Материал: Облік виробничих запасів

Облік виробничих запасів

ВСТУП

Для забезпечення безперебійного процесу виробництва підприємству поряд з необоротними активами необхідні й предмети праці. саме тому облік та контроль ефективності використання виробничих запасів є актуальним для кожного підприємства.

Враховуючи високий ступінь конкуренції,постійні зміни взаємовідносин між виробниками, постачальника, покупцями й державою, зростання ризику й відповідальності суб’єктів господарювання за результати діяльності, однією з основних умов отримання прибутку підприємств є якість управління виробничими запасами, що здійснюється на підприємстві оперативної та достовірної інформації, основним джерелом формування якої є система бухгалтерського обліку.

Слід зазначити, що запаси займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. крім того, вони є більш значною та важливою частиною активів підприємства. За сучасних економічних умов, при переході діяльності економічних суб’єктів на ринкові відносини, правильна організація бухгалтерського обліку є необхідною умовою для діяльності підприємства. Належним чином організований облік виробничих запасів має буттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного господарюючого суб’єкта. Ефективна система правління виробничими запасами дозволить його керівництву отримувати якісну інформацію про наявність та рух запасів. від правильності введення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів.

Проблеми обліку, оцінки і аналізу використання виробничих запасів розглядалися у працях відомих вітчизняних вчених-економістів: Броткіна А.С., Бутинця Ф.Ф., Голова С.Ф., Завгороднього В.П., Єфіменка В.І, Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Литвина Ю.Я., Сопка В.В., Ткаченко Н.М., Чумаченка М.Г., Вагомий внесок у розвиток методології питань обліку і аналізу використання виробничих запасів зробилизарубіжні вчені: Аксенко А.Ф., Бангольц Я.М., Бейгельзимер М.Г., Глен А. Велш., Козлова О.П., Левін В.С., Луговий В.А., Маргуліс А.Ш., Новодворський В.Д., Петрова В.І., Покараєв Г.М.. Розенберг Н.Я., Смірнов К.А., Тішков І.Є., Чечета А.П., Шермет А.Д. та ін.

1. Сутність, визнання, оцінка і класифікація запасів, значення та завдання їх обліку

В обліковій літературі можна зустріти багато різних понять, пов'язаних із запасами, проте, слід враховувати, що кожна з них має самостійне значення та власне тлумачення. Зокрема у науковій та навчальній літературі часто застосовується поняття "виробничі запаси", замінене поняттям "матеріали"

Виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо і т.д.) є предметами, на які спрямована праця людини з метою одержання готової продукції. На відміну від засобів праці, що зберігають у виробничому процесі свою форму і які переносять вартість на продукт поступово, предмети праці споживаються повністю і повністю переносять свою вартість на цей продукт і заміняються після кожного виробничого циклу. У промисловості поступово збільшується споживання товарно-матеріальних цінностей у виробництві. Це обумовлюється розширенням виробництва, значною питомою вагою матеріальних витрат у собівартості продукції і ростом цін на ресурси. В умовах переходу до ринкової економіки важливого значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів (зниження питомих витрат матеріалів у собівартості продукції, економія і т.д.)

Зазначимо, що поняття виробничих запасів слід розрізняти від поняття матеріальних ресурсів.

Матеріальні ресурси являють собою сукупність предметів праці, призначених для використання в процесі продуктивного і непродуктивного споживання (за винятком продукції, що знаходиться в незавершеному виробництві). Основну частину матеріальних ресурсів складають предмети праці, що застосовуються в промисловому, сільськогосподарському і будівельному виробництві - сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, електроенергія, різні вироби, машини й устаткування. Економія і раціональне використання матеріальних ресурсів - один з найважливіших напрямків інтенсифікації виробництва, підвищення добробуту людства, дбайливого використання природних багатств і збереження навколишнього середовища. Ефективне використання матеріальних ресурсів є вирішальним і найбільш діючим способом збільшення національного багатства країни, швидкого росту нагромаджень і ресурсів споживання.

В економічній літературі поняття «виробничі запаси» трактується як предмети праці, на які спрямована праця людини і становлять матеріальну основу створюваного продукту.

На сучасному етапі йде тенденція прискорення оборотності запасів на підприємстві, а отже і зниження розмірів запасів. Запаси, як і раніше, займають головну роль у забезпеченні підприємства ритмічними умовами роботи.

На рівні господарств запаси відносяться до числа об'єктів, що вимагають великих капіталовкладень, і тому являють собою один з факторів, що визначають політикові підприємства і впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Однак деякі підприємства часто не приділяють йому належної уваги і постійно недооцінюють свої майбутні потреби в наявних запасах. У результаті цього вони звичайно зіштовхуються з тим, що їм приходиться вкладати в запаси більший капітал, чим передбачалося. Таким чином, щоденна потреба в предметах праці на функціонуючому підприємстві дозволяє зарахувати їх до складу матеріальних оборотних коштів підприємства і розглядати як поточні активи.

У виробничому процесі використовують велику кількість матеріалів. Вихідним моментом побудови їх обліку є класифікація. Для обліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набуває особливої актуальності класифікування в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації.

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за ознаками, представленими в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 Характеристика основних видів запасів

Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:

- раціональне визначення одиниці обліку запасів та формування номенклатури-цінника;

·  організація складського господарства;

·  достовірне визначення первісної вартості запасів;визначення умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;

·  відображення на рахунках обліку операцій з надходження і вибуття запасів та точне визначення залишків запасів;

·  розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.

За результатами проведених досліджень встановлено, що не існує визначеності щодо трактування терміну «виробничі запаси» в працях учених-економістів. Так, в економічній літературі, виданій на теренах колишнього Радянського Союзу, виробничі запаси визначаються як матеріальні ресурси або як предмети праці, при чому в одних джерелах зазначено, що вони не повинні бути задіяні в процесі виробництва, а в інших - вони беруть участь в процесі створення матеріальних благ.

Важливою передумовою організації обліку виробничих запасів є їх оцінка. Згідно з діючими нормативними документами одержані виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. П(С)БО 9 "Запаси" визначає, які саме витрати формують первісну вартість запасів. При відпуску запасів у виробництво, їх продажу та іншому вибутті згідно з П(С)БО 9 їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:

·  Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Застосовується для запасів, то використовуються при виконанні спеціальних замовлень і проектів, а також тих, що не замінюють одне одного. Застосування цього методу передбачає ведення індивідуального обліку кожної одиниці запасів. Цей метод використовується при невеликій номенклатурі матеріалів, а також при списанні матеріалів, шо дорого коштують (коштовних каменів, дорогоцінних металів тощо).

·  Метод середньозваженої собівартості

Визначається по кожному виду (групі) запасів як частка від ділення загальної вартості виду (групи) запасів на їх кількість. Зазначені кількість і вартість складаються, відповідно, до собівартості та кількості по залишку на початок місяця і по запасах, шо надійшли протягом місяця. Отже, при різних цінах на один і той же вид запасів обчислюється їх середня ціна, за якою згодом оцінюється списання запасів у виробництво.

·  За собівартістю перших за часом закупок(ФІФО)

Передбачає, що запаси списуються за собівартістю відповідних партій у хронологічному порядку їх надходження. В умовах інфляції цін такий метод призводить до заниження вартості відпущених у виробництво ресурсів, завищення їх залишку в балансі а отже, завищення фінансового результату від основної діяльності підприємства.

·  Метод нормативних затрат

Полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг) встановлених підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних, норм витрат і цін вони повинні регулярно перевірятися і переглядатися. Використання цього методу оцінки запасів при їх вибутті можливе при нормативному методі обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.

·  Метод ціни продажу

Заснований на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Обираючи методи обліку запасів, необхідно пам'ятати, що зміна облікової політики повинна бути обґрунтованою і можлива лише у тому випадку, коли така зміна буде найбільш повно і достовірно відображати специфіку діяльності підприємства.

2. Організаційна характеристика та оцінка економічного стану ТОВ «АФ «Відродження»

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма „Відродження" створене згідно рішення засновників, шляхом об’єднання їх майна, коштів та підриємницької діяльності для здійснення спільної діяльності з метою одержання прибутку.

Товариство створене і діє відповідно до Господарського кодексу України та згідно законів України: “Про власність", ‘‘Про господарські товариства”, “Про зовнішньоекономічну діяльність та іншими законодавчими актами України.

Товариство набуло статусу юридичної особи, за законодавством України, з момент його державної реєстрації.

Товариство є юридичною особою, мас самостійний баланс і діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування й самоокупності відповідно до чинного законодавства України.

Товариство може вступати в договірні зобов’язання, укладати угоди про спільну діяльність, купівлі-продажу, дарування, міни, підряду, перевезень, зберігання, доручення, комісії тощо.

Дане товариство має самостійний баланс, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, кутовий та інші штампи, фірмові бланки із своїм найменуванням, символіку. емблему, знаки для товарів та послуг, інші реквізити, необхідні для його діяльності.

Товариство було створене з метою отримання прибутку від виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, роздрібної та оптової торгівлі, діяльності по надаванню різних послуг громадянам та юридичним особам, виробництву та реалізації товарів народного споживання, продукції промислового та іншого призначення, а також всіх інших видів підприємницької діяльності, не заборонених законодавством України та реалізації на його основі економічних та соціальних інтересів Учасників та трудового колективу Товариства.

Предметом діяльності Товариства є:

         виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції;

         переробка сільськогосподарської продукції, виробництво та

реалізація круп, борошна,кормів та іншої продукції переробки;

-  надання послуг підприємствам, організаціям та громадянам по обробітку земельних ділянок, догляду за рослинами, збирання та зберігання врожаю;

- оптова та роздрібна торгівля насінням, засобами захисту рослин, мінеральними добривами, сільськогосподарською технікою, автомобілями, запасними частинами та комплектуючими.

Наведемо коротку характеристику підприємства за допомогою табл.2.1.

Таблиця 2.1 Характеристика ТОВ «АФ «Відродження»

До складу майна товариства входять: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, продукція, вироблена товариством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, а також грошові кошти отримані від реалізації.

На підставі даних річних звітів ТОВ «АФ «Відродження" розглянемо наявність активів та їх джерел формування (пасиви). А ще проведемо їх аналіз і відповідні дані наведемо визначено за допомогою певних таблиць. Дані, які розкривають сутність активів підприємства відображено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Характеристика активів ТОВ «АФ «Відродження"