Будівельна галузь стоїть на третьому місці в Україні за сумою необхідних інвестицій це передусім житлово - будівельний комплекс і курортно - туристична інфраструктура. Критична межа потреб в інвестиціях для комунального та житлового будівництва в Україні значно перевищує 10 млрд. доларів.
Попри всі несприятливі чинники є
іноземні інвестори які вкладають свої інвестиції в економіку України. Такими
інвесторами є представники таких країн як: Кіпр, Німеччина, Нідерланди,
Російська Федерація, Австрія, Сполучене Королівство, Сполучені Штати Америки, Віргінські
Острови, Британські, Швеція, Італія, Польща, Швейцарія, Угорщина, Греція,
Люксембург, Данія, Корея, Республіка Франція [Додаток Г]
2.3 Чинники формування
інвестиційної привабливості карпатського економічного району
В сучасних умовах регіонам України все частіше доводиться конкурувати за приплив інвестицій, тому саме інвестиційна сфера значною мірою зазнає впливу ринкових факторів. З одного боку, інвестори зацікавлені у послабленні бюрократичного тиску, а з іншого, вони справедливо очікують від державних органів створення сприятливих умов для самофінансування інвестицій та підтримки інвестиційної діяльності. Аналогічні вимоги висуваються як міжнародним, так і вітчизняним ринком інвестиційних капіталів. Будь-яка область виступає на ньому в ролі покупця і перебуває в стані жорсткої конкуренції з багатьма іншими претендентами на інвестиції, а самі інвестори використовують широкий набір критеріїв для вибору регіону вкладення капіталів. Якщо інвестору, з точки зору процесу інвестування чи кінцевих результатів реалізації інвестиції, будуть запропоновані вигідніші, ніж в області умови інвестування, то він буде прямувати до кращих умов. Спрямувати його в область можливо лише шляхом створення не гірших, ніж у конкурентів, умов надходження і реалізації інвестицій.
Питанню визначення основних проблем та пошуку шляхів залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку України та її регіонів, на сьогодні приділяється багато уваги. Подолання фінансово-інвестиційної кризи залишається актуальним, незважаючи на велику кількість наукових робіт, присвячених визначеній проблемі. Серед основних слід відзначити вітчизняні дослідження Борщевського П., Величко Є., Герасимчука М., Дем’яненка М., Музиченка А., Дейнеко Л., Дмитрука Б., Кваші С., Кісіля М., Крисанова Д., Лобаса М., Лукінова І., Пересади А., Савчука В., Трегобчука В. та інших вчених. Серед іноземних дослідників проблем іноземного інвестування виділяють Данінга Д., Маланоскі М., Нінга Ю., Хендерсона Д., Хенді Ч [11, с - 45].
Створення концептуального підходу до формування сприятливого інвестиційного клімату та підвищення інвестиційної привабливості, повинні відповідати довгостроковим інтересам регіону, та областей зокрема, в роботі з потенційними інвесторами. Роль місцевих органів державної влади на інвестиційному ринку обов’язково повинна узгоджуватись з формами їхньої участі в реалізації інвестиційних проектів. Підписання інвестиційних контрактів, створення спільних підприємств, пайова участь разом з інвестором у капіталі приватизованих комунальних підприємств - все це сприяє тісній взаємодії партнерів і зумовлює взаємне пристосування до умов, що висуваються внутрішнім та зовнішнім інвестиційними ринками.
Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою. Під факторами інвестиційної привабливості регіону вчені розуміють процеси, явища, дії, переважно об'єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості. Це, наприклад, вигідність економіко-географічного положення, його природно-ресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо[18, с - 19].
Оцінювання інвестиційної привабливості територій набуло досить значного поширення у світовій практиці. Так, у США регулярно публікуються індекси, що характеризують рейтинг штатів за різними критеріями і мають різну спрямованість: політичну, економічну, екологічну. Ряд відомих наукових центрів та інвестиційних компаній періодично публікують рангований за ступенем інвестиційної привабливості перелік країн з метою орієнтації потенційних інвесторів. Назріла потреба в оцінюванні інвестиційної привабливості й регіонів України.
Відповідно до методики, запропонованої Держкомстатом України "Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку" наказ Держкомстату України № 114 від 15 квітня 2003 р. інвестиційну привабливість регіонів пропонують оцінювати за такими показниками:
) інвестиції в основний капітал, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);
) інвестиції у житлове будівництво, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);
) обсяг прямих іноземних інвестицій, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);
) зміна обсягу прямих іноземних інвестицій, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);
) густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям (км на 1000 кв. км території);
) обсяг експорту товарів, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.).
Існування можливостей залучення інвесторів передбачає наявність інвестиційних пропозицій Карпатського регіону. Інвесторам потрібно надати перелік таких пропозицій із обов’язковою короткою характеристикою заходу та визначенням необхідної величини коштів для реалізації проекту. До того ж необхідною умовою сприяння процесу залучення інвесторів є розробка для них відповідних рекомендацій, підкріплених реальними даними та розробкою економіко-математичної моделі, яка б показувала доцільність створення підприємства з іноземними інвестиціями в конкретному місці, враховуючи наявність потенційних споживачів, конкурентів, доступу до ринків збуту, джерел сировини, робочої сили тощо.
На теперішньому етапі розвитку
економіки України доцільно вивчати рівень прямих іноземних інвестицій в кожний
окремо взятий економічний район (регіон) держави, володіючи методикою
економіко-математичного моделювання, методів оптимізації та розуміючи основні
важливі принципи регіональної економічної політики та розміщення продуктивних
сил, тому дана тема є досить актуальною.
Розділ 3. Сучасний стан та перспективи інвестиційна діяльність Карпатського економічного району в розрізі областей регіону
3.1 Сучасний
стан та перспективи інвестиційної діяльності в
Закарпатській області
За 2010 року в економіку області за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 2489,1 млн. грн. капітальних інвестицій, з яких 1378,5 млн. грн. складають інвестиції у капітальне будівництво, а за січень - вересень 2011 року цей показник становив 1986237 тис. грн. та 879921 тис. грн. відповідно.
Обсяги інвестицій в капітальне будівництво на 13,5%. більші, ніж за такий же період минулого року. Основним джерелом інвестування залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 34,78 % від загального обсягу капіталовкладень. Питома вага коштів населення на індивідуальне житлове будівництво у загальному обсязі інвестицій в основний капітал склала 654,4 млн. грн. (або 30,2 %), на будівництво власних квартир використано 25,4 млн. грн.
За період іноземного інвестування (з 1995 р. по 1 жовтня 2010 року) в область залучено 359,6 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що у розрахунку на одну особу становить 290,0 дол. США.
За 2010 року в економіку області вкладено 13,6 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. Інвестиції вкладені інвесторами з 49 країн світу, при цьому на 10 із них припадає більше 84,0 % загального обсягу. Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли із: Японії - 49,5 млн. дол. США ( 13,8 % загального обсягу), Сполучених Штатів Америки - 47,8 млн. дол. США ( 13,3 %), Німеччини - 41,5 млн. дол. США (11,5 %), Австрії - 34,6 млн. дол. США (9,6 %.5), Угорщини - 33,3 млн. дол. США (9,3 %), Польщі - 33,1 млн. дол. США (9,2 %), Нідерландів - 24,1 млн. дол. США (6,7 %), Італії - 17,7 млн. дол. США (5,0 %), Словаччини - 10,5 млн. дол. США (2,9 %), Швейцарії - 9,9 млн. дол. США (2,8 %).
Основні проблемні питання:
· недостатність коштів бюджетів всіх рівнів для завершення (продовження) будівництва об’єктів соціальної сфери, які споруджуються із залученням коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та відсутність кредитного фінансування щодо завершення будівництва житла, яке здійснюється із залученням іпотечних кредитів;
· нестабільність правового поля та відсутність нормативно-правових актів щодо стимулювання інвестиційної діяльності;
· втрата ринків збуту, і як наслідок, зменшення виробництва продукції, скорочення робочих місць.
Основні завдання на майбутнє:
· здійснення заходів щодо активізації регіонального інвестиційного потенціалу;
· відновлення інвестиційної діяльності;
· створення умов розвитку та інвестиційної привабливості будівельної галузі, консультативна підтримка інвесторів у галузі будівництва;
· забезпечення захисту прав та інтересів інвесторів;
· підвищення інноваційної спрямованості інвестиційної діяльності.
Будівництво об’єктів соціальної інфраструктури
У 2010 році, попри подальший вплив світової фінансової кризи на економіку країни, спостерігається зростання активності у будівництві об’єктів соціально-культурного, житлово-комунального призначення, об’єктів газифікації.
Райдержадміністраціями, органами самоврядування спільно з структурними підрозділами облдержадміністрації було проведено роботу з відбору інвестиційних проектів (об’єктів, фінансування будівництва яких у 2010 році здійснюється за рахунок коштів Стабілізаційного фонду державного бюджету та участі місцевих бюджетів у їх спів фінансуванні).
В результаті переліки об’єктів були сформовані відповідно до вимог порядків та у відповідності до розроблених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та регіональної середньострокової програми на 2007-2011 роки.
Враховуючи пріоритетність розвитку соціальної сфери села, при розподілі державних капітальних вкладень 50,0 % коштів (12,4 млн. грн.) спрямовано на будівництво, реконструкцію дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, закладів охорони здоров’я та інші об’єкти соціальної інфраструктури сільської місцевості.
У той же час, обсяги фінансування з державного бюджету на розвиток соціально-культурної сфери та об’єктів житлово-комунального господарства загальним обсягом 24,8 млн. грн. є недостатніми, що пов’язано, насамперед, із невідкладним забезпеченням фінансування будівництва, розширення та реконструкції об’єктів житлово-комунального господарства, переведення всіх енергоспоживачів, у тому числі бюджетні установи, на автономне тепло забезпечення та встановлення приладів обліку енергоносіїв.
За станом на 1 грудня 2010 року за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів, профінансовано 10,69 млн. грн., що становить 43,1 % запланованого річного обсягу (24,79 млн. грн.), недофінансування становить 9,98 млн. гривень.
Через значне недофінансування повільними темпами ведеться будівництво дитсадка в с. Червеньово Мукачівського району (-1,3 млн. грн.), пологового відділення в м. Іршава (-1,0 млн. грн.), каналізаційно-насосної станції № 1 в м. Ужгород (-0,4 млн. грн.), каналізаційних мереж у м. Свалява (-0,66 млн. грн.) та м. Тячева (-1,9 млн. грн.), загальноосвітньої школи в с. Вишка Великоберезнянського району.
Зовсім не фінансується за рахунок коштів Стабілізаційного фонду будівництво загальноосвітньої школи в с. Верхня Визниця Мукачівського району, районної лікарні в м. Берегово, водовідвідних споруд у мікрорайоні "Доманинці" м. Ужгород, влаштування вузлів регулювання тиску на водопроводах у м. Свалява.
Враховуючи зазначене недофінансування з державного бюджету потреб області для зміцнення матеріальної бази об’єктів соціальної сфери та мінімізації впливу світової фінансової кризи на будівельну галузь області облдержадміністрацією, райдержадміністраціями разом з органами самоврядування, депутатами всіх рівнів було вжито заходів щодо виділення коштів на капітальні вкладення з обласного, районних та міських бюджетів. За результатами проведеної роботи впродовж поточного року для будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів соціальної сфери спрямовано 56,4 млн. грн., в тому числі - 23,2 млн. грн. за рахунок коштів бюджету розвитку обласного бюджету; 27,3 млн. грн. загального фонду субвенції з обласного бюджету низовим бюджетам; 5,9 млн. грн. спеціального фонду субвенції з обласного бюджету низовим бюджетам.
За рахунок коштів бюджетів розвитку обласного та місцевих бюджетів фінансувалось будівництво, реконструкція:
· закладів освіти - ремонт даху школи-садка у с. Велика Балка Берегівського району; будівництво школи в с. Вишка Великоберезнянського району; будівництво школи в с. Дротинці, дитсадків в селах Дюла, Фанчиково, Підвиноградів Виноградівського району; будівництво школи в с. Луково Іршавського району; будівництво школи в с.Негровець Міжгірського району; реконструкція дитячої музичної школи в смт. Міжгір’ї; будівництво шкіл в селах Горонда, Ключарки, Верхня Визниця Мукачівського району; будівництво дитячого дошкільного закладу в с. Дубриничі Перечинського району; продовження будівництва приміщень школи в с. Неліпино Свалявського району; будівництво школи в с. Новоселиця Тячівського району; будівництво школи в с. Мала Добронь Ужгородського району; капітальний ремонт дитячого дошкільного закладу в с.Крайниково та будівництво шкіл в селах Сокирниця, Крайне Хустського району; реконструкція ЗОШ № 1 в м. Хуст; реконструкція будівлі ЗОШ № 4 в м. Ужгород.
· закладів охорони здоров’я - ремонт даху Берегівської ЦРЛ; реконструкція котельні та приміщень Великоберезнянської ЦРЛ; будівництво пологового відділення у м. Іршава; реконструкція амбулаторій сімейної медицини в селах Залуж, Чомонин та дільничної лікарні в с. Великі Лучки Мукачівського району; продовження будівництва АГК в м. Рахів; реконструкція відділень Свалявської ЦРЛ; будівництво лікарні в с. Угля Тячівського району; реконструкція операційного відділення Хустської ЦРЛ, хірургічного корпусу обласної лікарні, обласної тублікарні ОТМО „Фтизіатрія".
· об’єктів житлово-комунального господарства - будівництво напірного колектора в м. Виноградів; реконструкція комунальних доріг в селах Колочава, Дерцен Мукачівського району; реконструкція центральної частини міста Перечин; реконструкція каналізаційних та ливневих мереж у м. Рахів; реконструкція вуличних мереж у м. Свалява; вуличні, водопровідні та каналізаційні мережі в м. Тячів; водовідведення у житловому районі с. Минай Ужгородського району; каналізаційно-насосна станція №1 в м. Ужгород.
В майбутньому передбачається залучення коштів державного бюджету, в першу чергу, повинні бути враховані об’єкти, які включені до Регіональної середньострокової програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області і забезпечені підготовленою в установленому порядку проектно-кошторисною документацією.
У проектах програм економічного і соціального розвитку в регіонах прогнозується скорочення надходжень до бюджетів розвитку місцевих бюджетів.
Основні завдання, структурних підрозділів облдержадміністрації, райдержадміністрацій - це забезпечити фінансування підвідних газопроводів з високим ступенем будівельної готовності (70 %) до населених пунктів, у яких за рахунок коштів населення побудовано розвідні вуличні мережі. Загальний обсяг капітальних вкладень для цієї мети буде становити 17-19 млн. гривень.