застосування статей Особливої частини КК за аналогією. Співвідношення суспільної небезпеки і протиправності.
Винність як ознака злочину; її зміст та значення.
Караність як невід'ємна ознака злочину. Співвідношення караності як ознаки злочину і фактичного призначення покарання за злочин. Органічна єдність ознак злочину.
Значення ст. 11 КК для визначення поняття злочину. Проблема удосконалення поняття злочину в кримінальному праві України.
Місце злочину в системі правопорушень. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень. Питання про відмежування злочинів та інших правопорушень у науці кримінального права. Співвідношення понять злочину, злочинності та правопорушення.
Класифікація злочинів ст. 12 КК залежно від їх тяжкості та її значення. Критерії класифікації (ступінь тяжкості, родовий об`єкт, потерпілий, предмет, налсдіки, спосіб вчинення, місце та час вчинення, суб`єкт, форма вини, мета). Проблема удосконалення класифікації злочинів у чинному законодавстві.
Тема 3. Поняття та ознаки складу злочину
Поняття складу злочину і його значення. Вичерпний перелік складів злочинів у чинному законодавстві. Співвідношення понять злочину і складу злочину.
Елементи складу злочину, їх зміст, органічна єдність. Об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона як елементи складу злочину, їх ознаки. Обов'язкові і факультативні ознаки складу злочину, значення такого розподілення ознак складу злочину: 1) як конститутивних ознак; 2) як кваліфікуючих ознак; 3) як обставин, що обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
Види складів злочину залежно від 1) їх тяжкості: прості, кваліфіковані, особливо кваліфіковані, привілейовані; 2) особливостей конструкції: матеріальні, формальні, усічені; 3) наявності наслідків: з матеріальною шкодою, з фізичною шкодою, з ідеологічною шкодою.
Склад злочину і кваліфікація злочину. Поняття кваліфікації злочину і її значення.
Тема 4. Об'єкт злочину
Поняття об’єкту злочину. Значення об'єкту злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпечності злочину. Характер суспільної небезпечності злочину. Ступінь суспільної небезпечності злочину. Їх значення для правильного визначення об`єкту злочину та його кваліфікації.
Суспільні відносини, інтереси, блага як об’єкт злочину. Об'єкт злочину і об'єкт кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб’єкти, соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин.
Класифікація (види) об'єктів злочину. Загальний об'єкт злочину. Родовий (спеціальний, груповий) об'єкт злочину. Видовий об`єкт злочину.
Безпосередній (конкретний) об'єкт злочину. Порядок визначення родового, видового та безпосереднього об`єктів злочину та їх значення.
Основний (головний) і додатковий безпосередні об'єкти.
Поняття предмету злочину та його місце в структурі складу злочину. Предметні та безпредметні злочини. Значення правильного встановлення предмету злочину для кримінальної відповідальності. Відмінність предмету злочину від об’єкту злочину. Описання предмету злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК.
Потерпілий як ознака об`єкту злочину. Значення встановлення категорії потерпілого для кваліфікації злочину (посягання щодо працівників правоохоронних органів, суду та ін.).
Тема 5. Об'єктивна сторона злочину.
Поняття об'єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону: обов'язкові та факультативні. Значення об'єктивної сторони для оцінки суспільної небезпечності, кваліфікації злочину, а також відмежування одного складу злочину від іншого.
Суспільно небезпечне діяння, його поняття та форми. Суспільно небезпечна дія чи бездіяльність злочинного діяння як зовнішні акти поведінки людей, які вчиняються в реальній дійсності.
Поняття та ознаки дії в кримінальному праві. Поняття та ознаки бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Правовий (юридичний) обов'язок діяти певним чином та наявність можливості виконати обов'язок, який покладено на особу.
Значення нездоланної (непереборної) сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність).
Поняття суспільно небезпечних наслідків. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину. Їх види та значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальними та формальними складами: значення такого розподілення.
Причинний зв'язок в кримінальному праві та його значення. Вирішення питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком у науці кримінального права. Об'єктивний характер причинного зв'язку. Вимоги, що пред’являються до співвідношення діяння та наслідків для встановлення між ними причинного зв'язку.
Розподіл причинного зв'язку на необхідний і випадковий, безпосередній і опосередкований причинний зв'язок та ін.
Встановлення причинного зв’язку при наявності так званих особливих умов з боку потерпілого. Особливості причинного зв'язку при злочинній бездіяльності.
Спосіб, знаряддя, засоби, обставини (обстановка, умови), місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об'єктивну сторону злочину; їх значення. Спосіб, знаряддя, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як:
-конструктивні ознаки конкретного складу злочину;
-кваліфікуючі ознаки;
-обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
Тема 6. Суб’єкт злочину
Поняття суб'єкту злочину в законі про кримінальну відповідальність. Обов'язкові та факультативні ознаки суб’єкту злочину. Загальний і спеціальний суб'єкт злочину в кримінальному праві. Ознаки та види спеціального суб'єкту, його значення для кваліфікації злочину.
Суб’єкт злочину та особа злочинця. Суб`єкт злочину та його тлумачення в кримінальному праві та процесі, кримінології. Їх відмінності.
Проблема визнання юридичних осіб суб'єктами окремих злочинів. Загальний та понижений вік кримінальної відповідальності.
Особливості визначення віку кримінальної відповідальності за відсутністю офіційних даних, що його підтверджують; критерії встановлення в законі пониженого віку кримінальної відповідальності. Злочини, за вчинення яких в кримінальному законі встановлено понижений вік відповідальності (ст. 22 КК).
Осудність як обов’язкова ознака суб'єкту злочину. Поняття осудності та її значення. Форма неосудності та її види. Форми неосудності за чинним КК України.
Поняття неосудності у кримінальному праві України. Критерії неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний). Ознаки медичного критерію неосудності: хронічна душевна хвороба, тимчасовий розлад душевної діяльності, слабоумство, інший хворобливий стан психіки (розлад психіки). Значення медичного критерію для визнання особи неосудною.
Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інтелектуальної та вольової ознак юридичного критерію неосудності та їх співвідношення. Значення юридичного критерію неосудності. Співвідношення юридичного та медичного критеріїв неосудності. Наслідки визнання особи неосудною.
Обмежена осудність в кримінальному праві, її поняття та ознаки. Вплив визнання особи обмежено осудною на призначення покарання і застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин. Її обгрунтування в кримінальному законі України.
Тема 7. Суб'єктивна сторона злочину
Поняття суб’єктивної сторони складу злочину та її значення. Ознаки суб’єктивної сторони: обов’язкові і факультативні. Поняття вини та її значення для кримінальної відповідальності.
Форми вини в кримінальному праві України, їх значення для кваліфікації злочину і призначення покарання. Умисна форма вини, необережна форма вини, змішана (подвійна, складна) форма вини.
Умисел і його види. Поняття прямого і непрямого умислу, їх інтелектуальні і вольові моменти (ознаки). Відмінність прямого умислу від непрямого. Види умислу в залежності від моменту виникнення: раптовий, заздалегідь сформований; в залежності від ступеня передбачення наслідків: визначений, невизначений, альтернативний.
Умисел в злочинах з формальним складом. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення.
Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Значення мотиву і мети для кваліфікації злочину як:
-конструктивних ознак складу злочину;
-кваліфікуючих ознак;
-обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
Поняття необережної форми вини та її ознаки. Необережність та її види. Значення боротьби з необережними злочинами.
Злочинна самовпевненість та її інтелектуальний і вольовий моменти (ознаки). Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
3лочинна недбалість, її об'єктивний і суб’єктивний критерії. Їх значення.
Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, його відмінність від злочинної недбалості.
Подвійна, складна (змішана) форма вини і її значення для кваліфікації злочину. Поняття та види помилок в кримінальному праві. Юридична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність. Фактична помилка, її види і вплив на вирішення питання про кримінальну відповідальність. Помилка в:
-об`єкті злочину;
-предметі злочину;
-потерпілому;
-злочинності чи незлочинності діяння;
-причинному зв`язку та в наслідках злочину.
Випадки, які приєднуються до помилок і помилка щодо особи;
відхилення дії чи удару.
Тема 8. Стадії вчинення злочину
Поняття і види стадій вчинення злочину за чинним кримінальним законодавством.
Готування до злочину, його поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Види підготовчих дій. Підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змовлення на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Відмежування готування до злочину від виявлення наміру. “Голий умисел”
та його правові наслідки. Відповідальність за готування до злочину за КК України.
Правові наслідки готування до злочину невеликої тяжкості.
Замах на злочин, його поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Види замаху на злочин: закінчений та незакінчений; замах на непридатний об'єкт та замах з непридатними засобами. Значення такого розподілу. Відмежування замаху від готування до злочину.
Закінчений та незакінчений злочин. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину у складах з матеріальним, формальним та усіченим складом.
Підстава кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин. Кваліфікація готування та замаху на злочин. Обставини, які належить враховувати при призначенні покарання за готування та замах на злочин.
Добровільна відмова при незакінченому злочині та добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її поняття та ознаки. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова. Підстави усунення кримінальної відповідальності за добровільну відмову від доведення злочину до кінця. Наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця та їх значення.
Дійове каяття у здійсненні злочину. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця
Змістовий модуль 2.
Тема 9. Співучасть у злочині
Поняття і значення співучасті у злочині і її об’єктивні та суб'єктивні ознаки.
Умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. 3міст цієї ознаки.
Суб’єктивні ознаки співучасті. Спільність умислу співучасників. Особливості інтелектуального моменту умислу співучасників. Питання
про можливість одностороннього суб'єктивного зв'язку між співучасниками. Вольовий момент умислу співучасників. Питання про можливість
співучасті в злочинах, які вчинені з необережності. Відокремлення співучасті від "необережного заподіяння".
Значення мотиву та мети при вчиненні злочину у співучасті.
Види співучасників та їх визначення в КК. Виконавець та співвиконавець злочину. Організатор злочину. Підбурювач до злочину. Способи підбурювання. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки підбурювання. Пособник злочину. Види пособництва. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки пособництва. Відокремлення пособництва від підбурювання.
Підстави та межі відповідальності співучасників. Залежність відповідальності співучасників від дій виконавця. Відповідальність організаторів та учасників організованої групи і злочинної організації.