Материал: Методика проведення занять з ознайомлення з українським одягом у старшій групі дошкільного навчального закладу

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Рівні

Діти

Високий рівень

2 дитини (10%)

Достатній рівень

4 дитина (20%)

Середній рівень

8 дітей (40%)

Низький рівень

6 дітей (30%)


Отримані дані будуть базовими для створення програми формуючого експерименту хід якого буде представлено у наступному підрозділі дослідження.

2.2 Методика проведення занять з ознайомлення з українським одягом у старшій групі ДНЗ

Заняття з ознайомлення дітей з народними іграшками, національним одягом, посудом, їжею, інтер'єром української хати краще проводити у спеціально обладнаній кімнаті - «Музей українського села». Обладнання цієї кімнаті обов'язково враховує специфіку регіону України. У кімнаті велика українська піч, оздоблена декоративним українським розписом. На печі - глиняні глечики, горщики. Вище - гарбузи. Поруч " мисник з національним посудом: макітри, миски, полумиски, кухлі, барильця, куманці і т. ін. На стінах - килими, рушники. На підлозі та лавах - домоткані килими. На старовинному ліжку - ліжники, вишиті подушки. Тут є бабусина скриня, прядка й мотовило, національний одяг, дитячі народні іграшки.

Дітям старшого дошкільного віку можна показати альбом українського одягу, ознайомити їх з регіональним одягом. Можна влаштувати виставки одягу у залі чи в музеї дошкільного закладу.

На думку Ушинського завдання вихователя організовувати також активну пізнавальну діяльність дітей, адже дитина потребує діяльності і стомлюється не від цієї діяльності, а від її одноманітності: «змусьте дитину сидіти, і вона дуже швидко втомиться; лежати - те саме; йти вона довго не зможе, не може довго ні говорити, ні співати…і найменше довго думати» [16, с. 101] А в діяльності дитина живе, пізнає, розвивається.

Засвоїти народознавчі знання дітям допоможуть «мандрівки» до українського села, краєзнавчого музею, вишивання рушників, ляльчиного одягу, серветок, виготовлення витинанок тощо. [2, с. 21-22]З метою формування у дітей знань про рідний край нами було підготовлено і проведено заняття з ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з українським одягом. Необхідною передумовою роботи була необхідність створення відповідної матеріальної та навчальної бази (добір та розробка ігор, конспектів занять, обладнання світлиці тощо). На підготовчому етапі роботи з дошкільниками основним завданням було підвищення інтересу дітей до українського національного костюма, його елементів та особливостей.

Нами комплексно використовувалися різноманітні форми роботи, методи та прийоми ознайомлення дітей з українським одягом, спрямовані на розвиток різнобічного інтересу дітей до знань про рідний край. Враховуючи те, що у дітей був переважно низький та середній рівень знань про національний одяг, працювали з усіма дошкільниками одночасно. Для більш успішних дітей планували складніші завдання.

Розпочинали роботу з дітьми із бесід про український одяг, його особливості. У бесідах ми стимулювали пізнавальну активність дітей, виховували у них прагнення до отримання нової, цікавої інформації. Запитання до дітей ставились так, щоб вони викликали інтерес до спілкування. Такі бесіди супроводжувались демонстраційним матеріалом (фотографії, твори декоративно-прикладного мистецтва, діафільми тощо). Дітям пропонувалось відповісти на ряд запитань, для того, щоб з’ясувати знання дітей про елементи національного одягу українців. Поступово стали читати вірші про елементи одягу.

Також на цьому етапі ми зацікавлювали дітей до вивчення національного вбрання за допомогою легенд. Наприклад, під час заняття ми використали легенду про мак, який є елементом українського віночка.

Також ми проводили заняття на такі теми: „Ой, хустино, хустиночко, мережана, шита...” , "Чудодійна сорочка" та інші. Також використовували дидактичні ігри. Наступним кроком у проведенні формуючої роботи з дошкільниками було їх ознайомлення із бабусиною світлицею. Ми організували екскурсію до «бабусиної світлиці».

Таким чином, проводячи формування у дітей знань про національний одяг нами використовувався комплекс впливів народознавчого змісту:

•образотворче мистецтво (вишиванка, писанка, ткацтво, різьба по дереву, елементи оздоблення національного одягу);

•музичне мистецтво (народна пісня, хоровод, гра, танець);

•художнє слово (вірші, пісні, заклички, примовки);

•усна народна творчість (приказки, прислів’я, загадки, прикмети, легенди, повір’я, бувальщини).

Про ефективність проведеної формуючої роботи з дітьми старшого дошкільного віку будемо судити з даних контрольного експерименту. Його хід та аналіз результатів обстеження дітей представлено у наступному підрозділі дослідження.

.3 Порівняльна характеристика рівнів обізнаності дітей старшого дошкільного віку із національним одягом

З метою виявлення динаміки знань дітей про національний одяг нами було проведено контрольне обстеження дітей. Подібно до констатуючого обстеження, проводились спостереження, ігри, бесіди, які дозволили виявити знання дітей проукраїнський національний одяг. Завдання були подібними до завдань констатувального експерименту. Розглянемо хід контрольного етапу експерименту.

Перший проведений дослід показав, що в деяких дітей показники значно покращилися порівняно з тими, що були на початку дослідження. Діти змогли вже не тільки назвати елементи одягу, що вони обрали, а й розповісти про них.

Таблиця 2.7 Рівні засвоєння дітьми назв українського національного одягу (жіночого, чоловічого, прикрас) та їх призначення.

Рівні

Діти

Високий

2 дитини (10%)

Достатній

4 дитини (20%)

Середній

10 дітей (50%)

Низький

4 дитини (20%)


Після проведення нами другого досліду, аналіз отриманих даних показав, що діти добре обізнані щодо характерних особливостей українського одягу і досить успішно відокремлюють елементи українського одягу від одягу Молдови та Росії. Результати виконання завдання були кращими ніж при констатувальному етапі.

Таблиця 2.8 Рівні засвоєння дітьми назв компонентів українського національного костюма на контрольному етапі експерименту

Рівні

Діти

Високий

2 дитини (10%)

Достатній

5 дітей (25%)

Середній

9 дітей (45%)

Низький

4 дитини (20%)


Аналізуючи виконання дітьми третього завдання ми помітили, що більшість дітей проявляє стійкий інтерес до предметів українського вбрання та їх призначення. Дошкільники знають назви та призначення українського одягу, розповідають про український народний костюм, загадують загадки про віночок, сорочку, прикраси та ін. Беруть активну участь у бесіді.

Узагальнені дані спостереження за виконанням дітьми старшого дошкільного віку завдання 3 представлені у таблиці.

Таблиця 2.9 Знання, ціннісні орієнтації та емоційні прояви у дітей старшого дошкільного віку на контрольному етапі експерименту

Рівні

Діти

Високий

2 дітей (20%)

Достатній

4 дітей (10%)

Середній

10 дітей (50%)

Низький

4 дитини (20%)


Таким чином, було проведено виявлення рівня сформованості уявлень дітей старшого дошкільного віку про рідний край на контрольному етапі експерименту.

Шляхом обліку середнього арифметичного отримаємо загальні дані про уявлення старших дошкільників про рідний край. Отримані дані представлено в таблиці.

Таблиця 2.10 Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край на контрольному етапі експерименту

Рівні

Діти

Високий

2 дітей (20%)

Достатній

4 дітей (20%)

Середній

10 дітей (45%)

Низький

4 дітей (20%)


Отримані дані дають змогу представити динаміку сформованості знань старших дошкільників про український національний одяг.

Рис. 1 Динаміка рівнів знань про український одяг дітей старшого дошкільного віку.

Дані діаграми дозволяють зробити висновок про правильність висунутої гіпотези дослідження, про те, що ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з національним одягом буде ефективним за умови:

•емоційно-виразного спілкування вихователя з дітьми, яке допомагає викликати інтерес, глибше осмислити матеріал, сформувати громадянські почуття;

•систематичного, послідовного стимулювання і підтримання дитячої допитливості та уміння спостерігати за допомогою широкого спектра методів, прийомів, засобів та форм організації дітей;

•організації відповідного середовища і залучення до роботи вихователя з ознайомлення дітей з українським вбранням батьків та інших дорослих.

За результатами проведеного нами дослідження, ми можемо зробити висновок про те, що за умови правильної організації навчально-виховної роботи, правильного підбору народознавчого матеріалу (за краєзнавчим принципом), використання відповідних віку дітей методів і прийомів роботи, діти матимуть достатній рівень сформованості знань про український національний одяг.

Важливу роль у формуванні цієї обізнаності відіграє вихователь, який повинен вміти планувати свою діяльність, створювати відповідну матеріальну та навчальну бази (добір та розробка ігор, конспектів занять, обладнання світлиці тощо) для реалізації дидактичних цілей і завдань з ознайомлення старших дошкільників з національним одягом.

Висновки

Організація роботи по ознайомленню дошкільників з українським національним вбранням здійснюється як вирішення завдань Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Робота здійснюється як комплексне розв’язання пізнавальних, навчальних, виховних та мовленнєвих завдань. У процесі вирішення завдань по ознайомленню з одягом українців вихователь має змогу:

•розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якомога глибше пізнати свій народ, свої національні корені;

•формувати стійкий інтерес до народознавчого матеріалу, бажання пізнати його глибше, навчити використовувати свої знання у побуті, власному дитячому житті, запам’ятовувати вірші, прислів’я, приказки;

•прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов’язані з народними ремеслами. Вчити малюків вишивати, витинати, розписувати за українськими мотивами писанки, іграшки, посуд; виготовляти різні вироби (іграшки, глиняний посуд, витинанки, аплікації тощо).

Організовуючи роботу по ознайомленню з українським національним одягом вихователь використовує широке коло організаційних форм (заняття, бесіди, зустрічі, ігри, виставки, конкурси, свята, розваги, цільові прогулянки, екскурсії, походи та ін.), методів (наочні, словесні, практичні та ігрові та ін.) та прийомів (сюрпризний момент, ігрові прийоми, використання фольклору, розглядання, розповідь та ін.) роботи з дітьми.

У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено критерії знань дітей старшого дошкільного віку про національний одяг (уявлення дітей про національний одяг; емоційні переживання; ціннісні ставлення дітей, знання про особливості одягу українців, чоловіче, жіноче, святкове та традиційне вбрання), на їх основі охарактеризовано три рівні розвитку. На основі роботи з науковою літературою було сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, згідно яких та з урахуванням прочитаної літератури було визначено методику проведення педагогічного експерименту, який передбачав: виявлення рівнів сформованості знань старших дошкільників про український одяг у констатуючому експерименті; використання різноманітних шляхів ознайомлення дітей з національним одягом у формуючому експерименті; виявлення динаміки рівнів знань про українське вбрання дітей старшого дошкільного віку у контрольному експерименті.

Результати проведеної експериментальної роботи із старшими дошкільниками дозволяють сформулювати ряд загальних психолого-педагогічних рекомендацій для вихователів дитячих садків, спрямованих на організацію ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з національним вбранням у сучасному дошкільному навчальному закладі. Про результативність проведеної роботи ми судили з даних контрольного експерименту. Основні положення рекомендацій можуть бути сформульовані таким чином: 1.Ознайомлення дітей з українським вбранням у дошкільному навчальному закладі є цілісною системою різноманітної роботи, де переплітаються спеціально організовані заняття з дітьми (ознайомлення з довкіллям, музичні, ознайомлення з природою, ознайомлення з творами мистецтва тощо), читання художньої літератури, бесіди, екскурсії та заочні подорожі, цільові прогулянки та багато інших форм роботи з дошкільниками. Розпочинати роботу потрібно з молодшого дошкільного віку. Прості знання в цьому віці є інтелектуальною основою для формування у дітей четвертого року життя найдоступнішої сукупності уявлень про національний одяг, об’єднаних існуючими зв’язками і залежностями між географічним розташуванням і природою населеного пункту, де живе дитина, природою й особливостями праці дорослих, засобів зв’язку тощо.

.Починаючи з четвертого року життя значно розширюється кругозір дитини, розвиваються пізнавальні інтереси. Обсяг інформації, яку дитина одержує з різних джерел, інтенсивно формує допитливість і спостережливість. Завдання вихователя полягає в тому, щоб систематично і послідовно стимулювати й підтримувати ці процеси, поглиблювати і розвивати їх. Особливістю краєзнавчих уявлень є універсальність і необмежена варіативність використання, починаючи з ІІ молодшої групи.

.До роботи з ознайомлення дітей з національним одягом необхідно залучати батьків та найближчих родичів дитини. Емоційне спілкування вихователя і батьків, бабусі та дідуся з дітьми як напередодні занять, свят, так і у повсякденному житті допомагає викликати і підтримувати інтерес до його змісту, глибше осмислити повідомлюваний матеріал, зробити морально-етичні висновки і визначитись у ставленні до нього і почуттів. Робота вихователя з дітьми та їхніми батьками особливо впливає на творчу атмосферу перед заняттями, святами, справляє глибокі враження, бентежить душі дітей і дорослих таємністю оберегів та їхньою магічною силою, привносить відчуття радості за дотримання народних традицій у їх повному обсязі. Дошкільники збагачуються знаннями народних традицій, у них формується повага до предків, їх життя, історична пам’ять.

.Бажано обладнати в кожній групі спеціальний куточок, де будуть і ляльки, одягнені в національні костюми, і народні українські іграшки, фотографії пам’яток рідного міста та столиці, державні символи України, український посуд і т. ін.

.Українська світлиця допоможе поглибити знання дітей про предмети українського національного побуту: ковдру, рядно, хідники, скриню, вишивані подушки та ін. Адже все це несе дітям доступні знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній побут, мистецтво, життя загалом. Це є тією ниточкою, яка з’єднує дитину з історією її Батьківщини.