Материал: Облік наявності та руху грошових коштів на поточних рахунках в банку в іноземній валюті

Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Ст. 73 Закону «Про банки і банківську діяльність» передбачає, що в разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки НБУ відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ або здійснення речових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи Інших кредиторів банку, НБУ має право застосовувати такий захід впливу, як накладення штрафу на банки, відповідно до положень, затверджених Правлінням НБУ, у розмірі не більше 1% від суми зареєстрованого статутного фонду

.Документальне оформлення руху коштів на поточних рахунках в банку в іноземній валюті

Для забезпечення безперервного спостереження за господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві, використовують бухгалтерські документи, де фіксуються факти здійснення господарських операцій. Питання, пов’язані з оформленням первинних облікових документів і реєстрів бухгалтерського обліку, регулюються ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-ХIV. Сутність бухгалтерських документів полягає в тому, що вони, фіксуючи факти здійснення господарських операцій, є основою для їх бухгалтерського обліку. Документація - це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за господарськими операціями як обов’язкова умова відображення їх в обліку. Документація відіграє також важливу роль в управлінні діяльністю підприємства, забезпечує контроль за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Вона має юридичне значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій. Використовують документацію для аналізу господарської діяльності, фінансового контролю, аудиту й документальних ревізій. Документ - це письмове свідчення на паперових або машинних носіях про здійснення господарських операцій.

Залежно від змісту господарських операцій, які підлягають документуванню, первинні документи поділяють на грошові, матеріальні та розрахункові.

Від якості оформлення документів залежать повнота й достовірність показників обліку та звітності. Основні вимоги до складання документів:

• своєчасність складання;

• достовірність показників;

• правильність оформлення;• заповнення всіх реквізитів.

Підставою для записів по бухгалтерському рахунку 31 є виписка установи банку з доданими до неї відповідними документами. У виписці ставиться номер кореспондуючого рахунку, текст подається закодовано.

Операції на рахунках виконують за розрахунково-грошовими документами, затвердженими банком.

Найчастіше застосовують розрахункові документи: платіжні вимоги, платіжні доручення і розрахункові чеки.

Джерелами надходження на розрахунковий рахунок до банку є кошти покупців за реалізовану їм продукцію, за послуги, що надані іншим підприємствам і організаціям, кредити банку і т. ін.

Основними напрямами видачі грошей з розрахункового рахунка в банку є платежі постачальникам за сировину, матеріали, готові вироби, енергію, тощо.

Усі операції на розрахункових рахунках виконуються за документами встановленої форми. Вони єдині для всіх галузей. При зарахуванні грошей на розрахунковий рахунок не потрібна згода його власника. Проте всі платежі з розрахункового рахунка виконуються, як правило, банком за розпорядженням власника рахунка в межах вільного залишку коштів.

Виписка обов’язково подається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з погляду відповідності її поданим документам; при цьому встановлюється, чи всі записи стосуються підприємства - власника розрахункового рахунка. У виписці проставляється номер кореспондуючого рахунка. Виписка є основою для записів до реєстрів бухгалтерського обліку операцій на розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними. В різних банках форми виписок можуть бути різними, але в кожній обов'язково передбачаються позиції для дати, номерів рахунків дебітора та кредитора, суми.

Зарахування готівки на банківський рахунок проводиться на підставі оголошення про її внесення, відривна частина якого є квитанцією банку про підтвердження цієї операції. Видача готівки проводиться на підставі грошового чеку, три останні цифри номера якого заносяться до виписки банку. Безготівкові операції здійснюються платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, платіжними вимогами. Кожна операція за цим рахунком у хронологічному порядку відображається у виписці банку.

Виписка банку, яка є копією записів банку на рахунку підприємства, видається йому разом із первинними документами, що засвідчують здійснені операції з надходження і витрачання коштів. На основі виписок банку проводять записи операцій за дебетом і кредитом цього рахунка у Журналі обліку господарських операцій та Відомості 1-м обліку готівки і грошових документів у відповідній кореспонденції рахунків.

Найбільш розповсюдженими видами безготівкових розрахунків на підприємстві є розрахунки за допомогою платіжних доручень та платіжних вимог-доручень. грошовий кошти поточний рахунок

Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку.

При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник.

Платіжні доручення використовуються для розрахунків між підприємствами за отримані товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги); за товарно-матеріальні цінності і послуги в порядку попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах до бюджету, органам соціального страхування, оплаті претензій по якості і недостачі продукції, штрафів, пені; погашення кредиторської заборгованості, а також для завершення розрахунків по актах звірки взаємної заборгованості суб'єктів господарської діяльності.

За бажанням у платіжному дорученні платник може вказати дату валютування (тобто період між датою надходження доручення на списання коштів у банк і датою зарахування списаних коштів на рахунок одержувача), але тільки якщо така можливість передбачена в договорі на розрахунково-касове обслуговування з банком. Це означає, що платник може самостійно вказати дату зарахування коштів на поточний рахунок одержувача. Проте період валютування не може перевищувати 3 робочі дні

Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" передбачає застосування платіжної вимоги-доручення, що виписується постачальником. Покупець акцептує вимогу-доручення і здає її до банку. Вона приймається до виконання банком покупця тільки при наявності коштів на поточному рахунку покупця і при його письмовій згоді оплатити повністю або частково платіжну вимогу-доручення, що повинно бути затверджене підписами осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком, і печаткою платника.

Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги постачальника (отримувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг; та нижньої - доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку визначних сум.

Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що належить до сплати і код поточного рахунку. Після цього даний документ передається до банку на оплату. Якщо ж в момент отримання платіжної вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.

Кошти підприємства в іноземній валюті обліковують в перерахунку на гривні за курсом Національного банку України. Кожного місяця здійснюється перерахунок залишку коштів за цим рахунком у відповідності зі зміною курсу валюти. Причому ведеться облік позитивних або негативних курсових різниць, відповідно як операційних доходів або витрат. Якщо ж за рахунок валютних коштів здійснювалась виплата, то перерахунок у гривні за курсом здійснюється на дату оформлення документів: платіжних доручень, грошових чеків. Запис сум у первинних документах проводять в іноземній валюті. При опрацюванні первинних документів з метою запису даних у аналітичні реєстри знаменником зазначають суми в перерахунку на гривні.

Клієнтська частина системи «Клієнт - Банк» забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка в банку, враховуючи проведення початкових і зворотних платежів. Розрахункові документи в електронному вигляді, що подаються клієнтом у банк, відповідають формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надати право підпису. Реквізити розрахункового документа в електронному вигляді визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково має:

Дату і номер;

Назву ідентифікаційний код платника та номер розрахункового рахунку;

Назва і код бланку платника;

Назву, ідентифікаційний код одержувача та номер розрахункового рахунка;

Назву, код одержувача;

Суму цифрами;

Призначення платежу.

Банківська частина системи забезпечує перевірку електронних підписів на кожному розрахунковому документі в електронному вигляді клієнта та за платіжним файлом; є невід`ємною складовою частиною САБ і має забезпечувати безперервний захист рахунків та розрахункових документів під час роботи.

Програмне забезпечення клієнтської частини може міститися в одному окремому комп`ютері або функціонувати в локальній мережі.

Юридичною підставою для роботи за допомогою системи «Клієнт - Банк» і оброблення банком розрахункових документів є окремий договір між підприємством та банком. У договорі обумовлюються права, обов`язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорі тощо.

Під час використання системи здійснюється звірення файлів початкових і зворотних платежів між банківською і клієнтською частиною, підготовка виписки за платіжними операціями дня та звірення цієї інформації з інформацією з клієнтською частиною на прикінці дня.

Якщо під час звірки реєстру не виявлено розбіжностей, то він роздруковується, підписується відповідальним виконавцем банку, засвідчується печаткою і підшивається в документи дня як первинний документ, що надійшов в банк, щоденно архівується і зберігається в банку протягом установленого в договорі терміну.

Якщо під час звірки реєстру виявлено розбіжності, то банк врегульовує відповідно до внутрішніх правил та укладеного договору. Після отримання від банку виписки з рахунка клієнт складає реєстр розрахункових документів в електронному вигляді, які відправлені в банк каналами зв`язку і прийняті банком до оплати. Такий же реєстр складається по кожному клієнту після формування балансу операційного дня.

4.Синтетичний та аналітичний облік наявності та руху грошових коштів на поточних рахунках в банку в іноземній валюті

Для обліку валютних коштів на рахунках в банку Планом рахунків передбачено рахунок 31

«Рахунки в банках»: субрахунки 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

Рахунок 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» використовується для обліку валютних коштів на поточному валютному рахунку, тобто для обліку надходжень та витрачання валютних коштів у результаті здійснення поточних торговельних та неторговельних операцій. На рахунку 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» обліковуються кошти на депозитному та інших (крім поточного) рахунках у банку в іноземній валюті.

На кожному із рахунків в аналітичному обліку має бути забезпечено облік кожної валюти за номіналом, курсом дня, враховано різницю між попереднім і поточним курсом (курсова різниця) та визначення в українській валюті. Залишки грошових коштів підприємства на валютному рахунку відображаються в національній валюті України в сумах, визначених за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення операції в іноземній валюті, а при складанні звітності на останнє число звітного періоду. Одночасно операції в іноземній валюті відображаються у валюті розрахунків і платежів.

Аналітичний облік коштів на валютному рахунку ведеться по кожному із відкритих у банках рахунків іноземних валют .

Аналітичний облік операцій за кожною валютою ведеться на картках ф. 292а або у книгах ф. 292.

Схему облікового процесу операцій з іноземною валютою відображено на рис. 2.

Рис. 2. Схема облікового процесу операцій з іноземною валютою

Облік готівкової валюти в касі ведеться на активному субрахунку 302 "Каса в іноземній валюті".

Для аналітичного обліку наявності та руху валютної готівки відкривається окрема касова книга, в якій ведеться облік за кожною валютою окремо. Меморіальний ордер 1 "Накопичувальна відомість за касовими операціями" т. ф. 380 (бюджет) за касовими операціями стосовно кожного виду валюти складаються окремо.

На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів кошти зараховуються двома шляхами:

) через розподільні рахунки:

у готівковій формі у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють використання готівкової іноземної валюти на території України;

за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунку в порядку, установленому законодавством України;

перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами);

повернені з будь-яких причин нерезидентом, на користь якого були перераховані раніше;

перераховані з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який виступає посередником, для подальшого перерахування іншим резидентам - суб'єктам господарювання, за дорученням яких було здійснено продаж продукції, робіт, послуг;

перераховані юридичними особами-нерезидентами згідно з міжурядовими угодами та проектами технічної допомоги;

перераховані як благодійний внесок юридичними особами-нерезидентами;

інші надходження на користь резидента - власника рахунку, що не суперечать законодавству України.

) безпосередньо на поточні рахунки:

куплені, обміняні уповноваженим банком України за дорученням власника рахунку за національну або іншу іноземну валюту відповідно до законодавства України;

перераховані як кредит, позика, фінансова допомога відповідно до договору;

перераховані з власного вкладного (депозитного) рахунку в уповноваженому банку відповідно до договору банківського вкладу;

у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному та вкладному (депозитному) рахунках;

перераховані з рахунку для ведення спільної інвестиційної діяльності за участю нерезидента-інвестора без створення юридичної особи в разі припинення спільної діяльності й інші надходження .

Усі надходження на користь суб’єктів господарювання України в іноземної валюті, що надійшли на валютний рахунок за кордоном, підлягають зарахуванню на валютні рахунки резидентів в українських уповноважених банках після сплати податків та інших зборів, що передбачені законодавством іноземної держави.