Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя здійснюється виключно судами. Але щоб розмежувати повноваження різних ланок судової системи, а також окремих судів кожної ланки на здійснення правосуддя в конкретних кримінальних справах, необхідно звернутися за допомогою до правил про підсудність.
Підсудність – це сукупність юридичних ознак (властивостей) кримінального провадження, на основі яких кримінально-процесуальний закон визначає суд, що має право розглянути її і вирішити по суті повідомлення про підозру.
Чинне законодавство України встановлює такі види підсудності:
- родову, або предметну;
- територіальну, або місцеву;
- спеціальну;
- персональну;
- альтернативну;
- за зв’язком проваджень.
До ознак (властивостей), які характеризують і визначають підсудність, належать ознаки самого злочину (рід, характер), суб’єкт злочину, місце його вчинення та зв’язок кримінальних проваджень між собою, якщо їх декілька.
З метою забезпечення найбільш об’єктивного і повного розгляду провадження, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду в окремих випадках провадження може бути передана на розгляд суду за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків (ч.1 ст.38 КПК).
Суддя встановивши, що кримінальне провадження не підсудне даному суду, надсилає його за підсудністю, про що виносить постанову (ч.1 ст. 41 КПК).
При розв’язанні можливих колізій під час визначення підсудності в кримінально-процесуальному законодавстві України діє загальне правило – спори про підсудність не допускаються.
Попередній розгляд кримінального провадження здійснюється суддею одноособово з обов’язковою участю прокурора. При попередньому розгляді також можуть бути присутні учасники процесу, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
При попередньому розгляді провадження суддя з’ясовує наступні питання:
чи підсудне провадження суду, на розгляд якого воно надійшло;
чи немає підстав для закриття провадження або його зупинення;
чи складено обвинувальний акт відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу;
чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу і т.і.
До місцевого суду Київського району м. Харкова надійшло кримінальне провадження за підозрою Заболотного в шахрайстві, що завдало потерпілому значної шкоди (ч. 2 ст.190 КК). Під час попереднього розгляду провадження суддя вирішив, що злочинні дії Заболотний скоїв на території Дзержинського району і своєю постановою надіслав кримінальне провадження до місцевого суду Дзержинського району. Суддя місцевого Дзержинського районного суду ознайомився з матеріалами провадження і встановив, що злочин було скоєно на території Ленінського району.
Яке рішення повинен прийняти суддя?
2. Слідчий міліції заніс відомості до ЄРДС за фактом крадіжки товарів з автомагазину, що знаходиться у Київському районі м. Харкова. Під час слідства було встановлено, що злочин скоїли Вівчаренко та Митний, які працювали на авто підприємстві “Грандтранс”, та військовослужбовець строкової служби Черненко, який перебував у звільнені.
У який суд необхідно надіслати кримінальне провадження після закінчення досудового слідства?
3. Кримінальне провадження за підозрою Овчаренко у скоєні крадіжки державного майна надійшла до Комінтернівського районного суду м. Харкова. На цей момент було встановлено, що знаходячись на свободі після скоєння першого злочину, Овчаренко на території Московського району м. Харкова вчинив розбійний напад на приватного підприємця Волкова.
Ким і яким чином буде вирішено питання про підсудність вказаних кримінальних проваджень?
4. На дискотеці у м. Приморську Мелітопольського району Запорізької області, де під час канікул відпочивала група студентів Харківського автодорожнього інституту, місцевий житель Балкін вчинив бійку, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості студенту Бойко. Свідками події були п’ять студентів інституту та один місцевий житель. На момент закінчення досудового слідства у кримінальному провадженні потерпілий та свідки-студенти повернулись у Харків на навчання.
Визначте підсудність кримінального провадження.
5. Рокотов перед призовом на строкову службу до лав армії здійснив крадіжку із продуктового магазину у м. Вінниця. Коли було встановлено, ким скоєна крадіжка, та закінчено розслідування у кримінальному провадженні, Рокотов у складі військової частини знаходився у м. Львові.
Якому суду підсудне кримінальне провадження за підозрою Рокотова?
6. Під час розгляду у судовому засіданні кримінального провадження за підозрою, Дергачівський районний суд Харківської області встановив, що дане провадження підсудне Золочівському районному суду Харківської області.
Як належить поступити суду?
7. Під час попереднього розгляду у суді кримінального провадження за підозрою Руцького у скоєні хуліганства із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК) суддя встановив, що злочин Руцький скоїв разом з Деснянським, з яким пиячив. Але Деснянського до кримінальної відповідальності на досудовому слідстві не було притягнуто.
Яке рішення може прийняти суддя у такій ситуації?
8. У місцевому суді знаходиться кримінальне провадження за підозрою Роменка по ч. 2 ст. 342 КК (опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків), яке було призначене до попереднього розгляду суддею. До суду надійшла заява Роменка про те, що він знаходиться у лікарні з приводу лікування від алкоголізму, з’явитися до суду не може до закінчення лікування.
Яке рішення по такій заяві може прийняти суд?
9. До місцевого суду надійшло кримінальне провадження за підозрою Ткача за ч. 1 ст. 145 КК. Вивчаючи її, суддя прийшов до висновку, що розслідування проведено всебічно та повно, але дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 145 КК.
Як повинен поступити суддя?
Семінарське заняття: Судовий розгляд.
Навчальна мета заняття:
Під час заняття, слухачі магістратури повинні отримати знання, про судовий розгляд, межі судового розгляду та процедуру судового розгляду.
Час проведення: 0,5 годин.
Місце проведення: спеціалізована навчальна аудиторія.
1. Поняття, сутність і значення стадії судового розгляду.
2. Загальні положення судового розгляду у кримінальному провадженні.
3. Межі судового розгляду.
4. Процедура судового розгляду.
Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91). — С. 9—59.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар : у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін. , за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.
Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін.. ; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право, 2012.-768 с.
Азаров Ю. І. Кримінально-процесуальне право України : [навч. посіб.] / Азаров Ю. І., Заїка С. О., Фатхутдінов В. Г. — К. : Кутеп, 2008. — 430 с.
Бартовщук О. Судовий розгляд у розумні строки : мрії чи реальність / О. Бартовщук // Право України. — 2006. — № 7. — С. 46—51.
Бігун В. С. Філософія правосуддя (до постановки проблеми) / В. С. Бігун // Проблеми філософії права. — К., 2006/2007. — Т. 4/5. — С. 113—119.
Загурський О. Б. Судові дебати в кримінальному процесі : правові та психологічні проблеми : [монографія] / Загурський О. Б. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2005. — 208 с.
Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 688 с.
Кошинець В. В. Спеціальні психологічні знання в кримінальному процесі: теоретичні засади та практичні проблеми : [навч. посіб.] / В. В. Кошинець, В. Я. Марчак. — Чернівці : Рута, 2007. — 215 с.
Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/ : Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.
Нор В. Т. Судові витрати у кримінальному процесі України / В. Т. Нор, А. А. Павлишин ; Львів. Нац. ун- т ім. Івана Франка. — К. : Атіка, 2003. — 175 с.
Попелюшко В. Чи можливий справжній змагальний судовий розгляд в українському кримінальному процесі / В. Попелюшко // Право України. — 2006. — № 3. — С. 94—97.
Рогатюк І. В. Обвинувачення у кримінальному процесі України : [монографія] / Рогатюк І. В. — К. : Атіка, 2006. — 160 с.
На підставі вивченого нормативного матеріалу і рекомендованої літератури слухачі магістратури мають з’ясувати, що судовий розгляд – це основна і найважливіша, центральна стадія кримінального процесу. В цій стадії суд, здійснюючи правосуддя, розглядає і вирішує провадження по суті:
остаточно досліджує всі його істотні обставини;
перевіряє докази;
постановляє вирок, тобто процесуальний акт, яким обвинувачений визначається винним або невинним у вчиненні злочину.
Таким чином, судовий розгляд і вирішення провадження по суті є:
єдиним способом здійснення правосуддя;
одним з найважливіших засобів вирішення завдань кримінального судочинства;
ефективною гарантією прав і законних інтересів громадян.
Судовий розгляд здійснюється відповідно з загальними положеннями, які уявляють собою вимоги кримінального процесуального закону, які виражають найважливіші і типові властивості цієї стадії і проявляються протягом усього періоду її реалізації.
При підготовці до семінарського заняття слухачі магістратури мають з’ясувати, що судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції чітко визначений в законі і складається з наступних складових частин:
підготовча частина судового засідання;
судове слідство;
судові дебати;
останнє слово підсудного;
постановлення та проголошення вироку.
За цією темою пропонується проведення колоквіуму, до якого студенти мають підготувати реферати.
Теми рефератів і питань, що виносяться на обговорення
Завдання і значення стадії судового розгляду.
Склад суду першої інстанції, незалежність складу суду при розгляді кримінального провадження.
Змагальність і диспозитивність судового розгляду.
Участь прокурора у судовому розгляді.
Участь підсудного у судовому розгляді, його права і обов’язки, наслідки неявки.
Участь захисника у судовому розгляді, його права і обов’язки, наслідки неявки.
Участь потерпілого у судовому розгляді, його права і обов’язки. Підтримання потерпілим обвинувачення у випадках відмови державного обвинувача від обвинувачення.
Участь цивільного позивача і цивільного відповідача у судовому розгляді провадження.
Участь у судовому розгляді перекладача, спеціаліста, експерта. Їх права і обов’язки, наслідки неявки.
Межі судового розгляду. Підстави та порядок зміни обвинувачення в суді.
Рішення, які приймаються судом першої інстанції.
Протокол судового засідання, його зміст і значення. Фіксація судового процесу технічними засобами.
Підтримання порядку в залі судового засідання. Засоби, які застосовуються до осіб, які порушують порядок у судовому засіданні.
Реферат має бути виконаний у письмовій формі (об’єм не менше, ніж 2-3 друкованих аркуша, з посиланнями на використані джерела).
На колоквіумі слухачі магістратури докладають зміст реферату по обраній темі і відповідають на запитання присутніх.
При підготовці до семінарського заняття слухачі магістратури мають з’ясувати, що головною метою спрощеного провадження у кримінальному процесі є економія матеріальних затрат держави, часових затрат суддів, прокурорів та інших учасників кримінального судочинства. Цей вид провадження спрямований на підвищення оперативності і скорочення строків розгляду кримінальних проваджень про кримінальні проступки, які не є суспільно небезпечними, в суді першої інстанції. Законодавцем врахований накопичений із 2001 року досвід використання цього процесуального інституту ( ч.3 ст.299 КПК України 1960 року зі змінами 2001 року.)
Процесуальний порядок розгляду кримінальних проступків регламентований ст. 381КПК(Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків) та ст. 382КПК (Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.).
Провадження у суді присяжних регламентовано нормами параграфу 2 глави 30 КПК України(ст. ст.383-391).
Суд присяжних став новелою нашого кримінального процесу і реалізацією конституційного положення (ст. 124 Конституції) про участь народу у здійсненні правосуддя. Відповідно до ст. 383 КПК провадження судом присяжних здійснюється у відповідності із загальними правилами. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді і присяжні вирішують спільно.
Семінарське заняття: Провадження в суді апеляційної інстанції.
Навчальна мета заняття:
Під час заняття, слухачі магістратури повинні отримати знання, про провадження в суді апеляційної інстанції.
Час проведення: 0,5 годин.
Місце проведення: спеціалізована навчальна аудиторія.
Навчальні питання
1. Поняття та значення апеляційного провадження
2. Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень.
Література
Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. №254/96 // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст.141.
Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).
Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар : у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін. , за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.
Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін.. ; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право, 2012.-768 с.
Молдован А.В. Кримінальний процес України [текст]: навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник – К.: Центр учбової літератури, 2013 – 368 с.
Закон України „Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010 року // Офіційний вісник України вiд 30.07.2010 - 2010 р., / № 55/1 /, стор. 7, ст. 1900.
Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. - Х.: Право, 2010. - 608 с.
Вапнярчук В.В. Уголовный процесс Украины (в схемах и таблицах): Учеб. пособие / В.В. Вапнярчук. – Х.: Издатель ФЛ-П Вапнярчук, 2008. – 228 c.
Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України : навч. посібник / Є.Г. Коваленко, В.Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 712 c.
Кримінальний процес України: Підруч. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Ю.М.Грошевий, Т.М.Мірошниченко, Ю.В.Хоматов та ін.; За ред. Ю.М.Грошевого та В.М.Хотенця. – Х.: Право, 2000. – 494с.
Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К: Істина, 2005.- 456 с.
Лобойко Л.Н. Уголовно-процессуальное право: учеб. пособие / Л.Н. Лобойко. – Х. : Одиссей, 2007. – 672 c.
Костюченко О.Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України: Монографія / О.Ю. Костюченко. - К.: ВПЦ "Київський ун-т", 2006. - 182 c.
Маляренко В.Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах // Вісник Верховного Суду України, 2002. - №1. – С.42-55.
Маляренко В.Т. Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку // Вісник Верховного Суду України, 2002. - №2. – С.48-55.
Мірошников І.Ю. Судове слідство в апеляційній інстанції : монографія / І.Ю. Мірошников. - Х. : Право, 2007. - 192 c.
Питання застосування кримінально-процесуального законодавства // Кримінальне судочинство: Судова практика у кримінальних справах.- 2007.- № 1.-C. 42-52.
Теремецький В. Правова природа відкликання апеляції, поданої на вирок суду // Вісник прокуратури.- 2007.- № 9.-C. 66-74.
Теремецький В.І. Правові наслідки відмови від апеляції, поданої на вирок суду в кримінальному судочинстві України // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: Тези доп. та наук. повідомл. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів.- Х.: Нац. юрид. акад. України,2007.- C.252-255.
Тищенко О.І. Проблемні питання апеляційного оскарження рішення суду щодо застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою // Питання боротьби зі злочинністю. Вип.11. - Х: Кроссроуд,2006.- C.124-130.
Шевчук П.І. До питання створення та дії апеляційних судів в судовій системі України // Вісник Верховного Суду України. - 1998. - № 2.
Шевчук П.І. Інститут апеляції: досвід урегулювання в процесуальному законодавстві окремих пострадянських країн // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 4.