Материал: Облік довгострокових позик у комерційних банках

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Облік довгострокових позик у комерційних банках

План

Вступ

Розділ І. Теоретичні та методичні основи надання та погашення довгострокових позик банку

.1 Загальна характеристика довгострокових позик

.2 Особливості надання та погашення довгострокових позик банку

.3 Правове регулювання або нормативно-правове забезпечення обліку довгострокових позик банку

Розділ ІІ. Аналітичний огляд та особливості обліку довгострокових позик банку

2.1 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових позик банку

.2 Аналітична оцінка стану довгострокового кредитування комерційними банками України

Розділ ІІІ. Основні напрями удосконалення практики надання та погашення довгострокових позик в банках

.1 Проблеми обліку та шляхи вдосконалення довгострокових позик в комерційних банках України

.2 Зарубіжний досвід

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Довгострокове кредитування здатне вирішити чимало економічних і соціальних проблем у країні. Міжнародний досвід свідчить, що економічне зростання і забезпечення ефективних умов для розвитку основних секторів економіки можливі лише за умов ефективного розвитку банківської системи,і довгострокового банківського кредитування зокрема.

Під довгостроковими позиками банків розуміються зобов’язання підприємства перед кредитною установою , які повинні погашатися протягом терміну, що перевищує один рік з дати складання балансу.

На даний час в Україні довгострокове кредитування має ряд проблем. Основною проблемою для банків та інших фінансових організацій є відсутність пасивів відповідної строковості. Цим зумовлена актуальність теми мого дослідження.

Мета моєї курсової роботи - дослідити облік довгострокових позик у комерційних банках.

Завдання курсової наступні:

Ø визначити теоретичні та методичні основи надання та погашення довгострокових позик банку;

Ø  визначити особливості надання та погашення довгострокових позик;

Ø  здійснити аналітичний огляд та особливості обліку довгострокових позик банку;

Ø  визначити напрямки удосконалення обліку довгострокових позик в банках;

Ø  дослідити зарубіжний досвід обліку довгострокових позик в банках.

Об’єктом теми дослідження є діяльність комерційних банків у системі довгострокового кредитування в Україні.

Предметом теми є економічні та організаційні основи довгострокового кредитування в комерційних банках України.

В Україні основна маса довгострокового кредиту обслуговує не процес виробництва, а сферу обігу та операції у сфері нерухомості. На частку галузей сфери матеріального виробництва припадає менше половини усіх довгострокових кредитів. При цьому основна частина довгострокових кредитів, виданих кредитними організаціями, використовується для фінансування поточної виробничої діяльності підприємств.

Особливістю сучасного розвитку кредитних відносин в Україні є не тільки прискорене зростання кредитних вкладень, але і перебудова кредитного портфелю комерційних банків, зростання питомої ваги кредитів на тривалі терміни, що видаються суб'єктам господарювання та населенню.

Розділ І. Теоретичні та методичні основи надання та погашення довгострокових позик банку

.1 Загальна характеристика довгострокових позик

облік довгостроковий позика банк

Позика - це передавання грошей чи матеріальних цінностей за договорами позики на умовах повернення. Довгостроковою позикою в Бухгалтерському обліку вважається позика, термін погашення якої настає після одного року.

Характеристики довгострокової позики:

Ø об'єктом такої позики можуть бути гроші або річ;

Ø  вона набирає законної сили з моменту, коли передали гроші або речі;

Ø  така позика може бути як безпроцентною, так і процентною;

Ø  договір довгострокової позики можуть укладати будь-які юридичні особи або фізичні без обмежень.

Під довгостроковими позиками банків розуміються зобов’язання підприємства перед кредитною установою (банком), які повинні погашатися протягом терміну, що перевищує один рік з дати складання балансу, а також пролонговані короткострокові кредити (позички), які перейшли до складу довгострокових.

Довгострокові позики залучаються підприємствами для фінансування довгострокових активів, зокрема основних засобів (їх придбання, реконструкція, модернізація), нового будівництва, інших видів необоротних активів, а також окремих видів оборотних активів, в яких кошти заморожуються на тривалий період.

В економічно розвинутих країнах до довгострокових банківських позик вдаються, як правило, підприємства малого та середнього бізнесу. Крупні підприємства довгострокову потребу в капіталі задовольняють здебільшого шляхом емісії облігацій [16].

Особливості довгострокового кредитування такі:

Ø підвищений ризик пов'язаний зі строком кредитування - високою ймовірністю зміни економічних умов функціонування кредитора і позичальника, виникнення непередбачених подій, що впливають на реалізацію заходів, що кредитуються, а отже на формування джерел погашення кредитів;

Ø  підвищений ризик зміни вартості кредитних ресурсів;

Ø  підвищена увага приділяється аналізу об’єкта кредитування (а не лише позичальника);

Ø  необхідна чітка виважена система кредитного моніторингу, що передбачає контроль за всіма аспектами кредитної угоди.

Основні джерела ресурсів для довгострокової позики це власні кошти банків, кошти державного інвестиційного фонду, кошти підприємств і організацій, а також кошти бюджетів, що знаходяться на рахунках у банках, вклади громадян і позички у інших банків.

Для розгляду можливості надання довгострокової позики, позичальник крім стандартного переліку документів (для короткострокового кредитування) по узгодженню з установою банку повинен додатково представити такі матеріали: проектно-кошторисну документацію; основні техніко-економічні показники проекту; контракт на будівництво; документи на право землекористування; позитивне рішення екологічної експертизи; план технічного переозброєння; бізнес-план.

Обов’язковими умовами довгострокової позики на додачу до загальних вимог кредитування є:

Ø статус позичальника як юридичної особи,

Ø  екологічна безпека об’єкту кредитування,

Ø  дотримання норм тривалості будівництва.

Для обліку довгострокових позик в бухгалтерському обліку використовується балансовий рахунок 50 "Довгострокові позики", на якому обліковуються суми довгострокових позик, одержані установами. Цей рахунок розподілений на субрахунки (Табл.1.1.) [12]:

Таблиця 1.1

Субрахунки рахунку 50 “Довгострокові позики”

Довгострокові позики

 501 Довгостроковi кредити банків y нац. Валюті


 502 Довгострокові кредити бaнків в іноземній валюті


 503 Вiдстрочені довгострокові кредити банкiв y національній валюті


 504 Відстрочені дpвгострокові кредити бaнків в іноземній валюті


 505 Інші довгострокові позики в нaціональній валюті


 506 ншi довгострокові позики в iноземній валюті


Отже, довгострокові позики - позики, що надаються позичальником на умовах платності, поверненості та терміновості. В бухгалтерському обліку довгострокові позики обліковуються на балансовому рахунку 50 "Довгострокові позики", що має свої субрахунки.

.2 Особливості надання та погашення довгострокових позик банку

Кредитування клієнтів здійснюється банками з урахуванням певних особливостей, що притаманні окремим видам позичок. Найсуттєвішими є особливості надання і погашення таких кредитів.

Довгострокові кредити банків - це кредити, що надаються на фінансування капітальних витрат з реконструкції, модернізації та розширення діючих основних фондів, будівництво нових об’єктів тощо. Довгострокові кредити видаються на строк понад три роки.

Видача банками довгострокових кредитів суб’єктам підприємницької діяльності здійснюється в разі дотримання таких принципів [9]:

Ø забезпеченості,

Ø  повернення,

Ø  строковості,

Ø  цільового використання (Табл.1.2.).

Таблиця 1.2

Принципи довгострокового кредитування

№ п/п

Принцип довгострокового кредитування

Особливості принципів довгострокового кредитування

1.

Забезпеченість

означає, що позичальник на взяту суму кредиту подає банку в заставу вартість наявного в нього майна, матеріальних цінностей, цінних паперів тощо.

2.

Повернення

означає, що одержані суб’єктом господарювання позичені кошти мають бути повернені банку у строк, встановлений у кредитному договорі.

3.

Строковості

полягає в тому, що позики підприємству видаються на чітко визначений у договорі строк, після завершення якого вони мають бути повернуті.

4.

Платність

полягає в тому, що позики установи банків видають суб’єктам господарювання за певну плату, яка називається відсотком.

5.

Цільового використання

передбачає надання позикових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.


Для отримання кредиту позичальник подає до установи банку такі документи [7]:

Ø заяву;

Ø  паспорт;

Ø  довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;

Ø  анкету позичальника;

Ø  довідки з місця постійної роботи і про доходи;

Ø  документи, що підтверджують право власності на майно позичальника;

Ø  письмовий розрахунок погашення кредиту (економічне обґрунтування).

У разі отримання довгострокового кредиту, крім зазначених документів, позичальник додатково подає залежно від об'єкта кредитування такі довідки: про відведення земельної ділянки під будівництво; про власність на будинок; про балансову вартість квартири; про право власності на квартиру; про членство позичальника в садівницькому товаристві та ін.

Погашення довгострокових позик може здійснюватися (Табл.1.1.) [1]:

Таблиця 1.3

Способи погашення довгострокових позик

Ø сплатою заборгованості за відсотками та основною сумою боргу водночас в кінці строку позики

Ø щомісячною сплатою заборгованості за відсотками і в кінці строку позики за основною сумою кредиту.

Ø у розстрочку;

Ø  щорічними платежами з арифметичною чи геометричною прогресією чи регресією;

Ø після обумовленого періоду;

Ø з постійною сумою погашення основного боргу;

Ø достроково( на вимогу) тощо.


Найчастіше позики погашаються постійними періодичними виплатами (щорічними, щоквартальними, щомісячними тощо), які включають відсотки та суму погашення основного боргу.

Отже, довгостроковий кредит має особливості як надання, так і погашення. Стосовно особливостей надання, то довгостроковий кредит надається на умовах платності, терміновості, поверненості та інші. Відносно особливостей погашення, то такі особливості визначаються кредитним договором, який укладається між кредитором та позичальником.

1.3 Правове регулювання або нормативно-правове забезпечення обліку довгострокових позик банку

Нормативно-правове забезпечення обліку - це сукупність нормативно-правових актів найвищих гілок влади у державі (законодавчої, виконавчої та представницької), Міністерства фінансів України, інших міністерств та відомств і кожного підприємства зокрема, які забезпечують повноцінне функціонування та динамічний розвиток бухгалтерського обліку фінансової звітності в нашій державі [10].

Нормативно-правове забезпечення обліку довгострокових позик банку теж має відношення до складових правового забезпечення обліку. Нормативною базою, що регулює організацію та методологію бухгалтерського обліку довгострокових зобов’язань підприємства є:

Ø Національні стандарти бухгалтерського обліку;

Ø  Закони України;

Ø  Накази Міністерства фінансів України;

Ø  Постанови Кабінету Міністрів України тощо.

Щодо правового регулювання бухгалтерського обліку довгострокових позик, то науковці розглядають чотири рівні такого регулювання (Рис.1.1.) [13]:

Рис.1.1. Рівні нормативно - правового регулювання обліку довгострокових позик

Головним правовим документом, що стосується обліку довгострокових позик на мою думку, є Наказ Міністерства фінансів України “ Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування”, що визначає загальні особливості довгострокової позику в обліку.

Крім того, основними нормативними документами, що регламентують бухгалтерський облік операцій з довгостроковими позиками є Закон України “Про банки і банківську діяльність” та Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” . Закон України “Про банки і банківську діяльність” визначає основні вимоги щодо банківського обслуговування рахунків. Глава 11 цього закону встановлює обов’язок банків щодо ідентифікації клієнтів, які відкривають рахунки та осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів, а в Законі України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” - визначено коло осіб, яким банки мають право відкривати рахунки, а також регулюється порядок відкриття рахунків та визначено їх види [14].

Отже, основними проблеми нормативно - правового забезпечення обліку довгострокових позик є, по-перше, відсутність чітких нормативних актів, що регулюють облік довгострокових позик, а по-друге, недосконалість нормативного регулювання обліку довгострокових позик, і всього бухгалтерського обліку загалом.

Розділ ІІ. Аналітичний огляд та особливості обліку довгострокових позик банку

.1 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових позик банку

Для обліку довгострокових позик в бухгалтерському обліку використовується балансовий рахунок 50 "Довгострокові позики", на якому обліковуються суми довгострокових позик, одержані установами. За кредитoм рахунку 50 “Довгострокові позики” вiдображаються cуми одержаних довгострокових позик, a тaкож переведення короткострокових (відстрочених), за дeбетом - погашення заборгованості за ними тa переведення до поточної заборгованості зa довгостроковими зобов’язaннями. Цей рахунок розподілений на субрахунки (Табл.2.1.):

Таблиця 2.1

Субрахунки рахунку 50 “Довгострокові позики”

 Довгострокові позики

 501 Довгостроковi кредити банків y нац. валюті


 502 Довгострокові кредити бaнків в іноземній валюті


 503 Вiдстрочені довгострокові кредити банкiв y національній валюті


 504 Відстрочені дpвгострокові кредити бaнків в іноземній валюті


 505 Інші довгострокові позики в нaціональній валюті


 506 ншi довгострокові позики в iноземній валюті