Материал: Комплекс геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області

будувати гаражі і автостоянки, садові та дачно-садові споруди;

влаштовувати звалища, виливати розчин кислот, солей та лугів;

розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;

будувати огорожі для відокремлених приватних земельних ділянок, лісових масивів, садів, виноградників тощо.

На території села Гарасимів проходять високовольтні лінії електропередач від 1-10 кВ, що мають охоронну зону 11 м. Охоронна зона 20 м встановлена вздовж ЛЕП 110кВ. У межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме:

перебувати стороннім особам на території й у приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, відчиняти двері й люки цих споруд, самовільно переключати електричні апарати і підключати до електричних мереж;

будувати житлові, громадські, дачні будинки;

влаштовувати будь-які звалища;

сладати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали;

розпалювати вогнища тощо.

На території сільської ради проходять лінії зв’язку, що мають охоронну зону 2.5 м.

Санітарно-захисні зони

Санітарно-захисні зони передбачено створити навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищення рівнів шуму, вібрації, ультразвукових та електромагнітних хвиль, електричних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від територій житлової забудови.

Залежно від потужності, розмірів, небезпечності або шкідливості виробництва, на основі будівельних норм і правил установлені такі розміри санітарно-захасних зон:

·  тваринницька ферма на 150 голів - 150 м;

·        тваринницька ферма на 250 голів - 200 м;

·        тваринницька ферма на 1100 голів - 300 м;

·        відстійники, поля фільтрації - 300 м;

·        інші виробничі об’єкти - по 50 м;

·        діючі кладовища - по 300 м;

·        закриті кладовища - по 100 м.

На території Гарасимівської сільської ради встановлено санітарно-захисні зони навколо кладовища радіусом 280 м.

Водоохоронні зона та прибережно-захисні смуги

Вздовж річок, морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм із метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їхньої водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги [13].

Вздовж села Гарасимів протікає р.Вікно, що має охоронну зону 25 м по обох берегах річки. Крім того вздовж каналів встановлено смуги відведення завширшки 2 м.

У межах водоохоронних зон забороняється :

використання стійких і сильнодіючих пестицидів;

розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

скидання неочищених стічних вод із використанням балок, кар’єрів, струмків тощо [15].

Землі сільськогосподарського призначення на території сільської ради розділені на дрібні землекористування, на яких важко впроваджувати передові технології вирощування сільськогосподарських культур, а також здійснювати заходи щодо охорони земель і підвищення родючості ґрунтів .

Загалом при складанні даного Проекту з метою зменшення негативних екологічних наслідків від процесу приватизації земель здійснено наступні зміни в використанні угідь:

1.     Землі площею 3,7 га вилучено з паювання - заросли чагарниками;

2.      Землі площею 57,8 га переведено до пайованих земель з земель запасу Гарасимівської сільської ради.

Результати проведеної екологічної оцінки з визначенням земель, які вилучаються з розподілу, земель які долучені до розпаювання, земель які можуть бути приватизовані за умови обмежень у використанні екологічно, дають змогу побачити стан земель і відповідно вжити необхідні заходи щодо їх поліпшення.

Захист ґрунтів від ерозії

Під ерозією ґрунту розуміють змив і розмив ґрунту водою, яка стікає по поверхні землі і видування вітром верхнього родючого шару ґрунту.

Для проведення землевпорядкування в районах ерозії ґрунтів необхідно детально вивчити причини її виникнення і ступінь прояву .

На розвиток ерозійних процесів впливають фізико-географічні і економічні умови. До фізико- географічних умов, які визначають характер і інтенсивність розвитку ерозії, належить клімат, рельєф, ґрунти, рослинний покрив. Щодо економічних умов, то розвиток ерозії в значній мірі залежить від господарської діяльності людини, її впливу на землю .При правильному використанні земельних ресурсів людина може припинити ерозійні процеси і підвищити родючість еродованих земель і, навпаки , при неправильному, безгосподарському відношенні до землі - усилити ерозію [13] .

Серед умов, які впливають на розвиток водної ерозії вирішальна роль належить крутизні і довжині схилів. Розвиток водної ерозії ґрунтів може проходити при крутизні схилу навіть менше 1°, на схилах крутизною біля 5° розвиток ерозії посилюється і в повній мірі проявляється при крутизні схилу 8-10°. З збільшеннням крутизни схилів росте швидкість стікання води, а з ростом довжини і її маса . (При збільшенні крутизни схилів в 4 рази швидкість води зростає в 2 рази , а кількість переміщуваних частин - приблизно в 16 разів ).

Ґрунти і їх механічний склад також впливають на розвиток ерозії. Найбільш стійкі до процесів ерозії чорноземні ґрунти. Важливим показником фізичного стану ґрунтів є їх структура та механічний склад .

Рослинний покрив являється ефективним способом боротьби з ерозією ґрунтів. Ерозії піддаються в першу чергу ґрунти, які в момент поверхневого стоку або дефляції бувають позбавлені хорошого розвиненого рослинного покриву . Рослинний покрив являється перепоною на шляху поверхового стоку, зменшує його швидкість, сприяє значному всмоктуванню вологи ґрунтом і робить ґрунт більш структурним . Різні рослини мають різне протиерозійне значення (просапні - гірше, озимі - краще , багаторічні трави та пасовища - найкраще).

Для захисту ґрунтів від ерозії необхідно проводити комплекс протиерозійних заходів, які повинні розроблятись на всіх землях, де проявляються умови розвитку ерозії незалежно від призначення і господарського використання цих земель. На землях сільськогосподарського призначення розробляється цілий комплекс протиерозійних заходів .При цьому особлива увага приділяється протиерозійному впорядкуванню території сільськогосподарських угідь.

Протиерозійний комплекс включає:

·   організаційно - господарські;

·   агротехнічні ;

·   лісомеліоративні;

·   гідротехнічні заходи .

Протиерозійна роль їх різна і залежить від конкретних умов господарства.

Організаційно - господарські заходи застосовуються для створення необхідних передумов безпечного в ерозійному відношенні сільськогосподарського використання території та ефективного застосування всіх засобів боротьби з ерозією.

До них належать :

визначення складу та обсягу комплексу протиерозійних заходів;

запровадження правильної внутрігосподарської спеціалізації господарсько-доцільного використання кожної ділянки території ;

визначення типів сівозмін та їх розміщення;

розміщення полів, робочих ділянок, лісових смуг, шляхів і найпростіших гідротехнічних споруд .

Агротехнічні заходи забезпечують щоденне регулювання поверхневого стоку ,захист ґрунтів і постійне підвищення їх родючості .

До цих заходів належить :

спеціальні прийоми обробітку та вирощування сільськогосподарських культур, повязані зі створенням на оброблюваній поверхні своєрідного мікрорельєфу, який сприяє додатковому поглинанню вологи, а отже і значному скороченню стоку та його еродуючої здатності (обробіток поперек схилу, боронування, валкування, ямкування, щілювання і кротування зябу, поверхневий обробіток ґрунту без відвалу пласта із залишенням частини поживних речовин, ґрунтопоглиблення , перехресний і згущений посів культур );

прийоми снігозатримання та регулювання сніготаяння (смугове ущільнення штучних перешкод - щитів, лісонасаджень, смугове зачорніння снігу );

система застосування органічних і мінеральних добрив .

Агротехнічні заходи мають високу протиерозійну ефективність і є найбільш доступними, недорогими. Результати досліджень свідчать, що агротехнічні заходи сприяють додатковій затримці 25-40 % поверхневого стоку, додатковій затримці до 30-35 мм талих вод та зниженню змивання ґрунту в середньому удвічі [19].

Лісомеліоративні заходи застосовуються на найбільш важливих у протиерозійному відношенні частинах водозборів. Вони поліпшують водний і вітровий режими території прилягаючих полів, підвищують протиерозійну роль агротехнічних заходів, сприяють рівномірному снігорозподілу та сніготаненню, сповільненню швидкості стоку та додатковому поглинанню вологи .

Необхідно створити:

- полезахисні та водорегулюючі лісові смуги;

прибалкові лісосмуги та суцільні насадження на еродованих пасовищах;

захисні лісонасадження на зрошених і осушених землях ;

суцільне заліснення непридатних у сільськогосподарському виробництві земель;

лісонасадження вздовж рік, струмків навколо водоймищ .

Здійснення лісомеліоративних заходів пов’язане з великими капітальними затратами та вилученням цінних сільськогосподарських угідь. Тому їх проектування слід проводити в чітко визначених межах, як доповнення до агротехнічних заходів. У цьому випадку протиерозійний комплекс буде ефективнішим .

Багаторічні спостереження дослідних станцій і наукових установ показують, що під впливом заліснення сток скорочується на 30-50 % , а змивання ґрунту удвічі і більше залежно від ступеня заліснення території та інших факторів.

Гідротехнічні заходи спрямовані на боротьбу з концентрованим стоком і розмиванням ґрунту на частинах водозбору, що зазнали найбільшого впливу ерозії (на вершинах діючих ярів , у водопровідних жолобках , на дні ярів).

Протиерозійні гідротехнічні споруди передбачаються в тих випадках, коли примінення одних агротехнічних і лісомеліоративних протиерозійних заходів недостатнє[19].

До цієї групи заходів входить:

будівництво розпилювачів стоку, водовідних валів і канав, водозатримуючих валів, переважно на орних землях і частково кормових угіддях ;

спорудження гребель, перепадів, бистротоків, будівництво ставків і водоймищ у балках і ярах ,будівництво валів -терас .

Оскільки ерозія ґрунтів є складним явищем , повязаним із впливом як природних так і антропогенних факторів, то боротьба з нею може бути успішною та економічно виправданою лише при науково обгрунтованій організації території з комплексом агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів, що враховують особливості кожного природного регіону.

На території Гарасимівської сільської ради ерозії підлягає 1109,82 га землі. В тому числі слабозмитих - 817,5 га, середньозмитих - 189,27 га, сильнозмитих - 103,05 га. Це переважно дерново-підзолисті поверхнево-глеюваті сильнозмиті середньосуглинкові ґрунти, дерново-підзолисті розмиті середньосуглинкові ґрунти ярів та балок. Маючи такі дані необхідно проводити організаційно - господарські, агротехнічні, лісомеліоративні, гідротехнічні заходи. Найкращий ефект протиерозійні заходи дають, коли їх проектування взаємопов’ язано і коли вони доповнюють один одного.

Рекомендації по відтворенню родючості ґрунту

Враховуючи те, що найбільший вплив на розвиток ерозійних процесів на території Гарасимівської сільської ради мають:

-        господарська і внутрігосподарська спеціалізація (впливає на склад і співвідношення угідь ,структуру посівних площ );

         розміщення границь землекористувань без врахування рельєфу;

         склад земельних угідь і їх якісний стан ;

         нераціональне використання орних земель в умовах розвинутої ерозії ґрунтів (не повне врахування еродованості ґрунту при встановленні складу і чергуванні культур в сівозмінах , не застосування ґрунтозахисної сівозміни )

         проектування полів сівозмін, лісосмуг, доріг і інших елементів без детального врахування рельєфу (крутизни, довжини і експозиції схилу) ґрунту , а також обробіток ґрунту без врахування рельєфу, сприяють розвитку ерозії ;

         безсистемне використання пасовищ, відсутність раціонального впорядкування їх територій і міроприємств по підвищенню продуктивності приводять до погіршення якості травостою, посиленню змиву ґрунту ;.

         недооцінка ґрунтозахисної ролі лісосмуг ;

         відсутність протиерозійнго захисту несільськогоподарських угідь

необхідно звернути увагу на проблеми їх вирішення. Для цього потрібно дотримуватись рекомендацій по відтворенню родючості ґрунтів.

Згідно ланшафтно-екологічного підходу, забезпечення проведення природоохоронних заходів здійснюється за рахунок:

визначення оптимального співідношення угідь для місцевих умов ;

проектування складу і співвідношенняземельних угідь з врахуванням екологічних, економічних і ландшафтних вимог;

проектування системи використання сільськогосподарських угідь;

проектування заходів освоєння, поліпшення і охорони земель;

підвищення інтенсивності використання площ ріллі сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень на основі передового досвіду і впровадження наукових розробок ;

значного поліпшення організації виробництва , праці, складу і співвідношення виробничих галузей;

диференційного підходу до виконання екологічно-різноякісних земель ;

підвищення рівня науково-технічного прогресу в кожній сільськогосподарській галузі ;

забезпечення припинення ерозійних процесів і інших негативних явищ в складній екологічній обстановці [14].

Отже, для відтворення родючості ґрунту на території Гарасимівської сільської ради необхідно вирішити такі питання, як захист земель від ерозії і інших негативних процесів; охорона земель від розрушення і антропогенних негативних дій; рекультивація порушених земель; створення охоронних територій і об’єктів, необхідного режиму їх використання; встановлення спеціалізації господарства з врахуванням природних і економічних умов ; встановлення розмірів і меж господарств з врахуванням послідовного проведення комплексу протиерозійних заходів ; встановлення раціонального складу угідь і розробка заходів по їх покращенню; проектування системи раціональних сівозмін, які забезпечують диференційне розміщення культур, припинення процесів ерозії і підвищення урожайності культур; протиерозійне впорядкування території сівозмін , багаторічних насаджень, кормових і інших угідь . При вирішенні цих питань можна говорити про високоінтенсивне і екологічнобезпечне використання земель.

Заповідні і охоронні території

Особливо цінних земель, прибережних смуг та земель рекреаційного, природоохоронного та історико-культурного призначення на території Гарасимівської сільської ради немає.

3.4 Кошторисна вартість проекту й економічна ефективність від його впровадження