Материал: Облік і аудит оплати праці

Рис. 1.3. Форми заробітної плати за купівельною здатністю грошей і за принципом організації

Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Як зазначалося вище, тарифна система оплати праці включає:

а) тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації. Вона формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, перевищеним законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок. Тарифна сітка встановлює відповідні співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації. Вона є, власне, переліком тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів. В Україні з 1993 року впроваджується єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників державних організацій і підприємств;

б) тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду). Її абсолютна величина визначається згідно зі встановленим державою мінімальним розміром заробітної плати. Відтак розмір оплати праці не може бути нижчим від встановленої державою мінімальної заробітної плати навіть за невиконання норм виробітку чи виготовлення бракованої продукції з вини працівника;

в) тарифно-кваліфікаційні довідники у вигляді Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП) - це збірник нормативних актів, що містять кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані за виробництвами та видами робіт. ДКХПП призначено для тарифікації робіт, надання кваліфікаційних розрядів робітникам, а також для формування навчальних програм підготовки їх підвищення кваліфікації робітників;

г) кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів, і службовців є нормативними документами, в яких подаються загальногалузеві кваліфікаційні характеристики цих категорій працівників.

Розрізняють такі основні форми тарифної системи оплати праці:

а) почасова - це оплата праці за одиницю часу згідно з тарифною ставкою;

б) відрядна - це оплата праці за кількість виконаної роботи і розцінку за одиницю продукцію.

Як і почасова, так і відрядна форми оплати праці мають декілька різновидів (рис. 1.4).

Різновиди відрядної оплати праці:

а) відрядно-преміальна - це така система оплати праці, коли робітник одержує не тільки відрядний заробіток, але і премію. Премія звичайно встановлюється за досягнення визначених показників: виконання плану виробництва продукції, завдань по якості продукції або економії у витраті матеріальних і інших видів ресурсів;

б) непряма-відрядна - застосовується для оплати праці допоміжних робітників, заробітна плата яких залежить від результатів праці основних робітників, що обслуговуються ними. Питома вага робітників, які отримують заробіток по цій системі, порівняно невелика.

в) відрядно-прогресивна оплата праці, як правило, вводиться тимчасово на найважливіших ділянках основного виробництва. При цій системі заробіток робітника визначається по виконанню норми виробітки, як і при прямій відрядній оплаті, тобто по встановлених розцінках. При перевиконанні установленої норми прогресивно збільшуються доплати до основної відрядної розцінки. Нарахування прогресивних доплат робиться по результатах місячної роботи;

г) колективна відрадна (бригадна) оплата праці - відрядна форма оплати праці по результатах роботи колективу (бригади). Спочатку розраховується заробіток усієї бригади як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадну розцінку. Головна перевага даної системи в тому, що вона зацікавлює усіх робітників даної бригади в кінцевих результатах роботи, сприяє розвитку в них почуття відповідальності та взаємодопомоги;

д) акордна система оплати праці - це різновид відрядної, оплати праці, сутність якої полягає в тому, що розмір оплати праці встановлюється на весь обсяг виконання робіт із визначенням терміну його виконання.

Рис. 1.4. Класифікація форм оплати праці

На підприємстві найбільш доцільно застосовувати акордну систему оплати праці в наступних випадках:

а) підприємство не укладається в термін із виконанням якогось замовлення, і при його невиконанні воно буде зобов'язане заплатити значні суми штрафних санкцій у зв'язку з умовами договору;

б) при надзвичайних обставинах (пожежі, обвали, виходи з ладу основної технологічної лінії по серйозній причині), що приведуть до припинення виробництва;

в) при гострій виробничій необхідності виконання окремих робіт або впровадженні нового обладнання на підприємстві.

Погодинна система оплати праці:

а) проста погодинна - розраховується як добуток годинної тарифної ставки робочого даного розряду на відпрацьований час у даному періоді;

б) почасово-преміювальна - це така оплата праці, коли робітник одержує не тільки заробіток за кількість відпрацьованого часу, але і визначений відсоток премії до цього заробітку;

в) система посадових окладів.

За погодинною системою оплачується робота працівників, яка має стабільний характер [46].

Погодинну систему оплати праці найбільш вигідно застосовувати, якщо:

на підприємстві функціонують потокові і конвеєрні лінії зі строго заданим ритмом;

функції робітника зводяться до спостереження та контролю за ходом технологічного процесу;

витрати на визначення планової та облік зробленої кількості продукції відносно великі;

кількісний результат праці не може бути виміряний не є визначальним;

якість праці важливіше його кількості;

робота є небезпечною;

робота неоднорідна за своїм характером і нерегулярна по навантаженню;

на даний момент збільшення випуску продукції (робіт, послуг) на тому або іншому робочому місці є недоцільним для підприємства;

збільшення випуску продукції може призвести до браку або зниження її якості.

РОЗДІЛ 2

ОБЛІК ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

ТОВ «СВК Світанок» розташоване в зоні лісостепу, в с. Винарівка Ставищенського району Київської області. Відстань до обласного центру м. Києва становить 120 км, до районного центру смт Ставище - 12 км, а до найближчої залізничної станції в м. Жашкові - 17 км. Через територію підприємства проходить траса міжнародного значення Київ - Одеса.

Засноване підприємство в 1964 році. Перша його назва «Прапор комунізму», але в 2000 році було перейменоване на СВК «Світанок», а в 2012 році - на ТОВ «СВК Світанок».

Найбільш холодним місяцем року являється січень з середньою температурою -7.3; -8.4 градусів. Зима характеризується не стійкою погодою: поряд з низькою температурою - 18; 20 градусів, спостерігаються відлиги +4; +5 градусів. Це в свою чергу призводить до утворення льодяної кірки, яка негативно впливає на зимівлю озимих.

Середня висота снігового покриву сягає 15 см., а глибина промерзання ґрунту 55 см. Безморозний період продовжується 170 днів, період з температурою повітря вище +5 градусів (вегетаційний період) починається 3 квітня і закінчується 30 жовтня. Період з температурою вище +10 градусів (вегетаційний період для теплолюбних культур) починається 24 квітня і закінчується 5 жовтня (165 днів). Але весною дуже часто бувають заморозки, на що слід звертати увагу при проведенні весняно-польових робіт.

За роки свого становлення, господарство виросло в сучасне сільськогосподарське підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції, яка може вдало конкурувати по якості та екологічній чистоті з продукцією багатьох підприємств.

Основне виробництво складають:

         продукція рослинництва: зернові культури та цукровий буряк;

         продукція тваринництва: молочне скотарство та відгодівля ВРХ.

Метою діяльності підприємства є отримання прибутку за рахунок виробничої та реалізаційної діяльності.

Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Майно господарства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі підприємства. Має свій самостійний баланс, поточний та валютний рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою.

Прибуток товариства створюється з надходжень від господарської, комерційної та іншої діяльності і визначається на підставі діючого законодавства. Розрахунки по прибутках та збитках проводяться після складання балансу наприкінці кожного звітного періоду. Отриманий прибуток залишається в повному розпорядженні товариства, яке самостійно визначає його використання.

Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві - журнально-ордерна, з переходом на 1С.

ТОВ «СВК «Світанок» здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку, а також веде статистичну звітність, яку подає органам державної статистики.

Негативним явищем на підприємстві є відсутність «Наказу про облікову політику підприємства». Це можна пояснити недотриманням власником та бухгалтерами вимог чинного законодавства через його незнання або халатне відношення до власних обов’язків.

На підставі отриманих обліковий даних за 2010-2013 роки ТОВ СВК» Світанок», було проведено аналіз показників фінансового стану. Результати аналізу коефіцієнтів представлений у таблиці 2.1.

Отже, коефіцієнт абсолютної ліквідності має низьке значення і його показник свідчить про те, що короткострокові зобов’язання підприємства не можуть бути швидко погашені ліквідними коштами.

Таблиця 2.1

Аналіз показників фінансово-майнового стану ТОВ СВК «Світанок»

Значення коефіцієнта загальної ліквідності (покриття) свідчить про те, що підприємство має достатньо коштів для своєчасного погашення своїх поточних боргів, з урахуванням зауваження, що в розрахунку прийнята номінальна вартість основного активу, а дані щодо його ринкової вартості та ліквідності відсутні. Одночасно, слід зауважити, що зачне відволікання коштів на основний актив, може бути пов’язане з неефективним управлінням активами.

Коефіцієнт фінансової стійкості товариства відповідає нормативному, що свідчить про те, що у фінансування активів частка залученого капіталу дорівнює власному.

Коефіцієнт покриття зобов’язань свідчить про те, що у підприємства фінансова стабільність забезпечується в цілому власними коштами.

Коефіцієнт рентабельності активів набагато менше нормативного.

На підставі проведеного аналізу фінансової звітності ТОВ СВК «Світанок», можна зробити висновок, що товариство на звітну дату має незадовільну ліквідність і платоспроможність. Показники, які характеризують фінансову незалежність майже відповідають рекомендованим, та показують, що підприємство користується залученими коштами в незначній мірі.

Також було проведено горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства за 2013рік (табл. 2.2, 2.3)

Наведені дані дозволяють зробити такі висновки: загальна сума активів зменшилася на 79 тис. грн. або майже на 0,2%. Це зменшення відбулось переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. У той же час, майже удвічі збільшилася величина готової продукції підприємства (в абсолютному вимірюванні - на 4119 тис. грн.) Це відбулось внаслідок удосконалення механізму та збільшення обсягів виробництва продукції. Зменшилася сума дебіторської заборгованості, а це говорить про те, що підприємство має надійних партнерів, які вчасно повертають кошти за надані їм кредити а також товари, роботи, послуги.

При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов’язання підприємства скоротилися. Це відбулося внаслідок відсутності кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду. Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги.

Аналіз балансу підприємства свідчить, що підприємству слід і далі покращувати показники фінансової стійкості, а саме:

а) поліпшувати взаємовідносини із постачальниками і споживачами продукції, вдатися до поліпшення ситуації із дебіторською заборгованістю підприємству;

б) поліпшити структуру оборотних коштів, більш продуктивно використовувати нове обладнання, збільшити обсяг продукції, що виготовляється.

Таблиця 2.2

Горизонтальний аналіз балансу ТОВ «СВК «Світанок» за 2013 рік