фінансування співробітництва;
захист інтелектуальної власності;
використання результатів спільних науково-дослідних робіт;
відповідальність за достовірність інформації та якість матеріалів й обладнання, які передаються під час співробітництва;
порядок експлуатації науково-технічних об'єктів і наукового обладнання спільного використання;
відповідальність за збитки, завдані будь-якому з учасників співробітництва під час виконання спільних робіт;
умови відрядження вчених та спеціалістів.
Стаття 4
Співробітництво буде реалізовуватися у таких формах:
виконання спільних науково-технічних програм та проектів;
створення спільних науково-технічних організацій, тимчасових наукових колективів, а також інноваційних підприємств, які забезпечують освоєння нової техніки та технологій;
проведення наукових робіт в науково-дослідних організаціях, вищих навчальних закладах, технопарках, на промислових підприємствах іншої країни, включаючи спільні польові дослідження та експедиції;
участь вчених та спеціалістів іншої країни у науково-технічних розробках, які виконуються в Україні та Російській Федерації;
проведення спільних семінарів, наукових конференцій, робочих зустрічей та виставок.
Співробітництво може здійснюватися також у інших взаємоузгоджених формах.
Стаття 5
Стаття 6
Сторони сприятимуть створенню сприятливих умов для перебування на території своєї країни вчених та спеціалістів з іншої країни, обміну науковими приладами та обладнанням, науково-технічною документацією при виконанні спільних досліджень та розробок.
Стаття 7
Сторони розвиватимуть співробітництво в галузі науково-технічної інформації, сприятимуть обміну науково-технічною та науково-педагогічною літературою.
Наукова та науково-технічна інформація, що отримана під час співробітництва в рамках цієї Угоди, може бути за взаємною згодою організацій, що співробітничають, доступна для світової наукової громадськості.
Стаття 8
Для реалізації співробітництва за взаємною домовленістю його учасників можуть запрошуватися організації, установи, вчені, спеціалісти та експерти з третіх країн та міжнародних організацій.
Стаття 9
Захист та розподіл прав інтелектуальної власності на результати спільних робіт, отриманих в межах співробітництва на основі цієї Угоди, здійснюються у відповідності до законодавства двох держав та угод між організаціями, що співробітничають.
Стаття 10
Забезпечення ефективної реалізації цієї Угоди, а також координація спільних досліджень і розробок здійснюються Підкомісією з питань науково-технічного співробітництва (надалі іменується - Підкомісія) в рамках діяльності Змішаної Українсько-Російської комісії з співробітництва.
Національні частини Підкомісії очолюють керівники Міністерства України у справах науки і технологій та Державного комітету Російської Федерації з науки і технологій.
В рамках діяльності Підкомісії будуть проводитися консультації з питань науково-технічної політики, економічного та правового регулювання у цій сфері, а також погодження на цій основі пріоритетних напрямів двостороннього науково-технічного співробітництва.
При виконанні поточної роботи Підкомісія може використовувати різні організаційні форми, що обумовлюються вимогами оперативності та ефективності отримання результатів.
Підкомісія буде проводити свої засідання не менш як два рази на рік почергово в Україні та Росії.
Для організації своєї діяльності Підкомісія розробить відповідне положення.
Стаття 11
Ця Угода не торкається прав і зобов'язань Сторін, що випливають з укладених ними інших міжнародних договорів.
Стаття 12
Ця Угода набуває чинності з дати останнього письмового повідомлення, що підтверджує виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.
Положення Угоди можуть бути змінені за взаємною письмовою згодою Сторін.
Ця Угода діятиме протягом п'яти років та після завершення терміну дії буде автоматично продовжуватися на наступні два роки при умові, що жодна з Сторін не повідомить іншу Сторону про намір припинити дію цієї Угоди не пізніше ніж за шість місяців до закінчення відповідного терміну її дії.
Припинення дії цієї Угоди не торкається виконання проектів, які реалізуються у відповідності з нею.
Вчинено в м. Москва 21 лютого 2014 р., в двох примірниках, кожний українською та російською мовами, причому обидва тексти є автентичні.
За Уряд України За Уряд Російської
Федерації
Загальні висновки
Правильна організація діяльності державного службовця має велике практичне значення. Тому що вона направлена на опанування правил та розвиток практичних умінь і навичок створення сприятливих умов для ефективної діяльності державних службовців; вивчення функцій управління і процесів прийняття управлінських рішень, документаційного забезпечення управління, організацію роботи з документами; набуття практичних навичок роботи з окремими діловодними процесами.
Саме з цією метою у даній роботі розглянуто питання організації обслуговування робочого місця державного службовця. Тому що працездатність кожного державного службовця залежить не тільки від правильно організованого трудового процесу, від внутрішніх відносин в колективі, але і від того, як організоване приміщення в цілому і робоче місце даного службовця.
Важливим також є питання оформлення службових листів, оскільки кожен державний службовець у своїй роботі складає різні види ділової документації. Службові листи є невід’ємною частиною такої документації. Тому, на мою думку, дуже актуальним постає питання вивчення та використання у роботі державних службовців загальноприйнятих правил оформлення службових листів, оскільки правильно складений службовий лист є відображенням іміджу не тільки державного службовця як особистості, а й державного органу в цілому.
У даній роботі також були розв’язані 3 ситуатаційні завдання щодо здійснення заходів для реалізації завдань, запропонований в кожній окремій ситуації, складані проекти окремих видів розпорядчих документів.
Отож, можна зробити висновок, що
державний службовець у своїй діяльності повинен знати теоретичні засади своєї
діяльності та вміти на практиці впроваджувати зазначенні знання, шляхом вміння
складати документи різних видів складності.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р., № 3723-ХІІ // Голос України. - 1994. - 5 січня.
. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІV.
. Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР.
. Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіці Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1242.
. Беспянська Г.В. Організація роботи з документами: Навч. посібн. для дистанційного навчання / За наук. Ред.. В.В. Бездрапко. - К.: Університет «Україна», 2006. - 244 с.
. Беспянська Г.В. Діловодство: Навч. посіб. Для дистанційного навчання: У 2 ч. / за науковою редакцією В.Г. Безбородько. - К.: Університет «Україна», 2005. - Ч. 2. - 418с.
. Витко Т.Ю. Організація діяльності державного службовця: практикум / Т.Витко. - Івано-Франківськ: Вид-во «Місто НВ», 2008. -132 с.
. Кушнірюк В.М. Організація діяльності державного службовця: конспект лекцій. - Івано-Франківськ: Вид-во «Місто НВ», 2012. -544 с.
. Ломачинська І.М., Лоскутова С.А. Спеціальне діловодство: Навч. посіб. для дистанційного навчання / за наук. ред.. Т.Г. Горбаченко: В 2 ч. -Ч.2 - К.: Університет «Україна»,2006. - 445с.
. Малиновський В. Я. Державна служба: теорія і практика. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2003. - 160 с. - С. 80-123
. Оболенський О. Ю. Державна служба: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 344 с.