Материал: методичні рекомендації бакалаври_менеджмент_оновлено 11.02.19 (1)

Таблиці нумерують у межах розділу. У правому верхньому куті сторінки розміщують напис «Таблиця _._» (номер розділу, номер таблиці в розділі). Назва таблиці міститься нижче, по центру сторінки. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться «Продовження табл._._».

У таблиці слід обов’язково зазначити одиницю виміру відповідно до стандартів; числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Заголовки колонок необхідно починати з великих літер, підзаголовки – з маленьких (якщо вони становлять одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони самостійні).

Заголовок кожної таблиці має бути, по можливості, коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф, чітко зазначити одиниці виміру показників. Лаконічності потребують назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об’єднувальних рубрик.

При великій кількості колонок таблицю можна поділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк (-).

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «… табл. 2.1.». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див.табл. 3.2.».

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: «… у формулі (2.1)». Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводяться під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують із нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Кожна таблиця відокремлюється вище і нижче одним вільним рядком. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків: (=),(+),(-), (x), (:).

Ілюстративний матеріал для захисту робіт виконується у вигляді презентації (Програми: Microsoft Power Point, Slide Show Pro).

5. Порядок захисту бакалаврської роботи

5.1. Підготовка бакалаврської роботи до захисту та його організація

Закінчивши роботу з технічного оформлення роботи, студент повинен приділити достатню увагу останньому і вирішальному етапу навчання – підготовці до захисту бакалаврської роботи. Така підготовка включає оформлення документів та матеріалів, пов'язаних із її захистом, підготовку до виступу на засіданні Державної екзаменаційної комісії та саму процедуру захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра.

Підготовлена дипломна робота бакалавра подається науковому керівникові для перевірки змісту та структури у визначені завданням на виконання кваліфікаційної роботи строки, але не пізніше 3 тижнів до засідання Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) із захисту дипломної роботи бакалавра. Науковий керівник перевіряє відповідність оформлення роботи встановленим вимогам.

Своє розуміння він викладає у письмовому висновку, який пишеться у довільній формі. Насамперед, у висновку вказується на відповідність виконаної роботи спеціальності, за якою Державній екзаменаційній комісії надане право проведення захисту дипломних робіт бакалавра. Потім науковий керівник коротко характеризує виконану роботу, відзначає її актуальність, теоретичний рівень і практичну значущість, повноту, глибину й оригінальність вирішення поставлених завдань, а також дає оцінку готовності такої роботи до захисту.

Не пізніше 15 днів до засідання ДЕК із захисту дипломних робіт на випусковій кафедрі проводиться попередній захист робіт, на якому викладачі дають поради та рекомендації щодо удосконалення як самої роботи, так і підготовленого студентом виступу та мультимедійної презентації.

Дипломна робота повинна бути написана літературною мовою, без зловживань науковими термінами (які транслітеровані з іноземних мов); цитатами, запозиченими із статей, монографій, підручників та з мереж Інтернет. Вона не повинна мати компілятивний характер.

Після попереднього захисту науковий керівник дає письмовий відгук на дипломну роботу бакалавра.

У відгуку на дипломну роботу рекомендується визначити:

• новизну постановки і розробки питання;

• використання сучасних методів дослідження;

• оцінку ступеня науковості, новизни дослідження;

• аргументованість висновків і обґрунтованість пропозицій;

• особисту участь студента у наведених експериментальних дослідженнях, теоретичному опрацюванні отриманих результатів, формулюванні наукового положення/ідеї/методики;

• ставлення студента до виконання роботи, ступінь самостійності та творчий характер дослідження;

• вміння студента чітко, грамотно й аргументовано викладати матеріал, правильно оформляти його.

Відгук має містити загальний висновок щодо рекомендації до захисту в екзаменаційній комісії (Додаток Н).

Дипломна робота, допущена до захисту, передається завідувачем кафедри на рецензію разом з відгуком наукового керівника. Склад рецензентів визначається кафедрою. Ними можуть бути як науковці інших вищих навчальних закладів чи науковці інших кафедр УжНУ, так і висококваліфіковані спеціалісти-практики установ та організацій галузі.

У рецензії (Додаток П) відображається оцінка актуальності теми, її теоретичної та практичної значущості, повнота розкриття теми, наукова обґрунтованість висновків та рекомендацій, формулюються зауваження до роботи, недоліки, побажання рецензента. У кінці рецензії дається загальна оцінка роботи за шкалою ЄКТС, 100-бальною шкалою та національною шкалою: робота заслуговує оцінки «А» – 92 бали «відмінно» (добре, задовільно, незадовільно). Оцінка рецензента «незадовільно» не є підставою для недопуску роботи до захисту.

Рішення про допуск дипломної роботи до захисту на основі пропозицій наукового керівника та результатів попереднього захисту приймається на засіданні випускової кафедри. Про це свідчить підпис завідувача кафедри на титульній сторінці. Якщо випускова кафедра на засіданні за участю випускника та наукового керівника роботи вважає неможливим допустити роботу до захисту, то це рішення затверджується на засіданні вченої ради факультету. У разі затвердження вченою радою факультету рішення про недопущення до захисту дипломної роботи студент за поданням декана факультету відраховується з університету. Захист нової дипломної роботи (на іншу тему) можливий не раніше, ніж у наступний термін роботи ДЕК в університеті.

Студенти, дипломні роботи яких на попередньому захисті були оцінені позитивно, допускаються до захисту на засіданні ДЕК. Робота має бути представлена ДЕК не пізніше, ніж за три дні до захисту.

Подання Голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту бакалаврської роботи містить довідку про успішність, яку готує деканат, висновок наукового керівника і висновок кафедри про роботу.

Захист дипломної роботи відбувається прилюдно на засіданні Державної екзаменаційної комісії, затвердженої у встановленому порядку в університеті або на підприємстві, в установі чи організації, для яких тематика робіт, поданих до захисту, становить науково-теоретичну і практичну цінність.

Присутність на захисті рецензента є бажаною, а наукового керівника обов’язковою.

При підготовці студента до виступу на засіданні Державної екзаменаційної комісії, перш за все, він повинен приділити увагу своїй роботі над виступом за результатами виконання бакалаврської роботи у формі доповіді, покликаної розкрити сутність, теоретичне й практичне значення результатів проведеної роботи.

У структурному відношенні доповідь можна розділити на три частини, кожна з яких являє собою самостійний смисловий блок, хоча вони логічно взаємозалежні і представляють єдність, яка, у цілому, характеризує зміст проведеного дослідження. Перша частина доповіді в основних моментах повторює вступ роботи. Рубрики цієї частини відповідають тим смисловим аспектам, стосовно яких характеризується актуальність обраної теми, надається опис наукової проблеми, а також формулюється мета роботи. Тут необхідно зазначити методи, за допомогою яких отримано фактичний матеріал роботи, а також охарактеризувати її зміст та загальну структуру.

Після першої вступної частини йде друга, найбільша за обсягом частина, яка у послідовності, встановленій логікою проведеного дослідження, характеризує кожний розділ бакалаврської роботи. При цьому особлива увага звертається на підсумкові результати. Відзначаються також критичні зіставлення й оцінки.

Закінчується доповідь заключною частиною, яка будується на основі тексту висновків і рекомендацій бакалаврської роботи. Тут доцільно перерахувати загальні висновки з її тексту і зібрати воєдино основні рекомендації.

До тексту доповіді можуть бути прикладені додаткові матеріали (схеми, таблиці, графіки, діаграми і т. ін.), які необхідні для доказу висунутих положень і обґрунтування зроблених висновків та запропонованих рекомендацій.

Захист бакалаврської роботи носить характер наукової дискусії і відбувається в обстановці високих вимог, принциповості та дотримання наукової етики; при цьому, докладному аналізу повинні піддаватися вірогідність й обґрунтованість усіх висновків та рекомендацій наукового і практичного характеру, які містяться у роботі.

Свій виступ випускник будує на основі читання (або краще переказу) заздалегідь підготовленої доповіді, покликаної показати високий рівень його теоретичної підготовки, ерудицію й здатність доступно викласти основні наукові результати проведеного дослідження. Бажано ілюструвати свою доповідь презентацією, виконаною у PowerPoint.

Автор роботи доповідає за кафедрою, звертаючи увагу на об'єкти, відображені на плакатах, рисунках, у презентації. При потребі він може написати формули на дошці, пояснити особливості експонату. Після виступу надається слово науковому керівникові, у разі його відсутності (з поважних причин) головуючий зачитує його відгук. Після цього починається наукова дискусія, у якій можуть брати участь усі присутні на захисті. Члени Державної екзаменаційної комісії і особи, запрошені на захист, в усній формі можуть ставити запитання з проблем роботи, методів дослідження, уточнюючи результати й процедуру експериментальної роботи і т.д.

Відповідаючи на поставлені запитання, слід торкатися суті справи. Авторам робіт слід виявляти скромність в оцінці своїх наукових результатів і тактовність до тих, хто ставить запитання.

Перш ніж відповідати на запитання, необхідно його вислухати або, за потреби, й записати. При цьому слід враховувати, що чітка, логічна, аргументована відповідь на попереднє запитання може виключити наступне.

Інколи виникають наступні ситуації:

• питання зрозуміле і ви даєте на нього відповідь. Від вас чекають розгорнутої відповіді, яка демонструє вашу ерудицію;

• питання незрозуміле. Тоді слід попросити уточнити або повторити його, а потім відповісти на нього;

• питання зрозуміле, але відповісти на нього ви не можете. У цьому випадку можливі репліки: «Це не входило у завдання даної роботи»; «Це виходить за рамки цієї роботи»; «Це питання, на жаль, не розглядалося нами (з якоїсь причини)» і т. ін.

5.2. Загальні критерії оцінювання наукової роботи

Наукова робота має продемонструвати:

1. вміння автора логічно та аргументовано викладати матеріал, коректно використовувати статистичні та математичні методи для аналізу проблем;

2. опанування ним сучасних методів наукового дослідження, проведення експериментів, навичок робити власні узагальнення та висновки, працювати з літературою.

Критеріями оцінювання є:

• зовнішнє оформлення;

• змістовність і повнота розкриття теми;

• логічність і предметність висновків;

• знання відповідного теоретичного матеріалу та вміння використовувати його на практиці;

• наявність достатньої кількості належно оформлених посилань на використані джерела;

• достатньо повний список літератури з обраної проблеми (теми);

• якість і повнота виступу випускника;

• повнота відповідей на запитання членів ДЕК;

• оцінка роботи керівником і рецензентами.

Оцінюючи наукову роботу, комісія враховує не лише якість самого наукового дослідження, його практичну значимість, вміння захистити сформульовані положення та висновки, а й відповідність оформлення встановленим вимогам. Також беруть до уваги результати наукової діяльності студента протягом навчання за умови, якщо студент є:

• автором або співавтором статті у фаховому виданні за тематикою кваліфікаційної роботи;

• призером міжнародних або всеукраїнських студентських олімпіад чи конкурсів наукових робіт за фаховим спрямуванням.

Оцінюється наукова робота за 100-бальною шкалою. Рішення щодо підсумкової оцінки приймається більшістю голосів членів ДЕК за результатами публічного захисту з урахуванням висновків наукового керівника та рецензента.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання у оцінки за національною шкалою та шкалою єктс

Робота, в якій розкрито тему, прореферовані використані джерела, здійснено аналіз певної інформаційної та (або) статистичної бази даних, сформульовано висновки без необхідного їх обґрунтування не може бути оцінена вище «задовільно».

Робота, в якій зроблено власну оцінку використаних джерел, самостійно проаналізовано підібраний матеріал, інформацію щодо підприємства, організації, на базі яких досліджувалася тема, зроблені висновки та сформульовані пропозиції, але вони не є достатньо аргументованими, може бути оцінена на «добре».

Далі надається слово рецензентові (при його відсутності – зачитується рецензія).

Після закінчення дискусії за бажанням автора роботи йому може надаватися заключне слово, після чого можна вважати, що основна частина процедури захисту завершена.