· інформацію про кількість громадян, які отримали державні акти на право приватної власності на земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) взамін сертифікату та кількість громадян, які не отримали державні акти на право приватної власності на земельну ділянку;
· дані про площі земель та кількість громадян, які не повністю (частково) реалізували своє право (за сертифікатом) на виділення в натурі (на місцевості) земельних паїв;
· інформацію про зміну цільового призначення земель;
· інформацію про види використання земельних ділянок (товарне сільськогосподарське виробництво, особисте селянське господарство, інше використання) та спосіб їх використання (самостійно, оренда);
· інформацію про основних товаровиробників сільськогосподарської продукції (форма господарювання, назва, площа земель (у тому числі орендованих);
· інформацію про дані державного земельного кадастру (за формою 6-зем);
· дані державного реєстру земель;
· інші показники, які характеризують територію відповідної ради.
· план землевпорядно-правових дій щодо вирішення питань ідентифікації прав на земельні ділянки [30].
Додатки готуються у табличній формі. З метою зведення інформації та узагальнення показників, що містяться в додатках, таблиці формуються у електронному вигляді (табличний процесор Ехсеl).
Додатки до Технічної документації містить такі таблиці:
Таблиця 1. Список власників, які отримали земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) за межами населеного пункту;
Таблиця 2. Список власників, які отримали земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) в межах населеного пункту;
Таблиця 3. Експлікація земель по землевласниках і землекористувачах;
Таблиця 4. Розподіл земель за категоріями (згідно статті 19 Земельного кодексу України);
Таблиця 5. Список власників землі, землекористувачів та землі державної власності, не надані у власність або користування по яких здійснюється узагальнення даних в розрізі територіально-адміністративних утворень
- про площі земельних ділянок наданих у власність та користування в тому числі на умовах оренди;
- про площі земель не наданих у власність та користування;
про цільове призначення земельних ділянок та зміну цільового призначення;
про рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування або рішення суду про передачу у власність або надання у користування земельної ділянки, у тому числі на умовах оренди;
про документ, що посвідчує право власності або користування, в тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою;
про здійснення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок;
Графічним матеріалом є креслення «План існуючого використання земель в межах території сільської (селищної, міської) ради», яке складається на основі робочого плану (креслення). На креслення наносяться:
§ межі території відповідної ради і населених пунктів (за проектом формування територій і встановлення меж сільських, селищних Рад народних депутатів та проектом встановлення меж сільських населених пунктів та існуючі їх межі згідно прийнятих рішень або розпоряджень);
§ межі земельних ділянок, які надані у власність чи передані у користування (у тому числі на умовах оренди), землі які не використовуються власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та землі, які використовуються без правовстановлюючих документів, а також землі запасу (резервного фонду);
§ елементи гідрографії і гідротехнічні споруди, дорожня мережа, лінії електропередач (потужністю 35 тис. кВ і більше), нафто- і газопроводи;
На кресленні показуються опис меж у розрізі суміжних сільських (селищних, міських рад), умовні позначення, штамп. Над штампом робиться напис «Погоджено», дата і підпис начальника районного, міського органу земельних ресурсів.
Креслення супроводжується таблицею.
Узагальнення табличних матеріалів по адміністративному району та надання їх районним органам земельних ресурсів здійснюється Розробник технічної документації.
Узагальнення табличних матеріалів по адміністративній області та надання їх обласним органам земельних ресурсів здійснюється регіональним державним підприємствам Інституту землеустрою.
Узагальнення табличних матеріалів в цілому по Україні здійснює організація визначена центральним органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Технічна документація складається у двох примірниках, один з яких передається районному, міському органу земельних ресурсів, другий - регіональним державним підприємствам Інституту землеустрою.
У разі виконання робіт за кошти не Держкомзему виготовляється
докумeнтація в 3 примірниках [33].
2.2 Складання
загальної схеми землеустрою адміністративних утворень
У системі землевпорядної документації схема землеустрою адміністративно-територіального утворення є передплановим і передпроектним документом, сполучною ланкою між плануванням і організаціею використання та охорони земель на відповідному рівні подальшою основою розроблення проектів землеустрою.
Схема землеустрою адміністративно-територіального утворення (області, району, території ради) - це комплекс текстових і графічних матеріалів, що мають юридичний, технічний, економічний зміст і наукове обґрунтування проблем, що розглядаються.
Зокрема, схема землеустрою адміністративного району є техніко-економічною основою для територіального міжгалузевого і міжгосподарського перерозподілу земель, удосконалення системи землеволодінь і землекористувань, розроблення пропозицій щодо організації території району в цілому й окремих сільськогосподарських підприємств, меліорації й охорони земель, шляхової мережі та інших елементів інженерної, соціальної і виробничої інфраструктури, а також розроблення проектів територіального і внутрішньогосподарського землеустрою та ін.
Основне призначення схеми землеустрою адміністративного району як передпроектного і передпланового документа полягає в обґрунтуванні удосконалення розподілу земель з урахуванням розвитку економіки земельних відносин в районі і відповідно до потреб різних галузей у земельних ділянках, а також у забезпеченні комплексного і взаємопов'язаного виконання всіх запроектованих натериторії району заходів регіонального, міжгалузевого, міжгосподарського і господарського рівнів [9].
У результаті розроблення схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення встановлюється система показників, яка і забезпечує обґрунтованість і реальність перспективних і поточних планів раціонального використання й охорони земель.
В умовах глибоких соціально-економічних перетворень, зміни форм власності на землю і засоби виробництва, переходу до економіки ринкового типу, вдосконалення землекористування сільськогосподарських підприємств, формування системи сталого землекористування основне призначення схеми землеустрою адміністративного району полягає у виявленні найефективніших, екологічно безпечних і соціально орієнтованих напрямів використання земельних ресурсів, створенні умов для науково обґрунтованого територіального, міжгалузевого, міжгосподарського і за формами власності перерозподілу земель, економічно цілеспрямованого розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, а також у інформаційно-довідковому забезпеченні становлення ринкових відносин на території району (області).
Зважаючи на це, основними питаннями, які слід розв'язати у схемі землеустрою, є:
• проведення аналізу стану й використання земель та оцінювання ресурсного потенціалу земельних ресурсів адміністративно-територіального утворення, трансформації земельних відносин і визначення на цій основі головних шляхів удосконалення розподілу земель, їх раціонального використання й охорони;
•економічне районування та еколого-ландшафтне, ерозійне, еколого-агроекологічне зонування території адміністративно-територіального утворення;
• виявлення земельних ділянок, які не використовуються, нераціонально використовуються або використовуються не за цільовим призначенням і не відповідно до дозволеного використання, таких, що вибули з обігу або віднесені до менш цінних угідь;
• формування або уточнення площ спеціальних земельних фондів для регулювання обігу земель;
• оптимізація складу і співвідношення угідь, виявлення резервів земель, придатних для сільськогосподарського виробництва, меліорації і поліпшення, обґрунтування внесення цих земель до фонду перерозподілу і встановлення черговості залучення їх у сільськогосподарський обіг;
• уточнення меж територій (земель) природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення;
• виділення земель з різними режимами використання, а також земель, обмежених у використанні й обтяжених правами інших осіб;
• уточнення меж земель поселень, а також аналіз стану і використання земель комунальної та державної власності;
• обґрунтування потреби в земельних ресурсах для розвитку галузей різних форм господарювання на землі, визначення потреби в га земельних ділянках для надання їх громадянам і юридичним особам для сільськогосподарських і несільськогосподарських цілей;
• удосконалення територіального і міжгалузевого перерозподілу земель;
• перерозподіл земель сільськогосподарського призначення з метою усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань (черезсмужжя, вклинення, вкраплення, далекоземелля та ін.), створення нових і впорядкування існуючих сільськогосподарських підприємств з урахуванням створення нових перспектив розвитку існуючих селянських та фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів;
•обґрунтування перспектив розвитку й удосконалення територіального розміщення галузей сільського господарства, інших галузей районного агропромислового комплексу та їх кооперування, об'єктів його інженерної, виробничої і соціальної інфраструктури, у тому числі розміщення господарських і виробничих центрів, шляхової мережі та інших комунікацій, розроблення пропозицій щодо вдосконалення спеціалізації й уточнення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням передбачуваного розподілу земель;
• розроблення заходів щодо поліпшення сільськогосподарських угідь, відновлення і консервації земель, рекультивації порушених земель, підвищення родючості ґрунтів, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва і споживання, радіоактивними речовинами, поліпшення природних ландшафтів тощо;
• визначення потреби в капітальних вкладеннях, матеріальних і трудових ресурсах для реалізації намічених заходів, розроблення пропозицій щодо фінансування і здійснення заходів, передбачених схемою землеустрою;
• підготовка інформації, показників і нормативів з регулювання ринкових земельних відносин;
• розрахунок техніко-економічних показників, екологічної, економічної і соціальної ефективності заходів, намічених у схемі землеустрою.
На основі вирішення перелічених завдань у схемі землеустрою адміністративного району уточнюють існуючі і визначають проекти меж, місце розташування і площі земель:
) інших муніципальних утворень територіальних громад, які перебувають у віданні розташованих у межах адміністративного району, а також в межах населених пунктів;
) промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку, інформатики, для забезпечення космічної діяльності, оборони, безпеки, іншого спеціального призначення;
) сільськогосподарського призначення, у тому числі сільськогосподарських організацій і селянських (фермерських) господарств усіх організаційно-правових форм і форм власності;
) особливо охоронних територій і об'єктів;
) спеціальних земельних фондів і фонду перерозподілу земель у складі земель сільськогосподарського призначення;
) ділянок сільськогосподарських земель, переданих в оренду;
) підсобних сільськогосподарських виробництв промислових підприємств та інших організацій;
) ділянок, передбачених для розширення особистих селянських господарств, індивідуального житлового і дачного будівництва;
) територій для ведення колективного садівництва, городництва і тваринництва [30].
У результаті розроблення схеми землеустрою, наприклад, адміністративного району формується організаційно-територіальна структура його розвитку. Її основою має бути розроблювана в схемі система землеволодіння і землекористування, яка відрізняється за формами власності, галузевою приналежністю, формами господарювання з різним комплексом природних і економічних умов, особливостями антропогенних впливів, структурою населення і системою розселення, демографічними тенденціями, системою культурно-побутового обслуговування.
Основні вимоги до складання схем землеустрою
Під час розроблення схеми землеустрою адмінісгративно-територіальних утворень потрібно враховувати такі основні вимоги:
• поєднання інтересів суспільства і законних інтересів власників земельних ділянок та інших громадян на території адміністративно-територіального утворення;
• розмежування земель державної та комунальної власності;
• комплексність намічуваних заходів, що передбачають взаємопов'язаність інтересів і задоволення потреб різних галузей економіки в земельних ресурсах;
• пріоритет екологічних вимог над економічною доцільністю використання земель;
• диференційований підхід до встановлення правового режиму земель з урахуванням природних, економічних, соціальних та інших чинників;
• пріоритет збереження особливо цінних сільськогосподарських угідь і земель особливо охоронних територій;
• збереження єдності частин земельних ділянок і тісно пов'язаних з ними об'єктів нерухомого майна;
• запобігання негативним (шкідливим) впливам на здоров'я населення;
• створення територіальних умов для впровадження індустріальних інтенсивних технологій у сільському господарстві;
• ефективне і повне використання земельного і економічного потенціалу адміністративного району;
• наукове обґрунтування, екологічна, економічна і соціальна ефективність намічуваних заходів.
Заходи, які передбачаються схемою землеустрою, мають забезпечувати:
) найповніше і найраціональніше використання земель відповідно до їх агроекологічної якості в галузях, які виробляють біологічну продукцію на основі енерго- і ресурсозберігаючих технологій;
) зниження рівня негативного впливу на землю;
) формування раціональної територіальної організації виробництва;