресії і переміщення газів під тиском. Розрізняють поршневі і ґвинтові компресори.

Загальноприйнята класифікація механічних компресорів за принципом дії, під принципом дії розуміють основну особливість процесу підвищення тиску, що залежить від конструкції компресора. За принципом дії всі компресори можна розділити на дві великі групи: динамічні та об'ємні.

Продуктивність компресорів зазвичай виражають в одиницях об'єму газу стисненого в одиницю часу ( м ³ / хв, м ³ / год). Продуктивність зазвичай вважають за показниками наведеними до нормальних умов. При цьому розрізняють продуктивність по входу і по виходу, ці величини практично рівні при маленькій різниці тисків між входом і виходом, але при великій різниці, наприклад, у поршневих компресорів, вихідна продуктивність може при тих же оборотах падати більш ніж у два рази в порівнянні з вхідний продуктивністю, виміряної при нульовому перепаді тиску між входом і виходом. Компресори називаються дотискати, якщо тиск всмоктуваного газу істотно перевищує атмосферний.

1. Теоретико-методичні засади організації виробництва

.1 Організація виробництва

Організація виробництва - це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів.

Організація виробництва охоплює проектування, здійснення на практиці, удосконалення виробничого процесу, тобто це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги підприємства. Організацію виробництва можна також розглядати як сукупність дій із планування, координації та виконання виробничо-технологічного циклу для створення продуктів і сервісу.

Як уже зазначалося, організація виробництва охоплює всі складові виробничої системи та аспекти її виробничо-господарської діяльності та включає:

організацію праці робітників підприємства як процес установлення й удосконалення способів виконання й умов протікання процесів праці;

організацію виробничих процесів у часі та просторі як процес функціонального, просторового і тимчасового поєднання і зв'язку речовинних та особистісних чинників виробництва;

організацію потокових методів виробництва як процес предметного сполучення робочих місць на ділянці, що поєднує різні групи устаткування для закінченого циклу обробки деталей або збирання виробів;

організацію автоматичного і гнучкого автоматизованого виробництва як процес комплексної механізації й автоматизації не тільки технологічних операцій, а і допоміжних прийомів

праці (настановних, контрольних, обслуговуючих, транспортних, командних, тобто управляючих);

організацію допоміжних цехів і обслуговуючих господарств підприємства як процес комплексного обслуговування основних цехів підприємства за всіма функціями, що виходять за межі їх основної спеціалізації;

організацію технічного контролю якості продукції як процес установлення якості продукції, що випускається на підприємстві, забезпечення конкурентоспроможності виробів і економії суспільної праці;

організацію технічного нормування праці як процес установлення ступеня витрат праці на виготовлення одиниці продукції або виконання заданого обсягу роботи за визначений період часу;

організацію і планування створення й освоєння нової техніки і нової технології як процес створення нової і поліпшення діючої техніки та технології з обліком технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів;

організацію управління як процес створення й удосконалювання систем управління і способів їх функціонування.

Раціональна організація виробництва полягає в тому, щоб інтегрувати всю сукупність різнорідних компонентів, що реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну виробничу систему, всі елементи якої ретельно "підігнані" один під одного за всіма аспектами їх функціонування.

Організація виробництва й оптимальне управління ним є найважливішими чинниками прискорення науково-технічного прогресу. Вони забезпечують найбільш повне й ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємства, зниження собівартості та підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці й ефективності виробництва, істотне скорочення тривалості циклу "дослідження - проектування - виробництво - реалізація" і підвищення темпів відновлення продукції та технічного розвитку виробництва.

Основні завдання, що розв'язуються організацією виробництва, такі:

скорочення часу запуску нової продукції у виробництво;

створення гнучких виробничих систем, що дають змогу в масовому обсязі виробляти і пропонувати послуги за індивідуальними замовленнями споживачів;

управління глобальними виробничими мережами;

розробка нових технологічних процесів і впровадження їх в наявні виробничі системи;

швидке досягнення високої якості продукції та збереження досягнутого рівня в період, що передує реструктуризації;

управління різнорідною робочою силою;

дотримання обмежень, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, етичних норм і державного законодавства.

Закономірності, основні принципи організації виробництва. Системна концепція організації виробництва

Системна концепція організації виробництва передбачає поділ принципів організації на принципи організації структури управління та принципи організації процесу управління.

До принципів організації структур управління належать:

економність і гнучкість структури управління;

відповідність генеральним і територіальним схемам управління;

скорочення кількості рівнів і ланок у структурі;

скорочення витрат на склад апарату управління;

чітке розмежування лінійного та функціонального управління;

єдність розпорядливості та відповідальності;

дотримання норм керованості;

відповідність прав і обов'язків.

Принципи організації процесу управління включають:

забезпечення максимальної керованості, тобто зведення до мінімуму некерованих об'єктів;

орієнтація на досягнення поставлених цілей, а не па усунення впливів, що обурюють;

визначення ступеня раціональності централізації управління;

рівномірність розподілу робіт;

забезпечення необхідних характеристик управління;

спрощення процедурної частини;

зведення до мінімуму зворотно-поступальних дій по горизонталі та вертикалі;

максимальне виключення впливу суб'єктивних чинників;

узгодження процесів у просторі й часі;

раціональне сполучення регламентування, нормування й інструктування;

відповідність організаційних форм використання технічних систем організації процесу управління;

використання стандартизації в управлінні.

Системна концепція організації виробництва дає змогу підвищувати якість і ефективність управління на підприємстві, адаптувати параметри функціонування організації до зовнішнього або внутрішнього середовища, підтримувати стійкість організації, забезпечувати упорядкованість параметрів структури організації.

Сутність і суспільне значення виробництва

Джерелом існування, розвитку та підвищення життєвого рівня людини є виробнича діяльність, яка спрямована на задоволення потреб. У широкому розумінні „виробництво” - це цілеспрямована діяльність зі створення будь-якого корисного продукту.

Виробництво можна охарактеризувати як систему, де здійснюється цілеспрямований процес перетворення вхідних елементів (сировини, матеріалів) у корисну продукцію.

Виробництво не може бути не організованим, без цього воно розпадеться і перестане існувати. Тому організація виробництва - це невід’ємна складова будь-якої системи, і є такою ж змінною, як і розвиток системи.

Організація виробництва означає внутрішнє упорядкування й координування всіх елементів і ресурсів виробництва, як єдиного цілого, спрямованих на ефективне господарювання і досягнення позитивного результату в діяльності підприємства. Тобто під організацією виробництва розуміється координація й оптимізація в часі і просторі всіх матеріальних, трудових елементів виробництва з метою випуску в певні строки необхідної споживачам продукції з найменшими витратами за умови належної якості й отримання достатнього прибутку від її реалізації для подальшої продуктивної діяльності.

Об’єктивна неминучість організації виникає з того, що виробництво постійно перебуває в стані змін і розвитку, який не може бути хаотичним, оскільки ніколи не приведе до досягнення певного результату і мети діяльності.

Специфічними завданнями організації виробництва є:

• Поглиблення спеціалізації, удосконалення форм організації виробництва, швидка переорієнтація виробництва на інші види продукції, забезпечення безперервності і ритмічності виробничого процесу, удосконалення організації процесів праці та виробництва в просторі і часі.

• Відповідність асортименту машинного парку, пропорційність виробничих потужностей, оптимальна спеціалізація підприємства, реконструкція і переозброєння підприємства.

• Інструментальне та енергетичне обслуговування виробництва, нормування витрат ресурсів, вибір оптимальних систем забезпечення, • Оптимізація експлуатаційних режимів роботи устаткування, раціоналізація методів ремонту і профілактичних робіт, виявлення причин простою та їх усунення.

• Визначення рівня незавершеного виробництва, запасів матеріальних ресурсів і готової продукції, організація їх транспортування та збереження.

• Організація забезпечення підприємства сировиною, матеріалами в разі зменшення їх запасів та запасів готової продукції. • Створення і освоєння нової продукції та технології, формування якості і забезпечення конкурентоспроможності виробів.

.2 Планування виробництва

Планування виробництва передбачає прийняття рішення про експлуатацію операційної системи з врахуванням зміни сукупного попиту. На промисловому підприємстві планову діяльність доцільно зосередити на чотирьох найважливіших напрямах: збут, фінанси, виробництво продукції, закупівля.

Основна мета організації (підприємства та його підрозділів) реалізується виконанням виробничої програми, якою визначаєтьсяперелік, кількість, терміни та вартість виготовлення продукції.

Основою для формування виробничої програми є стратегічний план виробництва, який розробляється за результатами вивчення кон'юнктури ринку та збуту продукції. Ця сфера діяльності стосується вищого рівня менеджменту: тут великого значення набуває стратегічне мислення керівників, яке дозволяє обгрунтувати основні напрями розвитку, надати цілеспрямованості та гнучкості в роботі. Гнучкість виявляється у завчасному передбаченні можливості подальшого розвитку підприємства та його підрозділів у зв'язку із зміною ринкової ситуації. Враховуючи це, при формуванні виробничої програми також визначаються заходи реконструкції або вдосконалення організації та управління виробництвом, формуються зв'язки із зовнішнім середовищем.