Форми співучасті. Питання про форми співучасті в науці кримінального права. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією. Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті.
Призначення покарання співучасникам. Спеціальні питання відповідальності співучасників. Опосередковане виконання. Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом. Співучасть у при провокації злочину.
Ексцес виконавця. Види ексцесу виконавця: кількісний та якісний. Кваліфікація дій співучасників при ексцесі. Невдале підбурювання та пособництво.
Добровільна відмова співучасників. Добровільна відмова виконавця. Відповідальність інших співучасників при добровільній відмові виконавця. Особливості добровільної відмови підмовника та пособника.
Поняття причетності до злочину. Види причетності: переховування, неповідомлення, потурання. Відповідальність за причетність до злочину.
Тема 10. Множинність злочинів
Поняття множинності злочинів. Соціальна та юридична характеристика множинності злочинів та її значення.
Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів: прості та ускладнені одиничні злочини (триваючі, продовжувані та складні злочини).
Види множинності злочинів.
Сукупність злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів: ідеальна та реальна сукупність. Відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину. Відмежування сукупності злочинів від конкуренції норм. Кваліфікація злочинів при ідеальній та реальній сукупності. Значення сукупності злочинів для кваліфікації злочину та призначення покарання.
Повторність злочину та її ознаки. Види повторності: повторність, не пов'язана із засудженням (фактична повторність) та повторність, пов'язана із засудженням (рецидив). Види фактичної повторності: повторність тотожніх, однорідних та різнорідних злочинів.
Неодноразовість, систематичність та вчинення злочину у вигляді промислу як види повторності тотожних злочинів. Повторність та реальна сукупність злочинів. Значення повторності для кваліфікації злочину та призначення покарання.
Рецидив злочину: поняття та ознаки. Види рецидиву: загальний, спеціальний, простий, складний (багаторазовий), пенітенціарний, особливо небезпечний. Значення рецидиву для кваліфікації злочину і для призначення покарання. Умови, порядок та правові наслідки визнання особи рецидивістом.
Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів. Врахування їх при:
-кваліфікації злочинів та призначенні покарання;
- вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених КК.
Тема 11. Обставини, що виключають злочинність діяння
Поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння. Обставини, які передбачені КК та іншими законодавчими актами.
Поняття необхідної оборони. Правова оцінка заподіяння шкоди при, так званій, «передчасній» і «запізнілій» обороні. Оцінка використання технічних та інших пристосувань, які вживаються для захисту від посягання.
3авдання шкоди при необхідній обороні тому, хто посягає. Мета необхідної оборони – захист від суспільно небезпечних посягань. Співрозмірність необхідної оборони.
Вплив на відповідальність особи, яка перебувала в стані необхідної оборони застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для:
-захисту від нападу озброєної особи;
-захисту від нападу групи осіб;
-відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.
Врахування суб’єктивного ставлення особи, що захищається, до заподіяння шкоди. Правові наслідки заподіяння шкоди особою, яка перебувала в стані сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечним посяганням, що не відповідало небезпечності посягання чи обстановці захисту.
Перевищення меж (ексцес) необхідної оборони. Його поняття і ознаки. Відповідальність за ексцес оборони.
Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні. Інститут необхідної оборони в діяльності співробітників органів внутрішніх справ. Межі кримінальної відповідальності при уявній обороні за заподіяну шкоду (з урахуванням вікових, розумових, освітніх, психологічних та інших особистих характеристик особи, яка захищалася).
Підстави і ознаки затримання особи, яка вчинила злочин. Вимушений характер завдання шкоди особі, яка вчинила злочин при її затриманні. Відповідність заподіяння шкоди при затриманні небезпеці вчиненого посягання і обставинам затримання. Врахування суб’єктивного ставлення затриманої особи до шкоди, яка була завдана.
Відповідальність за заподіяння шкоди, яка не була необхідною для затримання особи, яка вчинила злочин. Кримінально-правові питання затримання особи, яка вчинила злочин в діяльності працівників правоохоронних органів.
Поняття, підстави і ознаки крайньої необхідності. Неможливість усунення небезпеки, що загрожує інакше як шляхом завдання шкоди – єдина підстава крайньої необхідності.
Суспільна небезпека, що безпосередньо загрожує:
-особі;
-охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб;
-суспільним інтересам;
-інтересам територіальної громади;
-інтересам держави.
Джерела небезпеки. Завдання шкоди інтересам так званих «третіх
осіб». Вимушеність завдання шкоди в стані крайньої необхідності. Об'єктивні ознаки крайньої необхідності. Характер дій в стані крайньої
необхідності. Своєчасність крайньої необхідності. Межі завдання шкоди в стані крайньої необхідності.
Врахування суб'єктивного ставлення особи до шкоди, яка завдається в стані крайньої необхідності. Відповідальність за заподіяння шкоди більш значної, ніж відвернута при крайній необхідності.
Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони і дій, спрямованих на затримання особи, яка вчинила злочин.
Фізичний або психічний примус – його поняття та ознаки. Межі кримінальної відповідальності особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу.
Виконання наказу або розпорядження – його поняття та ознаки. Межі відповідальності особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження. Підстави визнання законними наказу або розпорядження:
-віддання їх відповідною особою;
-в належному порядку;
-в межах повноважень;
-за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Межі кримінальної відповідальності особи, яка виконала явно злочинний наказ або розпорядження. Усвідомлення злочинного характеру наказу чи розпорядження.
Діяння, пов'язане з ризиком – його поняття і ознаки. Межі відповідальності особи при заподіянні шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. Відповідальність особи при заздалегідь створюваній загрозі для життя інших людей або загрозі екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.
Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації – його поняття та ознаки. Вимушеність заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до чинного закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності. Межі кримінальної відповідальності особи за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації:
-особливо тяжкого умисного злочину, пов'язаного з насильством над потерпілим;
-умисного тяжкого злочину, пов'язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків.
Тема 12. Звільнення від кримінальної відповідальності
Поняття звільнення особи, яка вчинила злочин від кримінальної відповідальності. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Умови такого звільнення:
-вчинення злочину невеликої тяжкості;
-щире покаяння після вчинення злочину;
-активне сприяння розкриттю злочину;
-повне відшкодування завданих злочином збитків або усунення заподіяної шкоди.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Умови такого звільнення:
-вчинення вперше злочину невеликої тяжкості;
-примирення винного з потерпілим;
-відшкодування завданих злочином збитки або усунення заподіяної шкоди. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею
особи на поруки. Умови такого звільнення:
-вчинення вперше злочину невеликої або середньої тяжкості;
-щире покаяння після вчинення злочину;
-передача особи, яка вчинила злочин, на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням;
-дотримання протягом року з дня передачі на поруки певних правил (виправдання довіри колективу, неухилення від заходів виховного характеру, непорушення громадського порядку).
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки. Умови такого звільнення:
-вчинення вперше злочину невеликої або середньої тяжкості;
-внаслідок зміни обстановки вчинене діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Умови такого звільнення. Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності:
-два роки (вчинення злочину невеликої тяжкості, за який законом передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі);
-три роки (вчинення злочину невеликої тяжкості, за який законом передбачене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі);
-п`ять років (вчинення злочину середньої тяжкості);
-десять років (вчинення тяжкого злочину);
-п`ятнадцять років (вчинення особливо тяжкого злочину).
Зупинення перебігу строків давності та їх поновлення. Незастосування строків давності у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства.
Тема 13. Поняття та призначення покарання. Види покарань. Звільнення від покарання
Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
Кара як ознака покарання. Елементи кари. Соціальна природа покарання. Мета покарання. Питання про мету покарання в теорії кримінального законодавства України та в науці кримінального права. Виправлення засуджених як мета покарання. Загальне та спеціальне попередження.
Система та види покарань. Поняття, ознаки та значення системи покарань за кримінальним законодавством. Система покарань в історії кримінального права та за чинним кримінальним законодавством України. Проблеми удосконалення системи покарань.
Класифікація (види) покарань. Основні та додаткові покарання; безстрокові, строкові, та непов'язані з встановленням строків; загальні та спеціальні. Покарання, які пов'язані з виправно-трудовим впливом на засудженого.
Основні покарання: громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.
Додаткові покарання: позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.
Покарання, які можуть бути застосовані як в якості основних, так і в якості додаткових: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Правила призначення основного та додаткового покарання.
Характеристика основних і додаткових покарань за чинним кримінальним законодавством України.
Громадські роботи – їх зміст, термін і вид. Порядок відбування покарання у вигляді громадських робіт. Наслідки злісного ухилення від відбування громадських робіт. Порядок заміни громадських робіт обмеженням волі або арештом. Обчислення строків громадських робіт, замінених обмеженням волі або арештом. Обмеження у призначенні громадських робіт щодо осіб, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей віком до восьми років, жінкам, які досягли п'ятдесятип'ятирічного віку, чоловікам, які досягли шістдесятирічного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
Виправні роботи – їх зміст, термін і вид. Суми відрахувань із заробітку засудженого до виправних робіт в доход держави. Обмеження у призначенні виправних робіт щодо вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці