Материал: Облік виробничих запасів

Таблиця 6.6

Розрахована сума транспортно-заготівельних витрат списується з кредиту рахунка 20 “Виробничі запаси” в дебет тих самих рахунків, на які списана вартість запасів за обліковими цінами.

Таблиця 6.7

Бухгалтерські проведення зі списання запасів (кредит рахунка 20) відображають у журналі № 5.

5. Відображення інформації про виробничі запаси у фінансовій звітності

П(С)БО 9 “Запаси” передбачено, що в Примітках до фінансової звітності підприємства розкривають інформацію про:

♦ методи оцінки запасів;

♦ балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;

♦ балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;

♦ балансову вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, у заставу;

♦ суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу.

Якщо для оцінки запасів використовується метод ЛІФО, то в Примітках наводиться різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку та звітності (найменшою з вартості), обчисленою з застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації.

У фінансових звітах за міжнародними стандартами слід розкривати наступну інформацію:

а) облікові політики, прийняті для оцінки запасів, включаючи використані формули собівартості;

б) загальну балансову вартість запасів та балансову вартість згідно з класифікаціями, прийнятними для суб'єкта господарювання;

в) балансову вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації;

г) балансову вартість запасів, відображених за справедливою вартістю мінус витрати на продаж;

ґ) суму будь-якого сторнування раніше списаної вартості запасів;

д) суму будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, визнану як зменшення суми запасів, яка визнана як витрати за період;

е) обставини або події, що спричинили сторнування часткового списання запасів;

є) балансову вартість запасів, переданих як застава для гарантії зобов'язань.

Інформація про балансову вартість різних видів утримуваних запасів та про ступінь змін у цих активах є важливою для користувачів фінансових звітів. Загальна класифікація запасів така: товари, виробничі запаси, виробничі допоміжні матеріали, матеріали, незавершене виробництво та готова продукція. Запаси виконавця послуг можуть бути описані як незавершене виробництво.

Сума запасів, визнана як витрата протягом періоду, яку часто називають собівартістю продажу, складається з тих витрат, що були раніше включені до оцінки проданих одиниць запасів, нерозподілених виробничих накладних витрат та наднормативних сум виробничої собівартості запасів. Обставини суб'єкта господарювання можуть виправдати включення інших витрат, таких як витрати на збут.

Деякі суб'єкти господарювання приймають такий формат звіту про прибутки та збитки, що спричиняє розкриття інших сум замість визнання собівартості запасів як витрати протягом періоду. Згідно з цим іншим форматом, суб'єкт господарювання подає аналіз витрат, застосовуючи класифікацію, що базується на характері витрат. У цьому випадку суб'єкт господарювання розкриває інформацію про витрати, визнані як витрати на матеріали та витратні матеріали, витрати на оплату праці та інші операційні витрати разом із сумою чистої зміни в запасах за період.

У Примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

-      методи оцінки запасів;

-           балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;

-           балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;

-           балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

-           суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів відповідно до п. 28 П(С)БО 9.

6. Напрями вдосконалення обліку виробничих запасів

Розвиток ринкових відносин, впровадження різноманітних форм власності, реформування економічних відносин в Україні висувають нові вимоги до бухгалтерського обліку, як до способу контролю за веденням господарської діяльності підприємств. Важливим фактором розвитку виробництва є стабільна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами та їх ефективне використання.

Багато вчених досліджували сутність та методику управління виробничими запасами на підприємствах, аналізували їх діяльність. Наприклад, Сайко О.В. при дослідженні даної тематики вказала на негативні сторони існуючої методики обліку виробничих запасів на підприємствах молокопереробної промисловості. Для даних підприємств доцільно звернути увагу на те, що потрібно доопрацьовувати та удосконалювати діючі форми документації з оперативного обліку виробничих запасів, а саме: їх рух у процесі виробництва. Тому даним підприємствам доцільно ввести нові форми первинної документації, що мають забезпечити своєчасність надходження та вибуття виробничих запасів підприємства, і застосування яких дасть змогу підвищити рівень обліку і контролю їх використання [2,11].

Практика показує, що процес обліку використання виробничих запасів все ж таки є трудомісткою ділянкою. Тому не дивно, що на багатьох підприємствах спостерігаються певні недоліки, а на деяких - запущеність обліку, що призводить до великих втрат запасів. Все це зайвий раз підтверджує, що до цього часу залишаються невирішеними багато важливих питань, пов’язаних з розробкою науково обґрунтованої системи обліку використання виробничих запасів.

На нашу думку, аналізуючи в цілому діяльність деяких підприємств з обліку виробничих запасів, можна виокремити наступні негативні аспекти:

складність визначення справедливої (ринкової та неринкової) вартості запасів, що полягає у використанні підприємствами бартерного обміну, більше того, обміну на неподібні активи;

низький рівень оперативності інформаційного забезпечення управління виробничими запасами підприємств;

невідповідний рівень контролю та оперативного регулювання процесів утворення запасів;

обмеженість контролю використання виробничих запасів тощо[6, 56].

Вирішення цих проблем потребує оновлення системи отримання інформації про виробничі запаси, використання нетрадиційних для вітчизняної облікової практики підходів щодо ефективного їх використання та оптимізації результатів діяльності підприємства через застосування принципів і методів бухгалтерського обліку.

Саме тому можна виділити наступні напрямки вдосконалення управління виробничими запасами на підприємствах:

1) підвищення оперативності інформаційного забезпечення управління виробничими запасами підприємств, яке забезпечується запровадженням інформаційних технологій обробки економічної інформації;

) удосконалення системи автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні виробничими запасами та обґрунтування раціональних методів проведення інвентаризації виробничих запасів, оскільки успішне функціонування підприємств залежить, перш за все, не тільки від вдосконалення внутрішньогосподарської діяльності взагалі, а і від того, наскільки розвинута система автоматизації їхньої діяльності;

) узгодження механізмів бухгалтерського і податкового обліку виробничих запасів;

) обґрунтування системи обліку матеріальних витрат на освоєння нової техніки і технології виробництва;

) чітка організація обліково - контрольних процедур руху запасів підприємств (застосування прийомів обліку за центрами відповідальності, заходів контролю та оперативного регулювання процесів утворення запасів).

Підсумовуючи, можна стверджувати, що реалізація перелічених напрямів удосконалення обліку запасів підприємством призведе до значного підвищення результативності його фінансово - економічної діяльності. Вирішення комплексу суперечливих та дискусійних питань обліково - аналітичного управління виробничими запасами є актуальним для більшості підприємств і потребує подальших досліджень.

Висновок

Проведене дослідження теоретико-методологічних засад ефективного використання виробничих запасів дозволило зробити наступні висновки:

1. Виробничі запаси - це сукупність всіх матеріалів, які має підприємство; це придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві; це частина оборотних засобів на підприємстві, ще не залучених до процесу виробництва і таких, що не надійшли на робочі місця; це матеріальні елементи виробництва, які одноразово та повністю переносять свою вартість на новостворений продукт.

2. Вивчення нормативної бази предмету дослідження показало, що здійснення бухгалтерського обліку виробничих запасів регулюється цілою низкою законодавчих документів та підзаконних актів, але це не дає гарантії, що облік здійснюється належним чином і без виникнення суперечливих моментів.

. Розглянувши праці науковців, дійшли висновку, що тема ефективного використання виробничих запасів підприємства є дуже актуальною, так як викликає у вчених дискусійні питання. Зокрема, особлива увага приділяється розгляду забезпечення своєчасного і правильного оформлення документами надходження і вибуття цінностей, контролю за збереженням і раціональним їх використанням, надходженням достовірної інформації для прийняття правильних управлінських рішень

. Щодо зарубіжного досвіду організації обліку формування і використання виробничих запасів можна зробити висновок, що оцінка виробничих запасів в зарубіжних країнах дещо відрізняється від оцінки в національному обліку України і має свої певні особливості, зумовлені особливостями національного обліку та нормативно-правовою базою.

. Управління виробничими запасами - трудомісткий і складний процес. Основою побудови обліку та управління виробничими запасами є їх планово-облікова класифікація, оцінювання, документальне оформлення наявності та руху запасів, система рахунків.

Методологічні основи формування в Бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються положенням бухгалтерського обліку 9 "Запаси", відповідно до якого запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продуктів виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції. виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. У свою чергу виробничі запаси - це різні речові елементи виробництва, що використовуються в якості предметів праці у виробничому та іншому господарському процесі і повністю переносять свою вартість на виготовлену продукцію, виконані роботи та надані послуги.

За процесом руху виробничих запасів допомагає слідкувати розгалужена система аналітичного обліку. Аналітичні рахунки групуються за видами товарів, матеріально відповідальними особами та ін. Рахунки аналітичного обліку використовуються для контролю за зберіганням і рухом виробничих запасів, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також для підведення підсумків інвестиції. Аналітична і синтетична облікова інформація є основною для управління виробничими запасами підприємства. без чітко організованого обліку руху товарних запасів апарат управління не зможе виконувати ритмічну роботу підприємства, не зможе захистити себе від конкурентів.

Список використаної літератури

1.     Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” ПСБО 9 "Запаси"

2.      Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р.)

.        Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник. - К.: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2004. - 528 с.

.        Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с.

.        Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2004. - 473 с.

.        Гавриловська Л.М., Ларіонова А.С. Фінансовий облік - 1: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2006. - 320с.

.        Цал-Цалко Ю. С. Стан та розвиток економічного потенціалу аграрного і промислового секторів економіки: монограф. / Ю.С. Цал-Цалко, О.Г. Денисюк. - Житомир: ПП „Рута”, 2009. - 209 с

.        Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз: підруч. / Ю.С. Цаль-Цалко. - К.: Центр навчальної літератури, 2010. - 574с

.        Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. - 6-те вид. - К.: А.С.К., 2008. - 784 с.

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджений наказом Мінфіну України від 31.12.99р. №318.