Материал: Методика проведення занять з ознайомлення з українським одягом у старшій групі дошкільного навчального закладу
Дослідивши психолого-педагогічну літературу, ми дійшли висновку, що ознайомлення дітей дошкільного віку з національним українським одягом є ефективним засобом національного виховання. Таким чином діти більше дізнаються про культуру і звичаї свого народу, в них виховується почуття любові до батьківщини, до рідного краю, почуття гордості за свою націю.
Організовуючи роботу з ознайомлення з українським одягом, вихователі повинні в комплексі розв’язувати пізнавальні, навчальні, розвивальні, виховні та мовленнєві завдання і подавати на заняттях народознавчий матеріал керуючись регіональним принципом, так як діти не в змозі оволодіти такими обширними знаннями про український одяг усіх регіонів України, адже кожен має свої особливості, назви, вигляд. Діти повинні знати (впізнавати, розрізняти) національний (традиційний та регіональний) одяг, взуття.
У дошкільному закладі матеріали з українського
народознавства використовуються на заняттях з ознайомлення дітей з явищами
навколишнього світу, рідної природи, з художньої літератури, образотворчої
діяльності, на музичних заняттях. Ці заняття можуть бути різних типів
(фронтальні, групові). Це також можуть бути екскурсії, екскурсії-огляди,
мандрівки, спостереження ігри.
Розділ ІІ. Методика проведення занять з ознайомлення з українським одягом у старшій групі ДНЗ
народознавчий дошкільний український одяг
2.1 Характеристика рівнів обізнаності дітей
старшого дошкільного віку із національним одягом
На сучасному етапі неможливо говорити про ефективність будь-якої роботи, не спираючись на якісні та кількісні показники, виражені в цифрах. Вивчення та аналіз праць науковців з питань ознайомлення дітей дошкільного віку з національним одягом дозволили визначитися з основними теоретичними поняттями, педагогічними умовами, методами, прийомами та організаційними формами роботи з дітьми. Перед нами постало практичне завдання перевірки шляхів ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з українським одягом. З цією метою було організовано педагогічний експеримент, який пройшов три етапи (констатуючий, формуючий та контрольний). Розглянемо методику проведення констатувального етапу дослідження. Педагогічний експеримент проходив у дошкільному навчальному закладі № 134 «Журавлик» м. Миколаїв. Всього в експерименті взяло участь 20 дітей старшого дошкільного віку.
Метою констатувального етапу було визначення характеристики рівнів обізнаності дітей старшого дошкільного віку з національним одягом.
У зв’язку з метою стало необхідним виконати такі експериментальні завдання:
.Виявити критерії, показники та рівні розвитку в дітей старшого дошкільного віку уявлень про національний одяг (традиційний та регіональний), їх емоційних та ціннісних орієнтацій.
.Дібрати діагностичні завдання для констатуючого обстеження дітей старшого дошкільного віку.
.Здійснити аналіз отриманих результатів, отриманих у процесі обстеження дітей.
Оцінювання рівня сформованості ставлення дітей
до національного вбрання українців відбувалось за критеріями та показниками,
які дозволили дати характеристику трьом умовним рівням (Таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 Критерії, показники та рівні сформованості знань дітей про український одяг
|
Рівні |
Критерії та показники |
||
|
|
уявлення |
емоційні переживання та ціннісні ставлення |
мовлення |
|
Високий |
Діти можуть розкрити значення поняття «національний одяг», впізнають, називають елементи національного жіночого та чоловічого одягу (традиційного та регіонального), з чого він зроблений, його особливості вміють його, розрізняти. |
Дитина усвідомлює свою приналежність до української нації, любить своїх пращурів, з емоційним піднесенням сприймає уроки з народознавства. Дитині подобається український національний одяг, побут українців, обряди та свята. Вона демонструє шанобливе ставлення до культурної спадщини нашого народу, його національної специфіки. |
Дитина знає назви одягу, може розповісти про національні особливості одягу українців, про буденний та святковий, жіночий та чоловічий одяг, їх відмінності. Має багатий словниковий запас слів. |
|
Достатній |
Діти можуть розкрити значення поняття «національний одяг», впізнають, називають елементи національного жіночого та чоловічого одягу (традиційного та регіонального), вміють його, розрізняти. |
Усвідомлює свою приналежність до української нації, любить своїх пращурів, з емоційним піднесенням сприймає уроки з народознавства. Дитині подобається український національний одяг, побут українців, обряди та свята. Виявляє стійкий інтерес до народознавчих занять. |
Знає назви одягу, може розповісти про національні особливості одягу українців, про буденний та святковий, жіночий та чоловічий одяг, їх відмінності. Має багатий словниковий запас слів. |
|
Середній |
За допомогою запитань діти можуть розповісти про національний одяг українців, відмінності жіночого і чоловічого одягу. Називають окремі ознаки національного одягу, але не завжди вони є правильними. |
Діти люблять, цінують свою батьківщину, усвідомлюють себе українцями, з цікавістю ставляться до уроків з ознайомлення з українським одягом, виявляють бажання носити елементи українського одягу. Діти цікавляться та самостійно розповідають про предмети народного одягу, їх виготовлення та призначення. Виявляють захоплення розповіддю дорослого. |
Знає назви одягу, призначення і назви елементів українського костюму, охоче розповідають про національний одяг українців. |
|
Низький |
Діти не можуть розкрити значення поняття «національний одяг», потребують постійної допомоги дорослого, навідних запитань, прикладів, пояснення. Дошкільники не знають особливостей українського одягу, назв елементів костюму. Під час організації їх діяльності дорослим не виділяють етнічного походження одягу, взуття, прикрас тощо. |
Із зацікавленням слідкують за дорослим. Участь в діяльності приймають лише на його запрошення. Не сміливі, не виявляють ініціативу. |
Потребують підказок з боку дорослого, щоб розкрити зв’язки між окремими подіями життя та українськими народними звичаями, традиціями тощо. Мають труднощі у розрізненні елементів одягу (чоловічий або жіночий, святковий чи буденний). |
Розглянемо хід діагностування.
Завдання №1
Тема: Український національний одяг.
Методика: «Добери потрібні речі».
Мета: з’ясувати рівень засвоєння дітьми назв українського національного одягу (жіночого, чоловічого, прикрас).
Перед дитиною було розкладено картинки:
· 10 картинок із зображенням жіночого одягу: спідниця, сорочка-вишиванка, плахта, запаска, сап’янці, корсетка, свита, сукня, фартух, кожух;
· 10 картинок із зображенням чоловічого одягу: жупан, сердак, корзно, штани, шаровари, сорочка-вишиванка, пасок, жилет, черес;
· головні убори жіночі: вінок, очіпок, хустка, намітка, півка, артиця, шапочка з напуском, шапочка-карабуля, плат, шапочка-кораблик;
· головні убори чоловічи: кучма, бриль, крисень, капелюх, картуз, ковтак-мурмолка, плетений капелюх, шапка-клепань, шапка-клесаня, капелюшок-кресаня;
· жіночі прикраси: намисто, коралі, лискавки, уплітка, склянка, чердан, тобівка, серпанок, стрічка, дукачі.
Дітям по черзі пропонувалося завдання: «Добери
10 картинок із зображенням жіночого одягу (потім чоловічого, прикрас і т. ін.)»
Всього 50 картинок. Дії та відповіді дітей було записано нами до протоколу.
Таблиця 2.2 Протокол досліду
|
Ім’я та прізвище |
Кі-сть відбір. картинок |
Правильно |
Неправильно |
Кв |
Рівень |
||
|
|
|
відібрано |
названо |
відібрано |
названо |
|
|
|
1. Саміцька Діана |
45 |
30 |
25 |
15 |
20 |
0,6 |
Низький |
|
2. Танцуріна Ліза |
50 |
40 |
35 |
10 |
15 |
0,8 |
Середній |
|
3. Тищук Олексій |
48 |
39 |
30 |
9 |
18 |
0,8 |
Середній |
|
4. Хмельов Олександр |
42 |
28 |
26 |
14 |
16 |
0,6 |
Низький |
|
5. Манцевич Ганна |
50 |
44 |
40 |
6 |
10 |
0,9 |
Достатній |
|
6. Задорож-няя Анастасія |
46 |
33 |
25 |
13 |
21 |
0,7 |
Низький |
|
7. Ткаченко Дмитро |
50 |
49 |
45 |
1 |
6 |
1,0 |
Високий |
|
8. Коваленко Максим |
50 |
45 |
40 |
7 |
10 |
0,9 |
Високий |
|
9. Орлова Євгекнія |
47 |
36 |
35 |
11 |
12 |
0,7 |
Середній |
|
10. Гордеєв Володимир |
45 |
25 |
24 |
20 |
21 |
0,5 |
Низький |
|
11. Васильєв Олексій |
47 |
42 |
40 |
5 |
7 |
0,9 |
Достатній |
|
12. Балоглан Наталя |
46 |
34 |
28 |
12 |
18 |
0,7 |
Середній |
|
13. Агафонов Костянтин |
49 |
37 |
30 |
12 |
19 |
0,7 |
Середній |
|
14. Мороз Діана |
40 |
22 |
10 |
18 |
30 |
0,5 |
Низький |
|
15. Павлова Крістіна |
48 |
35 |
30 |
13 |
18 |
0,7 |
Середній |
|
16. Поліщук Дмитро |
50 |
37 |
28 |
13 |
22 |
0,7 |
Середній |
|
17. Тетеріна Ліза |
50 |
41 |
35 |
9 |
21 |
0,8 |
Середній |
|
18. Чупріков Олександр |
48 |
39 |
30 |
9 |
18 |
0,8 |
Середній |
|
19. Янборісова Яна |
49 |
43 |
38 |
6 |
11 |
0,8 |
Достатній |
|
20. Казарян Мігран |
50 |
45 |
32 |
5 |
18 |
0,9 |
Достатній |
Статистичне обчислення проводили за формулою
Кв = 
,
де Кв - коефіцієнт впізнавання; а - кількість правильно відібраних картинок; n - загальна кількість відібраних картинок.
Задовільне значення Кв лише вище 0,7.
Показники: нижче 0,7 - низький, 0,7-0,8 - середній, 0,8-0,9 - достатній, 0,9-1,0 - високий.
Проведений дослід показав, що із
20-ти дітей - двоє мають високий рівень (Ткаченко Дмитро, Коваленко Максим);
четверо (Манцевич Ганна, Васильєв Олексій, Янборісова Яна, Казарян Мігран)
мають достатній рівень; дев’ятеро мають середній рівень (Тищук Олексій,
Танцуріна Ліза, Орлова Євгенія та ін.) і п’ятеро (Саміцька Діана, Задорожняя
Настя, Хмельов Олесандр, Гордеєв Володимир, Мороз Діана) мають низький рівень
сформованості знань про український одяг.
Таблиця 2.3 Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про назви українського одягу на констатуючому етапі експерименту
|
Рівні |
Діти |
|
Високий |
2 дітей (10%) |
|
Достатній |
4 дитини (20%) |
|
Середній |
9 дітей (45%) |
|
Низький |
5 дітей (25%) |
Завдання №2
Методика: «Одягни дітей в український національний костюм».
Мета: з’ясувати засвоєння дітьми назв компонентів українського національного костюма.
Матеріал: зображені на картинках український, молдавський та російський національні костюми: хлопчик та дівчинка (вирізані з картону).
Хід досліду
Дитині пропонувалося одягнути
хлопчика й дівчинку в національний український костюм. Для цього дитині
спочатку необхідно було дібрати всі його компоненти. Дані заносилися до
протоколу, подібного тому, що ми навели вище Результати виконання обчислювались
нами за формулою:
К = 
,
де К - коефіцієнт впізнавання елементів українського костюма; m - кількість правильно відібраних предметів; n - усі компоненти костюма.
Показники нижче 0,7 - низький,
0,7-0,8 - середній, 0,8-0,9 - достатній, 0,9-1,0 - високий.
Таблиця 2.4 Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про назви українського одягу та його призначення на констатуючому етапі експерименту.
|
Рівні |
Діти |
|
Високий |
2 дітей (10%) |
|
Достатній |
4 дитини (20%) |
|
Середній |
8 дітей (40%) |
|
Низький |
6 дітей (30%) |
Завдання №3 Методика «Бабусина скриня»
Мета: запам’ятовування назв українського одягу та розповідь про нього.
Матеріал: іграшкова скринька, одяг: сукня, спідниця, пасок, вінок, хустка, вишиванка, намисто, чоботи, кожух, шаровари, пояс, шапка-бирка.
Вихователька привертає увагу дітей до чарівної скрині. Звідкіля вона? Хто ж це нам її прислав? (Діти з вихователькою відкривають скриню. Дитина дістає із скрині лист. Вихователька читає лист.).
Ой, діти, це лист і скриня від бабусі Мелани. Послухайте, що вона нам пише. “Добрий день, люба малеча! Пише вам бабуся Мелана з далекого українського села Новоукраїнка. Я знаю, що ви дуже гарні діти і надсилаю вам свою скриню з українським одягом.
Ви розгляньте його і скажіть, як він називається, коли його одягають, хто його одягає? А ще я вам надсилаю декілька загадок про одяг, відгадайте їх. А може, ви і самі знаєте загадки про одяг, то загадайте їх один одному. До побачення, мої любі. Ваша бабуся Мелана. Діти розглядають одяг, розповідають про нього.
Аналізуючи виконання дітьми цього завдання ми помітили, що більшість дітей не проявляло стійкого інтересу до предметів українського костюму та їх призначення. Дошкільники швидко відволікалися, заважали розглядати іншим дітям, починали бавитися. Частина дітей за допомогою допоміжних запитань змогли дещо розповісти.
Але розповіді дітей були бідними, дошкільники не правильно називають деталі українського одягу, користуються сучасними словами для називання українського посуду, мало знають про призначення окремих предметів посуду у світлиці. Отже, загальні знання дітей не виявилися високими.
Узагальнені дані спостереження за
використанням дітьми старшого дошкільного віку завдання 3 представлені у
таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Знання, ціннісні орієнтації та емоційні прояви у дітей старшого дошкільного віку на констатуючому етапі експерименту
|
Рівні |
Діти |
|
|
Високий |
3 дитини (15%) |
|
|
Достатній |
4 дитина (20%) |
|
|
Середній |
7 дітей (35%) |
6 дітей (30%) |
Таким чином, було проведено виявлення рівня сформованості уявлень дітей старшого дошкільного віку про український національний одяг на констатуючому етапі експерименту.
Як свідчить аналіз отриманих даних дошкільники мають обмежений запас знань про національний костюм українців. Як правило, діти мають обмежений запас знань про особливості елементів українського одягу. Дошкільникам важко розповісти про одяг. Також дітям важко зорієнтуватися у назвах предметів, розміщених в українській світлиці. Зовсім не називають діти українського народного одягу. Знають тільки про віночок та шаровари і сорочку. Звичайно, що така ситуація в групі дітей потребувала серйозної роботи з боку вихователя, планування заходів, спрямованих на ознайомлення дошкільників з національним вбранням.
Шляхом обліку середнього
арифметичного отримаємо загальні дані про уявлення старших дошкільників про
одяг. Отримані дані представлено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край на констатуючому етапі експерименту