Материал: Облік довгострокових позик у комерційних банках

На субрахункаx 501, 502 відображаються суми довгостроковoї заборгованості банкам за наданий кpедит відповідно в національній та інoземній валюті.

На субрахункaх 503, 504 відображаються суми відстроченoї заборгованості банкам за кредит, тeрмін погашення якoго відстрочено, відповідно в нaціональній та іноземній валюті.

На субраxунках 505, 506 відображаються суми дoвгострокової заборгованості щодо зобов’язання iз залучення позикових коштів (крiм кредитів банків), відповідно в нaціональній та іноземній валюті [2].

Таблиця 2.2

Кореспонденція рахунку 50 "Довгострокові позики"

Аналiтичний облік даного рахунку ведеться за позикодавцями (бaнками) в розрізі кожного кредиту (пoзики) окремо та строками погашення крeдиту (позик).

Типова кореспонденція рахунків за рахунком 50 "Довгострокові позики" наведена в таблиці (Табл.2.3.)

Таблиця 2.3

Облік рахунків за довгостроковими позиками

Погашення заборгованості перед банком в бухгалтерському обліку відображається за допомогою такої кореспонденції рахунків (Табл. 2.4.)

Таблиця 2.4

Облік рахунків за довгостроковими позиками

Переведення частини довгострокової позики в поточну в бухгалтерському обліку відображається:

50 “Довгострокові позики”

“Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”

Погашення поточної частини довгострокового зобов’язання:

611 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”

“Поточні рахунки в національній валюті”[1]

Отже, рахунок 50 “Довгострокові позики” належить до 5 класу рахунків бухгалтерського обліку. За кредитoм рахунку 50 “Довгострокові позики” вiдображаються cуми одержаних довгострокових позик, a тaкож переведення короткострокових (відстрочених), за дeбетом - погашення заборгованості за ними тa переведення до поточної заборгованості зa довгостроковими зобов’язaннями.

.2 Аналітична оцінка стану довгострокового кредитування комерційними банками України

Довгострокове кредитування здатне вирішити чимало економічних і соціальних проблем у країні. Міжнародний досвід свідчить, що економічне зростання і забезпечення ефективних умов для розвитку основних секторів економіки можливі лише за умов ефективного розвитку банківської системи,і довгострокового банківського кредитування зокрема.

Особливістю сучасного розвитку кредитних відносин в Україні є не тільки прискорене зростання кредитних вкладень, але і перебудова кредитного портфелю комерційних банків, зростання питомої ваги кредитів на тривалі терміни. Так, якщо в 2001 р. частка довгострокових кредитів у загальній сумі кредитних вкладень становила менше 5%, то в 2013 р. вона зросла до понад 60%.

Розглянемо детальніше ситуацію з довгострокового кредитування у провідних комерційних банках України.

ПАТ КБ «Приватбанк» - найбільший український банк, лідер роздрібного банківського ринку України, орієнтований перш за все на платіжні операції для населення та юридичних осіб усіх форм власності. Сьогодні національна мережа банківського обслуговування Приватбанку включає в себе 3 216 відділень по всій Україні, 8 210 банкоматів, 11 926 терміналів самообслуговування і 147 289 POS-терміналів, дозволяє 5 будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично в будь-якій точці країни [4].

Загалом Приватбанком протягом 2013 року було надано кредитів на суму 149 625 075 тис. грн. (Табл.2. 5.)

Таблиця 2.5

Кредити та заборгованість клієнтів Приватбанку

Приватбанк надає таку види довгострокових кредитів як кредит на операції з нерухомим майном, інжиніринг, оренда тощо. Аналізуючи дані 2013 та 2012 років, видно що у 2013 році збільшилася частка виданих кредитів на такий вид економічної діяльності. У 2013 році на операції з нерухомістю було видано кредитів на суму 14 866 478 тис. грн., а у 2012 році - 4 735 612 тис.грн. Від загального обсягу виданих Приватбанком кредитів частка кредитів на нерухомість становить у 2013 році 10,17%, а у 2012р. -3,7%.(Рис.2.1.).

Також розглянемо частку довгострокових кредитів, які були надані Приватбанком іншим банкам протягом 2013 р. Згідно Річного звіту 2013 Приватбанку у 2013 році іншим банкам було надано довгострокових кредитів на суму 6 631 644 тис. грн. ,тоді як у 2012 році - 4 063 842 тис. грн.(Табл. 2.6.)

Рис. 2.1. Кредити надані Приватбанком за видами економічної діяльності

Таблиця 2.6.

Кредити надані Приватбанком іншим банкам (тис.грн.)

Отже, у 2013 році довгострокових кредитів іншим банкам Приватбанком було надано на 37% більше, ніж у 2012 році.

Сьогодні Приватбанк пропонує різного роду довгострокові кредити. Наприклад, зараз діє програма по кредитуванню нерухомості на умовах: Перший внесок становить від 25% вартості, максимальний термін на який надається кредит - до 20 років із ставкою 18% річних [11].

Розглянемо діяльність банку АТ “Райффайзен Банк Аваль” в галузі довгострокового кредитування. “Райффайзен Банк Аваль” один з найбільших українських банків з іноземним капіталом. Райффайзен Банк Аваль є дочірньою компанією австрійського Raiffeisen Bank International, активно працює як в роздробі, так і в секторі малого і середнього бізнесу. Загальні активи банку станом на 1 жовтня 2014 року становили 44,675 млрд. грн., за їх розмірами Райффайзен Банк Аваль займає сьоме місце серед усіх діючих банків України. Чистий прибуток банку в 2013 році становив 730 млн. грн [9].

Загалом Райффайзен Банк Аваль протягом 2013 року видав кредитів на суму 37 588 270 тис. грн. (Табл.2. 7.)

Таблиця 2.7

Кредити надані Райффайзен Банк Аваль (тис.грн.)

Аналізуючи дані, зрозуміло, що у 2013 році Райффайзен Банк Аваль видав кредитів на більшу суму, ніж у 2012 році, хоча і не на багато.

Райффайзен Банк Аваль надає такі види довгострокових кредитів як кредит на операції з нерухомим майном, будвництво тощо. Аналізуючи дані 2013 та 2012 років, видно що у 2013 році частка виданих кредитів на такий вид економічної діяльності фактично не змінилася. (Рис.2.7.).

Сьогодні Райффайзен Банк Аваль пропонує різного роду довгострокові кредити. Наприклад, зараз діє програма по кредитуванню житла на умовах: перший внесок, як і у Приватбанку становить від 25% вартості, максимальний термін на який надається кредит - від 1 до 20 років із ставкою 19% річних в гривнях.

Отже, дослідивши стан кредитування у Приватбанку та Райффайзен Банку Аваль, я дійшла висновку, що Приватбанк видав кредитів на більшу суму, ніж Райффайзен Банк Аваль у 2013 році. Стосовно таких довгострокових кредитів, як на будівництво житла та нерухомість, то Приватбанком було видано кредитів на суму 14 866 478 тис. грн., тоді як Райффайзен Банк Аваль у 2013 році видав кредитів лише на 3 871 552тис.грн., що значно менше, ніж у Приватбанку. Також, аналізуючи ставки кредитування на житло, видно, що ставка кредитування на житло у Приватбанку становить 18%,тоді як у Райффайзен Банк Аваль - 19%.

Таким чином, надаючи довгострокові кредити, банки сприяють розвитку регіону. Це, безумовно, впливає на підвищення життєвого рівня населення. Щоправда, довгостроковий вид кредиту пов’язаний зі значними ризиками, оскільки вплив як зовнішніх, так і внутрішніх факторів може призвести до збитків у процесі такої діяльності банку.

Для того, щоб контролювати зазначений фактор ризику, фінансово-кредитні установи мають розробляти й упроваджувати відповідну політику з довгострокового інвестування, орієнтовану на формування такого кредитного портфеля, який сприяв би підвищенню прибутковості і забезпеченню відповідності діяльності банку нормативним вимогам регулюючих органів.

Розділ ІІІ. Основні напрями удосконалення практики надання та погашення довгострокових позик в банках

.1 Проблеми обліку та шляхи вдосконалення довгострокових позик в комерційних банках України

За останні роки в Україні намітились позитивні тенденції як у зростанні обсягів кредитування, так і збільшенні частки наданих комерційними банками кредитів економічним суб’єктам у валовому внутрішньому продукті.

Особливістю сучасного розвитку кредитних відносин в Україні є не тільки прискорене зростання кредитних вкладень, але і перебудова кредитного портфелю комерційних банків, зростання питомої ваги кредитів на тривалі терміни, що видаються суб'єктам господарювання та населенню [5].

На даний час в Україні довгострокове кредитування має ряд проблем. Основною проблемою для банків та інших фінансових організацій є відсутність пасивів відповідної строковості. Нині в Україні стандартними строками для депозитів є 1, 3, 6, 9 і 12 місяців.

Стає очевидним, що за можливості залучення пасивів на 1 рік і менше, видача кредитів у значних обсягах, на 10 років і більше, має підвищені ризики, оскільки не гарантує повернення залучених депозитів у зазначені терміни (виникає ризик ліквідності).

Проблемним питанням на сьогоднішній день є також висока ціна на позичковий капітал. Практика показує, що проценти на позичковий капітал в декілька разів перевищують рівень рентабельності виробництва позичальників. Звичайно, в умовах ринкових відносин ціна на запозичений капітал формується під впливом попиту та пропозиції на кредитні ресурси. На жаль, попит на кредитні ресурси перевищує пропозицію. Це обумовлено тим, що крім підприємств різних галузей народного господарства до запозичень вдалася держава [6].

Ще однією причиною не надання банками довгострокових кредитів є проблема кредитних ризиків щодо неповернення кредитів. Неповернення кредитів тягне за собою погіршення показників фінансового стану як комерційного банку, так і позичальників. Найбільшу питому вагу в загальній сумі наданих кредитів займає такий вид забезпечення повернення кредитів як застава. Звичайно, застава є найбільш надійним видом забезпечення повернення кредитів. Але з іншого боку звужений перелік видів забезпечення повернення кредитів зменшує кількість потенційних позичальників кредиту.

З метою поліпшення економічного середовища та інвестиційного клімату в Україні необхідно запровадити Державний реєстр майна позичальників. Державний реєстр майна позичальників має забезпечити переважне право комерційних банків задовольняти вимоги за рахунок майна боржника перед іншими одержувачами незареєстрованих або зареєстрованих пізніше застав майна. Цей крок прискорить розвиток забезпечення кредитів в Україні, бо завдяки Державному реєстру застав майна позичальників підвищиться надійність застави, що сприятиме стимулюванню процесу надання позик комерційними банками суб’єктам господарювання [15].

Вирішити проблеми довгострокового банківського кредитування можливе шляхом аналізу практики країн із розвинутою економікою, потужними кредитно-грошовими системами та великим досвідом довгострокового кредитування. Посилаючись на їх досвід можна буде сформувати виважену кредитну політику в сфері довгострокового банківського кредитування, яка буде відповідати вимогам банків і задовольняти потреби підприємств.

3.2 Зарубіжний досвід

Довгострокове кредитування набуває все більшого розвитку в нашій країні. Це обумовлюється двома основними причинами. З одного боку, потребами більшості українських підприємств, що потребують суттєвого оновлення та модернізації виробничих потужностей. З іншого боку, збільшеними можливостями вітчизняних банків, що мають на сьогоднішній день необхідну для довгострокового кредитування ресурсну базу. Проте, все ж на сьогодні довгострокове кредитування не набуло такого розвитку,як у розвинутих зарубіжних країнах.

З 1 січня 2004 року Україна отримала новий виток розвитку довгострокового кредитування - іпотеку. Набрали чинності закони України "Про іпотеку”. Гравці іпотечного ринку отримали чітко визначені поняття учасників іпотечних відносин, об'єкта цих відносин, певні правила гри, яких вони повинні дотримуватися. Проте, за їхніми словами, цього ще не досить. Ці нормативно-правові акти заклали основу, але необхідно ще багато зусиль для того, щоб спрямувати “русло” іпотеки у правильному напрямку.

Україні для побудови діючої іпотечної системи необхідно добре вивчити досвід у реалізації іпотечних відносин найбільш економічно розвинених країн, таких як США, Канада, Німеччина тощо [3].

Так, ключовою ланкою американської системи іпотечного кредитування є державна структура - федеральна національна іпотечна асоціація (Federal National Mortgage Association, FNMA), що називається “Фенні Мей”. Вона є найбільшою спеціалізованою організацією в країні і займається викупом стандартизованих кредитів, виданих різними кредитними і некредитними організаціями, випускає цінні папери, забезпечені пулами викуплених кредитів.