Зміст
Вступ
Розділ 1. Науково-теоретичні основи та державна підтримка інвестиційної діяльності в будівельній індустрії Україні
.1 Особливості інвестиційної діяльності в будівельній індустрії
.2 Державне управління інвестиційною діяльності
Розділ 2. Особливості інвестиційної діяльності в будівельній індустрії України
.1 Сучасний стан та перспективи розвитку капітального будівництва в Україні
.2 Аналіз інвестиційної діяльності в будівельній індустрії незалежної України
.3 Чинники формування інвестиційної привабливості карпатського економічного району
Розділ 3. Сучасний стан та перспективи інвестиційна діяльність Карпатського економічного району в розрізі областей регіону
3.1 Сучасний стан та перспективи інвестиційної діяльності в Закарпатській області
.2 Сучасний стан та перспективи інвестиційної діяльності в Івано-Франківській області
3.3 Сучасний стан та перспективи інвестиційна діяльність Чернівецької області
Висновки
Список
використаної літератури
Вступ
В умовах розвитку ринкової економіки інвестиційна діяльність у будівництві набуває важливого значення, оскільки інвестиційні процеси можуть забезпечити покращення соціально - економічного стану країни. Протягом останнього десятиліття розвиток економіки держави відбувався на фоні інвестиційних криз, що спостерігається і до сьогодні. У сукупності з машинобудуванням будівництво становить матеріальну основу інвестиційно - виробничої діяльності та забезпечує формування й розвиток виробничого потенціалу матеріальної сфери, його інфраструктури. У наслідок функціонування будівельного комплексу реалізується інвестиційна політика держави, визначаються народногосподарські пропорції, масштаби й темпи розвитку окремих галузей, науково - технічного прогресу й ефективність інвестицій у всіх галузях економіки[1, с - 13].
В умовах радикальних перетворень в економіці України відбулися процеси зміни активності інвестиційної діяльності інвесторів із виробничої у фінансову сферу. Для створення механізмів інвестиційної діяльності в будівництві державі необхідно створити відповідні стимули залучення інвестицій на регіональному рівні[12, с - 53].
Проблеми інвестиційної діяльності досліджувало багато українських та зарубіжних учених. Фундаментальний аналіз інвестиційного процесу в ринкових умовах проводився у працях Дж. М. Кейнса, І. Фішера, Л.Дж. Гітмана, В. Шарпа, М. Портера. Також ця проблема була висвітлена багатьма вітчизняними вченими, про що свідчать праці В.П. Александрової, О.М. Алимова, О.І. Амоші, С.О. Білої, І.А. Бланка, О.Д. Василика, О.С. Галушко, М.С. Герасимчука, О.І. Дація, М.П. Денисенка, О.А. Джуcова, С.І. Дорогунцова, М.І. Іванова, М.Х. Корецького, М.І. Крупки, І.І. Лукінова, А.В. Мерзляк, О.М. Паламарчука, А.А. Пересади, С.Ф. Покропивного та інших.
Метою курсової роботи є проведення економіко - географічного оцінка інвестиційної діяльності в будівельній індустрії України загалом та Карпатському економічному районі зокрема, що включає побудову графіків та діаграм руху коштів та подальшого аналізу змін.
Для написання даної роботи ставились такі завдання:
визначити сутність інвестицій у будівництві;
дослідити економічну взаємодію підприємств і держави в інвестиційній діяльності;
аналіз інвестиційно - будівельного комплексу;
оцінити стан державного управління інвестиційною діяльністю в будівництві;
оцінити підходи та заходи для підвищення інвестиційної привабливості будівельного комплексу України;
розглянути роль регіонального управління інвестиційними процесами у будівництві;
охарактеризувати становище інвестиційно - будівельного комплексу на прикладі Карпатського економічного району.
Об’єктом дослідження є процес інвестиційної діяльністю в будівництві.
Предметом дослідження є оцінка інвестиційної діяльності у будівельнім комплексі, а також аналіз інвестиційної привабливості.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах. У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження теоретичних засад удосконалення інвестування; абстрактно - логічний - для теоретичного узагальнення й формулювання висновків; статистико - економічний - для аналізу сучасного стану інвестування в будівництві; класифікації і порівняльних характеристик та інші.
Для написання роботи використані статистичні щорічники, літературні джерела по даній тематиці.
Курсова робота складається з 3-х розділів:
Перший - науково-теоретичні основи та державна підтримка інвестиційної діяльності в будівельній індустрії Україні. В даному розділі розкривається зміст інвестиційної діяльності в будівництві та дається характеристика державній підтримці в інвестуванні.
Другий - особливості інвестиційної діяльності в будівельній індустрії України. В наведеному розділі охарактеризовані важливі напрямки інвестиційних вливань. Такі як: інвестиції в основний капітал, інвестиції в житлове будівництво та іноземні інвестиції.
Третій - сучасний стан та перспективи інвестиційної діяльність в будівництві Карпатського економічного району. В розділі висвітлене сучасне становище інвестиційної діяльності галузі, економічного району в розрізі адміністративних одиниць. Розглянуто проблеми та перспективи розвитку та нарощування інвестиційної діяльності.
Розділ і. Науково-теоретичні основи та державна підтримка інвестиційної діяльності в будівельній індустрії Україні
.1 Особливості інвестиційної
діяльності в будівельній індустрії
Динаміка обсягів інвестицій значною мірою залежить від стану інвестиційного клімату - сукупності політичних, економічних, соціальних, правових умов, що сприяють інвестиційній діяльності. Важливими чинниками, які формують інвестиційний клімат, є рівень розвитку продуктивних сил і стан ринку інвестицій; правове поле держави; політична воля всіх гілок влади; стан фінансово-кредитної системи; статус іноземного інвестора; інвестиційна активність населення.
Відомо, що самі по собі сприятливі макроекономічні показники автоматично не гарантують економічного розвитку. Одним з безлічі чинників, які забезпечують постійне економічне зростання, є інвестування. Перш за все, це ресурсний потенціал України, зосереджений у регіонах у вигляді інвестицій, ноу-хау тощо.
Непрості умови здійснення структурної перебудови економіки зумовлюють підвищений інтерес суб'єктів господарської діяльності до пошуків додаткових джерел отримання коштів, які дали б можливість провести технічне переоснащення, упроваджувати прогресивні технології, використовувати сучасне устаткування, створювати нові робочі місця, налагоджувати випуск конкурентоспроможної продукції.
Визначено, що до інвестиційної сфери входять: виробничі і невиробничі об'єкти, що будуються, побудовані виробничі об'єкти, які знаходяться у стадії експлуатації, об'єкти незавершеного будівництва, інвестиційні проекти на різних стадіях розробки, різні цінні папери, майнові та фінансові інвестиційні ресурси, інвестиційна інфраструктура, майнові й інші права на інвестиційні об'єкти та ресурси. Інвестування як капітальні вкладення здійснюється в різних видах і формах на капітальне нове будівництво, технічне переозброєння і модернізацію, розширення, реконструкцію. Капітальні інвестиції - це витрати на придбання, створення (будівництво) об'єктів, споруд, інших основних засобів (основних фондів і необоротних матеріальних та нематеріальних активів).
З декількох напрямів залучення інвестицій кошти комерційних структур та іноземних інвесторів - займають велику нішу у фінансуванні житлового будівництва. Проте для цього в Україні немає нормативної і законодавчої бази, системи стимулювання для залучення інвестицій.
В умовах обмеженості державних інвестицій і їх очевидного дефіциту для будівництва житла необхідно сконцентрувати зусилля на залученні в економіку приватних інвестицій, зокрема іноземних. При цьому залучення інвестицій необхідно здійснювати шляхом створення рівних сприятливих умов для всіх. При реалізації проектів, які відповідають державним пріоритетам, можливе застосування певних пільг, проте доцільніше концентруватися на поліпшенні загальних умов інвестування.
Сьогодні, пропонуються різні моделі залучення інвестиційних ресурсів для нового будівництва, не враховуючи, що велика кількість об'єктів незавершеного будівництва також потребує додаткових фінансових коштів для їх завершення.
Практично в усіх регіонах України
існують проблеми, пов’язані з освоєнням капітальних вкладень. Інвестиційна
сфера характеризується низькими темпами освоєння капітальних вкладень і
введення виробничих потужностей, збільшенням обсягів незавершеного будівництва,
незадовільними параметрами структури капітальних вкладень[12,
С. 82 - 84].
1.2 Державне управління
інвестиційною діяльності
Управління інвестиційними ресурсами в капітальному будівництві, зокрема, бюджетними коштами, або управління розподілом бюджетних коштів у капітальному будівництві - цілеспрямований вплив державних органів на процес розподілу бюджетних коштів у капітальному будівництві з метою отримання максимальної вигоди, тобто будівництво максимальної кількості господарських і життєво важливих для населення об'єктів в нормативні терміни.
Існуючий механізм розподілу бюджетних коштів у капітальному будівництві не відповідає сучасним вимогам і є малоефективним з таких основних причин: обмежені бюджетні кошти, що спрямовуються на капітальне будівництво, розпилюються на численні будівельні об’єкти; відсутній системний відбір об’єктів для включення в річний план будівництва; капітальні вкладення на будівельні об’єкти, що увійшли до плану, виділяються не за нормативом; заплановані бюджетні кошти в капітальне будівництво надходять украй нерівномірно протягом року; відсутній системний моніторинговий контроль за освоєнням бюджетних коштів у капітальному будівництві[8, с - 15].
Слід зазначити, що проблеми ефективного державного управління інвестиційним процесом при розподілі бюджетних коштів і їх раціонального використання в капітальному будівництві на державному і регіональному рівнях дуже мало досліджені у літературі.
Розробка раціональної системи розподілу обмежених бюджетних інвестицій у капітальне будівництво, а також їх ефективне використання в процесі будівництва об’єктів породжена об’єктивною необхідністю трансформації економіки в розвинену ринкову і закономірностями побудови ринкових форм господарювання, у тому числі й стосовно державної форми власності. Необхідні побудова і реалізація механізму функціонування підприємств капітального будівництва, що фінансуються через бюджетні органи державою.
Державна підтримка інвестиційної діяльності в будівництві і в інших галузях має на сучасному етапі дуже важливе значення, оскільки вона спрямована перш за все на розвиток ініціативи приватних інвесторів і підтримку високоефективних проектів з урахуванням інтересів держави.
Основними формами державної підтримки інвестиційної діяльності в будівництві на сьогодні є: надання державних коштів на зворотній основі або на умовах участі держави в статутних капіталах підприємств, яким надається підтримка; надання державних гарантій для інвестиційних проектів; надання державних коштів підприємствам для реалізації розроблених інвестиційних проектів, тобто державні інвестиції. Це зумовлено тим, що надання державних гарантій поки що не набуло значного розповсюдження в Україні на практиці.
Згідно із законодавчими нормами, державне управління інвестиційною діяльністю здійснюється в таких формах: державні інвестиційні програми (інвестування державою коштів у галузі промисловості, сільського господарства, науки, освіти); пряме управління державними інвестиціями; введення системи податків з диференціюванням податкових ставок і пільг. Для залучення в економіку країни приватних та іноземних інвестицій необхідне введення для них пільгових ставок податків і митних зборів; надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих територій, галузей, виробництв, підприємств; проведення фінансової і кредитної політики, політики ціноутворення, амортизаційної політики; контроль за дотриманням державних норм і стандартів, а також правил обов’язкової сертифікації; антимонопольні заходи, приватизація об’єктів державної власності, зокрема об’єктів незавершеного будівництва.
Державні інвестиції займають важливе місце у фінансуванні підприємств. При цьому виділено основні економічні важелі державного управління інвестиційною діяльністю в будівництві [Додаток А].
Раціональне використання
підприємствами отриманих від держави інвестицій підвищує роль суб'єктів
господарювання в інвестиційному процесі.
Розділ 2. Особливості інвестиційної
діяльності в будівельній індустрії України
2.1 Сучасний стан та перспективи
розвитку капітального будівництва в Україні
Сучасний період економічного розвитку України засвідчує різке скорочення державного бюджетного фінансування інвестиційного процесу. Масштаби міжнародного економічного співробітництва та розміри іноземних інвестицій залишаються недостатніми і не відповідають потребам економіки України.
В Україні за січень - лютий 2011 року підприємствами країни виконано будівельних робіт на суму 4,4 млрд. грн., це на 6,1% більше в порівняні із даним періодом минулого року. Станом на кінець 2010 року спад обсягів будівельних робіт відбувся у підприємствах майже у всіх регіонах країни. Одночасно з цим у 3 областях України зафіксовано хоча і незначний ріст обсягів будівельних робіт, порівняно з аналогічним періодом 2009 року, а саме: Житомирської, Одеської та Полтавської областей.
За характером будівництва за 2010 рік обсяги робіт розподілились таким чином:роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння склали 82,2% від загального обсягу, решта - з капітального і поточного ремонтів (10,4% та 7,4% відповідно). Хоча в 2010 році і є певні покращення інвестиційної діяльності, проте ситуація залишаються нестабільною із за низького рівня бюджетного фінансування та кредитування як фізичних так і юридичних осіб, іпотечного кредитування для придбання житла.
За даними Державної служби статистики України, протягом останніх років знижуються темпи росту інвестицій в основний капітал, за 2010 рік вкладено(використано) інвестицій в основний капітал близько 84 млрд. грн., при цьому частка освоєних інвестицій в нематеріальні активи в цьому періоді, складає лише 4 % загального обсягу капітальних інвестицій; ступінь зносу основних засобів перевищує 60 %, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.10.2010 року склав близько 42,5 млрд. дол. США
Поліпшення роботи будівельного комплексу насамперед нерозривно пов’язане з активізацією інвестиційної діяльності у країні. У межах здійснюваних урядом кроків щодо створення привабливого інвестиційного клімату в Україні Держбуд послідовно вживає заходів щодо нормативного врегулювання будівельної діяльності, спрощення й забезпечення прозорості ряду процедур на перед проектній стадії, усунення штучних перепон під час проектування та будівництва.
Так, істотним гальмом для інвестора донедавна була процедура затвердження інвестиційних програм і проектів, коли треба було окремо одержати висновки шести обов’язкових державних експертиз. Відсутність чіткої взаємодії експертних органів призводила до того, що процес експертизи тривав іноді півроку, а загальна вартість цих робіт досягала 40 % і більше вартості проектно-кошторисної документації.