Материал: лаб4 3D v2

якої буде паралельна площині вікна. Для цього слід активізувати потрібне вікно та вирівняти площину XY:

Рисунок 5.3 – Побудовані вісі

View ► Coordinates ► View.

Запам'ятати 4-х-віконну конфігурацію з установками атрибутів під будь-яким ім'ям:

View ► Model Viewports ► Named ► New Viewports.

Приховайте шар ВІСІ.

Перейти у простір листа, натиснувши у рядку під кресленням закладку Layout1. Якщо на полі креслення з'явилося зображення вікна, слід видалити його.

Зберегти активне креслення як шаблон з іменем 3D.dwt, після чого закрити файл.

5.2.2 Формування просторової моделі.

У цій частині роботи слід виконати 3D-модель деталі, креслення якої наведене на рис. 5.4.

Рисунок 5.4 – Завдання до роботи

Створити нове креслення AutoCAD за допомогою майстра на основі шаблона 3D.dwt:

Create New Drawing ► Use A Template

Змініть робочий простір на 3D Modeling.

Активізувати ліве верхнє вікно. За замовчанням креслення відбуватиметься безпосередньо у площині XY. Щоб розташувати елементи у паралельній площині (вздовж вісі Z) слід змінювати значення системної змінної ELEVATION (додатні – зсув назовні екрану, від'ємні – всередину). Задати значення системної змінної

ELEVATION -24.

УВАГА! Для подальшого отримання твердотільних об'єктів необхідно виконувати цільні замкнені контури (якщо контур буде складатися з декількох окремих елементів — отримаємо відкриту поверхню). Цього можна досягти або за допомогою команди PLINE з ключами Arc, Line або звичайними командами LINE, CIRCLE та інші, та застосувати до накреслених примітивів команду JOIN (об'єднати).

Home ► Modify ► Join

Координати точок задавати відповідно до розмірів деталі. Повинні отримати зображення як на рис.5.5.

Рисунок 5.5 – Створення базового контура

УВАГА! Також необхідно стежити за режимами прив'язок, тому що можна помилково прив'язатись до точки у паралельній площині.

На основі замкненого контура створити твердотільний об'єкт шляхом видавлювання на відстань 48 (рис. 5.6):

Home ► Modeling ► Extrude

Примітка. Операція видавлювання виконується у напрямку перпендикулярно до площини примітива.

Рисунок 5.6 – Створення базового тіла

Активізувати праве верхнє вікно. Встановити значення змінної ELEVATION -32 та накреслити прямокутник 34х54:

RECTANG 7,-38 41,16.

Створити твердотільний об'єкт видавлюванням прямокутника, висота видавлювання 64.

Об'єднати створені об'єкти в один:

Home ►Solid Editing ► Union.

Результат наведений на рис. 5.7.

Активізувати ліве верхнє вікно. Встановити значення ELEVATION -25. Виконати креслення прямокутника 32х14 та окружності радіуса 13.

УВАГА! Рекомендується вимкнути режим динамічних систем координат у інструментах креслення, тому що крок курсору може зсуватися в контексті елементів, що знаходяться під ним.

Рисунок 5.7 - Результат об'єднання об'єктів

Створити твердотільні об'єкти видавлюванням прямокутника та окружності на глибину видавлювання 50. Нові об'єкти повинні виходити за межі раніше створеного об'єкта.

Відняти два нові об'єкти від раніше створеного:

Home ► Edit ► Subtract

На запит системи спочатку указати об’єкт, від якого слід відняти, а потім – об’єкти, що віднімаються.

Активізувати праве верхнє вікно. Встановити значення ELEVATION -35. Виконати креслення прямокутника 20х6 та окружності радіуса 10. Створити твердотільні об'єкти видавлюванням прямокутника та окружності на глибину видавлювання 70. Відняти нові об'єкти з раніше створеного за допомогою команди Subtract. Результат наведений на рис. 5.8.

Активізувати ліве нижнє вікно. Встановити значення ELEVATION -40. Виконати дві окружності радіусом 4. Створити твердотільні об'єкти видавлюванням на глибину 60. Відняти нові об'єкти з раніше створеного за допомогою команди Subtract.