Материал: Метод та методика економічного аналізу

Метод та методика економічного аналізу

економічний факторний детермінований інформація

Метод та методика економічного аналізу

План

1. Сутність методу та методики економічного аналізу

. Методи обробки економічної інформації в економічному аналізі

. Методи факторного аналізу

. Моделювання факторних систем

. Способи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі

Список використаної літератури

1. Сутність методу та методики економічного аналізу

Метод економічного аналізу як метод кожної науки визначається змістом і особливостями предмета, що вивчається, тими цілями, вимогами та завданнями, які постають перед аналізом на даному етапі розвитку економіки країни та на перспективу.

Під методом економічного аналізу розуміють сукупність прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв'язку і зміни його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів і їх сукупності на цю зміну, що дозволяє вивчити становлення та розвиток господарських явищ і процесів. Використання методу економічного аналізу проявляється через ряд конкретних методик аналітичного аналізу дослідження.

Методикою прийнято називати сукупність прийомів, способів, засобів, що застосовуються в процесі проведення економічного аналізу в раніше визначеній послідовності для досягнення поставленої мети. Кожному виду економічного аналізу відповідає власна методика.

Розрізняють загальну методику та окремі методики економічного аналізу. Під загальною методикою розуміють систему дослідження, що однаково використовується під час вивчення різних об'єктів економічного аналізу в різних галузях економіки. Окремі методики конкретизують загальну в розрізі галузей економіки, типу виробництва або об'єкта дослідження.

Вимоги системного підходу та комплексного вивчення економіки підприємств реалізуються у структурі методики економічного аналізу, в складі та зв'язках між окремими елементами, їх змісті.

Основними структурними елементами методики економічного аналізу є такі:

формування мети та завдань економічного аналізу. Вся складність цього процесу полягає у тому, що в умовах ринкової економіки збільшується зона невизначеності внаслідок дії факторів ринкової кон’юнктури, відбувається орієнтація не лише і не стільки на проміжні, скільки на кінцеві виробничо-фінансові результати, соціально-економічні пріоритети, спадковість щодо реалізації цільових програм. Поряд із цим проводиться обґрунтування ресурсного забезпечення досягнення цілей;

визначення об'єктів аналізу;

сукупність синтетичних та аналітичних показників, їх взаємозв'язки. Для кожної групи аналітичних завдань формується окрема підсистема узагальнювальних (синтетичних) і аналітичних показників, виходячи з принципу їх достатності для відповідної глибини аналітичних досліджень. Водночас установлюються взаємозв'язки між показниками, алгоритми їх розрахунку та рівні значень;

система факторів, що впливають на зміну показників. Як відомо, зміна кожного показника відбувається під впливом чітко визначених економічних, організаційно-технічних, соціально-екологічних та інших факторів;

інформаційна база аналітичних досліджень. Кількість і якість інформації повинні відповідати вимогам системних аналітичних досліджень згідно з визначеними цілями, завданнями та глибиною економічного аналізу. Якщо потрібна інформація відсутня, її необхідно отримати всіма можливими способами, оскільки ефективність методики аналізу визначається не можливостями інформаційного забезпечення, а потребами менеджменту;

способи та методичні прийоми аналізу;

- організаційне та технічне забезпечення виконання аналітичних робіт, оформлення їх результатів та оцінка (інтерпретація).

Загальна модель системного економічного аналізу діяльності підприємства подана на рис. 1.

Необхідно зазначити, що поставлену перед аналізом проблему не завжди вдається вирішити відразу. Тому можливе неодноразове проходження стадій системного аналізу. Враховують помилки попередніх проходжень, готують подальше, аж до одержання бажаного результату дослідження.

Результатом дослідження є розроблення рекомендацій із упровадження організаційно-технічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва, фінансове оздоровлення підприємств, запобігання їх банкрутству.

Методи економічного аналізу розділяються на:

логічні (традиційні);

методи факторного аналізу;

методи оптимізаційного вирішення економічних завдань.

Рисунок 1. - Загальна модель системного економічного аналізу діяльності підприємств

2. Методи обробки економічної інформації в економічному аналізі

Серед традиційних методів економічного аналізу можна виділити способи, які найбільш широко застосовують для обробки й вивчення інформації, - це порівняння, балансовий, групування, графічні прийоми, евристичні способи.

Порівняння - це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами або явищами. Звичайно порівняння проводять з відомими предметами, що виконують роль еталонів певних властивостей або ознак. Такими еталонами можуть бути норми, нормативи, планові показники, ціни, середні дані тощо.

У практиці економічного аналізу використовують різні види порівнянь. Найчастіше застосовують порівняння з поточними і перспективними планами, з фактичними показниками за минулий період, із показниками споріднених підприємств, з найвищими показниками в галузі, із середніми показниками, із показниками підприємств інших країн тощо, порівняння може проводитися за абсолютними, відносними і середніми величинами.

Цей метод також використовується для перевірки обґрунтованості планових показників, виявлення резервів виробництва. Якщо план невиконаний, то його можна розглядати як невикористаний резерв.

Приклад 1

За даними табл. 1 потрібно визначити абсолютні та відносні показники, зробити висновки.

Таблиця 1 - Обсяг реалізованої продукції за планом та фактичний

Висновки: абсолютне відхилення становить - 535 тис. грн., тобто обсяг реалізованої продукції зменшився на 535 тис. грн., відносне, у свою чергу, - 65,71% (або недовиконання плану на 34,29%). Таке відхилення свідчить про невиконання плану з реалізації продукції. Для обґрунтування відповідних причин скорочення реалізації продукції потрібно проводити додаткові аналітичні дослідження.

Вибір об'єкта для порівняння дуже впливає на кінцеві оцінки. Тому для зіставлення потрібно брати такі об'єкти, які дали б змогу зробити глибоку і зважену оцінку предмета або явища, що вивчається.

Порівняння може дати позитивні наслідки ще й у тому разі, якщо порівнюються предмети, явища, показники, які можна зіставити. Тому порівнюваність - одна із істотних проблем економічного аналізу.

Із цією метою застосовують ряд допоміжних прийомів:

. Нейтралізація цінового чинника (перерахунок показників обсягу в однакову оцінку).

. Нейтралізація можливих кількісних відмінностей (різні обсяги виробництва).

. Нейтралізація відмінностей у структурі (наприклад, розрахунок індексів фіксованого складу).

. Використання при порівняннях однакових періодів часу.

. Перерахунок показників, що порівнюються, відповідно до єдиної методики.

6. Виключення інших відмінностей в умовах роботи підприємств, що порівнюються.

Групування - прийом аналізу, що полягає у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками, істотними з точки зору розв'язання конкретних аналітичних завдань. Групування передбачає визначену класифікацію явищ та процесів, а також причин та факторів, які їх обумовлюють. Воно дозволяє вивчити економічні явища у їх взаємозв'язку та взаємозалежності, визначити вплив найбільш істотних факторів, виявити закономірності та тенденції, властиві цим явищам і процесам, визначити середні величини та їх зміст.

Групування поділяють на типологічні, структурні, аналітичні та факторні.

Типологічні групування призначені для розчленування всієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на одноякісні групи або класи. Прикладом типологічних групувань можуть бути групи населення за видом діяльності, групи підприємств за формами власності. Прикладом такого групування на промислових підприємствах є розчленування всього промислово-виробничого персоналу на категорії. Це дає можливість вивчити співвідношення окремих груп персоналу: між основними і допоміжними робітниками; інженерно-технічними працівниками і робітниками тощо.

Для досягнення бажаного результату при складанні типологічних групувань необхідно забезпечити економічно обґрунтоване виділення груп, за якими класифікують досліджувані економічні явища.

Структурні групування використовують для подальшого вивчення внутрішньої будови досліджуваної сукупності, наприклад - розчленування всіх основних робітників підприємства на групи залежно від освіти, стажу роботи, віку та інших ознак; структури випущеної продукції; класифікації устаткування за терміном експлуатації.

Приклад 2

У табл. 2 подане групування устаткування за терміном експлуатації, яке уможливлює визначення питомої ваги обладнання, що фізично застаріло. За характером ознак, на яких базуються аналітичні групування, вони можуть бути якісними (коли ознака не має кількісного виразу) або кількісними.

Таблиця 2 - Групування металорізального устаткування підприємства за терміном його експлуатації

У цьому прикладі найбільш застарілими є ковальські преси та стругальні верстати. Порівняння з аналогічним групуванням за попередній період показує ступінь модернізації обладнання.

Приклад 3

Прикладом аналітичного групування можуть бути дані щодо залежності рівня плинності робочої сили на промислових підприємствах від рівня середньомісячної заробітної плати одного працівника (табл. 3).

Таблиця 3 - Групування промислових підприємств за рівнем середньомісячної заробітної плати одного працівника

Таке групування дає можливість не лише встановити, що тенденція плинності робочої сили на підприємствах залежить від розміру середньої заробітної плати, а й конкретно визначити ступінь цієї залежності для кожної групи.

За допомогою факторних групувань можна встановити причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваними ознаками явищ та фактори, що впливають на їх зміну. Прикладом такого групування є вивчення залежності середньогодинного заробітку робітника від стажу роботи. При цьому можна не лише встановити, що розмір заробітної плати робітника обчислюється залежно від стажу роботи, а й визначити конкретно ступінь цієї залежності.

Балансовий метод набув поширення як науковий у бухгалтерському обліку. Потім його поступово стали застосовувати в інших науках. Наприклад, у колишньому СРСР балансовий метод був головним у плануванні.

Використання балансового методу ґрунтується на обмеженості, кінцевості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв'язках між окремими елементами сукупності, які у зв'язку з цим виникають.

У процесі аналізу в цьому курсі вивчають баланс товарної продукції, різні баланси окремих відхилень, узгодженість дії факторів.

Розглянемо застосування балансового методу для складання товарного балансу, формула якого має вигляд

, (1)

- залишок продукції на початок періоду;

 - надходження готової продукції з виробництва;

- обсяг реалізованої продукції;

- залишок продукції на кінець періоду.

Виходячи з формули товарного балансу, обсяг реалізованої продукції () визначатиметься за формулою

, (2)

Покажемо це на прикладі (див. табл. 4).

Приклад 4

Визначити вплив елементів товарного балансу на обсяг реалізованої продукції.

Таблиця 4 - Вплив різних елементів товарного балансу на обсяг реалізованої продукції