для розмноження ентомопатогенів, найважливіше значення мають обробіток ґрунту і строки сівби культури.
Основним способом збагачення агроценозу ентомофагами є їх інтродукція і акліматизація (завезення з однієї зони в іншу та пристосування їх до існування в нових умовах); внутрішньоареальне переселення (переселення в межах ареалу) спеціалізованих ентомофагів зі старих осередків шкідників у нові, де ці види відсутні або малочисельні; сезонна колонізація, що полягає у штучному розмноженні та щорічному випуску ентомофагів. Його застосовують для компенсації асинхронності у розвитку паразитів і хижаків та їх головних живителів.
Наявність масових захворювань комах у природі та їхня роль в обмеженні чисельності шкідливих видів є передумовою для штучного відтворення захворювань комах, тобто для розробки мікробіологічного методу захисту. Більшість видів мікроорганізмів мають специфічну дію на певні види шкідників і не впливають безпосередньо на ентомофагів. Видова специфічність найбільше виявляється у збудників вірусних захворювань (гранульози, поліедрози). Менш специфічні бактерії з групи кристалотвірних та мускардинні гриби. Мікробні препарати, як правило, діють повільніше, ніж хімічні інсектициди. Проте у ентомопатогенних мікроорганізмів спостерігається значний ефект післядії: зниження плодючості комах, що вижили, подальше послаблення життєздатності личинок.
На основі мікроорганізмів створено декілька біопрепаратів, зокрема бітоксибацилін, боверін, вірин, гаупсин, лепідоцид, фітоверм.
Біологічна боротьба із збудниками хвороб рослин ґрунтується на використанні таких взаємовідносин між організмами як антагонізм, конкуренція, гіперпаразитизм. Найширшого практичного використання серед антагоністів набули гриби Trihoderma, і актиноміцети, бактерії - спорові Bacillus subtilis і неспорові з роду Pseudomonas.
Можливості біологічного методу боротьби з бур’янами на основі використання кліщів, комах, вірусів, грибів поки що обмежені. Для боротьби зі злісними бур’янами (берізка польова, амброзія, гірчак, осоти), які обмежено знищуються агротехнічними заходами або гербіцидами, використовуються берізковий щетинник, несправжній слоник, совка тарахідія. Гірчак звичайний пошкоджують гірчакова нематода, галотвірні кліщі, деякі види галиці. Проти поширених паразитів багатьох культурних рослин - заразих використовується мушка фітоміза.
Гірчакова іржа при потраплянні на рослини гірчака спричинює затримку росту стебла, листків, квітів, насіння формується неповноцінним або зовсім не формується. Серед численних бактерій і грибів є види, продукти обміну яких можна використовувати проти бур’янів, але теоретичні основи такого підходу поки що не розроблені.
Порівняно з іншими методами захисту біологічний має низку переваг: більша тривалість дії, безпечність для людей, теплокровних тварин і навколишнього природного середовища.
116
Практичне значення в боротьбі з шкідливими організмами мають мікробіологічні препарати: бактоспеїн, БІП (біологічний інсектицидний препарат), бітоксибацилін, гомелін, дендробацилін, децимід, новодор, турингін, бактероденцид, а також грибні - боверин, вертицилін, триходермін, бактофіт, фітобактер і- оміцин, фітолавін, трихотецин, ризоплан, ампеломіцин та ін.
У біологічному захисті рослин від шкідливих комах і кліщів важливу роль відіграють:
хижаки - амблісейулюс, фітосейулюс, галиця афідиміза, золотоочка звичайна, циклонеда та ін.;
паразити - трихограма, енкарзія, афідіус, лізіфлебус та ін.
Біологічний метод ефективний також проти злісного паразита - вовчка, який уражує соняшник, тютюн та інші культури. Для його знищення використовують муху фітомізу, личинки якої пошкоджують стебла і насіння вовчка.
У польових умовах слід оберігати від знищення жуків-сонечок та їх личинок, а також личинок золотоочок, мух-дзюрчалок, які знищують попелиць.
Велике значення у використанні природних популяцій ентомофагів для захисту рослин мають заходи, що сприяють їх розмноженню: підсів нектароносів, зменшення застосування пестицидів, застосування інсектицидів вибіркової дії, уникнення суцільних обробок посівів інсектицидами, застосування профілактичних обробок посівів пестицидами тощо.
Останніми роками широкого застосування у виробництві набула вакцинація рослин слабовірулентними вірусами. В основу її покладено явище інтерференції, тобто пригнічення дії одного штаму вірусу іншим при змішаній інфекції. З цією метою, зокрема, використовується послаблений штам вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ) для захисту помідорів у закритому ґрунті.
9.5. Хімічний метод захисту рослин
Хімічний метод передбачає використання пестицидів для запобігання розвитку і знищення шкідників, хвороб рослин і бур’янів при масовому їх розмноженні та поширенні.
Сучасний асортимент пестицидів включає велику кількість препаративних форм, більшість з яких належать до різних груп органічних сполук. Різні групи хімічних речовин і навіть окремі препарати характеризуються певною специфікою фізіологічного механізму дії, при цьому деяким речовинам притаманна вибіркова токсичність щодо різних груп або окремих видів шкідливих організмів. За походженням діючого інгредієнта пестициди бувають неорганічні, органічні та біологічні. Неорганічні і органічні сполуки становлять найбільш численну групу. Залежно від хімічного складу діючих речовин органічні пестициди поділяються на хімічні групи (класи). Біо логічні пестициди мають рослинне, грибне, вірусне, бактеріальне походження.
Використання пестицидів визначається їх високою біологічною, економічною, господарською ефективністю, універсалізмом, доступністю використання. Універсалізм полягає в тому, що пестициди можна застосовувати на різних видах рослин, проти різних шкідливих організмів і різними способами. За цими та
117
іншими позитивними показниками хімічний метод належить до числа найбільш поширених.
Поряд з цілою низкою переваг хімічний метод має і свої недоліки. Висока стійкість пестицидних речовин до впливу на них факто рів природного середовища сприяє забрудненню останнього. Хоча нині значення пестицидів як забрудників екологічної системи повністю доведено, вивченню цього питання ще не приділяється достатньої уваги. Найбільш важливими факторами, які запобігають зменшенню забруднення навколишнього природного середовища, є зменшення норм витрати препаратів, кратності застосування і деякі інші фактори раціонального їх використання. При цьому обов’язковим залишається збереження високої біологічної ефективності при їх застосуванні.
Широке впровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур значною мірою спричинює зростання пестицидного навантаження на поля, веде до порушення рівноваги в агробіоценозах, до можливого підвищення резистентності шкідливих організмів, збільшення небезпеки забруднення навколишнього природного середовища та урожаю.
Враховуючи сучасні успіхи та відповідні недоліки інтенсивних технологій, вчені сформували новий екологічний напрям у захисті рослин, який передбачає не повне знищення тих чи інших видів, які завдають шкоди сільськогосподарським культурам, а обмеження їх чисельності нижче порогу шкодочинності. Цей напрям у світовому землеробстві дістав назву інтегрованого захисту рослин.
9.6. Карантин рослин
Карантин рослин - це система державних заходів, направлена на захист рослинного багатства країни від заносу та вторгнення із інших держав (територій) карантинних та інших особливо небезпечних шкідників, збудників хвороб рослин і бур’янів, а у випадку проникнення карантинних об’єктів - на локалізацію їх вогнищ розповсюдження.
В залежності від завдань розрізняють зовнішній та внутрішній карантин. Зовнішній карантин направлений на захист рослинних багатств від ввозу
відсутніх карантинних або інших особливо небезпечних шкідників, збудників хвороб і бур’янів і на попередження вивозу з матеріалом, який експортується карантинних об’єктів, обговорених в договорах з країною-імпортером. До підкаратинного матеріалу відноситься продукція рослинного походження: насіння культурних і дикорослі рослин, рослини і їх частини, зерно, свіжі і сухі плоди, овочі, волокна технічних культур, борошно, крупа і продукти їх переробки, з якими можуть бути занесені карантинні об’єкти, а також сировина шкірної, трикотажної, текстильної промисловості і для виробництва добрив, які можуть бути переносниками карантинних об’єктів.
Внутрішній карантин рослин направлений на попередження та розповсюдження карантинних об’єктів всередині країни, своєчасне виявлення, локалізацію і ліквідацію вогнищ карантинних об’єктів.
118
Проводяться обстеження посівів, насаджень, ґрунту з метою визначення карантинного стану адміністративно-територіальних районів з точки зору зараження їх карантинними об’єктами.
Зняття карантину оголошується після проведення карантинних заходів і повної ліквідації вогнищ зараження, або в результаті відсутності збудника хвороби, шкідника в списку карантинних об’єктів.
Контрольні запитання.
1. Що розуміють під інтегрованим захистом сільськогосподарських куль-
тур?
2.Назвіть основні методи боротьби із збудниками хвороб рослин.
3.В чому полягає суть селекційно-генетичного методу захисту рослин?
4.Висвітліть агротехнічний метод захисту сільськогосподарських культур.
Назвіть основні агротехнічні прийоми направленні на захист сільськогосподарських культур від негативних впливів фітопатогенних організмів.
5.Розкрийте роль сівозміни у захисті сільськогосподарських культур від впливу шкідливих фітопатогенних організмів.
6.Як система обробітку ґрунту впливає на покращення фітосанітарного стану посівів культурних рослин?
7.Вплив удобрення та підживлення рослин на покращення фітосанітарно-
го стану посівів.
8.Вплив підготовки насіневого та садивного матеріалу на стан розвитку та розповсюдження фітопатогенних організмів.
9.Як строки та способи сівби насіння впливають на покращення фітосані-
тарної обстановки в посівах культурних рослин?
10.Суть фізико-механічного методу захисту культурних рослин.
11.Термічний спосіб знезараження насіневого та садивного матеріалу.
12.Які фізико-механічні заходи проводять для захисту сільськогосподар-
ських культур.
13.Суть біологічного методу захисту рослин від фітопатогенних організмів. Назвіть основні групи заходів біологічного методу захисту рослин.
14.Якими є основні способи збагачення агрофітоценозів ентомофагами.
15.Які живі об’єкти для захисту культурних рослин використовує біологі-
чний метод?
16.Суть хімічного методу захисту рослин від фітопатогенних організмів. Переваги та недоліки застосування хімічного методу захисту рослин.
17.Що розуміють під карантином рослин? Назвіть основні види карантину
рослин.
119
Рекомендована література
1.Бредли С. Защита растений / Стивен Бредли. – Москва : Кладезь-Букс, 2003. – 143 с.
2.Бровдій В. М. Біологічний захист рослин / В. М. Бровдій, В. В. Гулий, В. П. Федоренко. – К. : Світ, 2004. – 348 с.
3.Верещагин Л. Н. Вредители и болезни зерновых колосовых культур / Л. Н. Верещагин. – К. : Юнівест Маркетинг, 2001. – 128 с.
4.Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. – К., 1988. – 70 с.
5.Довідник із захисту рослин / за ред. М. П. Лісового. – К. : Урожай, 1999. – 744 с.
6.Євтушенко М. Д. Фітофармакологія : підручник / [М. Д. Євтушенко, Ф. М. Марютін, В. П. Туренко, В. М. Жеребко, М. П. Секун]. – К. : Вища освіта, 2004. – 432 с.
7.Защита растений от болезней / под ред. В. А. Шкаликова. – Москва : Колос, 2001. – 244 с.
8.Ковалишина Г. М. Що впливає на схожість насіння / Г. М. Ковалишина //
Карантин і захист рослин. – 2004. – № 8. – С. 1-3.
9. Марков І. Л. Практикум із сільськогосподарської фітопатології / І. Л. Марков. – К. : Урожай, 1998. – 272 с.
10.Марютін Ф. М. Фітопатологія : навч. посіб. / Ф. М. Марютін, М. О. Білик, В. К. Пантєлєєв. – Харків : Еспада, 2008. – 552 с.
11.Методики випробування і застосування пестицидів / за ред. С. О. Трибеля. – К. : Світ, 2001. – 448 с.
12.Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. – К. : Юнівест Медіа, 2008. – 448 с.
13.Пересипкін В. Ф. Сільськогосподарська фітопатологія: підручник / В. Ф. Пересипкін. – К. : Аграрна освіта, 2000. – 415 с.
14.Ретьман С. В. Озима пшениця. Технологія захисту посівів з урахуванням конкретної фітосанітарної ситуації / С. В. Ретьман, І. М. Сторчоус, С. М.
Бабич // Карантин і захист рослин. – 2006. – № 9. – С. 7-12.
15.Ретьман С. В. Осінній захист озимини / С. В. Ретьман, І. М. Сторчоус, О. В. Шевчук // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 1. – С. 7-10.
16.Ретьман С. В. Особливості сівби озимих / С. В. Ретьман, О. В. Шевчук, Т. М. Кислих // Карантин і захист рослин. – 2008. – № 9. – С. 7-9.
17.Ретьман С. В. Протруєне насіння – якісний урожай / С. В. Ретьман, О. В. Шевчук // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 3. – С.1-4.
18.Ретьман С. В. Фітопатогенний комплекс озимої пшениці в Лісостепу України / С. В. Ретьман // Карантин і захист рослин. – 2008. – № 4. –
С. 5.
19.Ретьман С. В. Фунгіциди нового покоління для захисту посівів озимої пшениці від фітоінфекції / С. В. Ретьман // Карантин і захист рослин. – 2007. – № 10. – С. 19-20.
20.Ретьман С. В. Час протруювати насіння / С. В. Ретьман // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 9. – С.2.
120