Клінічні прояви гострих лейкозів
1. Гіперпластичний синдром – помірне та
безболісне збільшення лімфовузлів, печінки,
селезінки (30-50 %), у 25 % - збільшення
мигдаликів, лімфовузлів середостіння. Поява
шкірних лейкозних інфільтратів (лейкеміди –
красно-сині бляшки).
2. Геморагічний синдром – у 50-60 % хворих – від
дрібноточкових поодиноких висипань на шкірі
та слизових оболонках до обширних
крововиливів та профузних кровотеч – носових,
маткових, шлунково-кишкових, ниркових та ін.
Крововиливи часто супроводжуються
неврологічними розладами, гострими порушеннями мозкового кровообігу.
Клінічні прояви гострих лейкозів
ІІІ. Анемічний синдром. Лейкозна гіперплазія призводить до пригнічення нормального кровотворення, внаслідок чого
розвивається анемія. Внаслідок крововтрати при
геморагічному синдромі також виникає анемія. Важка
анемія (вміст Hb < 60 г/л, Еритроцитів < 1,0-1,2 х 1012)
спостерігається у 20 % хворих.
ІV. Інтоксикаційний синдром.
V. Інфекційні ускладнення. 70-80 % - бактеріальної етіології -
пневмонії, сепсис, гнійні процеси. У 4-12 % - вірусної етіології (герпетична та цитомегаловірусна інфекція), та у
18-20 % - грибкової етіології.
VI. Синдром нейролейкозу. При локалізаціі процесу в |
|||
оболонках та речовині головного мозку. Характерно |
|||
підвищення внутрішньочерепного тиску та локальна |
|||
симптоматика: |
менінгоенцефалітичний |
та |
|
псевдотуморозний |
синдроми, |
розлади |
функції |
черепно-мозкових нервів, ураження периферичних нервів.
Стадії гострих лейкозів
І. Перша атака захворювання. Стадія розгорнутих
клінічних проявів. Захватує час від перших
клінічних симптомів, встановлення діагнозу, початку
лікування до отримання ефекту від лікування.
ІІ. Повна клініко-гематологічна ремісія. Характерна
повна нормалізація клінічної симптоматики (не
менше 1 міс.), аналізів крові та кісткового мозку із
наявністю в мієлограмі не більше 5 % бластних
клітин та не більше 30 % лімфоцитів. Може
спостерігатися анемія(не нижче 100 г/л),
тромбоцитопенія (не менше 100х109/л).
Стадії гострих лейкозів
ІІІ. Неповна клініко-гематологічна ремісія.
Нормалізуються клінічні показники та гемограма, у
пунктаті кісткового мозку зберігається не більше 20
% бластів.
IV.Рецидив захворювання. Обумовлений реверсією
лейкозного процесу внаслідок виходу залишкової
лейкозної клітинної популяції з під контролю дії
цитостатиків. Клініка виражена більше, ніж при 1
стадії, погано піддається лікуванню. У кістковому
мозку наростає бластоз, у периферичній крові –
цитопенія.
V. Термінальна стадія. Прогресування пухлини при
повному виснаженні нормального кровотворення та
резистентності до цитостатичної терапії.
Діагностика гострих лейкозів
- анемія;
- тромбоцитопенія;
- лейкоцитоз або лейкопенія;
- зміна кількості лейкоцитів від 1 до 100 х 109/л, з
переважанням форм із нормальною лейкопенічною
(38 %), або сублейкемічною (44 %) кількістю
лейкоцитів;
- виявлення у пунктаті кісткового мозку більше 30 %
бластних клітин;
- лейкемічний провал – немає проміжних форм між
бластними клітинами та зрілими гранулоцитами.