Материал: Народні методи навчання та їх класифікація

в) моделі форм і методів організації навчання.

г) моделі видів і форм організації навчання.

. Вперше сформулював принципи навчання.

а) Песталоцці В. Р.

б) Коменський Я. А.

в) М. Монтень

г) Ушинський К. Д. 6. Дидактика - це.

а) наука про навчання і освіту, їх цілях, змісті, методах, засобах, організації, досягнутих результатах:

б)мистецтво, «детоводческое майстерність».

в) впорядкована діяльність педагога з реалізації мети навчання.

г) система набутих у процесі навчання ЗУН і способів мислення.

. Навчання - це

а) упорядкування дидактичного процесу за визначеними критеріями, надання йому необхідної форми з метою найкращої реалізації поставленої мети.

б)наука про отримання освіти,

в) впорядкована взаємодія педагога з учнями, спрямована на досягнення поставленої мети.

г) категорія філософії, психології та педагогіки. 8. Форма організації навчання - це

а)Те, як організується процес навчання,

б)Те, де організується процес навчання.

в) те, навіщо організується процес навчання.

г) для кого організується процес навчання. 9. Тривалість стандартного уроку.

а) 40-45 хв.

б) 30 хв.

в) 90 хвилин.

г) 60 хвилин.

.Викладання і навчання - це

а) категорії навчання.

б) методи навчання. в) форми навчання.

г)кошти навчання.

. Педагогічні технології поділяються на:

а) общепредметные, предметні і модульні.

б) общепредметные, предметні, модульні і частнометодические. в)общепредметные і предметні.

г)предметні і модульні.

. Освіта - це

а) шлях досягнення мети і завдань навчання.

б) система набутих у процесі навчання ЗУН і способів мислення.

г) впорядкована взаємодія педагога з учнями, спрямована на досягнення поставленої мети. 13.Народна дидактика-це? а) вивчення історії;

б) етнопедагогіка; в) складова народної педагогіки; г)частина соціуму. 14.Досить ефективним методом у народній дидактиці є: а) діалог; б) «кнут та пряник»; в) ігнорування; г) евристична бесіда.

.Народна дидактика високо оцінює:

а)вміння говорити;

б)знання; в)народність;

г)відповідальність.

. Народна дидактика вчить…….?

а)слухати;

б)вчити;

в)розуміти;

г)виховувати.

. Народна педагогіка відображає і…..?

а)закономірності навчання;

б)методи навчання;

в)ступінь навчання;

г)класифікацію навчання.

.Доступність - це….?

а)не спрощеність і штучне полегшення навчання;

б)розуміння матеріалу;

в)поняття завдання;

г)своя відповідь.

.Навчання -це….

а)наполеглива праця, що вимагає долання труднощів;

б)додаток мудрості;

в)присутність на заняттях;

г)розуміння теми.

Відповіді до тесту:1-а;2-в;3-г;4-б;5-б;6-а;7-в;8-б;9-а;10-а;11-в;12-г;13-б;14-г;15-б;16-а;17-в;18-а;19-а.

.4 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

.5 Вислови видатних людей

Коли до моїх батьків нарешті дійшло, що мене викрали, вони не барилися ні хвилини і відразу ж здали мою кімнату.

(Вуді Ален)

Коли маєш справу з п'ятирічною дитиною, головна небезпека полягає в тому, що дуже незабаром сама починаєш говорити як п'ятирічна.

(Джин Керр)

Коли навкруги все дивно, ніщо не викликає подиву; це і є дитинство.

(Антуан де Ривароль)

Кому вона потрібна така дитина, вустами якої глаголить істина?

(Леонід Леонідов)

Ми занадто сильно любимо своїх дітей і занадто мало - своїх батьків.

(Альфред Конар)

(Владислав Гжегорчик)

Не дивно, що люди так жахливі, якщо їм доводиться починати життя дітьми.

(Кінгслі Еміс)

Небитка іграшка - це іграшка, якою дитина може розбити усі свої інші іграшки.

(Бейтс Каунті)

Першу половину життя нам отруюють батьки, другу - діти.

(Кларенс Дарроу)

У дітей гроші бувають частіше, ніж у батьків, тому що у дітей є батьки, а в батьків, як правило, батьків уже немає.

(Хенрік Ягодзинський)

У дітей немає ні минулого, ні майбутнього, зате, на відміну від нас,дорослих, вони вміють користуватися сьогоденням.

(Жан Лабрюйєр)

Учи своїх дітей мовчати. Говорити вони навчаться самі.

(Бенджамін Франклін)

Хлопчик кричить: "Не можна! Двоє на одного!" Хіба він не знає, що саме так і буде.

(Рамон Гомес де ла Сарна)

Цікаво: з кожним поколінням діти усе гірше, а батьки усе краще; звідси випливає, що з усе більш поганих дітей виростають усе більш гарні батьки.

(Веслав Брудзиньский)

Чесна дитина любить не тата й маму, а трубочки з кремом.

(Дон-Амінадо)

Чоловіки люблять жінок, жінки люблять дітей, діти люблять хом'ячків, хом'ячки нікого не люблять.

(Ейліс Еліс)

Шлюб - це багаторічна героїчна праця батька і матері, що піднімаюють на ноги своїх дітей.

(Джордж Бернард Шоу)

Юнак стає дорослим, коли він нарешті розуміє, що дорослих не існує.

(Жильбер Сесброн)

Якби тільки батьки могли собі уявити, як вони набридають своїм дітям!

(Джордж Бернард Шоу)

Якщо ви хочете навчити своїх дітей красти, змушуйте їх якомога подовше випрошувати усе, що ви їм даєте.

(Генрі Уілер Шоу)

Лагідністю завжди досягнемо більшого, ніж грубою силою. (Езоп)

Найгірше, чого може навчитися молодь, - це легковажність.

(Демокріт)

У присутності старших мовчати, мудрих слухати, старшим коритися, з рівними і меншими любов мати без лукавства.

(В.Мономах)

Старих шануй як батька, а молодших - як братів своїх.

(В.Мономах)

Освіта має бути істинною, повною, ясною та міцною.

(Я. Коменський)

Дайте дитинству дозріти в дітях.

(Д. Дідро)

Один батько важить більше, ніж сто вчителів.

(Д. Герберт)

Немає на землі гімну більш урочистого, ніж дитяче лепетання.

(В. Гюго)

Той, хто відкриває школу, закриває в'язницю.

(В. Гюго)

Народні

***

Малі діточки - що ясні зірочки: і світять, і тішать у темну ніченьку.

***

Діти - як квіти: поливай, то ростимуть.

***

Дітки плачуть, а в матері серце болить.

***

Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.

***

Не доспи, не доїж, а дитину потіш.

***

Великі діти - великі й клопоти.

***

Мала дитина - не виспишся, більша дитина - не наїсися, велика дитина - не вбережешся.

***

Умієш дітей родити - умій же їх вчити.

***

Любо й неньці, як дитина в честі.

***

Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.

***

Учи дітей не страшкою, а ласкою.

***

***

Не та мати, що народила, а та, що виховала й вигодувала

***

Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.

***

Батьків хліб не навчить, як треба жить.

***

Як батька покинеш, то й сам загинеш.

***

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

***

.6 Педагогічні ситуації

. Ви розпочинаєте урок у 8-му класі, але помічаєте, що учні не можуть зосередитися і постійно поглядають на одну з учениць. Ця учениця має дуже стурбований вигляд. Ваші намагання привернути увагу до матеріалів уроку нічого не змінюють. У класі чути перешіптування та смішки.

Якою буде ваша реакція?

Як ви вчините, що скажете?

Які біблійні принципи можуть допомогти вирішити цю ситуацію?

. Під час уроку в 5-му класі ви спостерігаєте таку картину: учень малює олівцем на портреті Шевченка в підручнику і, сміючись, показує сусіду по парті.

Що слід сказати хлопцю, на вашу думку?

Чи варто привертати увагу всього класу до вчинку цього учня? Аргументуйте відповідь.

Які біблійні принципи можуть допомогти у вирішенні ситуації?

. Батько однієї з учениць прийшов до школи в нетверезому стані й почав сваритися з вами (класним керівником) з приводу незадовільних оцінок його доньки. Учениця, згоряючи з сорому через батька, збирається піти з уроків, щоб не потрапляти нікому на очі, тоді як більшість її однокласників реагує на подію сміхом та зневажливими коментарями.

Які ваші дії?

Як вчинити згідно з християнськими нормами?

Напишіть, як би ви діяли в таких ситуаціях.

.7 Кросворд

По горизонталі:

. повторне (багаторазове) виконання розумової або практичної дії з метою оволодіння або підвищення його якості.

. термін, що вживається в педагогіці для характеристики результатів навчальної діяльності за заданим критерієм встановлення вимог; думка про обсяг і якість знань, умінь і навичок у того чи іншого учня або класу в цілому

. процес і результат становлення індивіда соціальною істотою

. гербарії, муляжі, макети, стенди, моделі в розрізі належать до засобам навчання ...

. показ посібників: плакатів, таблиць, карт

. Наявність знань і досвіду у педагога, необхідних для ефективної освітньої діяльності

. у педагогіці розуміється як способи спільної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на вирішення завдань навчання, дидактичних завдань.

По вертикалі:

. теорія навчання, теоретична і одночасно нормативно-прикладна галузь педагогічної науки. Виявляє закономірності засвоєння знань, умінь і навичок і формування переконань; визначає обсяг і структуру змісту освіти; удосконалює методи і організаційні форми навчання; вивчає виховує вплив навчального процесу на учнів

. оповідний виклад змісту

. це відображення людиною об'єктивної дійсності у формі фактів, уявлень, понять і законів науки

. повторне виконання розумових або практичних дій

. обсяг систематизованих знань, умінь, навичок, способів мислення, якими оволодів учень

. це спосіб переробки інформації з метою подальшого її використання самою особою

. послідовний виклад викладачем теми або проблеми

. метод навчання, який базується на наочному пред'явленні які навчаються динамічних зображень сюжетів, подій і явищ у цілому, у тому числі наукових процесів, дії систем і механізмів, а також окремих предметів - з метою їх вивчення, детального розгляду та обговорення.

. короткий виклад основних думок прочитаного

. здатність учня до засвоєння певного обсягу інформації та її використання в практичній діяльності

. спеціально організоване сприйняття досліджуваного об'єкта, процесу або явища в природних умовах.

. доцільно використовувати при самостійності мислення учнів

. вчитель шляхом постановки питань підводить учнів до розуміння нового матеріалу або перевіряє вивчений.

Висновки

Вперше термін «дидактика» з'явився у творі Яна Амоса Коменського «Велика дидактика», який стверджував, що дидактика - «це універсальне мистецтво навчання всього і всіх, і при тому вчити з надійним успіхом, так, щоб не могло бути невдач, щоб ні в учнів, ні в тих, хто вчить, не було нудьги, щоб навчання проходило з радістю, вчити ґрунтовно, не поверхнево, не для форми, а наближаючи учнів до істинної науки, вчити добрим правилам поведінки і глибокому благочестю».

Узагальнюючи багатство наявних дидактичних концепцій, слід виділити три: традиційну, педоцентріческую і сучасну систему дидактики. Кожна складається з ряду напрямів, педагогічних теорій. Поділ концепцій на три групи вироблено на основі того, як розуміється процес навчання - об'єкт і предмет дидактики. У традиційній системі навчання домінуючу роль грає викладання, діяльність вчителів. Її складають дидактичні концепції таких педагогів, як Я. Каменський, І. Песталоцці і особливо І. Гербарт і дидактика німецької класичної дидактики.

У педоцентріческой концепції головна роль у навчанні відводиться вченню - діяльності дитини В основі цього підходу лежить система Д. Дьюї, трудова школа Г. Кершенштейнера, В. Лая - теорії періоду реформ у педагогіці на початку XX століття .

Сучасна дидактична система виходить з того, що обидві сторони - викладання і навчання - складають процес навчання, а їх дидактичне ставлення в структурі цього процесу є предметом дидактики. Сучасну дидактичну концепцію створюють такі напрямки, як програмоване, проблемне навчання, розвивальне навчання (П. Гальперін, Л. Занков, В. Давидов), гуманістична психологія (К. Роджерс), когнітивна психологія (Дж. Брунер), педагогічна психологія, педагогіка співробітництва групи вчителів-новаторів 80-х рр.. в Росії. Коротко зупинимося на змістовній характеристиці названих концепцій.

Традиційну дидактичну систему пов'язують насамперед з ім'ям німецького вченого І.Ф. Гербарта, який обгрунтував систему навчання, яка використовується в Європі досі. Метою навчання, за Гербарт, є формування інтелектуальних умінь, уявлень, понять, теоретичних знань. Разом з тим Гербарт ввів принцип виховує навчання: організація навчання і весь порядок в навчальному закладі повинні формувати морально сильну особистість.

Навчання має носити виховує характер, пов'язувати знання з розвитком почуттів, волі, з тим, що сьогодні називають мотиваційно-потребностной сферою особистості.

Для досягнення зазначених цілей, згідно Герберту, процес навчання має будуватися за чотирма формальними східцях, які визначають його структуру. Ступень ясності: виділення матеріалу і поглиблене його розгляд. Ступень асоціації: зв'язок нового матеріалу з минулими знаннями. Ступінь системи: виявлення висновків, формулювання понять, законів. Ступень методу: розуміння теорій, застосування їх до нових явищ, ситуацій. Говорячи сучасною мовою, структуру навчання складають виклад, розуміння, узагальнення, застосування. Вони рекомендуються як обов'язкові, незалежно від рівня і предмета навчання. Логіка процесу навчання, таким чином, полягає в русі від подання матеріалу через пояснення до розуміння і узагальнення.

До початку XX століття ця система зазнала різкої критики за вербалізм, книжність, інтелектуалізм, відірваність від потреб та інтересів дитини до життя. Критика за те, що вона ставить на меті передачу готових знань, що не залучаючи учня в розумову активність, не сприяє розвитку мислення, за те, що вона авторитарна, пригнічує самостійність учня. Тому на початку XX століття народжуються нові підходи.

Серед них виділяється насамперед педоцентріческая дидактика. Її називають також прогрессівістской, реформаторської, навчанням через роблення. Її появу пов'язують з ім'ям американського педагога Д.Дьюи, роботи якого справили величезний вплив на західну школу, особливо американську. Назва "педоцентріческая" вона носить тому, що Д.Дьюи пропонував коштувати процес навчання, виходячи з потреб, інтересів і здібностей учня. Метою навчання повинен бути розвиток загальних і розумових здібностей, різноманітних умінь учнів. Педоцентризм є напрямом у педагогіці, яке розробляє проблеми навчання і виховання, виходячи виключно з особливостей воспитуемого. Педоцентріческая, реформаторська дидактика стала реакцією педагогів XX століття на гербартіанскую модель навчання. Прогресивні педагоги називали її "школою книжкової навчання", відірваною від світу, кого навчають, і протиставляли їй "школу праці життя".

Один їхніх західних вчених так образно висловив орієнтацію нової дидактики на особистість: дієслово "навчати" має два значення (навчати кого, навчати чого). Щоб "навчати Джона латині" - треба знати і Джона і латинь, а до недавнього часу вважалося, що для навчання треба знати тільки латинь.

На думку представників нової педагогіки, головною проблемою дидактики стала активізація учня в процесі навчання. Слід було зробити так, щоб навчання носила самостійний, природний, спонтанний характер. Для цього навчання потрібно будувати не як підношення, заучування і відтворення готових знань, а як відкриття. Отримання знань учнями в ході їх спонтанної діяльності. Звідси назва "навчання через роблення". Структура процесу навчання виглядає так: відчуття труднощі в процесі діяльності, формулювання проблеми і суті утруднення, висування і перевірка гіпотез щодо вирішення проблеми, висновки та нова діяльність у відповідності з отриманим знанням. Етапи процесу навчання відтворюють дослідницьке мислення, науковий пошук. Цей підхід спричинив за собою зміни у змісті, методах і організаційних формах навчання. Один із реформаторів, В.Ла, виділяв у процесі навчання три етапи: сприйняття, переробку, вираз.