4. Журавський, Опанасенко та Цвігун були визнані винними у скоєні умисного вбивства за попередньою домовленістю (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК). На цей вирок Журавський приніс касаційну скаргу, у який прохав вирок відносно нього відмінити тому, що він не приймав участі у вбивстві. На досудовому слідстві Опанасенко і Цвігун навмисно назвали його співучасником, а у суді заявили, що його з ними не було під час злочину, але суд не звернув на це увагу і свої висновки зробив на підставі тих показань, що були отримані під час досудового слідства. Після розгляду касаційної скарги колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого Суду України дійшла висновків, що причетність Журавського до скоєння вбивства не доведена.
Яке рішення повинна прийняти касаційна інстанція?
Семінарське заняття: Провадження за нововиявленими обставинами.
Навчальна мета заняття:
Під час заняття, слухачі магістратури повинні отримати знання, про провадження за нововиявленими обставинами.
Час проведення: 0,5 годин.
Місце проведення: спеціалізована навчальна аудиторія.
1. Підстави для здійснення провадження за нововиявленими обставинами.
2. Субєкти, порядок та строки звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
3. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
4. Розгляд справ за нововиявленими обставинами.
5. Результати розгляду справ за нововиявленими обставинами.
Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).
Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар : у 2томах. Т.2/ К82 Є.М. Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін. , за заг. Ред В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.
Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін.. ; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право, 2012.-768 с.
Омельяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду вироків, постанов, ухвал суду в кримінальних справах // Право України. - 2003. - № 10.
Татаров О.Ю. Встановлення нововиявлених обставин вчинення злочину // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. 2007. Спец. вип. № 2. У 4 ч. Ч. 1 : Проблеми вдосконалення оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ у напрямку болротьби з організованою злочинністю.- Луганськ: Луган. держ. ун-т внутр. справ,2007.- C.140-144.
Фідря Ю.О. Деякі особливості перегляду судових рішень в порядку виключного провадження // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2008.- № 5.-C. 85-93.
Слухачам магістратури слід з’ясувати, що перегляд судового рішення в порядку виключного провадження є гарантією відновлення прав незаконно засуджених осіб. Завдання цієї стадії кримінального процесу є виправлення судових помилок, які призвели до винесення незаконних і необґрунтованих вироків, ухвал і постанов суду.
Підстави для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження:
нововиявлені обставини;
неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.
Не допускається перегляд судових рішень про неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, з метою:
застосувати закон про більш тяжкий злочин;
збільшити обсяг обвинувачення;
з інших підстав погіршити становище засудженого.
Також не допускається перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови.
Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право приносити:
Генеральний прокурор України та його заступники;
Прокурор Автономної Республіки Крим;
прокурор області, прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області).
Нововиявлені обставини:
фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок;
зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження у справі;
інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання.
1. Слідчий одержав листа від засудженого за злісне хуліганство Корольова. У листі засуджений писав, що за порадою свого знайомого перед розглядом його кримінального провадження в суді він дав хабара у розмірі 3 тис. доларів США судді Васильчикову, який обіцяв йому призначити покарання без реального його відбуття. Однак Васильчиков свого слово не дотримався. Корольову було призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі. З моменту вступу вироку в законну силу пройшов уже рік.
Які заходи повинні бути вжиті для перевірки відомостей, повідомлених Корольовим? Чи можуть результати перевірки вплинути на вирок суду у справі Корольова?
2. Голова апеляційного суду одержав скаргу Приходько, засудженого за шахрайство. Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, вирок по якій набрав законної сили, голова суду дійшов висновку, що Приходько засуджений незаконно.
Які процесуальні дії і в якому порядку повинен виконати голова обласного суду, щоб добитися зупинення виконання вироку, а потім і його відміни? З якого моменту може бути зупинено виконання вироку і на який строк?
3. До прокурора району з’явився Косінов і заявив, що близько півроку тому назад він був очевидцем бійки, яка сталася біля кафе “Фортуна”. Після цього він тяжко захворів і тільки кілька днів назад вилікувався. Косінов пояснив, що звернувся до прокурора, так як йому стало відомо, що суд визнав головним зачинщиком бійки Бикова і присудив йому 5 років позбавлення волі за нанесення потерпілому удару ножем. Насправді Биков потерпілого не бив, а зробила це зовсім інша людина.
Які дії і в якому порядку повинен виконати прокурор?
4. Воронін був засуджений вироком місцевого суду по ч. 1 ст. 121 КК за спричинення тяжких тілесних ушкоджень Колінько. Вирок не був оскаржений. Через два місяці після набуття вироком законної сили потерпілий Колінько у лікарні помер. Його жінка звернулась до прокурора з заявою про те, що смерть її чоловіка настала від тілесних ушкоджень, спричинених Вороніним, і просила прокурора провести розслідування нововиявлених обставин і поставити питання про скасування вироку, оскільки дії Вороніна слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК (тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого).
Яке рішення має прийняти прокурор?
5. Вироком апеляційного суду Кульбаба засуджений по ст. 15, ч. 2 ст. 115 КК (замах на вбивство з обтяжуючими обставинами) і з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до 6 років позбавлення волі. Через 7 місяців захисник засудженого звернувся до Верховного Суду України з клопотанням про перегляд вироку у зв’язку з неправильним застосуванням закону. Як вказав захисник, дії Кульбаби необґрунтовано кваліфіковані як замах на вбивство, тоді як він спричинив потерпілій умисні тяжкі тілесні ушкодження у стані сильного душевного хвилювання, викликаного тяжкою образою зі сторони потерпілої (ст. 123 КК).
У якому порядку має бути розглянуте це клопотання захисника? Відповідь сформулюйте з урахуванням двох можливих варіантів: - клопотання захисника обґрунтовано; - клопотання захисника необґрунтовано.
Семінарське заняття: Виконання судових рішень.
Навчальна мета заняття:
Під час заняття, слухачі магістратури повинні отримати знання, про виконання судових рішень.
Час проведення: 0,5 годин.
Місце проведення: спеціалізована навчальна аудиторія.
1. Набрання судовим рішенням законної сили.
2. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні.
3. Питання, які вирішуються судом під час та після виконання вироків.
4. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних з виконанням вироку.
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. №254/96 // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст.141.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар : у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін. , за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.
3. Молдован А.В. Кримінальний процес України [текст]: навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник – К.: Центр учбової літератури, 2013 – 368с.
4. Закон України „Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010 року // Офіційний вісник України вiд 30.07.2010 - 2010 р., / № 55/1 /, стор. 7, ст. 1900.
5. Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. - Х.: Право, 2010. - 608 с.
6. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К: Істина, 2005.- 456 с.
7. Савенко М. Правові властивості вироку як акту правосуддя / М. Савенко // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2006. – №3(46). – C. 190-198.
8. Федунець З. Захист інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень / З. Федунець // Вісник прокуратури. - 2008. - № 5. - C. 16-19
9. Шевченко Є. Суб`єкти стадії виконання вироку та визначеність їх процесуального статусу в чинному законодавстві / Є. Шевченко // Право України. - 2008. - № 6. - C. 100-103
10. Шевченко Є.О. Правова природа стадії виконання вироку та її вплив на зміст процесуальної діяльності суду / Є.О. Шевченко // Вісник Харківського Національного університету внутрішніх справ. - Х., 2007.- Вип. 39. - C. 44-52.
11. Шупеня М. Прокурорський нагляд та участь прокурора у виконавчому провадженні / М. Шупеня, Б. Бачук, Л. Франків // Право України. - 2006. - № 1. - C. 37-40.
Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття
При підготовці до семінару з цієї теми слухачі магістратури мають з’ясувати, виконання судових рішень.
3. Інформаційне та методичне забезпечення навчальної дисципліни
3.1. Методичне забезпечення
Програма навчальної дисципліни;
Робочаа програма;
Навчально-методичні матеріали до семінарських (практичних, лабораторних) занять;
Конспекти лекцій;
3.2. Рекомендована література
1. Нормативний матеріал і судова практика
Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. №254/96 // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст.141.
Загальна декларація прав людини (прийнята і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року) // Бюллетень законодавства і юрид. практики України. –1997. - №5. – стр. 19.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Рим, 4.XI.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.97) // ОВУ. –1998. - №13. – С.270 – 302.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини. Прийнятий 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН (ратифікований СРСР 18 вересня 1973 р. і набрав сили 23.03.1976 р. // Відомості Верховної Ради СРСР, - 1976, - №17. - Ст.291) (про приєднання див.: постанову ВР УРСР №582-12 від 25.12.90) // Бюллетень законодавства і юрид. практики України. – 2000. - №12. – стр. 5.
Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 р. (ратифікована Законом України від 22.09.1995 р.; набула чинності для України 29.12.1995 р.) // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша) / Збірник документів (українською і російською мовами). - К.: Юрінком, 1996. - С. 1095 - 1115.
Віденська конвенція про право міжнародних договорів, 1969 р. / http: // zakon.rada.gov.ua / cgi-bin / laws / main.cgi.
Віденська конвенція про дипломатичні зносини, 1961 р. / http: // zakon.rada.gov.ua / cgi-bin / laws / main.cgi.
Віденська конвенція про консульські зносини, 1963 р. / http: // zakon.rada.gov.ua / cgi-bin / laws / main.cgi.
Декларация о Засадаах международного права, касающихся дружеских отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом ООН // Международное право в документах. - М.: Юрид. лит, 1982.
Конвенція про незастосування строку давності до військових злочинів і злочинів проти людства від 26.11.1968 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1970. - №2. - 18 с.
Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників, 1979 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша) / Збірник документів (українською і російською мовами). - К.: Юрінком, 1996. - С. 321-330.
Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних судів, 1970 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша) / Збірник документів (українською і російською мовами). - К.: Юрінком, 1996. - С. 343 - 350.
Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, 1988 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша) / Збірник документів (українською і російською мовами). - К.: Юрінком, 1996. - С. 364-375.
Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності. - К., 2003.
Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 р. / http: // zakon.rada.gov.ua / cgi-bin / laws / main.cgi.
Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності. — К., 2003.
Європейська конвенція про взаємну допомогу з питань карних справ від 20 квітня 1959 р. // Бюллетень законодавства і юрид. практики України. – 1994. - №5. – стр.107.
Додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах, 1978р.( ратифіковані Законом України віл 16.01.1998 р., набули чинності для України 09.06.1998 р.) // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша) / Збірник документів (українською і російською мовами). — К.: Юрінком, 1996. — С. 1083 — 1094.
Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах (Страсбург, 8.11.2001 р.) // Матеріали міжнародного семінару Генеральної прокуратури України «Застосування міжнародних договорів: актуальні питання надання/отримання правової допомоги». — м. Черкаси, 22—23 вересня 2003 р.
Європейська конвенція про передачу кримінальних справ від 15 травня 1972 р. // Бюллетень законодавства і юрид. практики України. – 1994. - №5. – стр.119.
Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 р. // Офіційний вісник України. – 1998. - №13. – Ст. 325.
Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1975 р.
Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1978 р. (ратифіковані Законом України від 16.01.1998 р., набули чинності для України 09.06.1998 р.) // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша) / Збірник документів (українською і російською мовами). - К.: Юрінком, 1996. - С.1116 - 1130.
Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990р. (ратифікована Законом України 17.12.1997 р.; набула чинності для України 01.05.1998 р.).
Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом 1977 року (підписана від імені України 8.06.2000 р., ратифікована Законом України від 17.01.2002 р.).
Конвенция о правовой помощи и правових отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам (Кишинев, 07.10.2002 г.) // Матеріали міжнародного семінару Генеральної прокуратури України «Застосування міжнародних договорів: актуальні питання надання / отримання правової допомоги». — м. Черкаси, 22—23 вересня 2003 р.
Конвенція про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 р. // Бюллетень законодавства і юрид. практики України. – 1994. - №5. – стр.140.
Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних і психотропних засобів від 19.12.1988 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша) / Збірник документів (українською і російською мовами). - К.: Юрінком, 1996. - С. 244 - 284.
Конвенция о борьбе с торговлей людьми и експлуатации проституции третьими лицами от 21.03.1949 г. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша) / Збірник документів (українською і російською мовами). - К.: Юрінком, 1996. - С. 144-154.
Конвенция об уголовной ответственности за коррупцию от 27.01.1999 г. // Информационно-аналитический бюллетень Национального центрального бюро Интерпола в России, 1999. — № 1 (27). - С. 53-60 .
Конвенція про правову допомогу по цивільних, сімейних і кримінальних справах (заключена між державами-членами СНД) від 22 січня 1993 року // Бюллетень законодавства і юрид. практики України. – 1994. - №5. – стр.73.
Конвенція про правову допомогу та правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах (заключена між державами-членами СНД) від 7 жовтня 2002 року.
Стандартні мінімальні правила ООН відносно заходів, не зв’язаних із взяттям під варту (Токійські правила) // прийняті Резолюцієїю Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.90 р. №45/110.