Для формування комунікативної компетенції учнів під час вивчення простого речення в школі пропонуємо використати систему вправ Т. Гнаткович. Можна виділити такі типологічні групи синтаксичних вправ: аналітичні вправи - ті, що спираються на аналітико-дослідницьке осягнення різнорідного синтаксичного матеріалу й передбачають виконання комплексних узагальнюваних завдань із синтаксичними одиницями; продуктивно-репродуктивні - ті, що передбачають здійснення аналізу, корекції та трансформації синтаксичних одиниць (заміна невиправданого слововживання, усунення стилістичних і логіко-смислових недоречностей в простому реченні); творчо-конструктивні - ті, які передбачають виконання завдань на доповнення або побудову власних висловлювань з використанням виучуваних синтаксичних одиниць (зіставлення, відновлення, конструювання, реконструювання, самостійна побудова синтаксичних одиниць).
Аналітичні вправи
Вправа 1. Прочитайте речення, визначте, яке речення є простим. Підкресліть головні та другорядні члени речення в ньому. Зробіть синтаксичний розбір простого речення.
. Навіщо мені весна, коли твої очі - проліски?
. Золотожари літня ніч губила, і матіола мліла запашна.
. Зігрій мене, бо осінь за вікном про себе тихим сумом сповістила.
. То все було в весняній круговерті, у юності щасливому гнізді.
. А вже весна, і знову серця щем, і знов надія мертва оживає.
Вправа 2. Прочитайте речення. Визначте, яке з поданих речень є односкладним. Зробіть синтаксичний розбір односкладного речення.
А) Мораль - в піску зарита.
Б) Я - не мудрець, я лиш поет.
В) За обрієм наші найпотаємніші мрії.
Г) Весна - художник дуже знаменитий.
Д) Не даруйте жовті тюльпани - квіти розлуки.
Вправа 3. Знайдіть серед поданих нижче речень двоскладне. Поясніть розділові знаки (якщо вони є). Підкресліть головні та другорядні члени речення.
А) П'єм дикого ячменю буйний солод.
Б) Струшую роси - свідків сходу сонця.
В) Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.
Г) Навколо буйний цвіт чорнобривців.
Д) Люблю яскраві маки і волошки.
Вправа 4. Знайдіть однорідні члени. Визначте, якими членами речення вони є і як виражений зв'язок між ними. Поясніть наявність або відсутність розділових знаків при однорідних членах.
І. 1. У селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями (С. Васильченко). 2. Крижина добра, важка, товста, міцна (В. Винниченко). 3. Я весь час тремтів від напруження, від утоми, від переляку (В. Нестайко). 4. В борозні, у зерні, у колоссі я батьківський слід пізнаю (М. Сингаївський). 5. Музика лине в глибину небес плавно, велично, гармонійно (Я. Гримайло). 6. Тут будуються не притулки якісь, а будинки (М. Коцюбинський). 7. Ніч темна, але тиха (І. Нечуй-Левицький). 8. Сама б учила, так не знала (Т. Шевченко). 9. Усмішка гостра, а однак сумна (Леся Українка). 10. Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко). 11. В піснях і труд, і даль походу, і жаль, і усміх, і любов, і гнів великого народу, і за народ пролита кров (М. Рильський). 12. Чорніє поле, і гай, і гори... (Т. Шевченко). 13. З-поміж верб, та груш, та яворини чорні стріхи глипають, нагнувшись (І. Франко). 14. Лиш кілька стригунців не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою (М. Рильський).. 1. Наука вимагає жертв і великої любові (О. Копиленко). 2. Тут небо синє й сині очі у затурбованих людей (Б. Антонич). З. На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості (М. Коцюбинський). 4. Почепив на дротинці казанок із водою і вари собі куліш, галушки чи кашу (Г. Тютюнник). 5. Село купається в теплі, сонці, мідному передзвоні та веселому співі веснянок (М. Стельмах). 6. Сядем тут, відпочинемо, друже, розіславши на камінь шинель (Остап Вишня). 7. Дідько не дідько, людей таких рідко (Народна творчість). 8. Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Т. Шевченко). 9. Вона стояла ні жива ні мертва (І. Нечуй-Левицький). 10. Він стояв ні в сих ні в тих (Л. Костенко).
Вправа 5. Знайдіть відокремлені й невідокремлені узгоджені означення, поясніть розділові знаки при них.
. То був тендітний, бліденький підліток, мало схожий на сільських хлопчаків (В. Земляк). 2. Він продовжував із Савкою свою розмову, образливу і гірку для нас (О. Довженко). 3. Цвіте земля, задивлена в свободу (Л. Костенко). 4. Жнива щороку мали свою пору, освячену святами, овіяну піснями (У. Самчук). 5. Мирослава обтерла сльози зі своїх очей і повним любові поглядом глянула на Максима (І. Франко).
Вправа 6. Знайдіть відокремлені обставини і виділіть їх комами.
. Бійці сиділи деякий час задумавшись. 2. У цих міжгір'ях особливо вночі дуже легко було заблудитись. 3. Міст перегорівши з гуркотом повалився в воду. 4. Незважаючи на таку рань було зовсім тепло (О. Гончар). 5. Та сказано йому, що князь приймає тільки почавши од дванадцятої години (І. Нечуй-Левицький). 6. А Чіпка наперекір світові й людям якийсь веселий, радий (Панас Мирний). 7. Микола замість панського лану вийшов на своє поле (І. Нечуй-Левицький). 8. Захід погас не розгорівшись (О.Донченко).
Вправа 7. Знайдіть вставні слова, виділіть їх комами.
. Мабуть то й буде ідеальне суспільство майбутнього (О. Гончар). 2. Не можна кажуть людині помолодшати… (О. Гончар). 3. Всяке трапитись може на довгім віку (О. Підсуха). 4. Ти мене, кохана, проведеш до поля я піду - і може більше не прийду (М. Рильський). 5. Невже і справді неминучість є у чергуванні радості і лиха (Л. Первомайський). 6. Справді краще в ріднім краю хоч і кості положить…(І. Франко). 7. Здається гори перевертав би й не чув втоми (М. Коцюбинський).
Вправа 8. Знайдіть звертання, поясніть розділові знаки при них.
. Що, братику, посієш, те й пожнеш (Л. Глібов). 2. Любая, милая, чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай? (П. Тичина) 3, Куди ти мчиш, куди летиш, моїх поривів птице рання? (А. Малишко) 4, Яка ж гірка, о Господи, ця чаша (М. Зеров). 5, Ой хлопче, хлопче, ти в одчаю красі нестямній в очі глянь! (Б.-І. Антонич) 6. Розцвітай ти, веснонько красна, духом творчості все онови (П. Грабовськии). 7. Брат ти мій, яка холоднеча! (Панас Мирний)
Вправа 9. Визначте, які з поданих речень є двоскладними, а які - односкладними (означено-особовими чи неозначено-особовими). Відповідь обґрунтуйте.
. Краю рідний, цвіти, як Малишковий гай, і шуми яворинням розлогим (О. Довгоп'ят). 2. Посадили над козаком явір та ялину (Т. Шевченко). 3. Не дай мені напитися журби й душі замерзнуть від морозу (О. Довгоп'ят). 4. І спішимо. І не встигаєм світ вихопити з-під меча (М. Боровко). 5. Стояв би тут і слухав дотемна невгавний вітру спів... (В. Мисик). 6. А вві сні бачив сонце, і поле безмежне, і стежки без краю в достиглих хлібах (Ю. Збанацький).
Вправа 10. Записати речення. Вказати, чим виражений присудок у запропонованих реченнях. Яке не є неозначено-особовим?
На Маковея збирають геть усяку городину: мак, кріп, цибулю, часник, моркву, соняшник, буряк. (н-о, 3-я особа мн. теп. ч.) Гарбузи на Поділлі намагалися садити в базарний день або в понеділок чи у вівторок. Вірили, що гарбузи краще садити дівчатам і молодицям. ( н-о. 3-я особа мн. мин. ч.) Цілий рік барвінок шанували, вважали символом життя. (н-о, 3-я особа мн. мин. ч.) Влітку прикрашають ним святковий стіл, плетуть з нього весільні букетики. (н-о, 3-я особа теп. ч.) Взимку відвар барвінку використовуватимуть від простуди. (н-о, 3-я особа майб. ч.) До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки. ( це речення не є н-о, бо головний член виражений дієсловом 2-ї особи одн.)
Вправа 11. Записати речення. Визначити, чим виражений головний член. Пояснити орфограми.
Група "А" - означено - особові
Група "Б" - неозначено - особові
Група "В" - узагальнено - особові
. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. (В. Сосюра.) (о-о) 2. Друга шукай, а знайдеш - тримай. (Нар. творчість.) (у-о) 3. Не називай солодким те, що породжує гіркоту. (Г. Сковорода.) (у-о) 4. Пучок квітів несуть у церкву, освячують, а, приносячи додому, застромлюють на кілок проти сонця, щоб він висох. (А. Кримський.) (н-о) 5. За свіжим подихом весіннім в напівпрозорій вишині не клекотом, не голосінням вночі згадаєшся мені. (А. Малишко.) (о-о) 6. Все це в’яжуть в один пучок, об’язують маленькою хустинкою або рушником і зберігають цілий рік. (А. Кримський.) (н-о). 7. Посадили над козаком явір та ялину. (Т. Шевченко.) (н-о)
Вправа 12. Записати речення. Зробити синтаксичний розбір.
В океані рідного народу відкривай духовні острови! (В. Симоненко.)
(Спонукальне, окличне, просте, односкладне, узагальнено-особове, поширене, неускладнене.)
Вправа 13. Пояснити орфограми, розділові знаки. Визначити типи речень.
Ранок. (Називне.) Надворі світає. (Безособове.) Починається прекрасний день. (Двоскладне). Чарівна мелодія материнської колискової. (Називне.) Слухаючи її, поринаєш у дитинство. (Означено-особове.) Материн голос згадують навіть у глибокій старості. (Неозначено-особове.)
Вправа 14. І. Спишіть, підкресліть члени речення. Укажіть називні речення, охарактеризуйте спосіб вираження їхніх головних членів. Чи мають вони другорядні члени речення? Які саме?
. А ось ліси, покриті димом (Л. Дмитренко). 2. Ось і місток, за яким починалося село (І. Муратов ). 3. Жовта акація в скверах Одеси (О. Довгоп'ят). 4. Зелений луг. Над лугом в'ється чайка (М. Рильський). 5. У Херсоні ізранку дощ (Д. Обухов). 6. Ліс. Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір (М. Рильський). 7. Зелений луг над річкою Тясмин (Остап Вишня).. Знайдіть у перших двох реченнях вказівні частки. Поміркуйте, як впливає на зміст називного речення наявність у ньому вказівних часток.
Вправа 15. Установіть відповідність між видами простого речення та їх прикладами. Підкресліть члени речення.
односкладне А) Свята наївність - фразеологізм.
непоширене Б) На сході троянди світання в хитанні гілок золотих.
ускладнене В) І вірші, і щастя - усе суєта, окрім золотистої
чашечки кави.
неповне Г) Ночвами море не перепливеш.
Д) Наступає ніжно на траву скромна по-жіночому
бджола.
Вправа 16. Визначте тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне).
. Споконвіку українці любили калину. 2. Яку рослину любили українці споконвіку? 3. Саджайте калину коло хат! 4. В садках біліли хати дивної краси (В. Барка). 5. Нехай цвіте життя, як пишний сад! 6. Не залишай по собі сміття на природі. 7. Як гарно ми відпочили у лісі біля річки! 8. Як ви могли не погасити вогнище?!
Вправа 17. І. Випишіть спочатку неповні речення, а потім - повні. У дужках біля кожного речення зазначте, односкладне воно чи двоскладне. Підкресліть члени речення.
. Всяке діло починай з голови (Нар. творчість). 2. Надворі ясна холодна ніч (Ірина Вільде). 3. Вже де-не-де й димок із димаря (Л. Костенко ). 4. Над пам'яттю простягнуто мости (В. Коротич). 5. А під горою крейдяною дорога біла (О. Ковалевський). 6. Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало. Живе, веселе, безтурботне (М. Коцюбинський). 7. Згадав черешню білу-білу й подвір'я в пишнім спориші (О. Квітневий).. Визначте частини мови виділених слів, поясніть їх написання.
Вправа 18. Серед поданих речень знайдіть повне речення. Поясніть розділові знаки (якщо вони є). Визначте в реченні граматичну основу. Зробіть синтаксичний розбір простого повного речення.
. Трохи вище від ставка - млин. 2. Навколо тільки дрімучий тютюн і мак. 3. Марудна справа - жити без баталій. 4. У долині - луки, трави по пояс. 5. В полях - озера талої води.
Вправа 19. Поширеним є речення…
. Літо й досі не здається. 2. Батько з сином були терплячими. 3. Чумацький Шлях - сузір'я. 4. Братик нашкодив і накивав п'ятами. 5. Кожен з нас, буває, помиляється.
Вправа 20. Непоширеним є речення…
. Ще сонячні промені сплять. 2. Не все пробачить можна і забути. 3. Сусіди почали бити тривогу. 4. Сиплеться і сиплеться осіннє листя. 5. Сміливі завжди мають щастя.
Вправа 21. Прочитайте подані нижче речення. Знайдіть не ускладнене звертанням речення (розділові знаки пропущено). Розставте розділові знаки (якщо вони потрібні). Поясніть.
. Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було. 2. А я щасливий що вручила ти мені одвічну тугу за тобою. 3. Ой ти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна! 4. Дивись же на мене сонце і засмали мою душу. 5. Тебе я земле всю сходив до краю.
Вправа 22. Яке речення ускладнене вставним словом ? (розділові знаки пропущено). Поставте розділові знаки та поясніть їх.
. Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря. 2. Тиша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалось крихким. 3. Раптом земля затряслась і ось-ось здавалось будинки заваляться. 4. Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені. 5. Раніше озеро здавалося безмежним сьогодні ж бачу озерце.
Вправа 23. Прочитайте речення. Знайдіть та запишіть речення, в якому вжито вставне слово (розділові знаки пропущено). Поставте розділові знаки та поясніть їх. Підкресліть граматичну основу речення.
. На жаль сподіватися не треба. 2. На диво чекали новорічної ночі.
. На щастя сподівається кожен. 4. На жаль дощі не припиняються. 5. На жаль розраховувати не солідно.
Продуктивно-репродуктивні вправи
Вправа 1. І. Спишіть спочатку означено-особові, а потім - неозначено-особові речення, підкресліть головні члени, виділіть особові закінчення дієслів. Поясніть різницю між цими видами речень.
. Йдемо удвох під вечір по стежині (Л. Костенко). 2. Пишу тобі рядки привіту крильми найперших журавлів (М. Боровко). 3. Назавжди залишаюся отут, в низовині незвітрених ще квітів (С. Осика). 4. Той монастир недавно збудували (Л. Костенко). 5. П'ятьох старшин козацьких розп'яли (Л. Костенко). 6. Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладіть (Л. Костенко). 7. Недарма бузьків у народі називають священними (Б. Харчук).. Визначте частини мови виділених слів, поясніть у них орфограми.
Вправа 2. І. Прочитайте текст, знайдіть неозначено-особові речення. Поміркуйте, чому в них не називаються виконавці дії. Яка роль неозначено-особових речень у цьому тексті?. Спишіть текст, розкриваючи дужки, підкресліть граматичні основи речень. У дієсловах - головних членах односкладних речень позначте особові закінчення.
Троянду називали "милосердною" квіткою завдяки цілющим властивостям вироблених із неї парфумів, олії та води. її п(и, е)люстки накладали на обли(ч, чч)я, щоб надати йому юнацької свіжості. Настій бджіл на трояндовій олії застосовували для поліпше(н, нн)я росту воло(с, сс)я, а зібрану з квітів росу мали за найліпший засіб проти запале(н, нн)я очей. Досі ще трояндову олію та воду широко використовують (в, у) парфумерії. Вони є складовими частинами багатьох лікувальних мазей, косметичних есенцій і т. ін. (С. Приходько). Визначте засоби зв'язку речень у тексті.
Вправа 3. У поданих реченнях підкресліть граматичну основу, визначте тип односкладних речень. Чим виражений присудок?
) Так вийшовши з глухого степу,
З зітхань страждальної землі,
Вирізьблюю німий життєпис
На дикім камені століть. (Є. Маланюк.)
) Пробудіться, орли сизі,славні козаченьки,
Заверніть колишню славу України - неньки. (В. Чумак.)
) Навчися надать блискавичність думкам
І рішенням важкість каміння. (Олег Ольжич.)
) Схилімо ж голови, стулімо уста суворо. (М. Рильський.)
) Яворів насаджу біля дому та черешень -
хай шумлять у цвіту.(Я. Шпорта.)
(Усі подані речення - означено особові)
Вправа 4. Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Цифрами позначити спосіб його морфологічного вираження:
- безособове дієслово;
-особове дієслово в безособовому значенні;
-прислівник із допоміжним дієсловом або без нього;
-дієслівна форма на -но, -то;
-інфінітив;
-слова нема, не було, не буде, при яких є додатки у родовому відмінку. 1. Соломії сьогодні пощастило. (М. Коцюбинський.) 2. Довго, ой, як же довго нема Ілька. (Д. Ткач.) 3. Треба бути щедрим і вимогливим до себе. (О. Довженко.) 4. Тільки нам все жити, не вмирати, зерно сіять, зацвітати знов. (А. Малишко.) 5. Чутно плескіт у ставочку. (Леся Українка.) 6. Пахло водяними лілеями. (Б. Харчук). 7. Мені стало моторошно. (Ю. Збанацький.) 8. В хаті було темно і якось чудно. (М. Коцюбинський.) 9. Хати хитало течією. (О. Довженко.) 10. І мені щось не спиться. (Б. Олійник.) 11. Приємно було знайти в траві пташине кубло. (О. Довженко.) 12. Потому несподівано зразу труснуло сніжком. (М. Коцюбинський.)
Вправа 5. Доведіть, що речення лівої колонки є односкладними називними, а правої - двоскладними.
Полуденна спека. Спека полуденна.
Широкий Дніпро. Дніпро широкий.
Прекрасні дні. Дні прекрасні.
( У лівій колонці є головний член - підмет, другорядний - означення. У правій колонці є обидва головних члени речення - підмет і присудок. Зумовлено це порядком слів у реченні.)
Вправа 6. Прочитати, правильно інтонуючи речення. Схарактеризувати їх за метою висловлювання. Визначити окличні речення. Яка їх роль у висловлюваннях? Аргументувати свій вибір.