ЗМІСТ
1. ОПТИМІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ВЗАЄМОДІЮЧИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ……………………………………….5
1.1. Загальна постановка завдання………………………………………………….5
1.2 Математична постановка завдання……………………………………………..5
1.3 Вибір методу оптимізації інвестиційної програми……………………………6
1.4 Формування інвестиційної програми…………………………………………..7
2 ОБГРУНТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ ЧЕРГОВОСТІ ОБРОБКИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ В ПУНКТІ ВЗАЄМОДІЇ…………………………14
2.1 Постановка завдання…………………………………………………………...14
2.2 Оптимізація черговості обробки транспортних засобів в пунктах взаємодії…………………………………………………………………………….15
3 ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВАЛКИ ВАНТАЖІВ ПО ПРЯМОМУ ВАРІАНТУ В ПУНКТАХ ВЗАЄМОДІЇ…………………………………………………………...16
3.1 Постановка завдання…………………………………………………………...16
3.2 Визначення економічно виправданого терміну затримки вагонів і вантажів для організації прямого варіанту перевалки……………………………………...17
4 РОЗРОБКА ТЕХНІЧНИХ РЕЖИМІВ ВЗАЄМОДІЇ АВТОМОБІЛЬНОГО І ЗАЛІЗНИЧНОГО ВИДІВ ТРАНСПОРТУ………………………………………..21
4.1 Підготовка початкових даних…………………………………………………21
4.2 Порівняльна оцінка режимів взаємодії залізничного і автомобільного транспорту по варіантах організації роботи……………………………………...25
Висновок……………………………………………………………………………26
Література…………………………………………………………………………...27
Головним питанням інвестиційної програми є підтримка якнайкращих пропорцій розвитку різних видів транспорту. На більш високому рівні, за допомогою інвестиційної програми виробляються оптимальні пропорції між розвитком транспорту і економікою країни.
Оптимізація інвестицій є цілеспрямованою діяльністю, що полягає в отриманні якнайкращих результатів роботи транспорту в умовах, що склалися. Об’єктами оптимізації є ті, що входять в транспортний комплекс видів транспорту. Кінцевою метою оптимізації інвестицій є отримання максимального ефекту при використанні обмежених ресурсів у розмірі «В».
Управляючими діями є ресурси, які виділяють на розвиток того або іншого виду транспорту. Критерій оптимізації – величина ефекту, що отримується при рішенні тієї або іншої задачі.
Рішення цієї задачі передбачає:
Розробку альтернативних варіантів використання асигнувань на j – му виді транспорту;
Постановку математичного завдання, адекватного даним;
Розробку методів рішення задачі;
Аналіз результатів рішення;
Реалізація результатів інвестиційної програми.
Процес формування оптимізації інвестиційної програми в математичній постановці полягає в необхідності максимізувати функцію
при виконанні умов
де m – кількість видів транспорту;
B – сумарний розмір асигнувань, що виділяються на розвиток транспортного комплексу;
Bji – розмір асигнувань, виділених на розвиток j-го виду транспорту;
Xi – об’єм перевезень, який виконується j-m видом транспорту;
Xпл – плановий об’єм перевезення j-m видом транспорту.
Проаналізувавши (1) можна зробити висновок, що критерій оптимальності є адитивною функцією, тому ефект, що виникає на j-му виді транспорту, може складатися один з одним. Для полегшення розрахунків приймається, що асигнування можуть виділятися частинами по 0,2В.
Аналіз математичної моделі дозволяє відзначити, що завдання може розбиватися на етапи відповідно до виділених асигнувань і розглядуваними видами транспорту, тобто вона може бути зведена до дискретної постановки.
При виборі методі оптимізації інвестиційної програми необхідно враховувати наступні умови:
Метод повинен приводити до конкретного результату при мінімальному об’ємі обчислень;
Метод повинен дати максимальний об’єм інформації для особи, що ухвалює рішення;
Результат рішення повинен бути відтвореним.
Цим вимогам задовольняє метод динамічного програмування (МДП). Він служить для вирішення багатоетапних завдань, що описують, як правило, дискретні процеси, критерій оптимальності яких володіє властивістю адитивності. У завданні оптимізації під етапом розуміється взаємодія двох видів транспорту, ефект обробки яких на будь-якому рівні може складатися.
Результат рішення задачі представляється у вигляді талиці або графіка, що є зручним для подальшого аналізу.
У основі МДП лежить принцип оптимальності, який в завданні формується таким чином: оптимальна стратегія транспортного комплексу володіє тією властивістю, що яким би не був початковий стан єдиної транспортної системи, подальші дії повинні бути оптимальними.
Процес рішення задачі відповідно до МДП розбивається на декілька етапів:
Умовно – оптимальне рішення між двома видами транспорту;
Умовно – оптимальне рішення між трьома видами транспорту і так далі.
Перебираючи по черзі всі види транспорту, знаходимо оптимальне рішення.
Використовуючи МДП визначається оптимальний розподіл ресурсів між двома видами транспорту. Рішення знаходиться з виразу:
де Eпрj1 (Bij1) – величина ефекту, який отриманий на виді транспорту при виділенні ресурсів у розмірі Bj;
BT – поточне значення ресурсу;
Eпрj2 (BT- Bij1) – величина ефекту, який отриманий на j2 виді транспорту при виділенні йому ресурсів, що залишилися.
Для розвитку транспортної мережі регіону, виділені асигнування у розмірі В. Транспортне обслуговування регіону здійснюється наступними видами транспорту: повітряний (В), трубопровідний (Т), річковий (Р), автомобільний (А), залізничний (З). Величина ефекту, що отримується при розвитку і-го виду транспорту, залежно від виділених об’ємів асигнувань приведена в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Величина ефекту від розподілу асигнувань
Величина асигнувань |
Величина ефекту, Епр (Вj) для j-го виду транспорту |
||||
З |
А |
Р |
Т |
П |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,2В |
10,5 |
17,1 |
15,3 |
18,0 |
15,7 |
0,4В |
11,9 |
17,3 |
15,9 |
18,9 |
16,4 |
0,6В |
11,7 |
18,6 |
16,1 |
19,3 |
17,1 |
0,8В |
13,4 |
18,8 |
16,7 |
19,7 |
17,9 |
В |
13,9 |
19,3 |
17,5 |
20,3 |
18,2 |
Необхідно:
Визначити оптимальну інвестиційну програму розвитку різних видів транспорту;
Побудувати залежність ефекту від об’єму асигнувань на розвиток ЄТС;
Проаналізувати результати оптимізації.
МДП дозволяє різко скоротити кількість варіантів, зокрема використовуючи принцип оптимальності, визначається умова оптимального рішення для випадку Х = 0,2 В.
Розрахунки оптимальних рішень при розподілі ресурсів між З і А видами транспорту приведені в таблиці 1.2 і 1.3.
Таблиця 1.2 – Розрахунок значень F взаємодії двох видів транспорту
Розмір виділених асигнувань |
Можливі варіанти розподілу |
Значення приведеного і умовно оптимального розподілу умов |
|
Залізничний |
Автомобільний |
||
0 |
0 |
0 |
0+0=0 |
0,2 |
0 |
0,2 |
0+4,4=4,4 |
|
0,2 |
0 |
3,2+0=3,2 |
0,4 |
0 |
0,4 |
0+4,7=4,7 |
|
0,2 |
0,2 |
3,2+4,4=7,6 |
|
0,4 |
0 |
3,7+0=3,7 |
0,6 |
0 |
0,6 |
0+5,6=5,6 |
|
0,2 |
0,4 |
3,2+4,7=7,9 |
|
0,4 |
0,2 |
3,7+4,4=8,1 |
|
0,6 |
0 |
4,2+0=4,2 |
0,8 |
0 |
0,8 |
0+6,6=6,6 |
|
0,2 |
0,6 |
3,2+5,6=8,8 |
|
0,4 |
0,4 |
3,7+4,7=8,4 |
|
0,6 |
0,2 |
4,2+4,4=8,6 |
|
0,8 |
0 |
4,9+0=4,9 |
1 |
0 |
1,0 |
0+7,5=7,5 |
|
0,2 |
0,8 |
3,2+6,6=9,8 |
|
0,4 |
0,6 |
3,7+5,6=9,3 |
|
0,6 |
0,4 |
4,2+4,7=8,9 |
|
0,8 |
0,2 |
4,9+4,4=9,3 |
|
1 |
0 |
5,3+0=5,3 |
Таблиця 1.3 – Оптимальний розподіл асигнувань
Виділена сума асигнувань |
Епр3 |
ЕпрА |
Епр3А |
Оптимальний план розподілу |
0 |
0 |
0 |
0 |
(0;0) |
0,2В |
0 |
4,4 |
4,4 |
(0;0,2B) |
0,4В |
3,2 |
4,4 |
7,6 |
(0,2В;0,2В) |
0,6В |
3,7 |
4,4 |
8,1 |
(0,4В;0,2В) |
0,8В |
3,2 |
5,6 |
8,8 |
(0,2В;0,6В) |
В |
3,2 |
6,6 |
9,8 |
(0,2В;0,8В) |
Розрахунки оптимальних рішень при розподілі ресурсів між З А і Р видами транспорту приведені в таблиці 1.4 і 1.5.
Таблиця 1.4 – Розрахунок значень F взаємодії трьох видів транспорту
Розмір виділених асигнувань |
Можливі варіанти розподілу |
Значення приведеного і умовно оптимального розподілу умов |
|
З і А |
Річковий |
||
0 |
0 |
0 |
0+0=0 |
0,2 |
0 |
0,2 |
0+15,3=15,3 |
|
0,2 |
0 |
4,4+0=4,4 |
0,4 |
0 |
0,4 |
0+15,9=15,9 |
|
0,2 |
0,2 |
4,4+15,3=19,7 |
|
0,4 |
0 |
7,6+0=7,6 |
0,6 |
0 |
0,6 |
0+16,1=16,1 |
|
0,2 |
0,4 |
4,4+15,9=20,3 |
|
0,4 |
0,2 |
7,6+15,3=22,9 |
|
0,6 |
0 |
8,1+0=0 |
0,8 |
0 |
0,8 |
0+16,7=16,7 |
|
0,2 |
0,6 |
4,4+16,1=20,5 |
|
0,4 |
0,4 |
7,6+15,9=23,5 |
|
0,6 |
0,2 |
8,1+15,3=23,4 |
|
0,8 |
0 |
8,8+0=0 |
1 |
0 |
1,0 |
0+17,5=17,5 |
|
0,2 |
0,8 |
4,4+16,7=21,1 |
|
0,4 |
0,6 |
7,6+16,1=23,7 |
|
0,6 |
0,4 |
8,1+15,9=24 |
|
0,8 |
0,2 |
8,8+15,3=24,1 |
|
1 |
0 |
9,8+0=0 |