Як видно з таблиці 3.1 всього сільськогосподарських угідь на території Гарасимівської сільської ради 1873.2 га. З них під ріллею знаходиться 1681.9 га землі, під багаторічними насадженнями - 63.4 га, сіножаті займають площу 77.6 га, пасовища - 50.3 га. Лісовкриті землі становлять площу 415.6 га, землі під чагарниками займають площу 6.1 га. Землі під водою становлять площу 38.6 га, під болотами - 13.2 га. На території сільської ради під дороги відведено 32.1 га землі, забудованих земель 275.6 га.
Виходячи із загальної площі території Гарасимівської сільської ради можна провести розподіл земель за формами власності:
Ø 956 га землі перебувають у власності;
Ø 966 га - розпайовано;
Ø 777 - в оренді фірми ‘’Кадуб’’, з них:
ü 482 га - обробляється;
ü 275 га - не витребувані паї, не обробляються;
ü 20 га - не визначились, не укладені договора.
Ø 140,45 га - рілля запасу і перелоги
Ø 503,6 га - обробляється с/г підприємством
Гарасимівська сільська рада знаходиться в сприятливих природних умовах і відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Житловий фонд населеного пункту знаходиться в задовільному стані. В цілому благоустрій знаходиться на середньому рівні, господарські двори розміщенні в межах населеного пункту в безпосередній близькості до житлової зони. Заказників і заповідників, охоронних територій в межах місцевості немає.
Село Гарасимів віднесений до 03 Городенківського природно- сільськогосподарського району.
Клімат
Особливості територіального розміщення села, як і району в цілому, впливають на формування його погодних умов. Знаходячись ближче до Атлантичного океану і підпадаючи під його вплив більше, ніж східна частина України, вказана місцевість характеризується кліматом, перехідним між помірним західноєвропейським та континентальним східноєвропейським. Середня температура найтеплішого місяця (липня) становить + 18°С, найхолоднішого (січня) -4.5°С. Сума опадів 600-700 мм на рік, максимальна кількість випадає у червні-липні. Згідно із кліматичним районуванням, територія с. Гарасимів належить до вологої, помірно теплої агро кліматично зони. Переважаючі вітри - північно-західні, південно-західні (54% повторюваності).
Грунти
Для більшої частини території району ( близько 50% площі) характерні глибоко структуровані чорноземні грунти, які мають високу потенційну родючість. Материнською породою є лесовидні суглинки, під якими часто залягають вапняки та гіпси. Як орні в районі найбільше використовуються темно-сірі опідзолені ґрунти, які сформувались на лісовидних суглинках, під покривом лісової та трав’янистої лучно-степової рослинності. На території Гарасимівської сільської ради переважають дерново-підзолисті поверхнево-глеюваті з різним ступенем змитості ґрунти. М’який клімат і родючі землі дозволяють вирощувати пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, льон, овочеві і плодово-ягідні культури. Ліси, площа яких становить у районі 11,4 тис.га, в основному розміщені на вододільних височинах. Площа лісів, що закріплені за сільською радою становить 70.0 га.
Рослинний та тваринний світ
Найбільш заліснена південно-західна частина села.
Основні породи: дуб, граб, бук.
Специфічні риси рослинності краю полягають у тому, що ця територія є яскраво
вираженим центром ендемізму та реліктовості. Тут зустрічається цілий ряд
подільських ендеміків, таких як волошка тернопільська, чебрець
подільський,рутвиця гачкувата,ширверехія подільська. Флора дуже багата на
реліктові види. Серед реліктів третинного періоду - тис ягідний, відкасник
татарниколистий , гінкго дволопатеве. Реліктова рослинність льодовикової доби -
анемона нарцисоцвітна, змієголовок австрійський, фіалка Джоя, водяний горіх
плаваючий.
3.2 Аналіз сучасного стану
топографо-геодезичного забезпечення території Гарасимівської сільської ради
Стан топографічного забезпечення Гарасимівської сільської ради.
Планово-картографічною основою Гарасимівської сільської ради є карта в масштабі 1:10000, складена у 1990 році Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою при проведенні коректури планового матеріалу, уточнена під час розробки проекту формування території і встановлення меж населеного пункту [29].
Загалом територія Гарасимівської сільської ради відображена на топографічних картах масштабу 1:10000000, 1:500000, 1:20000, 1:50000, 1:25000, 1:10000. Але ці карти застарілі, вони оновлювались ще у 80-90-х роках минулого століття. Останній раз зйомка території Гарасимівської сільської ради була виконана у 1990 році Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою.
Грошова оцінка земель села Гарасимів проведена спеціалістами Інститу управління природними ресурсами у 2001 році відповідно до «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженого наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Мінсільгосппроду України та Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150, змін та доповнень до розділу з «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» затверджених наказом Держкомзему України, Мінсільгосппроду України та Української академії аграрних наук від 15 вітня 1997 року № 46/131/63/34 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 1997 року за № 511/2315 [29].
Оцінка землі та нерухомого майна вимагає створення топографічних планів масштабу 1:500 практично на всі населені пункти. Тому виникає негайна необхідність створення нових карт і найбільше плану масштабу 1:500.
Загалом топографічна забезпеченість Гарасимівської сільської ради являється незадовільною.
Наслідком такого стану справ є недостатнє фінансування державного бюджету та низька зацікавленість органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Топографічні роботи могли б стати невід’ємною та складовою частиною роботи при інвентаризації земель Гарасимівської сільської ради. Вони використовувалися б для створення цифрових моделей місцевості, та їх використання для складання топографічних планів і карт в цифровому та графічному видах.
Стан геодезичного забезпечення Гарасимівської сільської ради.
Геодезичне забезпечення Гарасимівської сільської ради є незадовільним. Останній раз зйомка території Гарасимівської сільської ради була виконана у 1990 році Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою.
Роботи виконувались у відповідності з технічним проектом, погодженим з Держбудом УРСР та Територіальної інспекції державного геодезичного нагляду України затверджені Головним управлінням геодезії та картографії при Раді Міністрів СРСР, з дотриманням вимог нижчеперерахових нормативних документів:
1. Інструкція про побудову ДГМ Союзу РСР ГУГК, видан. 1969 року
2. Інструкції по топографічній зйомці в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 ГУГК, видан. 1973 р.
. Інтрукція по топографо-геодезичних роботах при інженерних вишукуваннях для промислового, сільськогосподарського, міського та селищного будівництва /СН-212-73/ Держбуду УРСР, видан. 1974 р.
. Інтрукція по нівелюванню І, ІІ, ІІІ і ІV класів ГУГК, видан. 1974 р.
. Тимчасові інструкції по вимірах ліній полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів світловіддалемірами СМ-3 і ЕОК-2000 ГУГК, видавн. 1975 р.
. Настанова «Центри геодезичних пунктів для територій міст, селищ та промислових майданчиків», ГУГК, видавн. 1975 р.
. Настанова про застосування настінних знаків в полігонометричних та теодолітних ходах ГУГК, видавн. 1972 р.
. Інструкція по вирахуванню нівелювань ГУГК, видавн. 1971 р.
. Умовних знаків для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 ГУГК, видавн. 1973 р.
Основна ціль робіт - створення геодезичної основи та крупно масштабних топографічних планів для розробки генерального плану території, проектів детального планування та інших проектних та інженерних рішень [10].
За межами Гарасимівської сільської ради розташовані такі геодезичні пункти: пункти 1 класу - Вівачів, пункти 3 класу - Чортовець, пункти 4 класу Івасюв, Зелена, Незвисько. Розташування цих пунктів представлено в додатку В.
Нажаль, в Гарасимівській сільській раді геодезичні роботи не
проводились. Наслідком такого стану справ є, знову таки, недостатнє
фінансування державного бюджету та низька зацікавленість органів державної
виконавчої влади і місцевого самоврядування.
3.3 Розробка
еколого-економічного проекту землеустрою об’єкту дослідження
.3.1. Проектування топографо-геодезичних робіт
Роботи на об’єкті повинні проводитись в два етапи за наступною технологічною схемою:
Топографо-геодезичні роботи, які включають:
· рекогностування пунктів ДГМ;
· виготовлення і закладка центру базової станції;
· згущення зйомочної геодезичної мережі з визначенням координат автоматичними супутниковими методами;
· опрацювання матеріалів GPS-спостережень.
Роботи із землеустрою включають наступні етапи:
· підготовчий;
· польовий;
· камеральний.
В процесі підготовчого етапу проводять збирання, аналіз і оцінку всіх матеріалів та документації, необхідних для проведення земельно-кадастрової інвентаризації земель і роблять відповідні висновки.
Польові землевпорядні роботи розпочинаються із натуральних обслідувань меж із сусідніми землекористувачами чи землевласниками на місцевості. Визначають характер закріплення меж (огорожа, стіна, будівлі), узгоджують місця закладки межових знаків і проводять кадастрову зйомку меж земельних ділянок [1].
На камеральному етапі виконують такі основні землевпорядні роботи:
· складання кадастрових планів меж землекористування,
· складання державного акту;
· введення земельно-кадастрової інформації на магнітні носії;
· складання звіту про земельно-кадастрову інвентаризацію.
Опис процесів робіт
Рекогностування пунктів ДГМ і пунктів, які визначаються супутниковими радіонавігаційними системами.
У процесі рекогностування уточнюють проект мережі, визначають місця встановлення і закладки центрів. При цьому основними вимогами є забезпечення безперешкодного огляду неба; відсутність поблизу пункту об’єктів, що відбивають сигнал від супутників ( металеві споруди, огорожі тощо).
До складу робіт при рекогностуванні пунктів входить:
· отримання технічного завдання;
· вибір місця для встановлення пункту і антени супутникового приймача;
· закріплення пункту тимчасовим знаком;
· складання схеми рекогнустированих пунктів;
· переїзди на ділянці робіт;
· здача матеріалів.
Згущення зйомочної геодезичної мережі з визначенням координат пунктів автономними супутниковими методами.
Проектування геодезичних мереж згущення та знімальних мереж виконують з дотриманням наступних вимог:
· мережа має складатись із замкнутих геометричних фігур або петель;
· мережа повинна бути прив’язана не менше як до трьох пунктів державної геодезичної мережі, на яких виконують GPS-спостереження;
· у висотньому відношенні GPS-мережа має бути прив’язана не менше ніж до чотирьох нівелірних знаків [11].
До складу робіт при згущенні зйомочної геодезичної мережі входить:
· підготовка приймача до роботи;
· встановлення антени приймача над центром пункту;
· вимірювання висоти антени;
· позиціювання у заданому режимі;
· контроль якості спостережень з видачею програмної інформації про кількість супутників, що спостерігаються;
· зняття приймача;
· перезапис інформації з приймачів у пам'ять комп’ютера;
· польова контрольна обробка супутникових вимірювань;
· аналіз результатів обробки;
· переїзди на ділянці робіт;
· здавання робіт.
Знімання (визначення координат) кутів поворотів меж земельної ділянки проводиться методикою кутових і лінійних вимірювань, які виконуються електронним тахеометром. Одночасно, при необхідності проводять згущення знімальної основи.
Склад робіт:
· отримання завдання;
· рекогностування ділянки;
· визначення кількості станцій;
· створення планово-висотної основи;
· вимірювання кутів;
· вимірювання відстаней;
· координатні вимірювання;
· зарисовка абрису;
· складання плану зйомки меж;
· обчислення координат і висот точок;
· переходи та переїзди на ділянці робіт.
Підготовчі роботи при інвентаризації земель включають:
· відбір проектної документації стосовно межі розмірів землекористування;
· уточнення переліку і розмірів земельних ділянок у межах території господарства;
· звірення меж землекористування;
· вирахування площ змін меж землекористування;
· погодження результатів;
· розмноження і оформлення матеріалів.
Складання кадастрових планів меж земельних ділянок.
Склад робіт:
· відбір та вивчення вихідних матеріалів;
· нанесення та викреслення зовнішніх меж господарства;
· написання геоданих;
· складання списку співвласників;
· оформлення плану;
· перевірка і виправлення зауважень.
Для визначення положення геодезичних пунктів застосовують два основних типи GPS-мережі:
- радіальний;
- тип замкнутої геометричної мережі [12].
В нашому випадку буде використано тип замкнутої геометричної мережі [12].
Вихідними пунктами є пункти державної геодезичної мережі 4-го класу Зелена, Івасів, Незвисько, 3-го класу
- Чортовець та 1-го класу - Вівачів. Потрібно запроектувати і визначити один пункт 4-го класу GPS-Гарасимів (рис. 3.3)
Рис. 3.3 Схема геометричної мережі при проектуванні пункту GPS-Гарасимів
Цей пункт визначимо за допомогою GPS-приймачів. Пункт CPS-Гарасимів на місцевості проектується закріпити центром У15. Послідовність, за якою будуть спостерігатисьсь
пункти, розписано в таблиці № 3.2
Таблиця № 3.2 План спостережень пунктів
|
Перший приймач |
Другий приймач |
|
CPS-Гарасимів |
Івасів |
|
CPS-Гарасимів |
Зелена |
|
CPS-Гарасимів |
Вівачів |
|
CPS-Гарасимів |
Незвисько |
|
CPS-Гарасимів |
Чортовець |
|
Вівачів |
Івасів |
|
Вівачів |
Зелена |
|
Вівачів |
Незвисько |
|
Вівачів |
Чортовець |
|
Незвисько |
Зелена |
|
Незвисько |
Івасів |
|
Незвисько |
Чортовець |
|
Чортовець |
Зелена |
|
Чортовець |
Івасів |
|
Івасів |
Зелена |