Материал: Кузнецова Л.В., Бабаджан В.Д., Харченко Н.В. та ін. Імунологія
396 |
ІМУНОЛОГІЯ |
|
|
Механізм дії. В основі структури всіх НІЗТ лежить один з аналогів природного нуклеозиду (тимідин, аденін, цитидин або гуанін), що обумовлює загальну властивість метаболітів кожного з препаратів блокувати зворотню транскриптазу ВІЛ і вибірково інгібувати реплікацію вірусної ДНК. Під дією відповідних ферментів препарати метаболізуються з утворенням трифосфатів, які і проявляють фармакологічну активність. Здатність препаратів цієї групи інгібувати зворотню транскриптазу ВІЧ в сотні разів вища, ніж здатність пригнічувати ДНК-полімеразу людини. НІЗТ активні в інфікованих ВІЛ Т-клітинах і макрофагах, пригнічують ранні стадії життєвого циклу вірусу.
Ненуклеозидні інгібітори зворотньої транскриптази (ННІЗТ) ВІЛ.
До даної групи відносяться невірапін та іфавіренц.
Механізм дії. Молекули ННІЗТ безпосередньо з'єднуються з активним центром зворотньої транскриптази і блокують цей процес. Вони пригнічують ранні стадії життєвого циклу вірусу, тому активні відносно гострих інфікованих клітин.
Спектр активності. Клінічне значення має активність ННІЗТ відносно ВІЛ-1. В той же час, проти ВІЛ-2 препарати даної групи неактивні.
Показання: комбінована терапія інфекції, викликаної ВІЛ-1 (невірапін, іфавіренц); профілактика передачі інфекції, викликаної ВІЛ-1, від матері до новонародженого (невірапін); хіміопрофілактика парентерального зараження ВІЛ (іфавіренц).
Невірапін викликає руйнування каталітичної ділянки зворотньої транскриптази ВІЛ-1. Блокує активність РНК- і ДНК-залежної поліме-
рази. Не пригнічує зворотню транскриптазу ВІЛ-2 і людські α-, β-, - або сігма-ДНК-полімерази. При монотерапії швидко і практично завжди розвивається стійкість вірусів. Активний в гостро інфікованих ВІЛ Т- клітинах, пригнічує ранні стадії життєвого циклу вірусу. У комбінації із зидовудином зменшує число вірусів в сироватці і збільшує кількість CD4клітин; уповільнює прогресування захворювання.
Іфавіренц - селективний ННІЗТ ВІЛ–1. Пригнічує активність ферментів вірусу, перешкоджає транскрипції вірусної РНК на комплементарному ланцюжку ДНК і вбудовуванню останньою в геном людини з подальшою трансляцією ДНК на месенджері РНК, що кодує білки ВІЛ. У терапев-
тичних концентраціях не пригнічує клітинні α-, β-, - і сігма-ДНК- полімерази людини. При монотерапії резистентність вірусу розвивається протягом декількох тижнів. Він активний в гостро інфікованих ВІЛ Т-клітинах, пригнічує ранні стадії життєвого циклу вірусу.
ВІЛ ІНФЕКЦІЯ |
397 |
Інгібітори протеази ВІЛ. До інгібіторів протеази ВІЛ відносяться саквінавір, індинавір, ритонавір, нелфінавір і ампренавір.
Механізм дії. Протеаза ВІЛ - фермент, необхідний для протеолітичного розщеплювання поліпротеїнових попередників вірусу на окремі білки, що входять до складу ВІЛ. Розщеплювання вірусних поліпротеїнів украй важливе для дозрівання вірусу, здатного до інфікування. Інгібітори протеази блокують активний центр ферменту і порушують утворення білків вірусного капсиду. Препарати цієї групи пригнічують реплікацію ВІЛ, зокрема при резистентності до інгібіторів зворотньої транскриптази. В результаті пригноблення активності ВІЛ-протеази формуються незрілі вірусні частинки, нездатні до інфікування інших клітин.
Спектр активності. Клінічне значення має активність інгібіторів протеази проти ВІЛ-1 і ВІЛ-2.
Показання: лікування ВІЛ-інфекції у складі комбінованої терапії; хіміопрофілактика парентерального зараження ВІЛ.
Основні характеристики і особливості застосування антиретровірусних препаратів для профілактики і лікування ВІЛ і СНІД представлені в таблиці 82.
Таблиця 82 Основні характеристики і особливості застосування
антиретровірусних препаратів
|
|
|
Міжнародна назва |
Форма препарату |
Режим дозування |
|
|
|
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази ВІЛ |
||
Зидовудин |
Капс. 0,1 г; 0,25 г |
Терапія ВІЛ-інфекції |
|
Розчин для прийому всередину |
Всередину |
|
10 мг/мл у флак. по 20 мл |
Дорослі: 0,6 г/добу в 2–3 при- |
|
|
йоми |
|
Розчин для ін’єкцій 10 мг/мл у |
Діти 6 тижнів–12 років: 160 |
|
флак. по 20 мл |
мг/м2 кожні 8 год. (480 |
|
|
мг/м2/добу). |
|
|
Профілактика перинатальної |
|
|
ВІЛ-інфекції |
|
|
Вагітні, інфіковані ВІЛ: |
|
|
0,1 г•5 разів на добу всередину |
|
|
до початку пологів, під час по- |
|
|
логів - 2 мг/кг в/в протягом 1-ої |
|
|
години, потім в/в 1 мг/кг/год до |
|
|
відрізання пуповини. |
|
|
Новонароджені: 2 мг/кг кожні |
|
|
6 год., протягом перших 6 тиж- |
|
|
нів життя. |
|
|
|
398 |
ІМУНОЛОГІЯ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
Фосфазид |
Табл. 0,2 г; 0,4 г |
Всередину |
|
|
|
Терапія ВІЛ-інфекції |
|
|
|
Дорослі: 0,6–1,2 г/добу в 2 при- |
|
|
|
йоми. |
|
|
|
Діти: 10–20 мг/кг/добу в 2 при- |
|
|
|
йоми. |
|
|
|
Профілактика професійного за- |
|
|
|
раження ВІЛ: |
|
|
|
Дорослі: 0,6 г кожні 12 годин |
|
|
|
протягом 4 тижнів (починати не |
|
|
|
пізніше ніж через 3 доби після |
|
|
|
можливого інфікування) |
|
|
|
|
|
Ставудин |
Капс. 15 мг; 20 мг; 30 мг; 40 мг |
Всередину |
|
|
|
Дорослі та підлітки: |
|
|
|
маса тіла від 60 кг - 20 мг кожні |
|
|
|
12 годин; |
|
|
|
до 60 кг – 15 мг кожні 12 годин. |
|
|
|
Діти: |
|
|
|
маса тіла від 30 кг - 15 мг, кожні |
|
|
|
12 годин; |
|
|
|
до 30 кг - 1 мг/кг кожні 12 годин |
|
|
|
|
|
Діданозин |
Табл. розчинні. 0,025 г; 0,05 г; |
Всередину |
|
|
0,1 г, 0,15 г |
Дорослі: |
|
|
Капсули сповільненого. вивіль- |
маса тіла до 50 кг - 0,125 г (таб- |
|
|
нення. 0,125 г; 0,2 г; 0,25 г; 0,4 г. |
летки) і 0,167 г (порошок); |
|
|
Порошок д/сусп. д/прийому все- |
50–74 кг - 0,2 г і 0,25 г (відпо- |
|
|
редину 0,1 г, 0,167 г; 0,375 г |
відно.); |
|
|
|
більше 75 кг - 0,3 г і 0,375 г (від- |
|
|
|
повідно), кожні 12 годин. |
|
|
|
Капс. - 1 раз на добу: маса тіла |
|
|
|
від 60 кг – 0,4 г; до 60 кг - 0,25 г |
|
|
|
Діти: 120 мг/м2, кожні 12 годин |
|
|
|
|
|
Зальцитабін |
Табл. 0,375 мг; 0,75 мг |
Всередину |
|
|
|
Дорослі і діти старше 12 років: |
|
|
|
0,75 мг кожні 8 годин або 1,125 |
|
|
|
мг кожні 12 годин |
|
|
|
|
|
Абакавір |
Табл. 0,3 г |
Всередину |
|
|
Сусп. д/прийому всередину 20 |
Дорослі і підлітки старше 16 |
|
|
мг/мл у флаконах по 240 мл |
років: 0,3 г, кожні 12 годин |
|
|
|
Діти 3 міс.–16 років: 8 мг/кг, |
|
|
|
кожні 12 годин (але не більше |
|
|
|
0,6 г/добу) |
|
|
|
|
|
|
ВІЛ ІНФЕКЦІЯ |
399 |
|
|
|
|
Продовження таблиці |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
3 |
|
Ламівудин/ |
|
Табл. 0,15 г + 0,3 г |
Всередину |
|
зидовудин |
|
|
Дорослі і діти старше 12 років: |
|
|
|
|
1 табл. кожні 12 годин |
|
|
|
|
|
|
|
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази ВІЛ |
|
||
|
|
|
|
|
Невірапін |
|
Табл. 0,2 г |
Всередину |
|
|
|
Сусп. д/прийому всередину 10 |
Терапія ВІЛ-інфекції |
|
|
|
мг/мл у флак. по 240 мл |
Дорослі: 0,2 г/добу протягом 14 |
|
|
|
|
днів, далі 0,2 г кожні 12 год. |
|
|
|
|
Діти: |
|
|
|
|
2 міс–8 років - 4 мг/кг/добу в 1 |
|
|
|
|
прийом протягом 2 тижнів, |
|
|
|
|
далі 7 мг/кг кожні 12 год.; |
|
|
|
|
старше 8 років - 4 мг/кг/добу в |
|
|
|
|
1 прийом протягом 2 тижнів, |
|
|
|
|
далі 4 мг/кг кожні 12 год. |
|
|
|
|
Максимальна добова доза в |
|
|
|
|
будь-якій віковій групі - 0,4 г |
|
|
|
|
Профілактика передачі ВІЛ від |
|
|
|
|
матері до дитини: однократно |
|
|
|
|
матері під час пологів 0,2 г, а |
|
|
|
|
потім 2 мг/кг новонародже- |
|
|
|
|
ного, протягом 3 діб після на- |
|
|
|
|
родження. |
|
|
|
|
|
|
Іфавіренц |
|
Капс. 0,05 г; 0,1 г; 0,2 г |
Всередину |
|
|
|
|
Дорослі: 0,6 г, 1 раз на добу |
|
|
|
|
Діти старше 3 років: |
|
|
|
|
маса тіла 13–15 кг - 0,2 г/добу; |
|
|
|
|
15–20 кг - 0,25 г/добу; |
|
|
|
|
20–25 кг - 0,3 г/добу; |
|
|
|
|
25–32 кг - 0,35 г/добу; |
|
|
|
|
32–40 кг - 0,4 г/добу |
|
|
|
|
|
|
|
|
Інгібітори протеази ВІЛ |
|
|
|
|
|
|
|
Саквінавір |
|
Капс. тверді 0,2 г |
Всередину |
|
|
|
Капс. м’які 0,2 г |
Дорослі: |
|
|
|
|
капс. тверді. - 0,6 г, кожні 8 год. |
|
|
|
|
капс. м’які - 1,2 г, кожні 8 год. |
|
|
|
|
При сполученні з іншими інгі- |
|
|
|
|
біторами протеази доза може |
|
|
|
|
бути зменшена |
|
|
|
|
|
|
400 |
ІМУНОЛОГІЯ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
Індинавір |
Капс. 0,4 г |
Всередину. Дорослі: 0,8 г, кожні |
|
|
|
8 год. |
|
|
|
|
|
Рітонавір |
Капс. 0,1 г |
Всередину |
|
|
Розчин д/прийому всередину 80 |
Дорослі: 0,6 г кожні 12 год. |
|
|
мг/мл |
Щоб поліпшити переносимість |
|
|
|
спочатку застосовують 0,3 г, |
|
|
|
кожні 12 год., потім кожен день |
|
|
|
дозу збільшують на 0,1 г до до- |
|
|
|
сягнення стандартної дози. |
|
|
|
Діти старше 2 років: 0,4 г/м2, |
|
|
|
кожні 12 год. |
|
|
|
При поганій переносимості - |
|
|
|
0,25 г/м2, з наступним збільшен- |
|
|
|
ням дози кожні 2–3 дня на 50 |
|
|
|
мг/м2 до досягнення стандарт- |
|
|
|
ної дози |
|
|
|
|
|
Нелфінавір |
Табл. 0,25 г |
Всередину |
|
|
Пор. д/сусп. д/прийому всере- |
Дорослі і діти старше 13 років: |
|
|
дину 50 мг/мл |
0,75 г, кожні 8 год. |
|
|
|
Діти до 13 років: 20–30 мг/кг, |
|
|
|
кожні 8 год. |
|
|
|
|
|
Ампренавір |
Капс. 0,05 г; 0,15 г |
Всередину |
|
|
Розчин д/прийому всередину 15 |
Дорослі, підлітки старше 13 |
|
|
мг/мл |
років і пацієнти масою тіла |
|
|
|
більше 50 кг: 1,2 г (капс.) або |
|
|
|
1,4 г (розчин), кожні 12 год. |
|
|
|
Діти 4–12 років і пацієнти |
|
|
|
масою тіла до 50 кг: |
|
|
|
капс. - 20 мг/кг кожні 12 год. або |
|
|
|
15 мг/кг, кожні 8 год.; |
|
|
|
розчин - 22,5 мг/кг кожні 12 год. |
|
|
|
або 17 мг/кг, кожні 8 год. |
|
|
|
|
З метою підвищення ефективності терапії для лікування СНІДу призначають комбінації антиретровірусних препаратів.
Як стартова терапія рекомендують комбінації наступних груп препаратів:
-інгібітор протеази + нуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази;
-ненуклеозидний інгібітор зворотньої транскриптази + нуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази;
-два нуклеозидних інгібіторів зворотньої транскриптази;
-ненуклеозидний інгібітор зворотньої транскриптази + другий ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази.