Робота в інкубаторах відрізняється відповідною циклічністю, чіткою регламентацією трудових процесів, пов’язана зі значними фізичними навантаженнями і супроводжується вираженою нервово-емоційною напругою.

Один оператор під час завантажування інкубатора переміщує за зміну приблизно 3,5т вантажу. Сортувальники протягом 8–10 годин переглядають до 3 тисяч курчат, а роботу нерідко проводять у пристосованому затемненому приміщенні та у спецодязі білого кольору на білому фоні, що сприяє швидкому розвитку стомлення зорового аналізатора.

Обслуговуючому персоналу птахівничих господарств, особливо птахівникам-операторам, при догляді за поголів’ям птиці припадає протягом тривалого часу (до 6–8 годин) знаходитися безпосередньо у приміщенні для утримання птиці, де відповідно до зоотехнічних вимог, підтримується певний мікроклімат. Але він не завжди відповідає санітарно-гігієнічним нормативам.

Найбільш сприятливі мікрокліматичні умови складаються там, де використовуються опалювально-вентиляційні системи «Клімат».

Повітряне середовище пташників забруднюється аміаком, сірководнем, кишковими газами, двоокисом вуглецю та ін., які утворюються в процесі життєдіяльності птиці та внаслідок розпаду органічного субстрату (корм, підстилка, гній, пух, перо).

Найбільша кількість пилу спостерігається в зоні дихання працівників під час роздачі сухих кормів, прибирання приміщень. Пил пташників переважно органічний, тваринного (пух, перо, лупа, гній та ін.) та рослинного походження (корми, підстилка).

В інкубаторних цехах кількість пилу коливається від 6 до 60 мг/м³. Це в основному пух курчат. Крім цього, повітряне середовище інкубаторних цехів забруднюється парами формальдегідів (0,2–8,7 мг/м³) та в окремих випадках парами ртуті, які випаровуються з несправних приладів.

Повітряне середовище птахівничих виробництв забруднюється мікроорганізмами, у тому числі й патогенними для людини.

У промисловому птахівництві існують і біологічні шкідливості (бактеріальні та пилові аерозолі, грибкова мікрофлора, екскременти, гній та інші продукти життєдіяльності птиці), а також біологічні високоактивні речовини, переважно препарати мікробіологічного синтезу (вакцини, антибіотики, вітаміни, ферменти, антистресові домішки та ін.).

2.2. Професійні захворювання працівників апк, спричинені виробничими факторами

Професійними захворюваннями називають форми патології, розвиток яких обумовлено несприятливим впливом умов праці (виробничого середовища або трудового процесу) Розвиток професійних захворювань прийнято класифікувати за етіологічним принципом з урахуванням характеру професійної шкідливості  Розрізняють захворювання, викликані дією фізичних факторів, хімічних речовин пилу, біологічних факторів.

Професійні захворювання викликані дією фізичних факторів

Серед професійних захворювань викликаних дією фізичних факторів у робітників сільського господарства патології розвиваються внаслідок вібрації шуму перенапруження і травмування нервово-мязового і опорно-рухового апарату

Захворювання периферійної нервової системи широко розповсюджені серед робітників сільського господарства різних професій і займають одно із перших місць в структурі захворювань механізаторів

За числом днів непрацездатності основним із захворювань периферійної системи є попереково-крижовий радикуліт, остеохондроз Важливе значення має порушення статики хребта зумовлене тривалим вимушеним положенням тулуба і фізичною перенапругою

Вібрація мікротравматизація і перенапруження поперекових мязів при виконанні сільськогосподарських робіт можуть призводити до порушення кістково-суглобового і з’єднуючого апарату хребта у тому числі і в міжхребетних дисках

Вібраційна хвороба зустрічається у механізаторів сільського господарства (трактористи комбайнери водії важких машин).Захворювання розвиваються у механізаторів з великим стажем роботи (більше 10 років) На початкових стадіях захворювання зявляються скарги на головний біль  запаморочення біль у попереку. З’являється мармурове фарбування шкіри гіпергідроз кисті потовщення міжфалангових суглобів Захворювання прогресує дуже повільно що пов’язано з сезонним характером робіт які виконують механізатори На пізніших стадіях хвороби частими є скарги на серцебиття болі в епігастральній області обмежується рухомість в поперековому й шийному відділах хребта Відбуваються судинні зміни на верхніх кінцівках, порушується ритм серцевих скорочень

Частим проявом вібраційної хвороби у механізаторів сільського господарства є зміни в попереково-крижовому відділі хребта (деформуючий спондильоз сколіоз остеохондроз).

Професійна туговухість зустрічається у механізаторів  умови праці яких характеризуються інтенсивним шумом

Перші ознаки професійної туговухості у механізаторів зявляються при великому трудовому стажі (15 років і більше).

Під дією шуму відмічається порушення в серцево-судинній системі розвивається хронічна ішемічна хвороба серця

Професійні захворювання викликані дією хімічних речовин

Найбільш типовими для групи професійних інтоксикацій що зустрічаються у робітників сільського господарства є гострі й хронічні отруєння пестицидами свинцем окисом вуглецю сірководнем

Впливу сірководню підлягають робітники в силосних вигрібних ямах і ямах з гноєм на полях зрошування тваринницьких фермах Звичайно в повітрі при цьому існують і інші токсичні сполуки: аміак сірчистий і вуглекислий амоній вуглекислота метан

Потрапляючи в організм свинець з потоком крові розноситься у всі органи і тканини

При хронічній інтоксикації найбільш часто спостерігається ураження центральної нервової системи Для тяжкої форми характерні рухальні поліневриті Найбільш типово виражене захворювання розгиначів кистей, пальців рук і стоп

Тривалий вплив свинцю погіршує функціональний стан міокарду особливо його скорочувальну здатність.

Впливу окису вуглецю в умовах сільського господарства можуть підлягати трактористи комбайнери водії вантажних машин робітники ремонтних майстерень робітники теплиць а також особи робота яких пов’язана з паянням, електрозварюванням та ін

Гостра інтоксикація окисом вуглецю проявляється різким головним болем запамороченням турботою спрагою м’язовою слабкістю

При тяжких формах інтоксикації розвиваються моторні порушення – м’язове збудження тремтіння судороги Може наступити втрата свідомості розвинутися коматозний стан набряк легень

Гострі отруєння проявляються головним болем запамороченням різзю в очах утрудненням дихання біллю за грудиною

Ці симптоми супроводжують слизотеча, пітливість блювання втрата свідомості, марення судороги, набряк легень параліч дихання

Професійні дерматози

Дерматози які розвиваються у працівників сільського господарства можуть бути зумовлені впливом хімічних речовин рослин фізичних факторів інфекційних агентів а також укусами ектопаразитів та інших комах Відомі шкірні ураження типу дерматиту алергічного дерматиту екземи кропивниці від дії пестицидів та мінеральних добрив

Клінічна картина професійних дерматозів від дії хімічних речовин різноманітна Якщо сила подразнення велика то виникають різного роду висипання які можуть перерости в екзему

Із захворювань шкіри необхідно відмітити професійні дерматози від дії змащуючих мастил, гасу, бензину. На поверхні шкіри рук відмічається облуплювання, чорні цятки від накопичення змащуючих мастил та пилу.

Раннє виявлення несприятливого впливу умов праці на організм профілактика і своєчасне лікування порушень, що виникають повинно займати основне місце серед заходів визначаючих зниження рівня захворювань працівників у тому числі і професійних Останнє особливо важливо тому що професійні захворювання розвиваються як правило у працездатному віці й нерідко служать причиною обмеження працездатності робітників сільського господарства і зниження трудових ресурсів Професійні захворювання пов’язані також з економічними збитками обумовленими зменшенням професійної активності робітників зниженням продуктивності праці збільшенням текучості кадрів збільшенням витрат на різні компенсації.

2.3. Профілактичні заходи щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості праці

Як свідчать статистичні дані, втрати аграрних підприємств від захворювань внаслідок несприятливих умов у декілька разів перевищують фінансові збитки від аварій та нещасних випадків на виробництві. А вони теж не малі. Мають місце ще й соціальні наслідки високого рівня захворюваності. Широкий спектр професійних, виробничих та неспецифічних захворювань у сільському господарстві робить надзвичайно актуальним проблему профілактичних заходів.

Для ефективного попередження захворювань, збереження здоров’я та працездатності робітників, зменшення соціально-економічних наслідків керівники та менеджери підприємств, їх структурних підрозділів повинні не тільки знати типові захворювання представників аграрних професій, але й вміти розробляти та впроваджувати всі необхідні профілактичні заходи з урахуванням вимог гігієни праці та виробничої санітарії. У першу чергу відмітимо найважливіші серед цих заходів:

– навчання працівників безпечним методам роботи з усвідомленим

урахуванням всіх небезпек та шкідливостей, що несе та чи інша професія;

– професійний відбір кандидатів на посаду з виявленням їх придатності до роботи в умовах впливу того чи іншого негативного фактора;

– проведення регулярних планових медоглядів робітників, які працюють у шкідливих умовах;

– здійснення постійної санітарно-освітньої роботи;

– механізація, автоматизація процесів, проведення технологічних, санітарно-гігієнічних та інженерно-технічних робіт по ліквідації або суттєвому ослабленню джерел шкідливості й небезпечності, зниження важкості та напруженості праці;

– раціоналізація та оптимізація режимів праці й відпочинку або повна

заборона деяких видів робіт (наприклад, з пліснявими матеріалами);

– обов’язкове використання засобів колективного або індивідуального

захисту в шкідливих і небезпечних умовах та виконання всіх вимог гігієни праці й особистої гігієни;

– безкоштовна видача спецхарчування, молока та інших профілактичних

продуктів;

– допомога в наданні хворим працівникам путівок для санаторно-курортного лікування та ін.

Умови праці в рослинництві залежать від рівня механізації культур що вирощують, від технології їх вирощування машин, що застосовують а також від організації праці

Основним напрямком в оздоровленні умов праці в рослинництві є комплексне використання техніки Це дозволить зменшити трудомісткість робіт виключити ручну працю і підвищити ефективність використання машин.

Професійні захворювання викликані дією пилу

В останні роки відмічається ріст частоти хронічних захворювань органів дихання

Неорганічний пил викликає, в основному, запалення бронхіального апарату Окремі види пилу мають алергенні якості і можуть обумовити такі захворювання, як бронхіт пневмоконіоз цементоз пневмонії силікоз талькоз бронхіальна астма Пил може викликати і фіброгенну дію тобто розростання сполученої легеневої тканини яке порушує нормальну будову та функції легень

Професійні захворювання викликані дією біологічних факторів

До цієї групи професійних захворювань входять інфекційні і паразитарні

захворювання які передаються людині від хворих тварин, а також алергічні захворювання обумовлені алергенами рослинного і тваринного походження

До зооантропонозних захворювань відносяться:

– вірусні (сказ, ящур, енцефаліт та ін.);

– мікробні (бруцельоз, сальмонельоз, чума, туляремія, сибірська виразка,

стовбняк та ін.);

– паразитарні (малярія, лямбліоз та ін.);

– грибкові (фавус, дерматоміно-трихофітія та ін.);

– ріккетсіозні (малярія та ін.).

Із алергічних захворювань які найбільш часто зустрічаються в осіб зайнятих у сільському господарстві необхідно відмітити поллінози і бронхіальну астму

Полінози – алергічне захворювання яке викликається пилком рослин Для полінозів характерний тісний звязок з перебуванням на певній місцевості де цвітуть ці рослини Скарги хворих різноманітні але найбільше скарг на важке носове дихання свербіння в носі сильне водяне виділення яке супроводжується приступами чихання

У робітників сільського господарства частіше від інших зустрічаються шкіряні прояви поллінозу особливо у працівників зайнятих вирощуванням технічних культур, особливо в період їх цвітіння

У працівників, зайнятих збиранням сіна вирощуванням і переробкою технічних культур (хміль бавовна льон та ін) може розвиватися професійна бронхіальна астма

До хімічних алергенів впливу яких можуть підлягати механізатори робітники тепличних господарств відносяться пестициди (хлор- і ртутьорганічні та ін) мінеральні добрива (ціанисті азотні сполуки)

Тривале зберігання продуктів рослинного походження сприяє створенню сприятливих умов для розвитку в них спорів різних грибків  Вдихання пилу у якому є спори грибків призводить до пошкодження легень (алергічний альвеоліт) До найбільш вивчених форм патології легень цієї групи відносяться «легені фермера». «Легені фермера» – класичний приклад алергічного альвеоліту який розвивається внаслідок вдихання запліснявілого сіна зерна  силосу Гостра форма характеризується раптовим початком Через 4–14 годин після експозиції у постраждалого піднімається температура до 39–40⁰ С зявляється головний біль біль у мязах кашель розвивається задишка При відсутності повторного впливу вказані симптоми зникають через 7–10 днів але задишка астенія схуднення продовжують турбувати хворого протягом декількох місяців